Постанова

від 06.10.2010 по справі 7/102-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2010 № 7/102-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача: Петриненко О.М. дов. б/н від 05. 01.2010 року

від відповідача: 1) не з' явились

2) не з ' явились

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ПП "Південний Екс прес"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 27.07.2010

у справі № 7/102-10 ( .....)

за позовом Підприємство з інозе мними інвестиціями у формі Т ОВ "Автобрат"

до ПП "Південний Експрес "

СПД - фізична особа ОСОБА_2

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 16 760, 29 грн

На розгляд господарсько го суду Київської обалсті пе редані вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями Тов ариства з обмеженою відповід альністю “АВТОБРАТ” Приватн ого підприємства “Південний Експрес” та до Суб' єкта під приємницької діяльності- ф ізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 16 760,29 грн.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на неналежне виконання Приватн им підприємством “Південний Експрес” зобов' язань за до говором №43 про надання послуг по перевезенню вантажу авто мобільним транспортом від 11.06 .2009 року, зокрема, щодо оплати н аданих Підприємством з інозе мними інвестиціями Товарист вом з обмеженою відповідальн істю “АВТОБРАТ” послуг та не виконанням Суб' єктом підпр иємницької діяльності - фіз ичною особою ОСОБА_2 взяти х на себе зобов' язань за дог овором поруки №9 від 30.11.2009 року.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 27.07.20 10 р. у справі №7/102-10 позов задовол ено частково. Стягнуто з Прив атного підприємства “Півден ний Експрес” на користь Підп риємства з іноземними інвест иціями Товариство з обмежено ю відповідальністю “АВТОБРА Т” 4 183 (чотири тисячі сто вісім десят три) грн. 60 коп. основного боргу, 6 417 (шість тисяч чотирис та сімнадцять) грн. 00 коп. штраф у, 561 (п' ятсот шістдесят одну) грн. 42 коп. пені, 415 (чотириста п' ятнадцять) грн. 35 коп. інфляцій них втрат, 128 (сто двадцять вісі м) грн. 77 коп. 3% річних та судові витрати: 59 (п' ятдесят дев' ят ь) грн. 42 коп. державного мита та 83 (вісімдесят три) грн.47 коп. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на кор исть Підприємства з іноземни ми інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОБРАТ” 150 (сто п' ятдесят ) грн. 00 коп. основного боргу та судові витрати: 59 (п' ятдесят дев' ять) грн. 42 коп. державног о мита та 83 (вісімдесят три) грн .47 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що доказів о плати в повному обсязі варто сті наданих послуг у відпові дності до п. 4.5. договору, а тако ж доказів виконання взятого на себе зобов' язання поручи телем, СПД ОСОБА_2, в розмір і 150,00 грн., відповідачі суду не н адали. Враховуючи вищевиклад ене, господарський суд дійшо в до висновку, що позовні вимо ги про стягнення з Приватног о підприємства “Південний Ек спрес” суми основного боргу в розмірі 4 183,60 грн., та про стягн ення з Суб' єкта підприємниц ької діяльності - фізичної о соби ОСОБА_2 суми боргу в р озмірі 150,00 грн. є правомірними , обґрунтованими, а тому підля гають задоволенню.

Крім цього, оскільки факт пр острочення виконання відпов ідачем 1 своїх зобов' язань п еред позивачем щодо оплати в артості наданих послуг довед ено позивачем належними та д опустимими доказами, судом п ершої інстанції стягнуто 6417,00г рн. штрафу, 561,42 грн. пені, 415,35 грн. і нфляційних втрат та 128,77 грн. - 3% р ічних.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням суду, відпові дач 1 звернувся до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення Господарського суду Киї вської області від 27.07.2010 р. у спр аві №7/102-10 в частині неправомір ного застосування подвійног о стягнення неустойки.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду Київської облас ті прийняте з порушенням нор м матеріального та процесуал ьного права, з недоведеністю обставин, що мають значення д ля справи, з невідповідністю висновків, викладених у ріше нні обставинам справи. Скарж ник зазначає, що суд застосув ав за порушення зобов' язанн я двічі неустойку, оскільки д іюче цивільне законодавство України під неустойкою розу міє штраф та пеню.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 01.09.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до про вадження та призначено до ро згляду в судовому засіданні на 22.09.2010 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України у зв' язку з не з' явленням у судове засідан ня 22.09.2010 року представників від повідача 1 та відповідача 2, ко легією суддів ухвалою від 22.09.20 10 року розгляд справи було від кладено на 06.10.2010 року.

Представник позивача в суд овому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача 1, виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив суд відмовити в задовол енні скарги та залишити без з мін оскаржуване рішення Госп одарського суду Київської об ласті від 27.07.2010 р. у справі №7/102-10.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове зас ідання 06.10.2010 року не з' явились , будучи належним чином повід омленими про час та місце про ведення судового засідання п о розгляду апеляційної скарг и.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенці ї про захист прав людини і осн овоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щод о його цивільних прав та обов 'язків має право на судовий ро згляд упродовж розумного стр оку.

Обов'язок швидкого здійсне ння правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розу мність тривалості судового п ровадження оцінюється в зале жності від обставин справи т а з огляду на складність спра ви, поведінки сторін, предмет у спору. Нездатність суду ефе ктивно протидіяти недобросо вісно створюваним учасникам и справи перепонам для руху с прави є порушенням ч. 1 ст. 6 дано ї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Єв ропейського суду з прав люди ни від 08.11.2005р. у справі «Смірнов а проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'я влення в засідання господарс ького суду представників обо х сторін або однієї з них спра ва може бути розглянута без ї х участі, якщо неявка таких пр едставників не перешкоджає в ирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судо вого процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідачі не скористались своїми правами , передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася о бов' язковою судом апеляцій ної інстанції, а участь в засі данні суду (як і інші права, пе редбачені статті 22 ГПК Україн и) є правом, а не обов' язком с торони, Київський апеляційни й господарський суд дійшов в исновку про можливість розгл яду апеляційної скарги по су ті в судовому засіданні 06.10.2010ро ку за відсутності представни ків відповідача 1 та відповід ача 2.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представника позивача, перевіривши правильність за стосування господарським су дом при прийнятті оскарженог о рішення норм матеріального та процесуального права, Киї вський апеляційний господар ський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2009року між Підприємст вом з іноземними інвестиціям и Товариством з обмеженою ві дповідальністю “АВТОБРАТ”(п еревізник за договором, пози вач у справі) та Приватним під приємством “Південний Експр ес”(експедитор за договором, відповідач 1 у справі) було ук ладено договір №43 про надання послуг по перевезенню ванта жу автомобільним транспорто м (далі - договір №43).

Згідно п. 1.1 договору №43 перев ізник зобов' язався здійсни ти перевезення вантажу в стр оки, які узгоджені сторонами і вказані в заявці, справним в антажним транспортом відпов ідної вантажопідйомності, а експедитор прийняв на себе з обов' язання провести оплат у за перевезення у відповідн ості з умовами договору, діюч им законодавством України, в имогами міжнародних Конвенц ій і домовленостей в галузі м іжнародних перевезень.

На основі договору перевіз ник здійснює перевезення ван тажу в строки, які узгоджені с торонами та вказані в заявці , наданій експедитором, справ ним вантажним транспортом ві дповідної вантажопідйомнос ті (п. 2.1. договору).

У відповідності з п. 4.2. догов ору ціни, що відповідають кон кретному перевезенню (групі однотипних перевезень), узго джуються в заявці, додатково перед кожним перевезенням.

Пунктом 4.4. договору передба чено, що після виконання робі т і послуг по даному договору сторони не пізніше 5 календар них днів з моменту закінченн я робіт підписують акт прийо му-передачі робіт, який є підс тавою для виставлення рахунк у на оплату послуг за вказани й в акті період. При відмові пе ревізника від підписання акт у він зобов' язаний в ті ж стр оки надіслати мотивовану від мову від підписання акту зда чі-прийому робіт.

Згідно 4.5 договору визначен о, що після підписання акту пр ийому-передачі робіт перевіз ником, виставляється рахунок за виконану роботу. Оплата по слуг перевізника здійснюєть ся на протязі 10 банківських дн ів після вигрузки автомобіля .

Відповідно до п. 10.1. договору він вступає в силу з моменту п ідписання і діє до 31.12.2008 року. З у сних пояснень представника п озивача у судовому засіданні та з наявних в матеріалах спр ави документів, господарськи м судом встановлено, що під ча с оформлення договору мала м ісце помилка, а тому слід вваж ати, що дія договору була вста новлена сторонами до 31.12.2009 року .

Пунктом 10.3 Договору передба чено, що якщо за місяць до закі нчення строку дії договору ж одна із сторін не заявить в пи сьмовій формі про своє бажан ня розірвати договір, то він в важається продовженим сторо нами на той же строк і на тих ж е умовах (п. 10.3. договору).

Жодною із сторін не подано с уду доказів звернення одна д о одної у визначений договор ом строк і формі з заявою про й ого розірвання, а тому господ арський суд вважає, що догові р №43 від 11.06.2009 року пролонговани й сторонами і є чинним на моме нт розгляду спору у господар ському суді.

На забезпечення договору № 43 між Товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОБРАТ ” (кредитор за договором, пози вач у справі) та Суб' єктом пі дприємницької діяльності ОСОБА_2 (поручитель за догов ором, відповідач 2 у справі) 30.11.20 09 року був укладений договір поруки №9 (далі - договір пору ки) , відповідно до п. 1.1. якого по ручитель зобов' язується ча стково відповідати перед кре дитором за неналежне виконан ня Приватним підприємством “ Південний Експрес”зобов' я зань за договором №43 від 11.06.2009 ро ку та заявкою №1 від 11.06.2009 року ук ладених між ПІІ ТОВ “АВТОБРА Т”та ПП “Південний експрес”.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель відповіда є перед кредитором лише за ча сткове виконання боржником з обов' язань за договором №43 в ід 11.06.2009 року, укладеного між кр едитором та боржником, а саме : поручитель відповідає за ви конання боржником зобов' яз ань перед кредитором на суму 150,00 грн.

Пунктом 2.3. договору поруки с торони визначили, що в разі не виконання боржником встанов лених договором №43 від 11.06.2009 рок у зобов' язань, в обумовлени й угодою строк, поручитель, як солідарний боржник в частин і передбаченій п. 2.1. договору, з обов' язаний виконати в цій частині таке зобов' язання н а користь кредитора, протяго м п' яти днів з моменту заявл ення кредитором відповідної вимоги.

Договір поруки вступає в си лу з моменту його підписання сторонами та діє до припинен ня забезпеченого ним зобов' язання, тобто до повного вико нання боржником свого зобов' язання перед кредитором (п. 4.1. д оговору поруки).

На підставі письмової заяв ки №1 від 11.06.2009 року відповідача 1, яка була узгоджена сторонам и, позивач взяв на себе зобов' язання з перевезення вантажу за маршрутом м.48012 Bagnacavallo (RA) (Італія ) - м. Київ зі строком доставки 22.06.2009 року.

Вартість перевезення вста новлена сторонами у сумі 450 єв ро по курсу НБУ на момент розв антаження в Києві+30 євро (зата можка)+200 грн. (печатки), що в грив нях по курсу НБУ становить 5 333, 60 грн.

Пунктом 3 додаткових умов за явки №1 від 11.06.2009 року сторонами було погоджено, що за несвоєч асну подачу автомобіля, затр имку автомобіля при навантаж енні, розвантаженні винна ст орона сплачує штраф в розмір і 200 євро за одну добу.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві 1 послуги з перевезення ванта жу, що підтверджується наявн ою в матеріалах справи копіє ю міжнародної товарно-трансп ортної накладної №024265.

У відповідності до умов дог овору позивачем було виставл ено Приватному підприємству “Південний Експрес” рахунок -фактура №09-25/06 від 25.06.2009 року на су му 7 472,00 грн., з яких 5 333,00 грн. варті сть наданих послуг по переве зенню вантажу та 2 139,00 грн. штра ф за понаднормований простій автомобіля, згідно п. 3 заявки №1 від 11.06.2009 року, та акт виконан их робіт.

Позивач зазначає, що поруше ння умов договору №43, а саме п. 4 .5., оплата шляхом перерахуванн я грошових коштів на розраху нковий рахунок перевізника п ротягом 10-ти банківських днів , а саме до 09.07.2009 року (враховуючи дату відвантаження 25.06.2009 року) відповідачем 1 здійснена не б ула.

Позивач звернувся до відпо відача 1 з претензією №25 від 27.10.2 009 року, в якій позивач заявив в имогу сплатити заборгованіс ть за надані послуги по перев езенню вантажу у розмірі 5 333,00 г рн., а також вимогу сплатити шт раф за понаднормований прост ій автомобіля (3 доби) в розмір і 6 417,00 грн. та пеню в розмірі 763,11 г рн.

Надіслана претензія залиш ена відповідачем 1 без відпов іді та задоволення.

У відповідності з умовами д оговору поруки №9 від 30.11.2009 року кредитор (позивач у справі) по відомив поручителя (відповід ач 2) - Суб' єкта підприємниц ької діяльності ОСОБА_2 пр о невиконання боржником свої х зобов' язань за договором №43 від 11.06.2009 року.

У відповідь на звернення по зивача СПД ОСОБА_2 листом №68 від 04.01.2010 року повідомив про в ідсутність фінансових можли востей для виконання своїх з обов' язань як солідарного б оржника за договором поруки №9 від 30.11.2009 року.

26.02.2010 року відповідач 1, ПП “Пі вденний Експрес”, частково п огасив суму основного боргу у розмірі 1 000,00 грн., що підтверд жується наданою представник ом позивача копією банківськ ої виписки по його особовому рахунку.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед поз ивачем за надані послуги з пе ревезення вантажу становить 4 333,60 грн. (5 333,60 грн. загальна варт ість замовлених послуг-1 000,00 гр н. сплачена відповідачем 1 вар тість автопослуг).

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, а рішення суду п ершої інстанції прийнято з д отриманням норм матеріально го і процесуального права, є з аконним і обґрунтованим з на ступних підстав.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України ви значено, що за договором пере везення перевізник зобов' я зується доставити ввірений й ому відправником вантаж до п ункту призначення, а замовни к зобов' язується сплатити з а перевезення вантажу встано влену плату.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться. Одностор оння відмова від виконання з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК Укра їни виконання зобов' язання може забезпечуватись неусто йкою, порукою, гарантією, заст авою, притриманням, завдатко м.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України вс тановлено, що за договором по руки поручитель поручається перед кредитором боржника з а виконання ним свого обов' язку.

Як передбачено приписами с т. 554 ЦК України у разі порушенн я боржником зобов' язання, з абезпеченого порукою, боржни к і поручитель відповідають перед кредитором як солідарн і боржники, якщо договором по руки не встановлено додатков у (субсидіарну) відповідальн ість поручителя.

Поручитель відповідає пер ед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплат у основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування зб итків, якщо інше не встановле но договором поруки.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України, договір є обов'язковим до виконання с торонами.

Статтею 610 Цивільного кодек су України передбачено, що по рушенням зобов' язання є йог о невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов' язання (нен алежне виконання).

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с ірок (термін).

Доказів оплати в повному об сязі вартості наданих послуг у відповідності до п. 4.5. догово ру, а також доказів виконання взятого на себе зобов' язан ня поручителем, СПД ОСОБА_2 , в розмірі 150,00 грн., відповідач і суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога п ро стягнення з Приватного пі дприємства “Південний Експр ес” суми основного боргу в ро змірі 4 183,60 грн., та про стягненн я з Суб' єкта підприємницько ї діяльності - фізичної особ и ОСОБА_2 суми боргу в розм ірі 150,00 грн. є законною та обґру нтованою, а отже правомірно з адоволена судом першої інста нції.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача штрафу , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне .

Відповідно до п.6.1. договору № 43 від 11.06.2009 року експедитор спла чує перевізнику понаднормов аний простій транспортного з асобу, який виник з вини експе дитора, під час переміщення ч и на місцях навантаження/роз вантаження із розрахунку 250 г рн. за кожну повну добу понадн ормованого простою, якщо інш е не передбачено сторонами в поданій заявці. Допустимою н ормою часу на навантаження/р озвантаження і митне оформле ння вантажу сторони домовили сь вважати - 96 годин, якщо інш е не визначено в заявці.

Пунктом 2 додаткових умов за явки №1 від 11.06.2009 року сторонами передбачений час під навант аження/розвантаження - 48 год ин+48 годин, а згідно п. 3 заявки з а несвоєчасну подачу автомоб іля, затримку автомобіля при навантаженні, розвантаженні винна сторона сплачує штраф в розмірі 200 євро за одну добу.

З міжнародної товарно-тран спортної накладної вбачаєть ся, що автомобіль прибув до Ки ївської регіональної митниц і 20.06.2009 року та вибув 25.06.2009 року.

Беручи до уваги, що норматив ний час на розвантаження авт омобіля згідно п. 2 заявки №1 ст ановить 48 годин (дві доби), суд п ершої інстанції дійшов вірно го висновку, що понаднормова ний час становить 3 повні доби , а не чотири як помилково зазн ачає позивач в позовній заяв і.

У претензії №25 від 27.10.2009 року п озивач також визначає, що про стій автомобіля при розванта женні становив 3 доби.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога п ро стягнення з відповідача 1 ш трафу за простій автомобіля є правомірною.

Однак враховуючи, що прості й становив три доби, а не чотир и, заявлений позивачем розра хунок штрафу є невірним.

Судом першої інстанції бул о вірно здійснено розрахунок штрафу на підставі п. 3 додатк ових умов заявки №1 від 11.06.2009 рок у, відповідно до якого з відпо відача 1 на користь позивача п ідлягає стягненню штраф в ро змірі 6 417,00 грн. (200євро*3 доби*10,695 гр н. офіційний курс євро на дату розвантаження). В іншій части ні позову, а саме в стягненні 2 139,00 грн. штрафу, судом правомір но відмовлено.

При цьому, суд першої інстан ції дійшов вірного висновку, що оскільки штраф за простій - за своєю суттю є санкцією за несвоєчасне виконання основ ного зобов' язання щодо пере везення вантажів за договора ми-заявками та полягає в затр имці автомобіля, а саме, перев ищені встановленого договор ами-заявками часу, визначено го для здійснення перевезенн я, навантаження, розвантажен ня, то включення суми штрафу д о основної суми боргу, та нара хування на цю суму пені, інфля ційних втрат та 3% річних є неп равомірним.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача пені, к олегія суддів апеляційної ін станції зазначає наступне.

Статтею 612 ЦК України визнач ено, що боржник вважається та ким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобо в' язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом.

Факт прострочення виконан ня відповідачем 1 своїх зобов ' язань перед позивачем щодо оплати вартості наданих пос луг доведено позивачем належ ними та допустимими доказами .

У відповідності до ст. 611 Циві льного кодексу України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема сплата неустойк и.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсн ення господарської діяльнос ті, невиконання або неналежн ого виконання господарськог о зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК Украї ни).

Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов'язання. Пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день про строчення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України ви значено, що якщо предметом не устойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.

Відповідно до ст. 232 Господар ського кодексу України нарах ування штрафних санкцій за п рострочення виконання зобов ' язання, якщо інше не встано влено законом або договором припиняється через шість міс яців від дня, коли зобов' яза ння мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК Україн и перебіг строку починається з наступного дня після відпо відної календарної дати або настання події, з якою пов' я зано його початок.

Розмір пені, передбачений с таттею 1 Законом України “Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань” обчислюється від с уми простроченого платежу та не може перевищувати подвій ної облікової ставки Націона льного банку України, що діял а у період, за який сплачуєтьс я пеня.

Пунктом 6.2. договору №43 від 11.06.2 009 року сторони визначили, що у випадку прострочення платеж у винна сторона сплачує інші й стороні пеню в розмірі подв ійної облікової ставки НБУ з а кожний день прострочки від суми платежу.

Беручи до уваги вимоги ч. 6 ст . 232 ГК України, дату розвантаже ння автомобіля (25.06.2009 року) та те , що відповідно до умов догово ру №43 відповідач 1 у справі пов инен був сплатити вартість н аданих послуг протягом 10 банк івських днів після розвантаж ення автомобіля (тобто до 09.07.2009 року), строк нарахування пені розпочинається 10.07.2009 року та з акінчується 10.01.2010 року.

Судом першої інстанції вір но здійснено перерахунок сум и пені за вказаний термін (за д опомогою калькулятору підра хунку заборгованості та штра фних санкцій “ЛІГА:Еліт 8.0.1.”) т а на суму основного боргу, без врахування штрафу за понадн ормований простій автомобіл я, відповідно до якого з відпо відача на користь позивача п ідлягає стягненню пеня в роз мірі 561,42 грн. В іншій частині ст ягнення 1 764,94 грн. пені (2 326,36 грн. -56 1,42 грн.) правомірно відмовлено .

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача інфляц ійних втрат та 3% річних, колег ія суддів апеляційної інстан ції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов'яз ання. Боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Оскільки інфляційні втрат и пов' язані з інфляційними процесами в державі та за сво єю правовою природою є компе нсацією за понесені збитки, с причинені знеціненням грошо вих коштів, а три проценти річ них - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то колег ія суддів дійшла висновку пр о правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Судом першої інстанції вір но здійснено перерахунок сум інфляційних нарахувань та 3% р ічних на суму основного борг у, без врахування штрафу за по наднормований простій автом обіля, відповідно до якого з в ідповідача 1 на користь позив ача підлягає стягненню 415,35 грн . (389,35 грн.+26,00 грн.) інфляційних вт рат та 128,77 грн. (101,70 грн.+27,07 грн.) - 3% річних. В іншій частині судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Судова колегія критично оц інює ствердження відповідач а 1 про те, що стягнення разом п ені та штрафу суперечить вим огам чинного законодавства У країни, з огляду на наступне:

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 с т. 549 ЦК України)

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання (ч .3 ст. 549 ЦК України).

Частини 2 та 3 статті на закон одавчому рівні розгляда ють штраф та пеню як різновиди не устойки.

Відповідно кваліфікуючими озна ками штрафу є: а) можливі сть встановлення за майже бу дь-яке порушення зо бов'язанн я: невиконання або неналежне виконання (порушення умов пр о кількість, якість товарів, р обіт (послуг), виконання зобов 'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотка х від суми невиконаного або н еналеж но виконаного зобов'я зання.

У свою чергу пеня як різнови д неустойки характеризуєтьс я наступними оз наками: а) заст осування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість в становлення за такий вид пор ушення зобов'язання, як прост рочення виконан ня (порушенн я умови про строки); в) обчисле ння у відсотках від суми несв оє часно виконаного зобов'яз ання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний д ень прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивіль ного кодексу України договор ом є домовленість двох або бі льше сторін, спрямована на вс тановлення, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків.

Відповідно до статті 6 Цивіл ьного кодексу України сторон и є вільними в укладенні дого вору, виборі контрагента та в изначенні умов договору з ур ахуванням вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільн ого кодексу України).

Згідно ч.1,2,3 ст. 6 Цивільного ко дексу України сторони мають право укласти договір, який н е передбачений актами цивіль ного законодавства, але відп овідає загальним засадам цив ільного законодавства. Сторо ни мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодав ства, свої відносини, які не вр егульовані цими актами. Стор они в договорі можуть відсту пити від положень актів циві льного законодавства і врегу лювати свої відносини на вла сний розсуд

Відповідно до ст. 628 Цивільно го кодексу України зміст дог овору становлять умови (пунк ти), визначені на розсуд сторі н і погоджені ними, та умови, я кі є обов'язковими відповідн о до актів цивільного законо давства. Сторони мають право укласти договір, в якому міст яться елементи різних догово рів (змішаний договір). До відн осин сторін у змішаному дого ворі застосовуються у відпов ідних частинах положення акт ів цивільного законодавства про договори, елементи яких м істяться у змішаному договор і, якщо інше не встановлено до говором або не випливає із су ті змішаного договору.

Зміст договору становлять , по-перше, ті умови (пункти), які визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Як зазначено у ч. 1 ст. 638, договір вважається у кладеним, якщо сторони в нале жній формі досягнули згоди з усіх істотних умов договору . Істотними є умови про предме т договору, умови, визначені я к істотні законом або необхі дними для договорів даного в иду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї і з сторін має бути досягнуто з годи. Оскільки договір є підс тавою виникнення цивільно-пр а вового зобов'язання, то зміс т цього зобов'язання розкрив ається через права та обов'яз ки його учасників, визначені умовами договору.

У зміст договору, крім погод жених сторонами умов, входят ь і ті положен ня (умови), які пр иймаються ними як обов'язков і в силу чинного цивільного з аконодавства. Воля і волевия влення учасників договору фо рмуються насампе ред під впл ивом приписів норм права, які містять абстрактну модель в заємовід носин сторін. Догов ір же є індивідуальним право вим актом, у якому абстрактна модель стосунків осіб, окрес лена в загальних рисах у зако ні, наповнюється кон кретним змістом, набирає своєї «плот і та крові». Але в договорі нем ає потреби дублювати положен ня, які є загальними для даног о виду договору і передбачен і у відповідних нормативних актах (наприклад, щодо розмір ів законної неустой ки за пор ушення умов договору), оскіль ки сторони повинні керуватис я ними незалежно від того, вкл ючені вони в договір чи ні. При визначенні окремих умов дог овору сторони можуть врахову вати й взірцеві умови, виробл ені практикою для договорів певного виду й опубліковані у пресі.

Свобода договору, як зазнач алось, проявляється також у н аділенні сторін правом включ ати в договір умови, які є хара ктерними (істотними) для різн их видів договорів.

Договір є обов'язковим для в иконання сторонами ( ч. 1 ст. 629 Ци вільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, від повідно до п.6.1. договору №43 від 11.06.2009 року експедитор сплачує перевізнику понаднормовани й простій транспортного засо бу, який виник з вини експедит ора, під час переміщення чи на місцях навантаження/розвант аження із розрахунку 250 грн. за кожну повну добу понаднормо ваного простою, якщо інше не п ередбачено сторонами в подан ій заявці. Допустимою нормою часу на навантаження/розван таження і митне оформлення в антажу сторони домовились вв ажати - 96 годин, якщо інше не в изначено в заявці. Ппунктом 2 д одаткових умов заявки №1 від 11 .06.2009 року сторонами передбаче ний час під навантаження/роз вантаження - 48 годин+48 годин, а згідно п. 3 заявки за несвоєча сну подачу автомобіля, затри мку автомобіля при навантаже нні, розвантаженні винна сто рона сплачує штраф в розмірі 200 євро за одну добу.

Пунктом 6.2. договору №43 від 11.06.2 009 року сторони визначили, що у випадку прострочення платеж у винна сторона сплачує інші й стороні пеню в розмірі подв ійної облікової ставки НБУ з а кожний день прострочки від суми платежу.

Матеріали справи не містят ь доказів визнання недійсним пунктів 6.1 та 6.2 Договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодиться з доводами скаржника, що стяг нення пені та штрафу супереч ить вимогам чинного законода вства України та загальним з асадам цивільного законодав ства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Гос подарського суду Київської о бласті від 27.07.2010 р. у справі №7/102-10 в ідповідає чинному законодав ству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав д ля його скасування не вбачає ться.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги поклада ються на відповідача 1(апелян та).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу При ватного підприємства “Півде нний Експрес” залишити без з адоволення, рішення Господар ського суду Київської област і від 27.07.2010 р. у справі №7/102-10 залиши ти без змін.

Матеріали справи № 7/102-10 повер нути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді