Рішення

від 17.12.2024 по справі 548/1736/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1736/24

Провадження № 2/548/544/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2024 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Лідовець Т. М.,

за участю секретаря судового засідання - Листопад В. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Герасимчук Олег Олександрович до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2024 року до Хорольського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Герасимчук О. О. до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача - адвокат Герасимчук О. О. зазначив, що з 15.06.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від вказаного шлюбу вони мають спільну дитину - малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 04 травня 2012 року шлюб між ними розірвано.Відповідач ОСОБА_2 взагалі не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його життям, навчанням, станом здоров`я, не здійснює матеріального забезпечення дитини, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ним взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступ до культурних та його духовних цінностей, не створює умов для отримання освіти. Відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, про що надав письмову заяву від 28.06.2024.

01 серпня 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків.

09 серпня 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області продовжено строк на усунення недоліків.

20 серпня 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

23 жовтня 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області підготовче засідання у справі відкладено.

27 листопада 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Герасименко О. О. у судове засідання не з`явились, надіслали до суду заяву, в якій просили про розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, причин неявки не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Гавриленко Н. В. у засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 15.06.2010 року між ОСОБА_4 (наразі ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 04.05.2012 року було розірвано (а. с.10).

Від даного шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 01.02.2011 року, актовий запис № 02 (а. с. 9).

Висновком комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Хорольської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1986 року народження від 17.09.2024 зазначено, що дитина сама виявила бажання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, про що була написана відповідна заява. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з мамою у місті Пйотрикув-Трибунальський (Республіка Польща) виховується мамою ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_6 , якого ОСОБА_3 називає татом. Навчається в 5 класі, прийнятий до школи 18.09.2023. Згідно із характеристикою, наданою Мусіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлено, що у вказаній школі він навчався з 1 по 7 клас, тато ОСОБА_2 жодного разу не відвідував навчальний заклад, не цікавився навчанням сина. ОСОБА_2 не проти позбавлення батьківських прав, що підтверджується завіреною заявою від 28.06.2024. На підставі вищевикладеного комісія вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( а. с.41-42).

З наданої позивачем суду завіреної заяви ОСОБА_2 від 28.06.2024 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 11).

У відповідності до статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не було встановлено та підтверджено належними, допустимими доказами.

Посилання позивачки на те, що відповідач не виконує батьківських обов`язків, не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, не приймає участь у вихованні дитини в судовому засіданні не було встановлено, не доведено ухилення від батьківських обов`язків, а також не підтверджено належними доказами, що до відповідача застосовувалися будь-які заходи впливу та їх безрезультативність.

Зазначення у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав того, що, дитина сама виявила бажання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд відхиляє, оскільки зазначена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. Аналогічного висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав на підстави виключно думки дитини дійшов Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21), зазначивши про необхідність врахування об`єктивних причин неможливості активної участі одного з батьків у житті дитини, зокрема, проживання та роботу в іншому місті, існування між батьками неприязних стосунків, що може вказувати про недоведеність позивачем свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Суд не враховує надану позивачем в якості доказу заяву відповідача ОСОБА_2 щодо незаперечення ним позбавлення його батьківських прав, адже така заява не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства й не відповідає інтересам дитини. Вказане узгоджується з висновком Верховного суду у справі № 401/1944/22 від 10.11.2023, в якій суд наголосив, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених частиною першою статті 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Судом не взято до уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Хорольської міської ради від 17.09.2024 щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав як недостатньо обгрунтований. Зокрема, у висновку не наведено мотиви про причинення усунення відповідача від утримання та виховання дитини, ставлення батька до дитини на час складання висновку. Сам по собі висновок не є достатнім доказом, який беззаперечно підтверджує нявність підстав для позбавлення батька батьківських прав за відсутності інших належних доказів. Про це зазначив Верховний суд у справі № 486/341/22 від 27.06.2023.

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Вищий спеціалізований суд України у справі № 211/559/16-ц від 01 листопада 2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини. Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що позивач не надала доказів у чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька батьківських прав щодо неї, а також не надала належних та в їх сукупності достатніх доказів, які свідчили б про умисне, систематичне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків щодо дитини.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, сплачена сума судових витрат, які складаються з судового збору, не відшкодовується позивачеві.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 9,81, 83, 229, 235, 247, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Герасимчук Олег Олександрович до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Представник позивача: адвокат Герасимчук Олег Олександрович (адреса: вул. Хмельницьке шосе, 77/28, м. Вінниця; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 603 від 18.08.2008);

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (адреса: вул. 1 Травня, буд. 4, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 4401057)

Суддя Т. М. Лідовець