Постанова

від 18.10.2010 по справі 54/468

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2010 № 54/468

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача - ОСОБА_1 - особисто;

від відповідача: Мако вецький С.В. - дов. б/н від 02.12.2009р .;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ТОВ "Книжкова мер ежа"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 54/468 ( .....)

за позовом СПД ФО ОСОБА_1

до ТОВ "Книжкова мережа"

про захист авторських п рав та стягнення 63 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб' єкт підприємниц ької діяльності-фізична особ а ОСОБА_1 (далі - позивач) з вернувся до Господарського с уду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обм еженою відповідальністю „Кн ижкова мережа” (далі - відпо відач) грошової компенсації за матеріальну та моральну ш коду у розмірі 63 000,00 грн., заборо ну здійснювати продаж книги „Самодиагностика на основе о смотра лица и тела”, вилученн я усіх примірників цієї книг и у відповідача та надання ін формації, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до у годи від 17.12.2007р., укладеної між К омпанією „Foreign Languages Press” та позивач ем, останній набув виключні п рава на переклад, видання рос ійською мовою і продаж перек ладу твору „Inspection of Face and Body for Diagnosis of Diseases” у всьому світі. 10.08.2009р. позивач в иявив у магазині відповідача факт продажу книги „Самодиа гностика на основе осмотра л ица и тела”. Вказане видання є авторизованим перекладом кн иги „Inspection of Face and Body for diagnosis of Diseases”, видано ї та запропонованої до прода жу в період дії виключних пра в позивача. На думку позивача , вказані дії є порушенням йог о авторських прав, які підляг ають захисту у судовому поря дку.

Відповідач проти позову за перечував, наголошуючи на то му, що у нього були відсутні пі дстави сумніватися в законно сті видання книги „Самодиагн остика на основе осмотра лиц а и тела”, оскільки на обклади нці твору проставлені знаки охорони авторського права і належність авторських прав о собам, вказаним на обкладинц і твору, презюмується відпов ідно до ст. 11 Закону України „П ро авторське право і суміжні права”. Окрім того, відповіда ч зазначав про відсутність п ідстав для стягнення моральн ої шкоди, а також невідповідн ість розміру компенсації, як у просить стягнути позивач, ф актичному обсягу порушення і намірам відповідача.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 30.06.2010р. у спр аві №54/468 позов задоволено част ково, заборонено відповідачу здійснювати продаж книги „ ІНФОРМАЦІЯ_1/сост. Лю Банмин ; пер. с англ. ОСОБА_4 - М.: ACT: Аст рель, 2008-220, [4]с.:ил.”, присуджено до стягнення з відповідача на к ористь позивача 8 840,00 грн. компе нсації, 210,47 грн. витрат на оплат у послуг адвоката. Окрім того , присуджено до стягнення з ві дповідача на користь Державн ого бюджету України 130,90 грн. де ржавного мита. В іншій частин і в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти м рішення суду, відповідач зв ернувся до Київського апеляц ійного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить скасувати рішення Гос подарського суду міста Києва від 30.06.2010р. у справі №54/468 в частин і стягнення з відповідача 8 840,00 грн. компенсації, 210,47 грн. витра т на оплату послуг адвоката, 13 0,90 грн. державного мита та прий няти нове рішення, яким в цій ч астині в задоволенні позову відмовити повністю. В іншій ч астині рішення суду залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с удом першої інстанції було н еповно з' ясовано обставини , які мають значення для справ и, а також невірно застосован о норми матеріального і проц есуального права, що призвел о до неправильного вирішення справи. При цьому відповідач зазначав наступне:

- на обкладинці книги „Диагн оз с первого взгляда. Самодиа гностика на основе лица и тел а” зазначено, що „Настоящее и здание представляет собой ав торизированый перевод книги Inspection of Face and Body for diagnosis of Diseases”, проставлен і знаки охорони авторського права, тому у відповідача не б уло і не могло бути підстав су мніватися в законності видан ня даної книги;

- якщо в результаті продажу книги „Диагноз с первого взг ляда. Самодиагностика на осн ове лица и тела” були порушен і права позивача, відповідач не знав і не міг знати про так е порушення, що свідчить про в ідсутність в діях відповідач а вини;

- розмір компенсації, заявле ний до стягнення позивачем, н е відповідає обсягу порушенн я та намірам відповідача.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.09.2010р. апеляційну скаргу від повідача було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду в судовому засіданні на 04.10.2010р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 01.10.2010р. було внесено зміни до ск ладу колегії суддів та перед ано справу для здійснення ап еляційного провадження коле гії у складі головуючого суд ді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

01.10.2010р. через Відділ документ ального забезпечення від поз ивача надійшов відзив на апе ляційну скаргу, в якому він пр осив залишити скаргу без зад оволення, але прийняти рішен ня, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.10.2010р., н а підставі ст. 77 Господарськог о процесуального кодексу Ук раїни, було оголошено перерв у до 18.10.2010р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 18.10.2010р. було внесено зміни до ск ладу колегії суддів та перед ано справу для здійснення ап еляційного провадження коле гії у складі головуючого суд ді Зубець Л.П., суддів М артюк А.І., Лосєва А.М.

В судовому засіданні 18.10.2010р. п редставник відповідача підт римав апеляційну скаргу з ви кладених у ній підстав, проси в суд скаргу задовольнити, рі шення Господарського суду мі ста Києва від 30.06.2010р. у справі №54/ 468 в частині стягнення з відпо відача 8 840,00 грн. компенсації, 210,47 грн. витрат на оплату послуг а двоката, 130,90 грн. державного ми та скасувати та прийняти нов е рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В іншій частині рішення суду з алишити без змін.

В судовому засіданні 18.10.2010р. п озивач заперечував проти дов одів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підст ав, наведених в письмовому ві дзиві на апеляційну скаргу, п росив суд в задоволенні скар ги відмовити. Однак, у відпові дності до п.4 ст. 103 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни позивач просив суд при йняти нове рішення по справі , яким позовні вимоги задовол ьнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

17.12.2007р. між Видавництвом літе ратури іноземними мовами (да лі - правовласник) та позива чем, як видавцем, було укладен о угоду (далі - Угода), згідно з умовами якої правовласник зобов' язався надати видавц ю виключні права на переклад і видання творів російською мовою на період в 5 років з 17.12.2007р . по 16.12.2012р., та продаж творів росі йською мовою у всьому світі (т ом справи - 1, аркуші справи - 13-14). Творами, права на які перед аються за цією Угодою, є: of face and body for diagnosis of diseases, by Liu Bangming; Oigong Oi along the Meridian, by Li Ding. При ц ьому, правовласник запевнив видавця в тому, що він має прав о та повноваження укладати ц ю угоду та що у відповідності до законодавства Китаю твор и ніяким чином не будуть пору шувати жодного авторського п рава або жодної існуючої уго ди. Права, що надані за цією уг одою, надаються тільки видав цеві та не можуть бути переда ні третій стороні без письмо вої згоди правовласника.

Тобто, з 17.12.2007р. позивачу належ али виключні майнові авторсь кі права на переклад російсь кою мовою літературного твор у „Inspection of face and body for diagnosis of diseases”, by Liu Bangming, вида ння та продаж перекладу вказ аного твору.

В обґрунтування своїх вимо г позивач зазначав про те, що н им була видана книга „ІНФОР МАЦІЯ_2/Пер. с англ. Цзи Хуа. - К.: ОСОБА_1, 2009. - 256 с.: илл. - (Тр адиционные практики Китая)”. Однак, в період дії виключних прав позивача відповідач зд ійснював продаж книги „ІНФ ОРМАЦІЯ_1/сост. Лю Банмин; пер . с англ. ОСОБА_4. - М.: АСТ: Ас трель, 2008. - 220, [4]с.: ил.”, що підтвер джується копіями товарного т а фіскального чеків від 10.08.2009р. У відповідності до інформаці ї, вказаної на сторінці 2 назва ного твору, це видання є автор изованим перекладом книги „I nspection of face and body for diagnosis of diseases”, виданої вида вництвом Foreign Languages Press, уклад. Лю Бан мін, переклад з англ. ОСОБА_4 . Книга підписана до друку 26.0 2.2008р. (том справи - 1, аркуші спр ави - 18-20).

У зв' язку з продажем відпо відачем перекладу твору „Inspectio n of face and body for diagnosis of diseases”, виключні майно ві авторські права на який на лежать позивачу, останній пр осив суд стягнути з відповід ача компенсацію, моральну шк оду, а також заборонити відпо відачу здійснювати продаж кн иги „Самодиагностика на осно ве осмотра лица и тела”, вилуч ивши у нього усі примірники ц ієї книги.

Місцевий господарський су д задовольнив позов частково , наголосивши на наступному:

- відповідач не надав доказі в на підтвердження правомірн ості продажу твору та наявно сті у нього дозволу на викори стання твору, у зв' язку з чим позовні вимоги останнього п ро заборону відповідачу здій снювати продаж є обґрунтован ими;

- позивач просив стягнути з відповідача компенсацію у су мі 31 500,00 грн., але не надав суду жо дних доказів на підтвердженн я обставин, якими позивач обґ рунтовує заявлений розмір ко мпенсації;

- позовні вимоги про вилучен ня у відповідача усіх примір ників книги „Самодиагностик а на основе осмотра лица и тел а” не підлягають задоволенню , у зв' язку з їх відсутністю у відповідача;

- зважаючи на незначний обся г порушення та розмір отрима ного відповідачем доходу від продажу контрафактних примі рників творів, а також прийма ючи до уваги відсутність вин и відповідача у порушенні ма йнових і немайнових прав поз ивача, суд визнав за можливе с тягнути з відповідача компен сацію у розмірі 8 840,00 грн.;

- оскільки позивачем не нада но доказів на підтвердження вимоги про відшкодування мор альної шкоди та доказів на пі дтвердження заявленого розм іру відшкодування, позовні в имоги в цій частині задоволе нню не підлягають.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновка ми місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтовани ми, з наступних підстав.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх п равонаступників, пов'язані і з створенням та використання м творів науки, літератури і м истецтва - авторське право, і п рава виконавців, виробників фонограм і відеограм та орга нізацій мовлення - суміжні пр ава охороняються Законом Укр аїни „Про авторське право і с уміжні права”.

Згідно зі ст. 1 названого Зак ону виключним правом є майно ве право особи, яка має щодо тв ору, виконання, постановки, пе редачі організації мовлення , фонограми чи відеограми авт орське право і (або) суміжні пр ава, на використання цих об' єктів авторського права і (аб о) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозв олу чи заборону їх використа ння іншим особам у межах стро ку, встановленого цим Законо м.

В ст. 440 Цивільного кодексу Ук раїни зазначено, що майновим и правами інтелектуальної вл асності на твір є:

1) право на використанн я твору;

2) виключне право дозво ляти використання твору;

3) право перешкоджати н еправомірному використанню твору, в тому числі заборонят и таке використання;

4) інші майнові права ін телектуальної власності, вст ановлені законом.

В ст. 15 Закону України „Про ав торське право і суміжні прав а” визначено, що до майнових п рав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належат ь:

а) виключне право на викорис тання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання т вору іншими особами.

Майнові права автора (чи інш ої особи, яка має авторське пр аво) можуть бути передані (ві дчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього За кону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права .

Виключне право на використ ання твору автором (чи іншою о собою, яка має авторське прав о) дозволяє йому використову вати твір у будь-якій формі і б удь-яким способом.

Виключне право автора (чи ін шої особи, яка має авторське п раво) на дозвіл чи заборону ви користання твору іншими особ ами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрац ію і публічний показ;

4) будь-яке повторне опр илюднення творів, якщо воно з дійснюється іншою організац ією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації , аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як с кладових частин до збірників , антологій, енциклопедій тощ о;

8) розповсюдження твор ів шляхом першого продажу, в ідчуження іншим способом аб о шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом інш ої передачі до першого прода жу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публік и таким чином, що її представ ники можуть здійснити досту п до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власни м вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прока т після першого продажу, відч уження іншим способом оригін алу або примірників аудіовіз уальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних т ворів у нотній формі, а також т ворів, зафіксованих у фоногр амі чи відеограмі або у форм і, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичер пним.

В ст. 31 Закону України „Про ав торське право і суміжні пра ва” вказано, що автор (чи інша особа, яка має авторське прав о) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 ць ого Закону, будь-якій іншій ос обі повністю чи частково. Пер едача майнових прав автора (ч и іншої особи, яка має авторсь ке право) оформляється автор ським договором. Майнові пра ва, що передаються за авторсь ким договором, мають бути у нь ому визначені.

Згідно зі ст. ст. 426, 443 Цивільно го кодексу України використа ння твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадк ів правомірного використанн я твору без такої згоди, встан овлених цим Кодексом та інши м законом. Використання об' єкту права інтелектуальної в ласності іншою особою здійсн юється з дозволу особи, яка ма є виключне право дозволяти в икористання об' єкту права і нтелектуальної власності.

В ст. 32 Закону України „Про ав торське право і суміжні прав а” зазначено про те, що автору та іншій особі, яка має авторс ьке право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твор у будь-яким одним або всіма ві домими способами на підставі авторського договору. Викор истання твору будь-якою особ ою допускається виключно на основі авторського договору , за винятком випадків, передб ачених статтями 21 - 25 цього Зако ну.

В процесі судового розгляд у було встановлено факт прод ажу відповідачем перекладу т вору „Inspection of face and body for diagnosis of diseases”, виклю чні майнові авторські права на який належать позивачу. Ос кільки умовами Угоди, укладе ної між позивачем та правовл асником, передбачено надання позивачеві, як одноосібному дистриб' ютору, виключних п рав на переклад твору російс ькою мовою, його видання та пр одаж, а також приймаючи до ува ги заборону передання прав і ншим особам без згоди правов ласника, переклад твору, його видання та продаж, здійснені у період дії виключних автор ських прав позивача, є поруше нням прав останнього.

Відповідачем не було надан о ані місцевому господарсько му суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допус тимих доказів на підтверджен ня правомірності продажу тво ру та наявності у нього відпо відного дозволу на використа ння твору.

Захист авторського права і суміжних прав врегульований Розділом 5 Закону України „Пр о авторське право і суміжні п рава”. Зокрема, згідно зі ст. 50 З акону України „Про авторське право і суміжні права” поруш енням авторського права, що д ає підстави для судового зах исту, є, зокрема, піратство у с фері авторського права і (або ) суміжних прав, тобто опублік ування, відтворення, ввезенн я на митну територію України , вивезення з митної територі ї України і розповсюдження к онтрафактних примірників тв орів (у тому числі комп' ютер них програм і баз даних), фоног рам, відеограм і програм орга нізацій мовлення.

В ст. 1 Закону України „Про ав торське право і суміжні прав а” визначено, що контрафактн им примірником твору, фоногр ами, відеограми є примірник т вору, фонограми чи відеограм и, відтворений, опубліковани й і (або) розповсюджуваний з по рушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому чис лі примірники захищених в Ук раїні творів, фонограм і віде ограм, що ввозяться на митну т ериторію України без згоди а втора чи іншого суб' єкта ав торського права і (або) суміжн их прав, зокрема з країн, в яки х ці твори, фонограми і відеог рами ніколи не охоронялися а бо перестали охоронятися.

Згідно зі ст. 52 Закону Україн и „Про авторське право і сумі жні права” при порушеннях бу дь-якою особою авторського п рава, передбачених статтею 50 З акону, суб' єкти авторського права можуть звертатися до с уду з позовом про, зокрема, заб орону дії, що порушують автор ське право, припинення дій, що порушують авторське право; в иплату компенсацій; вимагати від осіб, які порушують автор ське право і (або) суміжні прав а позивача, надання інформац ії про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюджен ні контрафактних примірникі в творів і об' єктів суміжни х прав.

Зважаючи на те, що за резуль татами розгляду справи підтв ердився факт порушення відпо відачем виключних майнових а вторських прав позивача, апе ляційний господарський суд п огоджується з висновком суду першої інстанції про обґрун тованість вимог позивача від носно заборони відповідачу з дійснювати продаж твору.

Відносно вимог про стягнен ня з відповідача компенсації за порушення майнових автор ських прав, суд вважає за необ хідне звернути увагу на наст упні обставини.

Основною метою і призначен ням цивільно-правової відпов ідальності є поновлення майн ового стану потерпілої особи . При цьому, міри відповідальн ості не повинні бути спрямов ані на збагачення потерпілої особи за рахунок порушника п рав.

У відповідності до пункту „ г” ч.2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні пр ава” суд має право постанови ти рішення чи ухвалу про випл ату компенсації, що визначає ться судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних пла т, замість відшкодування зби тків або стягнення доходу.

При визначенні компенсаці ї, яка має бути виплачена замі сть відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов' язаний у встановлених пункто м „г” цієї частини межах визн ачити розмір компенсації, вр аховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Тобто, визначаючи розмір ко мпенсації, необхідно виходит и як з конкретних обставин сп рави (характеру порушення, ст упеню вини відповідача, трив алості порушення та його обс ягів, передбачуваного розмір у збитків потерпілої особи, р озміру доходу, отриманого вн аслідок правопорушення, кіль кості потерпілих осіб, намір ів відповідача, можливості в ідновлення попереднього ста ну), так і враховувати загальн і засади цивільного законода вства, зокрема, справедливос ті, добросовісності та розум ності. Аналогічна позиція на ведена в Рекомендаціях Прези дії Вищого господарського су ду України №04-5/1107 від 10.06.2004р. „Про д еякі питання практики виріше ння спорів, пов' язаних із за хистом прав інтелектуальної власності”.

Обґрунтовуючи розмір комп енсації, яка підлягає стягне нню з відповідача, позивач за значав про те, що можливий тир аж контрафактних примірникі в творів міг становити в сере дньому 10 200 шт., а оціночна варті сть тиражу - 180 000,00 грн., у зв' яз ку з чим він просив суд вилучи ти у відповідача всі примірн ики книги „Самодиагностика н а основе осмотра лица и тела” .

Однак, в процесі судового ро згляду було встановлено, що в ідповідач придбав контрафак тні примірники твору у Товар иства з обмеженою відповідал ьністю „Афіна-Букс” в кілько сті 5 примірників, 4 з яких він п родав 16.05.2009р., 02.07.2009р., 03.08.2009р. та 10.08.2009р. з а ціною 18,10 грн., а останній прим ірник твору на вимогу Господ арського суду міста Києва ві дповідач надав для залучення до матеріалів справи №54/468. Нав едене підтверджується наявн ими в матеріалах справи дого вором постачання №76 від 14.05.2009р., н акладною №11958 від 14.05.2009р., довідко ю від 16.12.2009р. (том справи - 1, арку ші справи - 38-53).

Тобто, у відповідача відсут ні примірники книги „Самодиа гностика на основе осмотра л ица и тела”, у зв' язку з чим а пеляційний господарський су д погоджується з висновком м ісцевого господарського про те, що вимоги позивача про вил учення у відповідача усіх пр имірників цієї книги не підл ягають задоволенню.

Окрім того, суд вважає за не обхідне зазначити про те, що п осилання позивача на можливи й тираж контрафактних примір ників творів та їх оціночну в артість є лише припущеннями позивача, які спростовуються зібраними у справі доказами . Як вбачається з відомостей, в ідображених на сторінці 2 кни ги „Самодиагностика на основ е осмотра лица и тела”, весь ти раж вказаного твору становив лише 5 000 примірників.(том справ и - 1, аркуш справи - 20). При цьо му, відповідач не є видавцем ц ього твору, а лише здійснює пр одаж його примірників.

За розрахунком позивача су ма компенсації повинна склад ати 50 мінімальних заробітних плат, що на дату подання позов у становило 31 500,00 грн. Позивач на голошував на тому, що він не от римує прибуток від продажу к ниги, оскільки внаслідок про дажу відповідачем контрафак тних примірників творів був створений негативний образ к ниги та автора, які недавно з' явилися на книжковому ринку, і книга вже не є новинкою.

Однак, судом встановлено, що книга „Искусcтво диагностик и по лицу и телу” була видана п озивачем накладом у 1000 примір ників при роздрібній ціні 12-15 г рн., за яку позивач продає прим ірники книги, його доход мав с класти 15 000,00 грн.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Г осподарського процесуально го кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні д ані, на підставі яких господа рський суд у визначеному зак оном порядку встановлює наяв ність чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору. Ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Позивач не надав суду належ них та допустимих доказів на підтвердження обставин, яки ми позивач обґрунтовує заявл ений розмір компенсації. Том у, приймаючи до уваги обсяг по рушення, незначний розмір от риманого відповідачем доход у від продажу контрафактних примірників творів, відсутні сть вини відповідача у поруш енні майнових і немайнових п рав позивача, а також врахову ючи засади справедливості, д обросовісності та розумност і, апеляційний господарський суд погоджується з висновко м суду першої інстанції про т е, що в даному конкретному вип адку з відповідача підлягає стягненню компенсація у розм ірі 10-ти мінімальних заробітн их плат, що на день прийняття о скаржуваного відповідачем с удового рішення становило 8 840 ,00 грн.

Відносно вимог позивача пр о стягнення з відповідача гр ошової компенсації завданої моральної шкоди у розмірі 31 500, 00 грн., апеляційний господарсь кий суд вважає за необхідне н аголосити на наступному.

В обґрунтування заподіянн я моральної шкоди та її розмі ру позивач посилається на те , що він зазнав сильних душевн их страждань внаслідок низьк ого рівня перекладу твору, що розповсюджувався відповіда чем. На думку позивача, відпов ідачем сформовано негативни й образ книги і автора, оскіль ки в результаті поширення ко нтрафактної книги діяльніст ь позивача буде сприйматися негативно, тоді як позивачем було витрачено багато зусил ь для того, що б привернути ува гу до автора та його книги, заб езпечити стабільний попит на неї.

У відповідності до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захи ст свого цивільного права у р азі його порушення, невизнан ня або оспорювання та інтере су, який не суперечить загаль ним засадам цивільного закон одавства. Кожна особа має пра во звернутися до суду за захи стом свого особистого немайн ового або майнового права та інтересу. Способом захисту ц ивільних прав та інтересів, з окрема, може бути відшкодува ння моральної (немайнової) шк оди.

В ст. 52 Закону України „Про ав торське право і суміжні прав а” передбачено, що при поруше ннях будь-якою особою авторс ького права і (або) суміжних пр ав суб' єкти авторського пра ва і (або) суміжних прав мають право подавати позови про ві дшкодування моральної (немай нової) шкоди. Суд згідно із час тиною 2 зазначеної статті має право постановити рішення ч и ухвалу про відшкодування м оральної (немайнової) шкоди, з авданої порушенням авторськ ого права і (або) суміжних прав , з визначенням розміру відшк одування.

Згідно з положеннями ст. 23 Ци вільного кодексу України осо ба має право на відшкодуванн я моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. М оральна шкода полягає: у фізи чному болю та стражданнях, як их фізична особа зазнала у зв ' язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я; у душ евних стражданнях, яких фізи чна особа зазнала у зв' язку з протиправною поведінкою щ одо неї самої, членів її сім' ї чи близьких родичів; у душев них стражданнях, яких фізичн а особа зазнала у зв' язку із знищенням чи пошкодженням ї ї майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а та кож ділової репутації фізичн ої або юридичної особи.

Насамперед необхідно зазн ачити, що під діловою репутац ією юридичної особи, у тому чи слі підприємницьких товарис тв, фізичних осіб-підприємці в, адвокатів, нотаріусів та ін ших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадс ької, професійної чи іншої ді яльності, яку здійснює така о соба як учасник суспільних в ідносин.

Відповідно до загальних пі дстав цивільно-правової відп овідальності обов' язковом у з' ясуванню при вирішенні спору про відшкодування мора льної (немайнової) шкоди підл ягають: наявність такої шкод и, протиправність діяння її з аподіювача, наявність причин ного зв' язку між шкодою і пр отиправним діянням заподіюв ача та вини останнього в її за подіянні. Тобто, необхідно з' ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних стражд ань або втрат немайнового ха рактеру, за яких обставин чи я кими діями (бездіяльністю) во ни заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній ф ормі позивач оцінює заподіян у йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші о бставини, що мають значення д ля вирішення спору.

Натомість, як вбачається з м атеріалів справи, позивач не надав належних та допустими х доказів на підтвердження ф акту понесення моральної шко ди, не довів причинно-наслідк ового зв'язку між діями відпо відача та заявленою до стягн ення моральною шкодою, тобто позивач не підтвердив обста вини, якими він обґрунтовує с вої вимоги про відшкодування моральної шкоди та не довів з аявлений до стягнення розмір відшкодування, у зв' язку з ч им позовні вимоги в цій части ні задоволенню не підлягають .

Підсумовуючи вищевикладен і обставини справи в їх сукуп ності, апеляційний господарс ький суд погоджується з висн овком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґ рунтованими та документальн о підтвердженими лише в част ині вимог про заборону відпо відачу здійснювати продаж кн иги „ІНФОРМАЦІЯ_1/сост. Лю Банмин; пер. с англ. ОСОБА_4 . - М.: ACT: Астрель, 2008-220, [4]с.:ил.”, а тако ж стягнення з відповідача на користь позивача 8 840,00 грн. ком пенсації.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляцій ну скаргу позивач просив суд залишити скаргу відповідача без задоволення, однак при ць ому просив прийняти нове ріш ення, яким позовні вимоги зад овольнити в повному обсязі.

З цього приводу апеляційни й господарський суд вважає з а необхідне зазначити про те , що діюче законодавство чітк о розмежовує поняття апеляці йної скарги та відзиву на апе ляційну скаргу. Згідно з норм ами Господарського процесуа льного кодексу України сторо ни мають право оскаржувати с удові рішення господарськог о суду в установленому цим Ко дексом порядку, тобто шляхом подання відповідної скарги (апеляційної чи касаційної). С аме в скарзі сторона або інши й учасник судового процесу м оже викласти підстави, з яких порушено питання про перегл яд рішення, з посиланням на за конодавство і матеріали, що є у справі або подані додатков о, а також свої вимоги щодо ска сування чи зміни судового рі шення. Однак, відзив на апеляц ійну скаргу по своїй суті є ли ше письмовою позицією сторон и (іншого учасника судового п роцесу) відносно обставин, на ведених в апеляційній скарзі . За таких обставин, під час пе регляду рішення Господарськ ого суду міста Києва апеляці йним судом прийнято до уваги позицію позивача, викладену у відзиві на апеляційну скар гу, але вимоги про прийняття н ового рішення не розглядають ся.

Відносно заперечень відпо відача щодо розподілення Гос подарським судом міста Києва судових витрат, а саме держав ного мита та витрат з оплати п ослуг адвоката, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступн е.

Згідно зі ст. 44 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судові витрати складаю ться з державного мита, сум, що підлягають сплаті за провед ення судової експертизи, при значеної господарським судо м, витрат, пов' язаних з огляд ом та дослідженням речових д оказів у місці їх знаходженн я, оплати послуг перекладача , адвоката, витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу та інших вит рат, пов' язаних з розглядом справи.

В п.2 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету М іністрів №7-93 від 21.01.1993р. „Про дер жавне мито” визначено, що поз ивачі за позовами, які виплив ають з авторського права, зві льняються від сплати державн ого мита.

У відповідності до Порядку оплати витрат з інформаційн о-технічного забезпечення су дових процесів, пов' язаних з розглядом цивільних та гос подарських справ, та їх розмі рів, затвердженого Постаново ю Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., розмір витрат з ін формаційно-технічного забез печення у господарських спра вах, визначається для позива чів, звільнених у встановлен ому порядку від сплати держа вного мита, за нульовою ставк ою.

В той же час, положеннями ст . 49 Господарського процесуаль ного кодексу України передба чено, що державне мито, від спл ати якого позивач у встановл еному порядку звільнений, ст ягується з відповідача в дох од бюджету пропорційно розмі ру задоволених вимог, якщо ві дповідач не звільнений від с плати державного мита.

Оскільки належних та допус тимих доказів на підтверджен ня того, що відповідач корист ується пільгами по сплаті за конодавчо встановлених обов ' язкових платежів (зборів), а саме державного мита, судом п ершої інстанції цілком обґру нтовано застосовано вищезга дані норми ст. 49 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни в частині стягнення з ві дповідача державного мита в доход Державного бюджету Укр аїни.

Окрім того, згідно зі ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України суми, які пі длягають сплаті за послуги а двоката при частковому задов оленні позову покладаються н а обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовни х вимог.

При цьому, судові витрати за участь адвоката при розгляд і справи підлягають сплаті л ише в тому випадку, якщо вони с плачені адвокату стороною, я кій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено від повідними фінансовими докум ентами.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати позивача на о плату послуг адвоката підтве рджується наявними в справі копіями наступних документі в: додатку від 29.10.2009р. до договор у про надання правової допом оги, укладеного між позиваче м та ОСОБА_5, платіжного до ручення №3 від 03.11.2009р. на суму 750,00 г рн., свідоцтва на право зайня ття адвокатською діяльністю №2916/10 від 25.08.2005р.(том справи - 1, ар куші справи - 25-26, 83).

Приймаючи до уваги, що позив ачем у позовній заяві були за явлені вимоги як майнового, т ак і немайнового характеру с пору, а також зважаючи на част кове задоволення позову, міс цевий господарський суд прав омірно розподілив судові вит рати (державне мито та витрат и на послуги адвоката) між сто ронами саме пропорційно розм іру задоволених вимог і жодн их порушень в частині визнач ення сум вищевказаних витрат апеляційним господарським с удом не виявлено.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свог о підтвердження під час розг ляду даної справи.

З огляду на вищевикладені о бставини справи в їх сукупно сті, а також виходячи з систем ного аналізу норм законодавс тва, суд апеляційної інстанц ії дійшов висновку про те, що Р ішення Господарського суду м іста Києва від 30.06.2010р. у справі № 54/468 прийнято з повним та всебіч ним дослідженням обставин, я кі мають значення для справи , а також з дотриманням норм ма теріального і процесуальног о права, у зв' язку з чим підст ави для його скасування та за доволення апеляційної скарг и відповідача відсутні.

У зв' язку з відмовою в задо воленні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України, витрати по сплаті де ржавного мита за її подання і розгляд відшкодуванню не пі длягають та покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 77, 99, 101, 103-1 05 Господарського процесуаль ного кодексу України, Київсь кий апеляційний господарськ ий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю „Книжкова Мережа” залишити без задоволення, Рі шення Господарського суду мі ста Києва від 30.06.2010р. у справі №54/ 468 - без змін.

2. Матеріали справи №54/468 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку та стр оки.

Головуючий суддя

Судді

26.10.10 (відправлено)