Рішення

від 04.12.2024 по справі 927/367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/367/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГРЕС-АГРО"

код ЄДРПОУ 35493502, вул. Миру, б. 97, с. Горбове, Куликівський район,

Чернігівська область, 16311,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ"

код ЄДРПОУ 38899585, вул. Богдана Хмельницького, б. 26, офіс 402, м. Київ, 01030

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "УКРІНСТРАХ"

код ЄДРПОУ 31170499, вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача-3: Державного підприємства "СЕТАМ"

код ЄДРПОУ 39958500, вул. Стрілецька, б.4-6, м. Київ, 01001

до відповідача-4: Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича

РНОКПП НОМЕР_1 , проспект Перемоги, б.139, офіс 208, м. Чернігів, 14013

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" код ЄДРПОУ 00032112, вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150

про визнання недійсними електронних торгів

За участю представників сторін:

від позивача: Демчук Є.В.

від відповідача-1: Мірошниченко О.В.

від відповідача-2: не прибув

від відповідача-3: не прибув

від відповідача-4: Коверзнев Д.В.

від третьої особи: Орендівський В.І.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕГРЕС- АГРО" подано позов до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ", 2. Приватного акціонерного товариства "УКРІНСТРАХ", 3. Державного підприємства "СЕТАМ", 4. Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича про:

-визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторний парк загальною площею 7841.90 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

-визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511839 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.05.02024. Також даною ухвалою встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 задоволено частково заяву позивача від 25.04.2024 про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно об`єкту нерухомості: молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вул. Садова,2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227; в решті заяви про забезпечення позову відмовлено.

02.05.2024 від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

06.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-4, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-1, у якому відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзиви.

15.05.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відзиви на позов, відповідь на відзиви та заперечення долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 02.05.2024 про залучення третьої особи; залучено Акціонерне товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 11.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2024 провадження у справі №927/367/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 у справі №927/367/24 та повернення матеріалів цієї справи до Господарського суду Чернігівської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 у справі №927/367/24 в частині вжиття заходів забезпечення позову залишено без змін.

26.07.2024 матеріали справи № 927/367/24 повернуто до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2024 поновлено провадження у справі № 927/367/24, підготовче засідання призначено на 21.08.2024.

Судом долучено до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи від 20.06.2024.

07.08.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала Верховного Суду від 05.08.2024, відповідно до якої останній витребовує матеріали справи №927/367/24 у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №927/367/24.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2024 зупинено провадження у справі № 927/367/24 до повернення матеріалів цієї справи до Господарського суду Чернігівської області.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2024 касаційну скаргу ТОВ "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 в частині задоволення заяви ТОВ «Егрес-Агро» про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №927/367/24 скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Егрес-Агро» про забезпечення позову.

23.09.2024 матеріали справи № 927/367/24 повернуто до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2024 поновлено провадження у справі № 927/367/24, підготовче засідання призначено на 17.10.2024.

17.10.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.11.2024.

08.11.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.12.2024.

11.11.2024 від відповідача-1 надійшла заява про залишення позовної заяви ТОВ "ЕГРЕС- АГРО" до відповідачів: 1. ТОВ "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ", 2. ПАТ "УКРІНСТРАХ", 3. ДП "СЕТАМ", 4. Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича про визнання недійсними електронних торгів - без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом доплати судового збору, оскільки, на думку відповідача-1, даний позов є матеріально правовим (визнання недійсності правочину купівлі-продажу), а тому судовий збір має бути сплачений як за подачу позову майнового характеру.

11.11.2024 від позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без руху, в яких позивач зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів є вимогами немайнового характеру, а тому судовий збір сплачено в належному розмірі.

Згідно із ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною першою ст. 177 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

За частиною другою ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому частина друга зазначеної статті передбачає, що заяви і клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

З урахуванням викладеного, оскільки протокольною ухвалою суду від 17.10.2024 підготовче провадження було закрито і зазначену справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 08.11.2024, а заяву про залишення позовної заяви без руху подано відповідачем-1 11.11.2024 на стадії розгляду судом справи по суті позовних вимог без належного обґрунтування поважності причин не заявлення такої заяви в підготовчому провадженні, суд залишив зазначену заяву без розгляду.

11.11.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справ у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Клопотання обґрунтоване тим, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Хоч відповідач-1 і є переможцем електронних торгів, у останнього та позивача відсутнє спірне матеріальне правовідношення, що говорить про відсутність предмета

спору.

18.11.2024 від позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких позивача зазначає, що у справі про визнання недійсним договору, укладеного за результатами електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - виконавець/орган ДВС, ДП «СЕТАМ» та переможець. Таким чином, доводи відповідача-1 про те, що відповідачами в даній справі повинні бути лише приватний виконавець та ДП «СЕТАМ» спростовуються висновками Великої палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17, а отже подане клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши в судовому засіданні 04.12.2024 клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

У даній справі предметом заявленого позову є визнання недійсними електронних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 13.02.2024 у справі 910/5372/23. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Судом встановлено, що у даній справі в якості відповідачів залучені усі сторони правочину (договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів), зокрема і переможець відповідних торгів, тобто, набувач відповідного нерухомого майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ".

З огляду на зазначене, виходячи із суб`єктного складу сторін спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі.

04.12.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи розпорядження від 14.08.2024 №70/164-рп/к.

Клопотання обґрунтовано, тим, що 04.12.2024 позивачу стало відомо, що Розпорядженням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2024 № 70/164-рп/к вирішено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ ЛЦ «ЦЕЗАР», ПП «БУДИНКИ СТОЛИЦІ», ТОВ «ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ «АЕРО-ЗЕТ», ФОП Захаровою А.С. та ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДП «СЕТАМ» за лотом: «ІПОТЕКА. Молочно-товарна ферма, загальною площею 24908.20 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Садова, 2а» (ідентифікатор лоту в системі електронних аукціонів OpеnMarket - 511839).

Оскільки ТОВ "ЕГРЕС-АГРО" не є учасником даної справи, то відповідно не було обізнано з наявністю даного розпорядження, а тому не могло подати даний доказ раніше.

Розглянувши у судовому засіданні 04.12.2024 клопотання позивача, заслухавши думки присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд, враховуючи поважність причин незаявлення даного клопотання в підготовчому провадженні, задовльнив клопотання позивача, поновив строк на подання доказів та долучив до матеріалів справи розпорядження від 14.08.2024 №70/164-рп/к.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань від відповідачів до суду не надходило.

Відповідач-3 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та дату час та місце судових засідань шляхом доставки ухвал суду до його електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними у матеріалах справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача-2 електронного кабінету ухвали суду були направлені на адресу відповідача-2 (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018) та повернуті відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Приписами ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду вважаються врученими, а відповідач-2 таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представників відповідаів-2,3 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за їх відсутності.

У судовому засіданні 04.12.2024 суд розглянув справу по суті та проголосив вступну та резолютивні частини рішення.

Позиції учасників справи.

Позов обґрунтовано тим, що спірні електронні торги проведені з порушенням норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна №2831/5, а саме: проведені на підставі нечинного на день проведення торгів звіту про оцінку майна №2608; повідомлення про проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна позивачу організатором торгів не надсилалося. Внаслідок дій групи пов`язаних осіб з участю у електронних торгах з реалізації іпотечного майна, має місце порушення конституційних та майнових прав ТОВ «ЕГРЕС-АГРО», у зв`язку з чим останньому завдано значних збитків.

Відповідач-1 у відзиві на позов зазначає, що позивачем пропущений встановлений законодавством процесуальний строк для звернення до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, у зв`язку з чим просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що майно боржника на даний момент належить переможцю торгів в результаті перемоги на електронному аукціоні, повної оплати по виграному лоту та виготовленням приватним виконавцем Акту про реалізацію предмета іпотеки, відповідно жодних прав позивача не було порушено, оскільки саме через те, що позивач відмовився добровільно виконувати рішення суду щодо стягнення грошових коштів і було проведено примусову реалізацію його майна. Звіт №2608 про незалежну оцінку ринкової вартості будівель та споруд сільськогосподарського призначення був дійсним на момент проведення таких аукціонів. Позивач був повідомлений про проведення відповідної оцінки, однак не оскаржував такий звіт про оцінку у встановленому порядку.

Відповідач-4 у відзиві на позов проти позову заперечує, вважає, що позивач не довів факту порушення процедури проведення електронних торгів, а також порушення його майнового інтересу. Відповідач-4 зазначає, що діяв у межах чинного законодавства та жодних прав та інтересів позивача не порушив.

Термін дійсності Звіту №2608 спливав не 20.04.2022, а 19.05.2022. Приватний виконавець передав майно на реалізацію 20.01.2022, про що отримав 07.02.2022 підтвердження від ДП «СЕТАМ». Згідно Закону №1404VIІІ повторна оцінка майна не проводиться, якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію.

Посилання позивача про те, що унаслідок попередньої змови групи осіб, шляхом маніпулювання на організованому ринку завдано значних збитків ТОВ «ЕГРЕС-АГРО», оскільки такий узгоджений антиконкурентний вплив вказаних осіб призвів до того, що майно ТОВ «ЕГРЕС- АГРО» продано не по найвищій ціні, внаслідок перешкоджання участі інших учасників торгів, у зв`язку з чим буде здійснено менше закриття боргу ТОВ «ЕГРЕС-АГРО» перед банком-кредитором не підтверджені належними доказами, оскільки на сьогодні відсутнє будь-яке рішення Антимонопольного комітету України стосовно описаних позивачем подій. Позивач не надав жодних розрахунків, якими б обґрунтовувалась заявлена шкода, завдана під час проведення електронних торгів. Позивач не проводив рецензування за звіт про оцінку спірного майна або товарознавчу експертизу.

Крім того, відповідач-4 вказує, що позивач пропустив строк на оскарження результатів електронного аукціону.

Позивач у відповіді на позов вважає, що його позовні вимоги є доведеними та нормативно обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Зазначає, зокрема, що датою проведення електронних торгів по лоту № 511874 є 01.04.2024, а по лоту №511839 - 07.05.2024, а тому вважає визначений у ст. 48 Закону України «Про Іпотеку» строк на оскарження результатів електронних торгів у суді не пропущеним.

Відповідач-1 у запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» чітко встановлено строк на оскарження результатів електронного аукціону протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону. Електронний аукціон (торги) були проведенні 22.06.2022, отже у боржника був строк на оскарження електронного аукціону до 22.09.2022. Боржник не скористався своїм правом на оскарження результатів електронного аукціону в межах встановленого строку. Ухвалою суду від 08.09.2022 у справі 752/11611/22, на яку позивається позивач, як на підставу для пропуску строку, не були зупинені торги по лотам. На момент винесення даної ухвали суду електронний аукціон вже був завершений, і відповідно така ухвала жодним чином не могла змінювати статус електронний торгів, оскільки торги на той момент вже були завершені.

Дати (01.04.2024 та 07.05.2024), які позивач безпідставно зазначає як нібито дати проведення торгів є датами складання приватним виконавцем відповідних актів, які підтверджують повний розрахунок переможця за придбане майно.

Третя особа у письмових поясненнях по справі вважає, що позовні вимоги є необґрунтованим і такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, аналогічних підставам, викладеним відповідачами у відзивах на позов.

Відповідач-2 та відповідач-3 відзивів на позов у встановлений строк до суду не направили.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем-2 та відповідачем-3 не подано відзивів у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи встановлені судом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 у справі №927/110/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, задоволено частково позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Компанію "РАЙЗ", Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко", Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива», про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 48 478 349,92 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 030 508,45 грн заборгованості за процентами, 578 925,19 грн заборгованості за комісією, 29 102 784,49 грн пені, три проценти річних у розмірі 197 409,88 доларів США, три проценти річних у розмірі 531 779,39 грн, 68 624,36 грн інфляційних втрат, за кредитним договором №151213К12 від 24.07.2013, укладеним в рамках Генеральної угоди №151213N3 від 24.07.2013, звернувши стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за укладеним між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» іпотечним договором від 15.08.2013 №151213Z34, а саме на об`єкти нерухомості:

1) молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова,2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв.;

2) вагова, що розташована за адресою: вул.Садова, 2в, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область, загальною площею 118,8 м.кв.;

3) будівельний майданчик, що розташований за адресою: вул. Садова, 3а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 1595,6 м.кв.;

4) автопарк, що розташований за адресою: вул. Садова,5, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 2433,70 м.кв.;

5) зерновий тік, що розташований за адресою: вул.Садова,2б, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 5383,70 м.кв.;

6) тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв;

шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

18.05.2021 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 судом видано відповідний наказ.

15.06.2021 приватним виконавцем виконавчого кругу Чернігівської області Ковалем В.О. відкрито виконавче провадження №65813724 з виконання наказу №927/110/20 від 18.05.2024 та накладено арешт на нерухоме майно боржника, яке зазначено у виконавчому документі у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 100 232 467,57 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого кругу Чернігівської області Коваля В.О. від 03.08.2021 призначено суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерте агентство «Укрконсалт» у виконавчому провадженні №65813724.

ТОВ «Експерте агентство «Укрконсалт» проведено оцінку та надано звіт про вартість арештованого нерухомого майна №2608, згідно з яким вартість об`єкта незалежної оцінки станом на 20.10.2021 становить 4 303 746,00 грн, у тому числі: молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв. - 2 523 848,00 грн; тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв - 807 725,00 грн.

Повідомленням від 07.12.2021 вих.№30776 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. повідомлено АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Егрес-Агро» про результати оцінки арештованого майна.

20.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. подано до ДП «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна №65813724.

Листами №825/10-18-22 та №828/10-18-22 від 07.02.2022 ДП «Сетам» повідомило приватного виконавця, стягувача та боржника наступні відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону:

- тракторного парку, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв; реєстраційний номер лоту №507974; день та час проведення електронного аукціону - 28.02.2022 о 09:00; початкова ціна продажу майна - 807 725,00 грн;

- молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., реєстраційний номер лоту №507969; день та час проведення електронного аукціону - 28.02.2022 о 09:00; початкова ціна продажу майна - 2 523 848,00 грн.

Відповідно до протоколів №570139, 570116 від 28.02.2022 електронні аукціони (торги) за лотом №507974 та лотом №507969 не відбулися за відсутності допущених учасників торгів.

Листами №1512/10-18-22 та №1515/10-18-22 від 30.05.2022 ДП «Сетам» повідомило приватного виконавця, стягувача та боржника про проведення електронного аукціону щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону:

- тракторного парку, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв; реєстраційний номер лоту №511874 (уцінено лот №507974); день та час проведення електронного аукціону - 22.06.2022 о 09:00; початкова ціна продажу майна - 686 566,25 грн;

- молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., реєстраційний номер лоту № 511839 (уцінено лот №507969); день та час проведення електронного аукціону - 22.06.2022 о 09:00; початкова ціна продажу майна - 2 145 270,80 грн.

22.06.2022 на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» відбулися аукціони щодо реалізації активів, а саме:

1) лот № 511874 - тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв;, що складається з: Цех по ремонту комбайнів, А-1, 782.10 кв.м.; Приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв.м.; Майстерня, В-1, 262.00 кв.м.; ПТО, В1-1, 114,70 кв.м.; Склад, В2-1, 181.40 кв.м.; Будинок тракториста, Д-1, 176.70 кв.м.; ГСМ заправка, Г-1, 26.40 кв.м.; Веранда, д-1, 13.40 кв.м.; Стоянка для тракторів, Е-1, 1563.70 кв.м.; Автомайстерня, Ж-2 Ж-1 Ж1-1 ЖЗ-1, 1074.40 кв.м.; Склади, З-1 З№-1, 1198.00 кв.м.; Навіс, З2-1, 1499.10 кв.м.; Службове приміщення, К-1, 14.40 кв.м.; Навіс, К№-1, 825.70 кв.м. Майно належить ТОВ «Егрес-Агро» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.04.2010 року;

2) лот №511839 - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв.,, що складається з: Телятники, А1 Б-1 В-1 Л-1 М-1, 9368.00 кв.м.; Свинарники, Г-1 Д-1 Е-1, 2786.70 кв.м.; Корівники, Ж-1 3-1 К-1, 8118.80 кв.м.; Пункт штучного запліднення, I-1, 952.30 кв.м.; Доїльний зал, Н-1, 934.80 кв.м.; Скотарник, О-1 , 2043.60 кв.м.; Майстерня електриків, П-1, 309.60 кв.м.; Будинок тваринника, Р-1, 394.40 кв.м. Майно належить ТОВ «Егрес-Агро» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.04.2010 року.

Згідно з протоколом проведення електронних аукціонів (торгів) від 22.06.2022 №576167, сформованим станом на 05.04.2024, за лотом № 511874 - тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область, загальною площею 7841,9 м.кв; переможцем визнано ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, ціна продажу арештованого майна -700 000,10 грн.

Згідно з протоколом проведення електронних аукціонів (торгів) від 22.06.2022 №609638, сформованим станом на 22.04.2024, за лотом № 511839 - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., переможцем визнано ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, ціна продажу арештованого майна - 2 145 270,80 грн.

Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва 08.09.2022 у справі 752/11611/22 (провадження 1-кс/752/3897/22) у зв`язку із здійсненням досудового слідства у кримінальному провадженні № 12022100000000586 від 08.08.2022 накладено арешт на спірне майно.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 761/7237/24 скасовано арешт, накладений ухвалою суду від 08.08.2022.

ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. сплачено кошти за придбання майна за лотом № 511874 та лотом № № 511839.

Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. складено Акт від 01.04.2024 про реалізацію предмета іпотеки: тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв, лот №511874 та Акт від 07.05.2024 про реалізацію предмета іпотеки: молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., лот № 511839.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема, таких засад, як обов`язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об`єктивності, розумності строків виконавчого провадження. За ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Таким чином, примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

У силу положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок № 2831/5).

Зокрема підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 в справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 в справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 в справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 в справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 в справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 в справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16 та знайшли своє підтвердження в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11. 2018 в справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18 та від 23.01.2019 в справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 201/18443/17, від 26.08.2020 у справі № 640/6302/17 та від 24.09.2020 у справі №372/3181/18.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним встановлення таких обставин:

1) чи мало місце порушення вимог Порядку №2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів;

2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів;

3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/1454/17, від 20.11.2019 у справі №925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15.

Згідно з правовою позицією щодо оскарження електронних торгів, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 911/845/17, від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17 відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Предметом позовних вимог у цій справі є визнання електронних торгів недійсними.

Підставою поданого позову є порушення правил проведення електронних торгів, встановлених Порядком реалізації арештованого майна, а саме проведення електронних торгів на підставі нечинного на день проведення торгів звіту про оцінку майна та не направлення організатором торгів позивачу повідомлення про проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Так, електронні торги з реалізації тракторного парку та молочно-товарної ферми проводилися на підставі Порядку № 2831/5 та на виконання рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 у справі № 927/110/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021.

Щодо дотримання процедури реалізації майна на електронних торгах.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №2831/5 (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Згідно з ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб`єкт оціночної діяльності на замовлення приватного виконавця, який після складення акту опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Експерте агентство «Укрконсалт» проведено оцінку та надано звіт про вартість арештованого нерухомого майна №2608, згідно з яким вартість об`єкта незалежної оцінки станом на 20.10.2021 становить 4 303 746,00 грн, у тому числі: молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв. - 2 523 848,00 грн; тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв - 807 725,00 грн.

У резюме до вказаного висновку про вартість майна зазначено, що дата оцінки - 20.10.2021, а дата завершення звіту - 19.11.2021.

Отже, враховуючи положення абз.1 ч.6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», термін його дійсності сплив 19.05.2022, а не 20.04.2022, як зазначив позивач.

Разом з тим, згідно абзацу другого ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) (абзац 4 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 2831/5).

Приватний виконавець Коваль В.О. згідно з заявками на реалізацію арештованого майна №65813724 передав майно на реалізацію 20.01.2022, про що отримав підтвердження від ДП «СЕТАМ» 07.02.2022 про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних аукціонів.

Таким чином, строк чинності звіту про оцінку майна №2608 закінчився після передачі майна на реалізацію. Повторна оцінка вартості арештованого нерухомого майна не проводилась.

Порядок проведення електронного аукціону описано у Розділі V Порядку №2831/5, однак, якщо майно не було продане (аукціон не відбувся), то проводяться повторний електронний аукціон та повторний третій електронний аукціон із відповідним зниженням початкової ціни вартості лота (Розділ IX Порядку №2831/5).

Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 1 Розділу ІХ Порядку № 2831/5).

Отже, якщо перший аукціон не відбувся - це не є підставою повернення майна з електронних торгів. Процедура електронних торгів не переривається.

Тому, зауваження позивача про необхідність проведення нової оцінки спірного майна після квітня 2022 року судом до уваги не приймаються.

Позивач, будучи боржником у виконавчому провадженні, не реалізував своє право на оскарження звіту про оцінку майна, тому його незгода з таким звітом не може слугувати підставою для визнання результатів торгів недійсними.

Верховний Суд України у постановах від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16 виснував, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Установивши, що при проведенні прилюдних торгів відбулося порушення норм законодавства, суди мають перевірити, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати торгів, оскільки підставою для задоволення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення закону при проведенні торгів разом із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Щодо повідомлення позивача про проведення торгів та початкову ціну.

Приписами Порядку №2831/5 передбачені певні правила проведення торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення приватному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розділ 3); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 8).

За змістом пункту 5 розділу 3 Порядку №2831/5 інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) повинно містити, зокрема, загальну інформацію про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), у тому числі дату і час початку електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною); інформацію про майно (лот), у тому числі реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; стартову ціну продажу.

Відповідно до п.2 Розділу 7 Порядку №2831/5 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку".

Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону Організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2019 у справі №925/796/18, висловив наступну правову позицію: процедура повідомлення розрахована на доведення до зацікавлених осіб необхідної інформації стосовно торгів (лоту, місця та часу проведення, ціни) і саме це є важливим при розгляді судами питань щодо дотримання організатором торгів положень ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» та ч.4 п.2 Розділу 7 Порядку №2831/5, тобто з`ясуванню перш за все підлягає обставина інформованості боржника.

Як встановлено судом, ДП «Сетам» як організатор прилюдних електронних торгів розмістив інформацію про дату, час і місце проведення торгів з реалізації предмета іпотеки: тракторного парку, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м.кв; молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., а також, на виконання пункту 2 Розділу VII Порядку №2831/5, листами №1512/10-18-22 та №1515/10-18-22 від 30.05.2022 повідомив приватного виконавця, стягувача та боржника про проведення електронного аукціону щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення 22.06.2022 о 09:00 електронного аукціону за лотами №511874 (уцінено лот №507974); № 511839 (уцінено лот №507969) із зазначенням початкової ціни продажу майна.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником повідомлення про початкову ціну реалізації майна та проведення прилюдних торгів 22.06.2022.

Разом із тим, такі порушення самі по собі не є автоматичною підставою для визнання торгів недійсними, оскільки позивач не довів, що вони вплинули на результати торгів, враховуючи, що доступ до Єдиної системи виконавчих проваджень, веб-сайту оголошень про електронні торги є цілодобовим та безперешкодним.

Щодо наявності/відсутності порушеного права позивача.

Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016р.у справі №6-2988цс15 прийшов до правового висновку, що "головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними".

При цьому, суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

А тому системний аналіз наданих учасниками судового розгляду доказів, дозволяє суду дійти висновку, що позивач не обґрунтував і не довів, як описані ним порушення вплинули на результат торгів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсними електронних торгів) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро», як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Проте, обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб`єктивного права з боку відповідачів, способом захисту якого є визнання електронних торгів недійсними.

Позивач при розгляді справи не надав будь-яких доказів порушення його прав, а обмежився лише поясненнями та виявленими, на його переконання, порушеннями, при цьому жодного причинно-наслідкового зв`язку щодо порушення процедури та його прав не навів. Посилання позивача на те, що його не було повідомлено про дати проведення електронних торгів, чим порушено його права, не є безумовною підставою визнання електронних торгів недійсними. Також позивач так і не оскаржив проведену у виконавчому провадженню оцінку майна, не вказав причини неможливості оскаржити, не подав звіт про оцінку на рецензію до уповноваженого органу, не надав суду висновок експерта на спростування оцінки та не повідомив про причини неможливості подати такі докази, а обмежився лише власними поясненнями.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Щодо позовних вимог до відповідача-2.

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

Як убачається із поданого позивачем позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» визначило відповідачем-2 - Приватне акціонерне товариство «Укрінстрах».

Позивачем у позові зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Укрінстрах» є переможцем електронних торгів, проведених на сайті ДП «Сетам» 22.06.2022. за лотом №511839 - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв.

З протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 609638, сформованого 05.04.2024, переможцем електронних торгів, проведених 22.06.2022, за лотом №511839 - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв. є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГОТОВИХ СНІДАНКІВ "АЕРО-ЗЕТ".

Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, що саме Приватне акціонерне товариство «Укрінстрах» порушило права позивача під час проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - молочно-товарна ферма, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227, і має відповідати за даним позовом в якості відповідача-2.

Отже, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Укрінстрах» не може виступати належним відповідачем у даному спорі.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до Приватного акціонерного товариства «Укрінстрах» як до неналежного відповідача, що має наслідком відмову в позові в частині позовних вимог до відповідача-2.

Щодо застосування строку позовної давності.

Статтею 48 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 4024-ІХ (набрав чинності 07.11.2024) строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб - до 07.02.2025.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕГРЕС-АГРО" звернулося до суду 15.04.2024, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про визнання недійсними електронних торгів відбулось в межах строку позовної давності

За таких обставин, заперечення відповідачів щодо пропуску позивачем строку на подання даного позову до суду судом до уваги не приймаються.

Висновки суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в позові в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору належить покласти на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що у зв`язку із ненаданням відповідачем-4 усіх доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і зазначенням у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі про те, що докази факту та розміру понесених витрат будуть надані ним після ухвалення рішення по суті позовних вимог для вирішення питання про їх розподіл в порядку, передбаченому ст. 221 ГПК України, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2024.

Суддя В.В. Моцьор