Ухвала

від 16.12.2024 по справі 389/2376/22

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.12.2024

ЄУН 389/2376/22

Провадження №1-кс/389/1014/24

Ухвала

іменем України

16 грудня 2024 року м.Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - заступника начальника СВ відділу поліції№1(м.Знам`янка)Кропивницького РУПГУНП вКіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2022 за №42022120040000108 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

з участю: власника майна ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

Слідчий у кримінальному провадженні заступник начальника СВ відділу поліції№1(м.Знам`янка)Кропивницького РУПГУНП вКіровоградській області ОСОБА_3 10.12.2024 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив накласти арешт із забороною відчуження на квартиру вартістю 270000 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з житловим будинком вартістю 98177 грн, розташованих за адресою: вул.Слави,11, м.Кропивницький, які на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_4 , з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З клопотання вбачається, що СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №42022120040000108 від 05.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Кіровограджилстрой» ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заволодіння бюджетними коштами під час виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція дошкільного навчального закладу №7 «Козачок», корпус №2, за адресою: вул.Чайковського,15, м.Знам`янка Кіровоградської області» (коригування) внесла до Акту №1 за червень 2021 року від 03.06.2021 форми №КБ-2в до договору №28/2020 від 18.05.2020 на суму 1650939 грн 60 коп, Акту №3 за серпень 2021 року від 16.08.2021 форми №КБ-2в до договору №28/2020 від 18.05.2020 на суму 2511752 грн 48 коп та Акту №3 за грудень 2021 року від 23.12.2021 форми №КБ-2в до договору №91/2021 від 23.09.2021 на суму 623128 грн відомості про виконання робіт та використання матеріалів, які фактично не виконувалися та не використовувалися, на загальну суму 398811 грн 78 коп, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/112-23/6609-БТ від 26.09.2024.

Згідно з висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/112-24/12981-ЕК від 08.11.2024 заподіяння матеріальних збитків за фактично невиконані роботи, документально підтверджується в сумі 398811 грн 78 коп.

Отже, внаслідок умисних та протиправних дій, директор ТОВ «Кіровограджилстрой» ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволоділа бюджетними коштами в сумі 398811 грн 78 коп, чим завдала шкоду Департаменту капітального будівництва та інвестиційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації на вказану суму, а також внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 27.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також у вчиненні службового підроблення, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Оскільки внаслідок вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень завдано шкоду Департаменту капітального будівництва та інвестиційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації на загальну суму 398811 грн 78 коп, тому, з метою забезпечення відшкодування завданої нею шкоди, в ході розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на належне ОСОБА_4 нерухоме майно.

Слідчий в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій клопотання про арешт майна підтримав.

Власник майна - підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної, зазначивши, що цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлений, а розмір завданої шкоди слідчим не обґрунтований, оскільки висновок експерта, складений на підставі ухвали органу досудового розслідування, та висновок експерта, складений на замовлення сторони захисту, відрізняються між собою щодо визначення вартості завданої шкоди, тому, в даному випадку, обмеження права власності підозрюваної не буде відповідати вимогам закону. Крім того зазначили, що підозрювана являлася службовою особою ТОВ «Кіровограджилстрой», яке безпосередньо отримувало бюджетні кошти за договорами підряду, а тому саме зазначена юридична особа (товариство) в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваної.

Також зазначили, що слідчим неправильно визначена вартість майна, на яке планується накладення арешту, оскільки вартість належної підозрюваній квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 500967 грн 48 коп, а житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , становить 137087 грн 31 коп. А тому, виходячи з принципу співмірності вартості майна з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, подане слідчим клопотання в загальному порядку підлягало б задоволенню частково, з накладенням арешту тільки на належну підозрюваній ОСОБА_4 квартиру.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, а також докази, надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які є важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

За змістом приписів ч.ч.1, 10 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п.4 ч.2, ч.6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

На підставі ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №42022120040000108 від 05.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 27.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також у вчиненні службового підроблення, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок умисних та протиправних дій, ОСОБА_4 завдано шкоду Департаменту капітального будівництва та інвестиційної діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації на загальну суму 398811 грн 78 коп.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчим суддею встановлено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування стосовно неї обмежувального заходу.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.

В ході розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту із забороною відчуження на належні підозрюваній квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Те, що вказане нерухоме майно дійсно належить підозрюваній на праві приватної власності, підтверджено наданими слідчому судді як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також витягом з Реєстру про державну реєстрацію прав.

У клопотанні про арешт цього майна слідчим, на підставі долучених ним копії договору купівлі-продажу від 27.11.2018, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначено, що вартість квартири становить 270000 грн (що випливає з договору купівлі-продажу від 27.11.2018), а житлового будинку - 98177 грн (згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис про яке здійснено 08.02.2012), тому вважав, що накладення арешту на вказане нерухоме майно буде співмірним з розміром заподіяної шкоди.

Разом з тим, стороною захисту слідчому судді надана довідка з Єдиної бази даних звітів про оцінку від 12.12.2024, з якої вбачається, що оціночна вартість об`єкта нерухомості - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 500967 грн 48 коп.

Також стороною захисту надано довідку з Єдиної бази даних звітів про оцінку від 12.12.2024, з якої вбачається, що оціночна вартість об`єкта нерухомості - житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , становить 137087 грн 31 коп.

Таким чином, стороною захисту спростовано доводи слідчого та доведено, що вартість нерухомого майна, на яке слідчий просив накласти арешт, є більшим, ніж розмір заподіяних матеріальних збитків.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 із забороною його відчуження, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 500967 грн 48 коп, що в повному обсязі зможе забезпечити відшкодування шкоди, розмір якої складає 398811 грн 78 коп.

За цих обставин та враховуючи вартість квартири, щодо якої слідчим суддею прийнято рішення про застосування арешту, клопотання слідчого в частині накладення арешту на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , задоволенню не підлягає.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходить з розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на вказане майно, а також враховує, що не застосування арешту на квартиру може призвести до відчуження такого майна. Арешт квартири, належної підозрюваній, із забороною її відчуження, є найменш обтяжливим способом арешту майна в даному випадку, який суттєво не позначається на інтересах власниці.

Доказів негативних наслідків, зокрема порушення прав третіх осіб, від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Доводи захисника про те, що розмір шкоди слідчим не обґрунтований, зокрема через те, що цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлений, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки відповідно до обставин пред`явленої ОСОБА_4 підозри встановлено, що вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, призвело до завдання істотної шкоди державі, що підтверджується, зокрема, висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/112-24/12981-ЕК від 08.11.2024.

Дійсно, за матеріалами провадження на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не поданий, проте норми КПК України не виключають можливості арешту майна до подання такого позову. При цьому, приписи п.4 ч.2 ст.170 КПК України, які по суті являють собою форму забезпечення можливого в майбутньому відшкодування шкоди, в контексті вирішення питання щодо існування мети арешту першою необхідною та єдиною умовою застосування згаданого заходу забезпечення кримінального провадження висувають наявність встановленого належним чином розміру шкоди, завданої злочином, який з урахуванням стадії провадження в даній справі доведено відповідно до вимог закону стороною обвинувачення.

Сам факт спричинення шкоди та встановлення її розміру у законний спосіб і викликає необхідність забезпечення потенційно можливого в майбутньому відшкодування цієї шкоди, в тому числі шляхом накладення арешту на майно підозрюваної, при цьому об`єктивно необхідних для запобігання можливості відчуження майна, оскільки в протилежному випадку нівелюється сама мета застосування арешту. З положень ст.170 КПК України вбачається, що слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Протилежний же підхід не відповідав би меті арешту, втіленій у ч.1 ст.170 КК України, та в цей же час створив би нездоланні перешкоди для державних органів у досягненні цілей боротьби зі злочинністю.

На користь наведеного висновку свідчить і тлумачення положень ч.2 ст.173 КПК України, в яких визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати власне розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У ч.8 ст.170 КПК України регламентовано, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові. Тобто, вказаний законодавцем альтернативний виклад обставин, які підлягають врахуванню, дає підстави стверджувати про можливість визначення співмірності предмету арешту у співвідношенні з розміром шкоди, завданої злочинами.

Також слідчий суддя відхиляє доводи захисника в частині того, що встановлений органом досудового розслідування розмір шкоди є необгрунтованим через розбіжність у висновках експертів, оскільки наданий захисником висновок експертного будівельно-технічного дослідження №25/24 від 24.10.2024, складений на замовлення сторони захисту, не спростовує розмір завданої підозрюваною шкоди, встановлений органом досудового розслідування на підставі висновку судової економічної експертизи №СЕ-19/112-24/12981-ЕК від 08.11.2024.

Крім того, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що не підозрювана, а саме юридична особа, службовою особою якої вона була, несе цивільну відповідальність за завдану підозрюваною шкоду, оскільки захисником не доведено, що, в даному випадку, саме ТОВ «Кіровограджилстрой» несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваної. В свою чергу, на даний час органом досудового розслідування таких обставин також не встановлено.

Як правило, цивільна відповідальність юридичних осіб за дії підозрюваного, обвинуваченого виникає у випадку завдання шкоди з вини працівників підприємств, установ, організацій під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків (ст.1172 ЦК України). КПК України не вимагає від органу досудового розслідування винесення рішення про притягнення чи залучення як цивільного відповідача, це залежить від волевиявлення потерпілого, цивільного позивача, а у випадках, встановлених ч.3 ст.128 КПК України, - від прокурора. Єдиною умовою залучення цивільного відповідача до кримінального провадження є пред`явлення цивільним позивачем або прокурором до нього цивільного позову. Саме з цього моменту виникають права та обов`язки цивільного відповідача, передбачені ст.62 КПК України. Проте, як встановлено слідчим суддею, цивільний позов на даний час у даному кримінальному провадженні не пред`явлений.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, розмір завданої внаслідок їх вчинення державі майнової шкоди є істотним, тому наявні достатні підстави вважати, що у випадку визнання судом ОСОБА_4 винуватою у інкримінованих їй діяннях на неї буде покладено обов`язок відшкодування шкоди, завданої внаслідок названих вище злочинів, зокрема, за рахунок належного їй майна у вигляді квартири.

У зв`язку з обставинами розслідуваного провадження, слідчий суддя вважає, що в даному випадку наявні ризики відчуження вказаного майна, що, за умови його реалізації, може перешкодити кримінальному провадженню.

Матеріали клопотання свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні слідчого, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є виправданим і необхідним з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, при цьому він не позбавляє права на власність/володіння майном, а має характер тимчасових обмежень.

Також при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховуєтьсяправова підстава для арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, те, що позбавлення права на відчуження нерухомого майна залишає право ОСОБА_4 користуватися належною їй квартирою без будь-яких обмежень.

Водночас необхідно зазначити, що судове рішення слідчого судді про арешт майна не перешкоджає зверненню його власника до слідчого судді чи суду (в залежності від стадії провадження) з клопотанням за правилами ст.174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст.131, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши відчуження вказаного майна.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19.12.2024.

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1