Рішення

від 19.12.2024 по справі 378/953/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/953/24

Провадження № 2/378/373/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, членом та головою якого була ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів № 93 від 15.05.1990 року «Про оформлення права особистої власності на житлові будинки с. Гейсиха Ставищенського району» було визнане право власності на житловий будинок б/н по АДРЕСА_1 , 1946 року побудови, за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_4 . 3 серпня 1992 року в с. Гейсиха ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області за реєстром № 16, яким заповіла все своє майно ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_5 , яка отримала 12 квітня 2002 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Дітей, подружжя, батьків ОСОБА_4 на час смерті не мала. 2 жовтня 2013 року в с. Гейсиха ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області за реєстром № 27, яким заповіла все своє майно їй (позивачу). 17 липня 2020 року Постановою Верховної Ради України № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» ставищанський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада, яка увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, спадщину після смерті якої прийняла вона (позивач), дочка та спадкоємиця за заповітом. Син спадкодавці ОСОБА_2 вважається таким, що спадщину після смерті матері не прийняв. Як вбачається з довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформації щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня. Відповідно до технічного паспорта на вищевказаний житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок «А», 1965 року побудови, загальною площею 48,70 м2, житловою площею 19,30 м2 з прибудовою «а», ґанком «а1», погріб окремо збудований «Б», сарай «В», вбиральня «в», навіс «в1», колодязь № 1. Ринкова вартість будинку становить 130000 гривень. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку не приватизована. На його заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на належний померлій житловий будинок нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у видачі даного свідоцтва, через відсутність державної реєстрації права власності на ім`я померлої. Вважає, що ОСОБА_4 за життя набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як майно колгоспного двору, а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок її смерті; ОСОБА_5 за життя набула права власності на вищевказаний житловий будинок, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок її смерті.

Позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_5 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 48,70 м2, житловою площею 19,30 м2, вартістю 130000 гривень.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду 12 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання (а.с. 26-27).

Позивач в судове засідання не прибула, в позовній заяві зазначила, що просить справу розглядати без її участі (а.с. 2-5).

Представник відповідача в судове засідання не прибула. Ставищенського районного суду подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі її представника (а.с. 104).

Третя особа в засідання не прибув, повідомив суд телефонограмою про те, що не заперечує проти задоволення позову, просить справу розглядати без його участі (а. с. 105).

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову представником відповідача, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до ксерокопій погосподарських книг Гейсиської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки (а.с. 7-10) та довідки Ставищенської селищної ради від 22 січня 2024 року № 52 (а.с. 13), житловий будинок АДРЕСА_1 , 1946 року побудови, належав до майна колгоспного двору, головою та єдиним членом якого була ОСОБА_4 .

Відповідно до Архівного витягу рішення виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів від 15 травня 1990 року № 93 «Про затвердження списків власників будинків по Гейсиській сільській Ради народних депутатів», під номером 164 значиться ОСОБА_4 , назва АДРЕСА_1 , присадибна ділянка 0,45 га, рік забудови 1946 (а.с. 11).

Відповідно до копій технічного паспорту (а.с. 18-20), висновку про ринкову вартість житлового будинку (а.с. 21), вказаний житловий будинок загальною площею 48,7кв.метри,житловою площею19,3кв.метри,вартістю 130000гривень, розташований на не приватизованій земельній ділянці, на якій також знаходяться: прибудова «а», ганок «а1», погріб окремо збудований «Б», сарай «В», вбиральня «в», навіс «в1», колодязь № 1.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , 1916 року народження, та ОСОБА_4 , 1916 року народження, яка постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала в будинку, АДРЕСА_1 є одна і та ж особа, що підтверджується довідкою Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 24 червня 2024 року № 349 (а.с. 12). Розбіжності в написанні імені «Домнікія» - «Домна» виникли внаслідок документальної фіксації розмовної форми імені, утвореного від особового імені «Домініка», «Домнікія» (варіанти «Домна», «Домаха»).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а. с. 94 зв). До спадкового майна померлої належить, в тому числі і вищевказаний житловий будинок.

З копій свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с16), спадкової справи (а.с. 91-98) довідки Ставищенської селищної ради від 16 лютого 2024 року № 92 (а.с. 14), встановлено, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської державної нотаріальної контори звернулася спадкоємець за заповітом, посвідченим 3 серпня 1992 року секретарем виконкому Гейсиської сільської ради Іванчук Г.Д., ОСОБА_5 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Спадкоємці першої черги, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 (а.с. 40). До спадкового майна померлої належить, в тому числі і вищевказаний житловий будинок, на який остання набула право власності в порядку спадкування.

З копії спадкової справи (а.с. 36-68) встановлено, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори у встановленийшестимісячний строкзвернулася позивач, спадкоємець за заповітом, посвідченим 2 жовтня 2013 року сільським головою с. Гейсиха Ставищенського району Київської області Костенком В.І., яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Інших спадкоємців, які б постійно проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем до дня її смерті, немає.

14 лютого 2024 року державний нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 через відсутність реєстрації права власності за спадкодавицею на вказаний житловий будинок (а. с. 22).

Реєстрація права власності на даний будинок згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 01.01.2013 року не проводилась (а.с. 17) та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні (а.с. 66).

Відповідно до ч. 1 ст.120ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п. 6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.1995року №20"Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1ст.1270 ЦКУкраїни для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином,враховуючи вищевикладене,суд вважає,що ОСОБА_4 за життянабула прававласності нажитловий будинок, АДРЕСА_1 ,як намайно колгоспногодвору; ОСОБА_5 за життя набула право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на вищевказаний будинок, а позивач набула правовласності впорядку спадкуванняза заповітомпісля смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 навказаний житловийбудинок, томупозовні вимоги слідзадовольнити.

Оскільки позивач в позовній заяві вказав, що понесені судові витрати просить покласти на нього (а.с. 2-5), а Ставищенська селищна рада до пред`явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст.141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1223 ч. 1, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітомпісля смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 48,70 кв. метри, житловою площею 19,30 кв. метри, вартістю 130000 (сто тридцять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Ставищенська селищнарада Білоцерківськогорайону Київськоїобласті (місцезнаходження: селище Ставище вул. Цимбала Сергія, 44 Київської області, код ЄДРПОУ: 04360913).

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: невідомо).

Повне рішення складено 19 грудня 2024 року.

Суддя Т. Н. Скороход