Ухвала

від 19.12.2024 по справі 363/4042/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" грудня 2024 р. Справа № 363/4042/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: судді Дьоміної О.П., при секретарі судових засідань Ходасевич Д.К., розглянувши у залі судових засідань в м. Вишгороді заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. від розгляду цивільної справи за №363/4042/24 за позовом Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. перебуває цивільна справа за позовом Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Так, 17.12.2024 року до суду від відповідача по зазначеній справі - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Котлярової І.Ю. від розгляду вказаної справи, у зв`язку з обставинами, які викликають сумніви щодо її об`єктивності та неупередженості. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначав, що в ухвалі про відкриття провадження у вказаній цивільній справі від 20.09.2024 року не встановлено строку для подання відповідачем заперечення, що призвело до обмеження та нехтування його правом на подання заперечення у встановлений строк, а тому вказане викликає у нього сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Котлярової І.Ю., в чому він одночасно бачить і загрозу проведення суддею, як судом першої інстанції розгляду справи за №363/4042/24 у такій саме якості, яка об`єктивно має місце вже на стадії подання заяви по суті справи та вбачає невідповідність положенням ЦПК України. Також вказав, що через незрозумілість вказаної ухвали у питанні щодо строку для подачі заперечень, ним було подано до суду заяву про роз`яснення зазначеного судового рішення. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області (суддя Шубочкіна Т.В.) від 12.11.2024 року йому відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення та вказано про необхідність звернення до суду з клопотанням про встановлення строку для подання заперечення. Заявник, діючи на виконання ухвали суду від 12.11.2024 року, подав письмове клопотання про встановлення строку на подання ним, передбаченого ст. 180 ЦПК України заперечення, але станом на 14.11.2024 року його клопотання так і не розглянуто. 12.12.2024 року на адресу заявника суддя Котлярова І.Ю. спрямувала лист, в якому зазначила про встановлення строку у межах 15 днів на подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення, з моменту отримання документів. ОСОБА_1 вважає, що наведене в цьому листі не відповідає змісту самої ухвали від 20.09.2024 року про те, що строк у 15 днів, встановлений для подання відзиву та його обрахування, пов`язане з датою отримання позову. Зазначені обставини призвели до невстановлення йому, як відповідачу, строку для подання заперечення і, як наслідок до обмеження його права подати такі заперечення, що викликає у заявника сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Котлярової І.Ю.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. від 18.12.2024 року у справі за №363/4042/24, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Котлярової І.Ю. у цивільній справі за №363/4042/24 визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Вишгородського районного суду Київської області для подальшого авторозподілу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року для розгляду вказаної заяви визначено суддю Дьоміну О.П.

Частини 7 та 8 ст. 40 ЦПК України зазначають, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Котлярової І.Ю., відповідно до вимог ст. 40 ЦПК україни призначена до розгляду невідкладно на 19.12.2024 року на 15 год. дня, без повідомлення учасників справи.

Так, підстави для відводу та самовідводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, а саме - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 2 вказаної статті наголошує, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Д о складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя, передбачено ч. 3 ст. 36 ЦПК України.

ОСОБА_1, заявляючи відвід головуючій судді Котляровій І.Ю. у справі за №363/4042/24, вбачає сумніви в її неупередженості та об`єктивності, посилаючись на те, що остання, в ухвалі від 20.09.2024 року, відкриваючи провадження по справі, фактично позбавила його права подати заперечення на відповідь на відзив, яка подана позивачем.

Слід зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 6, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених, об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до вимог ст. 39 ч. 3 ЦПК України - відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Тобто, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Як вже зазначалося, в обґрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_1.посилався на сумніви в її неупередженості та об`єктивності, що знайшло своє вираження у обмеженні та нехтуванні його права подати заперечення на відповідь на відзив, у зв`язку із тим, що в ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі за №363/4042/24 від 20.09.2024 року не було встановлено строку для подання таких заперечень.

Так, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи судом встановлено наступне:

09.08.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яку згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 року передано для розгляду судді Котляровій І.Ю.

Після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.09.2024 року відкрито провадження по цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання.

Крім того, вказаною ухвалою запропоновано відповідачу надати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити в суд), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам, - копію відзиву та доданих до нього документів, в строк 15 днів з дня отримання позовної заяви. А також роз`яснено, що позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач заперечення. Інші учасники справи мають право подати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення у визначений судом строк.

Так, порядок відкриття провадження у справі визначений Главою ІІ ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 180 ЦПК України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи за №363/4042/24 - відповідач, 04.11.2024 року, скориставшись своїм процесуальним правом, надав до суду відзив на позовну заяву, а представник позивача -07.11.2024 року - відповідь на відзив.

11.11.2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 20.09.2024 року в частині встановленого строку для подання, передбачених ст. 180 ЦПК України, заперечень.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2024 року, встановивши, що ухвала суду від 20.09.2024 року є зрозумілою, чіткою та такою, що не припускає різного тлумачення, та враховуючи те, що судом не встановлено обставин роз`яснення вказаного рішення, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та роз`яснено право заявника звернутися до суду із клопотанням про надання строку для подання заперечення.

28.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду із клопотанням про встановлення йому строку для подання заперечення на відповідь на відзив позивача та, листом судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. від 29.11.2024 року, останньому повідомлено, що йому встановлено загальний строк у межах 15 днів на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення, з моменту отримання відповідних документів.

Частина 4 ст. 36 ЦПК України зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови за №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» - процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

У висновку за №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві ОСОБА_1, як підстави для відводу судді, не можуть викликати сумнів у її неупередженості, або свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи.

Зміст самої заяви про відвід не містить інших обґрунтованих підстав для відводу головуючої судді Котлярової І.Ю. від розгляду цивільної справи за №363/4042/24, крім того, до заяви не додано доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості, безсторонності та об`єктивності суддею Котляровою І.Ю., а відтак суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відводу головуючої судді та, відповідно до задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36-40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. від розгляду цивільної справи за №363/4042/24 за позовом Вишгородського міського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Дьоміна