Рішення

від 10.12.2024 по справі 644/6079/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 644/6079/24

(2/199/3296/24)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позову зазначила, що із 07.06.2008 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Володарського районного суду Донецької області від 10.01.2013 року.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 12.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №64.

Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

На теперішній час малолітній син проживає разом із матір`ю, яка займається його вихованням та матеріальним забезпеченням. Позивачка створила належні умови для проживання та розвитку сина, підготовки до уроків, ігор та відпочинку. Батько участі у матеріальному забезпеченні сина не приймає.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 27.07.2020 року було зменшено розмір аліментів, визначених та стягнутих за рішенням Володарського районного суду Донецької області від 18.03.2015 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/5 частини його заробітку (доходу) до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до повноліття дитини.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у Крюківщинському ліцеї «Лідер», що підтверджується довідкою №343 від 11.07.2024 року.

Позивачка зазначила, що син почувається спокійним та захищеним поруч із нею, бо вони знаходяться у тісному контакті. Мати приділяє багато уваги здоров`ю та розвитку дитини, проте, питання щодо проживання дитини з матір`ю сторонами не врегульоване.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, у тому числі через офіційний веб-сайт судової влади України, зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Вишневої Міської Ради Бучанського району Київської області Даниленко О.П. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи у її відсутності, ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини та взяти до уваги висновок №3/02-3453 від 22.10.2024 року про доцільність проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 07.06.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Володарського районного суду Донецької області від 10.01.2013 року (а.с.27-28).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 12.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №64 (а.с.23).

Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.08.2022 №3244-7001399081 та від 04.08.2022 року №3244-7001399117 (а.с.25,26).

На теперішній час малолітній син проживає разом із матір`ю, яка займається його вихованням та матеріальним забезпеченням. Позивачка створила належні умови для проживання та розвитку сина, підготовки до уроків, ігор та відпочинку. Батько участі у матеріальному забезпеченні сина не приймає.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 27.07.2020 року було зменшено розмір аліментів, визначених та стягнутих за рішенням Володарського районного суду Донецької області від 18.03.2015 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/5 частини його заробітку (доходу) до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до повноліття дитини (а.с.31-32).

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у Крюківщинському ліцеї «Лідер», що підтверджується довідкою №343 від 11.07.2024 року (а.с.30).

Згідно з довідкою №4349/109/1400/2024 від 11.07.2024 року, виданою Бучанським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області, ОСОБА_1 з 14.09.2022 року перебуває на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на підставі наказу ГУНП в київській області №157 о/с від 23.09.2022 року (а.с.29).

Відповідно до висновку від 22.10.2024 року №3/02-3453 Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.70-73).

Як зазначено у висновку, відповідач станом на 01.08.2024 року має заборгованість по аліментам на утримання дитини в розмірі 33053 грн.20 коп.. До Служби у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_2 щодо встановлення способу участі у вихованні дитини не звертався, від нього не надходили будь-які документи на підтвердження його участі у вихованні та виконанні батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належність та допустимість доказів регламентуються ст.ст. 77, 78 ЦПК України за якими, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Так, статтею 21 Конституції України проголошено вільність і рівність усіх людей у своїй гідності та правах. Ця вихідна конституційна засада конкретизована у статті 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. У частині 3 цієї статті Конституції України закріплено конституційні гарантії, якими забезпечується рівність прав жінки і чоловіка.

Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.

За ч.ч. 1,4 ст.29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч.1 ст.160 СК України).

При вирішенні даного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги надані до матеріалів справи докази, які підтверджують відповідальне ставлення матері ОСОБА_1 до виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно з п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України» викладена позиція про те, що дитина може бути розлучена з матір`ю у виняткових випадках.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивачка самостійно займається вихованням малолітнього сина, піклується про нього, має всі необхідні умови для проживання та належного розвитку дитини, із урахуванням віку та стану здоров`я дитини, суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги в частині визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з положеннями ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 січня 2019 року в справі №910/15944/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат на правову допомогу позивачка надала опію договору №17/07/24 про надання правничої допомоги адвокатом від 17.07.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Любченко Оленою Михайлівною (а.с.8-10); копію додаткової угоди №1 до договору №17/07/24 про надання правничої допомоги адвокатом від 17.07.2024 року (а.с.11); копію платіжної інструкції №9347-4635-7744-9273 на суму 8000,00 грн. (а.с.12).

Суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки понесених витрат на правову допомогу в загальному розмірі 8000,00грн..

В іншій частині суд вважає відмовити, оскільки понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. належним чином не підтвердженні, до матеріалів справи позивачкою не долучено квитанції про оплату вказаних витрат.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 161 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову, - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої Міської Ради Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 44155569, адреса: м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко