Рішення

від 09.12.2024 по справі 874/2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2024 р. Справа № 874/2/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Господарського суду Рівненської області

до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про зобов`язання вчинити дії

представники сторін не з`явилися

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

встановив: відповідно до ухвали Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №874/2/24 місцем розгляду позовної заяви Господарського суду Рівненської області до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання зняти арешт накладений на об`єкт державного нерухомого майна: будівлі суду, визначено Господарський суд Хмельницької області, позовну заяву Господарського суду Рівненської області з доданими до неї документами надіслано до Господарського суду Хмельницької області .

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.10.2024 позовну заяву Господарського суду Рівненської області до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання зняти арешт накладений на об`єкт державного нерухомого майна прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 31.10.2024, яке в подальшому відкладалось на 11.11.2024, 25.11.2024.

Ухвалою суду від 25.11.2024 підготовче провадження у справі №874/2/24 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.12.2024.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, повідомив про наявність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт майна: приміщення в м. Рівне вул. Набережна, 26А, що перебуває на даний час в оперативному управлінні Господарського суду Рівненської області, застосованого на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження відносно ТОВ " Ромбудкерам". Зазначає, що позивач не є боржником за жодним виконавчим провадженням, а майно адміністративного приміщення Господарського суду Рівненської області, розташованого за адресою м. Рівне, вул. Набережна, буд. 26А, не належить ТОВ "Ромбудкерам", яке у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказане особою, майно/права якої обтяжуються. Також звернув увагу, що Славутським відділом ДВС у Шепетівському районі на звернення позивача щодо інформування номера виконавчого провадження в межах якого накладено арешт на майно - приміщення будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26А, повідомлено, що виконавчі провадження де боржником було ТОВ " Ромбудкерам" були завершені на підставі п.7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2012 у справі №2/5025/1120/11 якою ТОВ "Ромбудкерам" визнано банкрутом, всі виконавчі провадження, в тому числі в межах якого винесено постанову від 08.04.2010 про арешт майна знищені відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, підстави для скасування арешту визначені ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні. Правовою підставою позову зазначає положення ст. 137 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивачем подано заяву від 14.11.2024 про уточнення позовних вимог, в якій посилаючись, зокрема, на передання в оперативне управління Господарського суду Рівненської області об`єкта державного нерухомого майна - будівлі суду за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 26А, ліквідацію ТОВ "Ромбудкерам" ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2013 у справі №2/5025/1120/11, повідомлення органу виконавчої служби про відсутність підстав для зняття арешту з майна, відсутність відомостей щодо провадження в межах якого накладено арешт, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №560/21866/13 за позовом Господарського суду Рівненської області до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області про зобов`язання зняти арешт накладений на об`єкт державного нерухомого майна - будівлю суду, розташованого за адресою м. Рівне вул. Набережна, буд. 26А, відповідно до постанови без номера від 08.04.2010 державним виконавцем ВДВС Славутського МРУЮ Степанюком О.О., якою відмовлено у відкритті провадження, оскільки спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, просить суд зобов`язати Славутський відділ Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт накладений на об`єкт державного нерухомого майна, а саме: будівлю - суду, розташованого за адресою: м. Рівне, вулиця Давидюка Тараса, будинок 26А (колишня вулиця Набережна, будинок 26А), відповідно до постанови без номера, виданої 08.04.2010 державним виконавцем ВДВС Славутського МРУЮ Степанюк О.О.

Оскільки наведена заява не суперечить положенням ст.ст. 14, 42, 46 ГПК України вона прийнята судом.

У додаткових поясненнях від 22.11.2024 позивач, акцентуючи увагу на положеннях ст. 137 ГК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 41 Конституції України, зазначає, що наявність арешту на приміщення будівлі суду перешкоджає позивачу належним чином використовувати майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, зокрема укладати угоди щодо надання комунальних послуг для обслуговування будівлі, що ставить під загрозу спроможність Господарського суду Рівненської області забезпечувати належне відправлення правосуддя.

Позивач повноважного представника в засідання суду не направив, у клопотанні від 14.11.2024 просив суд проводити розгляд справи за відсутності його представника. При цьому позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення, підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, причини не пояснив, хоча при цьому був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, ухвали суду від 14.10.2024, 31.10.2024, 11.11.2024, 25.11.2024 направлені до електронного кабінету відповідача та отримані останнім відповідно до довідок про доставку електронного листа від 15.10.24, 31.10.2024, 12.11.2024, 26.11.2024.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.09.2020 у справі №14/47 (з врахуванням ухвали суду від 13.10.2020 про виправлення описки) було часткового задоволено позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку та Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до Приватного підприємства "О.С.І.- Сервіс", Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", Приватного підприємства "Інтеграл-комплект", ТзОВ "Ромбудкерам" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Рівне по вул. Набережна, 26А: укладеного 07.02.2008 між ПП "О.С.І.-Сервіс" та ПП "Інтеграл-комплект"; укладеного 06.03.2008 між ПП "Інтеграл-комплект" та ТОВ "Ромбудкерам"; визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України права власності на нежитлове приміщення будівлі загальною площею 1731,2 кв.м., виробничою площею 1370,0 кв.м., площею підвалу 685,0 кв.м., а також на огорожу залізну, басейн бетонний, тротуар асфальтний, тепломережі, каналізаційні мережі, водопровідні мережі, що розміщені за адресою Рівненська область, місто Рівне вул. Набережна, 26А, та знаходиться у повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця"; витребування у відповідачів нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 1731,2 кв.м., виробничою площею 1370,0 кв.м., площею підвалу 685,0 кв.м., а також огорожі залізної, басейну бетонного, тротуару асфальтного, тепломережі, каналізаційної мережі, водопровідної мережі, що розміщені за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26А, що були передані ПП "О.С.І.-Сервіс" по акту прийому-передачі від 14.06.2010 та зобов`язати їх передати це майно у повне господарське відання ДТГО "Львівська залізниця".

Вищезазначеним рішенням суду (з врахуванням ухвали суду від 13.10.2020) визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Рівне по вул. Набережна, 26А: укладений 07.02.2008 між ПП "О.С.І.-Сервіс" та ПП "Інтеграл-комплект"; укладений 06.03.2008 між ПП "Інтеграл-комплект" та ТОВ "Ромбудкерам"; визнано за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України право власності на нежитлове приміщення будівлі загальною площею 1498,1 кв.м, площею підвалу 43,2 кв.м, а також на огорожу залізну, басейн бетонний, тротуар асфальтний, тепломережі, каналізаційні мережі, водопровідні мережі, що розміщені за адресою Рівненська область, місто Рівне, вул. Набережна, 26-А, та знаходиться у повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" та відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про витребування у відповідачів нежитлового приміщення будівлі, загальною площею 1498,1 кв.м, площею підвалу 43, 2 кв. м, а також огорожі залізної, басейну бетонного, тротуару асфальтного, тепломережі, каналізаційної мережі, водопровідної мережі, що розміщені за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26А, що були передані ПП "О.С.І.-Сервіс" по акту прийому-передачі від 14.06.2010 та зобов`язання їх передати це майно у повне господарське відання ДТГО "Львівська залізниця".

Провадження у справі в частині вимог до Приватного підприємства "О.С.І.- Сервіс" припинено, наведене рішення суду відповідно до відмітки набрало законної сили 28.09.2020.

Відповідно до Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, утворено зокрема Міністерство інфраструктури України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв`язку України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №595-р від 22.06.2011 прийнято пропозиції Державної судової адміністрації та Міністерства інфраструктури щодо передачі будівель і споруд по вул. Набережна, 26а у м. Рівному в оперативне управління Державної судової адміністрації для розміщення Рівненського апеляційного господарського суду.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.12.2011 виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради нежитлова будівля (літ.»А-2») площею 1498,1 кв.м., за адресою м. Рівне, вул. Набережна, буд. 26А зареєстрована на праві власності за державою (в оперативному управлінні Державної судової адміністрації України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 №806-р "Про розміщення Рівненського апеляційного господарського суду та господарського суду Рівненської області" погоджено пропозицію ДСА щодо розміщення Господарського суду Рівненської області в будівлі по вул. Набережна,26А , у м. Рівному.

Наказом Державної судової адміністрації України від 10.12.2012 №166, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №806-р від 24.10.2012 "Про розміщення Рівненського апеляційного господарського суду та господарського суду Рівненської області", керуючись Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою КМУ від 21.09.1998 №1-482, господарському суду Рівненської області відповідно до акта приймання-передачі №2, затвердженого Головою ДСА України від 04.12.20212 наказано прийняти на баланс об`єкти нерухомого майна, розташовані по вул. Набережна,26А у м. Рівному.

Наказом Державної судової адміністрації від 27.02.2023 №104, керуючись Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про управління об`єктами державної власності", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 25.12.2025 №1127, ураховуючи дані витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 105008344 від 24.11.2017) стосовно об`єкта державного нерухомого майна, що розміщується за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 26А та лист Господарського суду Рівненської області від 04.02.2023 №01-11/150/23 закріплено на праві оперативного управління за Господарським судом Рівненської області об`єкт державного нерухомого майна (реєстраційний номер 1417165456101), а саме: будівлю суду (літ.А-3) загальною площею 2236 кв.м., що розміщується за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26А, наказано керівнику апарату Господарського суду Рівненської області відповідно до встановленого законодавством порядку здійснити заходи з державної реєстрації речового права - права оперативного управління на об`єкт державного нерухомого майна, зазначений в п.1 цього наказу.

В матеріали справи надано інформаційну довіку від 17.09.2024 №395265213 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стосовно об`єкта нерухомого майна-реєстраційний номер 1417165456101 - будівля, адміністративне приміщення господарського суду, літ."А-3", загальною площею 2236 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Набережна (вул. Давидюка Тараса), буд 26А.

У відомостях з Державного реєстру речових прав міститься запис №23543058 про реєстрацію 21.11.2017 права власності держави в особі Державної судової адміністрації України на вищезазначений об`єкт (на підставі документів: технічний паспорт від 08.08.2017, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.12.2011, ДАБІ від 09.10.2017).

Також наявна інформація про право постійного користування земельною ділянкою площею 4778 кв.м. по вул. Набережній, 26А для будівництва та обслуговування адміністративної будівлі Господарського суду Рівненської області на підставі рішення Рівненської міської ради №3342 від 26.09.2011.

Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно містять записи щодо зміни прав власності на майно - будівлю по вул. Набережній 26А в м. Рівне з врахуванням рішення Господарського суду Рівненської області у справі №14/47 від 15.09.2010 з врахуванням ухвали від 13.10.2010.

В інформації про державну реєстрацію обтяжень відносно вищезазначеного об`єкта міститься запис від 06.05.2010, реєстраційний номер обтяження - 9802414 щодо арешту майна - будівлі та споруди на підставі постанови без номера від 08.04.2010 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Степанюка О.О.; особа, майно/права якої обтяжуються - ТОВ "Ромбудкерам" Славутський район, с. Романіни.

Позивач, посилаючись на вищенаведені вище обставини, звернувся до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області з листом від 29.05.2023 в якому просив повідомити , зокрема, про номер виконавчого провадження в межах якого було накладено арешт на майно - приміщення будівлі за адресою м. Рівне, вул. Набережна, буд.26А, що станом на 08.04.2020 належало ТОВ "Ромбудкерам" (постанова від 08.04.2020, видана державним виконавцем Степанюком О.О. відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції), чи знімався цей арешт та чи закінчено виконавче провадження в межах якого такий арешт було застосовано.

У відповідь, листом від 04.07.2023 №32659 Славутський відділ ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області повідомив позивача, що на виконанні перебували виконавчі провадження щодо стягнення коштів з ТОВ "Ромдудкерам": 23.02.2011 державним виконавцем Степанюком О.О. було відкрито виконавче провадження №24593739 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1722/2010 від 16.02.2011 виданого Славутським міськрайонним судом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбудкерам" на користь Арутюнова Едуарда Арташессовича 26000 грн попередньої оплати за непоставлений товар та 380 грн судових витрат, а всього 26380 грн; 20.06.2011 державним виконавцем Жилюком О.О. було відкрито виконавче провадження №27129307 щодо примусового виконання наказу №9/5025/573/11 від 02.06.2011, виданого Господарським судом Хмельницької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбудкерам" на користь ДП "Романінський цегельний завод" 13234,86 грн заборгованості по орендній платі; 07.07.2011 державним виконавцем Жилюком О.О. було відкрито виконавче провадження №27396564 щодо примусового виконання наказу №9/5025/573/11 від 02.06.2011, виданого Господарським судом Хмельницької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбудкерам" на користь держави 132,35 грн державного мита та 236 грн витрат на ІТЗ, а всього борг 368,35 грн.

Також зазначив, що 24.02.2012 виконавчі провадження завершено на підставі п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (визнання боржника банкрутом) та те, що всі виконавчі провадження, боржником за якими було ТзОВ "Ромбудкерам" відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби були знищені, а тому не має можливості надання будь - якої інформації щодо номеру виконавчого провадження в межах якого державним виконавцем Степанюком О.О. винесена постанова б/н від 08.04.2010 про арешт майна боржника. До листа долучено інформацію з АСВП.

Позивач листом від 10.10.2023 звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з нерухомого майна-адміністративного приміщення Господарського суду Рівненської області, розташованого за адресою: м. Рівне, вулиця Набережна, буд. 26А, накладений відповідно до постанови без номера від 08.04.2010 виданої державним виконавцем ВДВС Славутського МРУЮ Степанюк О.О.

У відповідь, відповідач повідомив, що будь - які виконавчі провадження, боржником за якими є ТОВ "Ромбудкерам" на виконанні у Славутському відділі ДВС у Шепетівському районі не перебувають, всі виконавчі провадження відносно боржника ТОВ "Ромбудкерам" були завершені в 2012 році, передані до архіву та були знищені в 2016 році, а тому, з огляду на ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" в державного виконавця відсутні правові підстави для вчинення дій щодо зняття арешту з нерухомого майна.

В матеріали справи надано акт №2 від 04.12.2012 приймання-передачі об`єктів на баланс Господарського суду Рівненської області; сертифікат Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Рівненської міської ради від 19.10.2017 щодо засвідчення відповідності проектній документації реконструкції нежитлових приміщень (адмінбудівлі) під адміністративне приміщення господарського суду по вул. Набережна, 26А, м. Рівне; ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2013 у справі № 2/5025/1120/11 про банкрутство ТОВ "Ромбудкерам", якою ліквідовано ТОВ "Ромдудкерам", провадження у справі припинено; ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №560/21866/23 якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Господарського суду Рівненської області до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про зобов`язання зняти арешт, накладений на об`єкт державного нерухомого майна; рішення Рівненської міської ради №5005 від 20.06.2024 "Про перейменування та найменування вулиць у місті Рівному", відповідно до якого вулицю Набережну перейменовано на вулицю Тараса Давидюка .

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист права - це використання передбачених законом способів (можливостей, інструментів) для поновлення свого порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд (стаття 20 ЦК України).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, посилаючись на те, що він як особа за якою закріплено на праві оперативного управління об`єкт державного нерухомого майна - будівлю суду, що розміщується за адресою: м. Рівне, вул. Тараса Давидюка (раніше Набережна), 26А, позбавлений можливості вільно користуватися, розпоряджатися цим нерухомим майном, у зв`язку із наявністю накладеного арешту на майно відповідно до постанови державного виконавця б/н від 08.04.2010, де боржником зазначено ТОВ "Ромбудкерам".

Судом враховується, що порядок примусового виконання рішень визначений Законами України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, що був чинний на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення арешту на нерухоме майно (далі Закон №606-XIV) та від 02.06.2016 №1404-VІІІ з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 6 Закону № 606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна норма міститься і в Законі №1404-VІІІ, частиною першою статті 18 якого закріплено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону України №606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Аналогічні положення відображені і в ст. 56 Закону №1404-VІІІ.

У статті 49 Закону України № 606-ХІV визначені випадки закінчення виконавчого провадження, зокрема виконавче провадження підлягає закінченню у разі, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва (п.3); визнання боржника банкрутом (п.7).

Згідно ст. 50 Закону України № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У ст. 40 Закону№1404-VІІІ зазначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно зі ст. 39 Закону№1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (п. 3).

Як вбачається з матеріалів справи (інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) наявне обтяження на будівлі по вул. Набережна, 26А (вул. Давидюка Тараса, 26А) м. Рівне, а саме накладено арешт згідно постанови без номера від 08.04.2010, виданої державним виконавцем відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Степанюком О.О., боржником зазначено -ТОВ "Ромбудкерам". При цьому відповідно до наявних в матеріалах справи листів відповідача, 24.02.2012 всі виконавчі провадження відносно "Ромбудкерам" завершено на підставі п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (визнання боржника банкрутом), всі виконавчі провадження, боржником за якими було ТОВ "Ромбудкерам" відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби були передані до архіву та були знищені в 2016 році, а тому не має можливості ідентифікувати номер виконавчого провадження в межах якого державним виконавцем Степанюком О.О. винесена постанова б/н від 08.04.2010 про арешт майна.

Так, судом звертається увага на те, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2012 у справі 32/5025/1120/11 визнано банкрутом ТОВ "Ромбудкерам" та ухвалою від 29.08.2013 ТОВ "Ромбудкерам" ліквідовано.

Тобто, відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягало закінченню, а арешт відповідно зняттю.

Водночас, судом враховуються вищенаведені рішення Господарського суду Рівненської області від 15.09.2010 у справі №14/4724, яким зокрема було визнано за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України право власності на нежитлове приміщення за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 26А, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №5954-р про передачу зазначеного майна Державній судовій адміністрації України, свідоцтво про право власності на майно, видане Державній судовій адміністрації, Наказ Державної судової адміністрації від 10.12.2012 №166, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації 21.11.2017 за державою в особі Державної судової адміністрації України права власності на майно - будівлю, адміністративне приміщення господарського суду по вул. Набережна (вул. Тараса Давидюка) буд. 26А в м. Рівне, Наказ Державної судової адміністрації України від 27.02.2023 №104 про закріплення на праві оперативного управління за Господарським судом Рівненської області об`єкта державного нерухомого майна - будівлі суду, що розміщується за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26А.

З огляду на наведені обставин, позивач звернувся до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі із заявою від 10.10.2023 про зняття арешту з нерухомого майна - адміністративного приміщення Господарського суду Рівненської області, розташованого за адресою: м. Рівне, вулиця Тараса Давидюка (раніше Набережна), буд. 26А, накладений відповідно до постанови без номера від 08.04.2010 виданої державним виконавцем ВДВС Славутського МРУЮ Степанюк О.О.

Однак, у відповідь відповідач повідомив про неможливість вчинення дій щодо зняття арешту з нерухомого майна.

Положеннями ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ визначено порядок і підстави зняття арешту.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ( ч.1 ст. 59 Закону України №1404-VІІІ).

У ч. 4 ст. 59 Закону України №1404-VІІІ викладено перелік підстав, який надає державному виконавцю самостійно знімати арешт (ч. 4 ст. 59): отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта осподарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України №1404-VІІІ).

Суд зазначає, що статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Водночас правовий режим майна суб`єктів господарювання встановлено статтею 133 Господарського кодексу України (ГК України), в якій, зокрема, визначено, що основу цього режиму становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

За змістом статті 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння, для усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11, від 15.05. 2019 у справі № 372/2904/17-ц, від 21.07.2019 у справі №911/1247/18, від 08.10.2019 у справі № 643/3614/17).

Станом на час судового розгляду справи арешт, накладений на майно - будівлю розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Тараса Давидюка (раніше Набережна), будинок 26А, що закріплене за позивачем на праві оперативного управління не знятий. Доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

За наведених вище обставин, не зняття арешту з майна є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд також зауважує, що застосування арешту майна як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки за позивачем на праві оперативного управління закріплено нерухоме майно будівля суду, а наявність не скасованого обтяження у вигляді арешту перешкоджає здійсненню прав власника, то наявні підстави для задоволення вимоги щодо зняття арешту з цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Господарського суду Рівненської області до Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії задовольнити .

Зобов`зати Славутський відділ Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений на об`єкт державного нерухомого майна (будівля суду) розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса (колишня Набережна), будинок 26А, відповідно до постанови без номера, виданої 08.04.2010 державним виконавцем ВДВС Славутського МРУЮ Степанюком О.О.

Стягнути з Славутського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( 3000,Хмельницька обл., м.Славута, вул.Соборності, 31, код 34997544) на користь Господарського суду Рівненської області (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26А, код 03500111) 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривні) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.12.2024.

СуддяВ.В. Виноградова