Рішення

від 18.12.2024 по справі 550/1050/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1050/24

Провадження № 2/550/376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - не з`явилася,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Любарської селищної ради

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.09.2024 звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що він є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач посилається на те, що він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачкою з 2022 по 24.06.2023. Від спільного проживання мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Любарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центральн-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) 22.03.2022 року видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Спільне життя позивача з відповідачкою не склалось, офіційної реєстрації шлюбу не відбулось. Після 24.06.2023 вони спільно не проживали. Мати з того часу зовсім перестала цікавитися донькою, не бере участі у її вихованні, розвитку та утриманні.

Відповідачка, мати ОСОБА_3 , в період з 24.06.2023 по 19.08.2024 не вжила жодних належних та системних заходів, направлених на спілкування з дитиною.

08.08.2024 Любарським районним судом Житомирської області видано наказ про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 .

Таким чином, позивач вважає, що наведені обставини підтверджують факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

В судові засідання відповідачка жодного разу не з`явилася, відзив на позов не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с. 179, 180, 198, 214).

Таким чином, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідачки про розгляд даної справи судом, однак, остання інтересу до розгляду справи не проявила.

За наведених обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачки і третьої особи.

26.11.2024 під час розгляду справи за клопотанням позивача допитано свідків зі сторони позивача.

Так, свідок ОСОБА_5 , мати позивача, повідомила суду, що вони разом з чоловіком ОСОБА_6 , сином ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_7 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . З 2022 року до 24.06.2023 з ними проживала цивільна дружина її сина та мати онуки ОСОБА_7 , ОСОБА_3 . Офіційно шлюб не реєстрували, так як ОСОБА_8 мала намір отримати житло від держави, бо мала статус сироти. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася онука ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (відповідачка) піклувалася про доньку, оскільки всі інші члени сім`ї працювали. 24.06.2023 ОСОБА_8 під приводом, що піде погуляти з дитиною, пішла з дому і зникла, залишивши візок з дитиною на дітей, які гралися на вулиці. Після зникнення ОСОБА_8 ,родина ОСОБА_9 виявила записку, написану ОСОБА_8 , в якій вона просила піклуватися про її доньку, а її саму не шукати. Після зникнення всі члени родини намагалися розшукати ОСОБА_8 , телефонували їй, однак, на контакт вона не йшла. В серпні 2023 ОСОБА_8 приїздила до місця проживання родини ОСОБА_9 за своїми речами, дитиною не цікавилася. ОСОБА_7 опікується батько, забезпечує її, а вони з чоловіком, як бабуся і дідусь, допомагають йому.

Свідок ОСОБА_6 , батько позивача, повідомив суду, що вони разом з дружиною ОСОБА_5 , сином ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_7 проживають разом за вище вказаною адресою. З 2022 року до 24.06.2023 з ними проживала цивільна дружина їх сина та мати ОСОБА_10 . Несподівано, 24.06.2023, ОСОБА_8 пішла з дому і зникла, залишивши візок з дитиною на вулиці. Після зникнення ОСОБА_8 він більше не бачив. ОСОБА_7 опікується батько, забезпечує її, займається вихованням, а вони з дружиною допомагають йому.

Свідок ОСОБА_11 , сусідка родини ОСОБА_9 , яка проживає поруч, показала, що часто бачить своїх сусідів, ходить до них у гості, та знає про події, які сталися з їх невісткою. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася онука ОСОБА_7 , вся родина раділа народженню онуки. Однак, дитиною займалися переважно бабуся і батько. Бабуся прала дитячі речі, вивозила на прогулянку візок з онукою. 24.06.2023 ОСОБА_8 зникла, покинувши дитину на родину свого чоловіка. Після чого вона її більше не бачила.

Свідок ОСОБА_12 , знайома родини ОСОБА_9 , повідомила, що добре знає вказану сім`ю. Їй відомо, що з 2022 року в родині ОСОБА_9 проживала ОСОБА_3 , яка проживала з ОСОБА_13 як подружжя, без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 - їх спільна донька. ОСОБА_12 часто запрошували в гості до родини на свята. Про подію залишення своєї доньки ОСОБА_3 свідок повідомила, що ОСОБА_8 раптово покинула свою малолітню доньку на родину чоловіка і з 24.06.2023 по теперішній час не з`являлася в їх населеному пункті, долею дитини не цікавилася та не відвідувала їх сімейні свята, на яких ОСОБА_12 була частим гостем. Також зазначила, що вихованням дитини займається батько, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 допомагають йому за можливістю.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно встановлено, згідно з свідоцтвом про народження сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с.29).

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.09.2003 за № 1389628, на праві приватної власності за ОСОБА_6 зареєстровано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Згідно з витягом № 175 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 (а.с. 32).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Любарської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Любарської селищної ради від 29.02.2024, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 від 29.02.2024 (а.с. 120-121).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Любарської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Любарської селищної ради від 19.07.2024, визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.123-124).

Згідно з судовим наказом Любарського районного суду Житомирської області від 08.08.2024 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 (а.с. 133).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших незалежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Умовою по ухиленню від обов`язків з виховання дитини, у якості підстави для позбавлення батьківських прав, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачки відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в результаті повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов переконання про необґрунтованість та передчасність позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не доведено за допомогою належних та достовірних доказів того, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків відносно дитини свідомо та умисно, що позивачем та органом опіки і піклування вичерпано всі інші заходи впливу на відповідачку та вони виявилися безрезультатними.

З урахуванням наведеного та виходячи з якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав не підлягає задоволенню з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України до судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 6, ч.ч. 7, 8 ст. 7, 19, 141, 150-152, 164-166СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19 грудня 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: служба у справах дітей Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області, юридична адреса: вул. Незалежності, буд. 28, селище Любар Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 42024296.

Суддя В.В. Литвин