Постанова

від 26.11.2024 по справі 514/141/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2887/24

Справа № 514/141/23

Головуючий у першій інстанції Тончева Н.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Григор`єва Віктора Вікторовича на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тарутинської селищної ради Одеської області про визнання рішень селищної ради недійсними, скасування запису державного реєстратора та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд:

- визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 11.06.2020 року № 582- VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 »;

- визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 02.10.2020 року № 654 - VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381»;

- скасувати запис державного кадастрового реєстратора відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 вересня 2020 року в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 54591717 від 15 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 38673925 від 09 жовтня 2020 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0381;

- припинити право власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, зареєстроване за ОСОБА_1 .

Крім того, просила стягнути з ОСОБА_1 та Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області на її користь сплачений судовий збір в розмірі 4 294,40 грн. по 2 147,20 грн. з кожного.

В обґрунтування зазначених вимог позивач зазначила, що на підставі договору дарування від 19 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я., вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_2 .

Також, відповідно до рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №37 від 04.09.1997 року, яке на даний час є чинним, її батькові ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,35 га за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Згідно плану розміщення земельних ділянок на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області за вищевказаним житловим будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка 0,3266 га.

Рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №625-VII від 02.10.2020 року ОСОБА_2 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №2432- VIIІ їй затверджено вище вказана технічна документація та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 5124755900:02:002:0415, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, на підставі рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №627- VII від 02 жовтня 2020 року вона отримала дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно значень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй у власність для індивідуального садівництва - А 01.05, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області було прийнято рішення за №РВ - 5300131232022 від 25.07.2022 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що є перетин проектованої ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0381 де площа зазначених ділянок співпадає на 56,148 відсотків.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки за кадастровим номером 5124755900:02:002:0381 площею 0,12 га є ОСОБА_1 , де підставою для державної реєстрації було рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області за №654- VІІ від 02.10.2020 року, яким затверджений проект із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,12 га.

Крім цього, раніше рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області за №582- VІІ від 11.06.2020 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач зазначає, що з листа Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 06 квітня 2021 року вбачається, що виконавчим комітетом Серпневської селищної ради рішення щодо присвоєння адреси « АДРЕСА_3 » не приймались, а згідно протоколу 66 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 02.10.2020 за п.56 порядку деного розглядалось питання про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з викладеним, позивачка вважає, що рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області за №582- VІІ від 11.06.2020 року та №654 - VІІ від 02.10.2020 року щодо надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, його затвердження та державна реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 5124755900:02:002:0381 площею 0,12 га перешкоджає її праву на внесення відомостей до Державного земельного кадастру згідно значень розробленого проекту із землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,12 га для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та державній реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку.

Наведе свідчить про неправомірність формування земельної ділянки площею 0.12 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0381 та незаконність отримання її у власність ОСОБА_1 , оскільки саме позивач є власником зазначеною земельної ділянки, фактично користується нею вже багато років, сплачує податки.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 11.06.2020 року № 582- VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 02.10.2020 року № 654 - VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381».

Скасовано запис державного кадастрового реєстратора відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 вересня 2020 року в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 54591717 від 15 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 38673925 від 09 жовтня 2020 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0381.

Припинено право власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, зареєстроване за ОСОБА_1 .

Стягнуто в рівних частках з Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379226) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири ) гривні 40 (сорок) копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Григор`єв Віктор Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання на 26.11.2024 року о 14:30 год не з`явились, про причини не явки не повідомили.

Під час апеляційного провадження від представника відповідача - скаржника ОСОБА_1 адвоката Григор`єва В.В. та від представника відповідача Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області до Одеського апеляційного суду надходили заяви про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі (а. с. 150; 167).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Справа перебуває в судах з січня 2023 року, в тому числі в апеляційному суді з жовтня 2023 року,тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги, обставини які стали відомі під час апеляційного провадження, достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи без участі в судовому засіданні належним чином повідомленого представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам в частині обґрунтування набутих висновків відповідає не у повній мірі.

Задовольняючи позов, визнаючи недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 11.06.2020 року № 582- VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 », визнаючи недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 02.10.2020 року № 654 - VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381»; скасовуючи запис державного кадастрового реєстратора відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 вересня 2020 року в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовуючи рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 54591717 від 15 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 38673925 від 09 жовтня 2020 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0381; припиняючи право власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, зареєстроване за ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з їх доведеності, обґрунтованості та відповідності законодавству.

Колегія суддів в цілому погоджується з такими остаточними висновками суду першої інтсанції, але при цьому звертає увагу на необхідність у зміні мотивувальної частини рішення.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- згідно з рішенням сесії Серпневської селищної ради № 37 від 04.09.1997року земельна ділянка площею 0, 35 га за адресом АДРЕСА_2 , була передана у приватну власність ОСОБА_3 ( а. с. 7-9; 27).

- на підставі договору дарування від 19 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_3 ( Даритель ) та ОСОБА_2 ( Обдарована ), посвідченого державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я., Даритель подарував а Обдарована прийняла від нього в дар житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 2479,7 кв.м (а. с. 6).

- на підставі рішення 66 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №625- VII від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_2 отримала дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 10).

- на підставі рішення 66 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №627- VII від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_2 отримала дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 (а. с. 11).

- на підставі рішення 64 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №582- VII від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га для індивідуального садівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

- на підставі рішення 66 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №654-VII від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 затверджено проект земельної ділянки для індивідуального садівництва загальною площею 0.1200 га їз земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий 5124755900:02:002:0381 (а. с. 14).

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 09 жовтня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0.12 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0381 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер : 54591717 від 15 жовтня 2020 року (а. с. 18).

- згідно з протоколом 66 сесії VII скликання Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 02.10.2020 за п.56 Порядку деного розглядалось питання про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (в межах населеного пункту), смт Серпневе загальною площею 0,12 га.

- відповідно до рішення за №РВ - 5300131232022 від 25.07.2022 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області розглянуто заяву ОСОБА_2 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 22.07.2022 р. реєстраційний номер 3В-9703785902022 та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що є перетин проектованої ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0381 де площа зазначених ділянок співпадає на 56,148 відсотків (а. с. 22, 23).

- згідно з листом Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 06 квітня 2021 року вбачається, що виконавчим комітетом Серпневської селищної ради рішення щодо присвоєння адреси « АДРЕСА_3 » не приймались.

Колегія суддів виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у права людини.

Принцип верховенства права закріплено й у статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

За змістом статті 86 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), який був чинним на час набуття ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 2479,7 кв.м. на підставі договору дарування від 19 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_3 ( Даритель ) та ОСОБА_2 ( Обдарована) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ «Про власність» (далі - Закон № 697-ХІІ), цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Аналогічні положення містять пункти 1, 2 статті 2 Закону № 697-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 3 статті 2 Закону № 697-ХІІ кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (пункти 1, 3 статті 4 Закону № 697-ХІІ).

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків (пункт 2 статті 48 Закону № 697-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 статті 51 цього Закону громадянин не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше, як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 14 цього Закону громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян (пункт 4 статті 13 Закону № 697-ХІІ).

Земельна ділянка в межах селища міського типу Серпневе площею 0,35 га. передана ОСОБА_3 на підставі рішення Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області № 37 від 04.09.1997 року для обслуговування житлового будинку, будівель та інших споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_2 - на даний час: АДРЕСА_4.

За положеннями статті 2 ЦК України земельні відносини регулюються земельним законодавством.

На час передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки в межах селища міського типу Серпневе на підставі рішення Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області № 37 від 04.09.1997 року діяв ЗК УРСР 1990 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67 ЗК УРСР 1990 року громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗК УРСР 1990 року для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безоплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

У протоколі Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області від 04.09.1997 року зазначено про передачу у власність земельних ділянок в междах населеного пункта для будівництва та обслуговування земельних ділянок і якщо ділянка перевищує 0,15 га. - для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до додатку до рішення Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області від 04.09.1997 року у вигляді списку громадян, які отримали змельні ділянки у приватну власність на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області ОСОБА_3 отримав 0,35 га.

Ретроспективним аналізом норм законодавства щодо переходу прав на земельну ділянку у випадку відчуження права власності на нерухоме майно підтверджується, що радянське законодавство оперувало терміном «основні фонди». Термін «нерухомість» і класифікація майна на нерухоме та рухоме були відображені в Основах цивільного законодавства Союзу РСР і республік від 31 березня 1991 року (введених в дію з 1 січня 1992 року). Так, відповідно до частини другої статті 4 цих Основ майно поділяється на нерухоме та рухоме; до нерухомого майна належать земельні ділянки і «все, що міцно з ними зв`язано», як-от: будівлі, споруди тощо, а до рухомого належить майно, переміщення якого можливе без неспіврозмірної шкоди його призначенню.

Стаття 30 Земельного кодексу Української РСР в імперативній формі передбачала автоматичний перехід права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будівлю і споруду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.17), від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

Установивши факт здобуття батьком позивачаОСОБА_2 - ОСОБА_3 за рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області №37 від 04.09.1997 року права на земельну ділянку загальною площею 0,35 га, з яких - 0,15 га під будівництво та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна діялнка), а решта - 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , суд першої інстанції вірно зазначив, що до позивачки ОСОБА_2 , з моменту набуття нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 правомірно перейшло право власності й на земельну ділянку, на якій він розташований, а саме на земельній ділянці площею 2479,7 кв.м .

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також суд вірно зазначив, що винесені Серпневською селищною радою Тарутинського району Одеської області рішення за №582-VII від 11.06.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 » та за №654-VII від 02.10.2020 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га. кадастровий номер 5124755900:02:002:0381» порушують права позивача ОСОБА_2 щодо володіння та розпорядження належною їй земельною ділянкою, оскільки при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно значень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального садівництва - А 01.05, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 державним кадастровим реєстратором відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області було прийнято рішення за №РВ - 5300131232022 від 25.07.2022 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що є перетин проектованої ділянки з ділянкою кадастровий номер 5124755900:02:002:0381 де площа зазначених ділянок співпадає на 56,148 відсотків, у зв`язку з чим набув обґрунтованого висновку, що дані рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області перешкоджають позивачу у праві на внесення відомостей до Державного земельного кадастру згідно значень розробленого проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,12 га для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_2 , а тому підлягають визнанню недійсними.

Встановивши, що ОСОБА_1 незаконно набув право власності на спірну земельну ділянку, то суд з метою захисту законних інтересів позивача набув обґрунтованого висновку про скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 54591717 від 15 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 38673925 від 09 жовтня 2020 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5124755900:02:002:0381.

Що стосується рішення суду про скасування запису державного кадастрового реєстратора відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 вересня 2020 року в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»:

- державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж ;

- державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру;

- кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Поземельна книга належить до документів Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення (частина перша статті 18 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у вказаній редакції Закону).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з частиною десятою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у цій же редакції Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у цій же редакції Закону визначено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051:

- цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (п.1);

- ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр (п. 4);

- запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду (п. 60);

- скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:

1) в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора;

2) у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою (п. 61).

Таким чином саме до повноважень Держгеокадастру належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок та скасування такої реєстрації, у тому числі скасування запису у Поземельній книзі на підставі рішення суду.

На відміну від Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 не містить чіткого визначення процедури автоматичного поновлення записів про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована.

При таких обставинах, колегія суддів погоджується з рішенням районного суду про задоволення вимоги про скасування запису запис державного кадастрового реєстратора відділу в Іванівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 16 вересня 2020 року в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0381, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги фактично зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом остаточний висновок по суті заявлених вимог або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції виходячи з мотивувальної частини рішення не застосував до спірних правовідносин норми ЦК УРСР 1963 року, ЗК УРСР 1990 року та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, які підлягали застосуванню, оскільки батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 набув право на домоволодіння по АДРЕСА_2 у 1965 році, а на земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,35 га. за відповідним рішенням органу місцевого самоврядування у вересні 1997 року, а сама ОСОБА_2 набула право на домоволодіння та земельну ділянку за цією ж адресою на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вересні 2001 року - за дії ЦК УРСР 1963 року та ЗК УРСР 1990 року.

Разом з тим оскільки незастосування судом норм законодавства, які підлягали застосуванню при вирішенні спору по суті, не призвело до неправильного вирішення справи і ухвалення незаконного судвого рішення, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду та викласти її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині - зміні з викладенням її в редакції цієї постанови та залишенням рішення в іншій частині без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Григор`єва Віктора Вікторовича - задовольнити частково.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 рокув мотивувальній частині - змінити та викласти її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішеня суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 17.12.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова