Постанова

від 10.12.2024 по справі 918/248/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/248/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Попова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення

при розгляді касаційної скарги скаргою Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 (судді: Миханюк М. В. - головуючий, Коломис В. В., Саврій В. А.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.04.2024 (суддя Торчинюк В. Г.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Попова Сергія Олександровича

до Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт"

про стягнення 2 272 436,45 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт" (далі - ФГ "Мейн Грейн Експорт"), відкрите в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу ФГ "Мейн Грейн Експорт" залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.04.2024 у справі № 918/248/24 залишено без змін.

2. 27.11.2024 (подано 26.11.2024 через підсистему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Попова Сергія Олександровича (далі - ФОП Попов С. О.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у цій справі у сумі 10 000,00 грн. Розгляд заяви позивач просив здійснювати за відсутності своїх представників.

3. Від ФГ "Мейн Грейн Експорт" заперечень на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надійшло.

4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2024 призначено розгляд заяви ФОП Попова С. О. про ухвалення додаткового рішення у цій справі у судовому засіданні на 10.12.2024.

5. Дослідивши вказану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

7. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8. Відповідно до частин 1, 3 статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

9. Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.10. Згідно з положеннями статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

10. Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

11. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

12. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

13. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме, пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

14. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

15. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

16. У частині 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Як свідчать матеріали справи, ФОП Попов С.О. дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява, зроблена ним у відзиві на касаційну скаргу.

18. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі позивач долучив до заяви договір про надання правової допомоги від 15.12.2021, додаткову угоду від 08.10.2024 № 2, звіт від 20.11.2024 та акт надання послуг від 20.11.2024 № 2 на загальну суму 10 000,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Сичом Є. Ю., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5970/10.

19. У договорі про надання правової допомоги від 15.12.2021, укладеному між ФОП Поповим С. О. і Адвокатським об`єднанням "Артур Резнік та партнери" в особі голови Сича Є. Ю. зазначено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

20. Згідно з пунктами 6.1, 6.3 вказаного договору вартість правової допомоги за цим договором визначається за згодою сторін, виходячи з розміру витраченого часу, складністю справи, кваліфікації, досвіду і завантаженістю адвоката або іншої особи, ка виконує доручення клієнта. У випадку складання додаткових угод до цього договору розмір та порядок оплати послуг можуть визначатися сторонами у таких додаткових угодах.

21. У додатковій угоді від 08.10.2024 № 2 до договору про надання правової допомоги від 15.12.2021 сторони визначили, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання з надання правової допомоги, пов`язаної з розглядом касаційної скарги ФГ "Мейн Грейн Експорт" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 918/248/24 за позовом ФОП Попова С. О. до ФГ "Мейн Грейн Експорт" про стягнення коштів. Оплата послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди здійснюється, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки, а саме 4000,00 грн за 1 годину роботи адвоката. Сторони домовились, що оплата наданої правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 5 робочих днів після винесення Верховним Судом постанови за результатами розгляду касаційної скарги у відповідній справі.

22. У звіті про надані послуги за період із 08.10.2024 по 20.11.2024 за договором про надання правової допомоги від 15.12.2021 наведено перелік послуг, витрачені години, ставку грн/год та вартість послуг. Зокрема, зазначено "аналіз касаційної скарги Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт" по справі № 918/248/24 та доданих до неї документів. Підготовка та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу на Рішення Господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2024 та постанову Північно-західного апеляційного суду від 20.08.2024 р. у справі № 918/248/24 за позовом ФОП Попова Сергія Олександровича до Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт" про стягнення коштів" - 2 год, ставка - 4000,00 грн, вартість 8000,00 грн; "підготовка та подання до Верховного Суду заперечень на заяву ФГ "Мейн Грейн Експорт" про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області 23.04.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 918/248/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку" - 0,5 год, ставка 4000,00 грн, вартість 2000,00 грн, загальна вартість послуг становить 10 000,00 грн.

23. Згідно з актом надання послуг від 20.11.2024 № 2 загальна вартість наданих послуг з правової допомоги у справі № 918/248/24 становить 10 000,00 грн.

24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

25. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

26. У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

27. Водночас колегія суддів зауважує, що ФГ "Мейн Грейн Експорт" клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не заявляло.

28. Верховний Суд, проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн вважає, що зазначена у них інформація щодо обсягу наданих послуг відповідає наявним у матеріалах справи документам. За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Попова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/248/24 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Мейн Грейн Експорт" на користь фізичної особи-підприємця Попова Сергія Олександровича 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак