Рішення

від 18.12.2024 по справі 229/5677/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5677/24

Провадження № 2/229/1904/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд в Донецькій області в складі:

головуючої судді: Медінцевої Н.М.,

при секретарі судового засідання: Мельничук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бахмутської міської ради Донецької області, в якому просить визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її донька ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Після її звернення до нотаріуса, їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. Вказала, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що не була обізнана щодо строку та порядку прийняття спадщини. Вказані обставини змушують її звернутися до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача - Бахмутської міської ради Донецької області, який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку знеявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобуне здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 4 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла донька позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть 307, виданим Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно у вигляді двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,23 кв. м, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.01.2005 року, виданого Відділом з реформування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради, належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Технічний паспорт на вказану квартиру, що находиться у власності, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно довідки КП «Бахмутське БТІ» від 14.08.2024 року повідомлено, що станом на 31.12.2012 року право спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 45,23 кв.м., житловою площею 27,10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.01.2005р., виданого відділом з реформування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 73-17226. Дата реєстрації права власності 18.01.2005 р.

Згідно відповіді приватного нотаріуса першої Краматорської нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Уварової Г.І. від 05.12.2024 р. № 685/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилась, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, в тому числі з заявою щодо роз`яснення оформлення спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті доньки ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За приписами ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначає позивач, вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк у зв`язку із тим, що не була обізнана щодо строку та порядку прийняття спадщини, а вже пізніше нотаріус їй повідомив, що нею пропущений термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ними заяви про прийняття спадщини за законом.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем було обґрунтовано доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому суд визначає позивачу спадкоємцю за заповітом додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, терміном один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 12, 77-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк, достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяць з моменту набрання чинності рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Н.М. Медінцева