Рішення

від 28.11.2024 по справі 695/4822/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4822/23

номер провадження 2/695/489/24

28 листопада 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, головний державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби в Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Федина О.В. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компаніяуправління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовано тим, що 28.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис № 244793 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 13 639,20 грн. Позивач вважає, що спірний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Спірним виконавчим написом нотаріус пропонує стягнути з позивача грошові кошти на користь Відповідача за кредитним договором №3817977 від 05.12.2020 р., нібито укладеним між позивачем та TOB «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ЄДРПОУ 39861924, право вимоги за яким за договором відступлення прав вимоги нібито перейшло відповідачеві.

Відповідач пред`явив спірний виконавчий напис на виконання до Золотоніського відділу ДВС, і державний виконавець Щербатюк Л.О. відкрила виконавче провадження № 66918881, наклала арешт на кошти відповідача у загальній сумі 15 203,12 грн., що складаються з «основного боргу», основної винагороди виконавця, виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач категорично не погоджується ані з наявністю заборгованості, ані з розрахунком заборгованості, визначеному відповідачем та зазначеному у виконавчому написі, оскільки ним було здійснено погашення кредиту, тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати розмір заборгованості, що зазначений у виконавчому написі, безспірним.

Укладена з Позивачем он-лайн анкета не була посвідчена нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Позивач вважає, що вказаний вище виконавчий напис є таким, що не підлягає до виконання, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не враховано невідповідність суми до стягнення за виконавчим написом дійсному розміру заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався виключно розрахунком заборгованості, наданим працівниками фінансової установи, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема, оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, документів та доказів направлення, а також отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості.

Позивач стверджує, що не отримував від фінансової установи письмової вимоги, повідомлення та відповідно не визнає розміру заборгованості за тілом кредиту, за нарахованими та несплаченими відсотками тощо. Крім того, позивач не був повідомлений про здійснення відступлення права вимоги за договором.

Окрім того, в розмір заборгованості входить і плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом, які підлягають стягненню з позивача на користь фінансової установи, що вкотре доводить про те, що сума боргу не є безспірною.

У відповідача та в приватного нотаріуса відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист із вимогою про усунення порушень за несплату кредиту позивачеві направлялись чи він його отримував. У зв`язку з цим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

У зв`язку з вище викладеним сторона позивача вважає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки порушує законні права та інтереси позивача.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.01.2024 р. представником відповідача подано до суду клопотання про врегулювання спору за участю судді, а також заяву про визнання позовних вимог.

19.02.2024 р. судом було задоволено клопотання про врегулювання спору за участю судді, призначено проведення процедури врегулювання спору шляхом проведення спільної наради 19.03.2024 р.

19.03.2024 р. суддею Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушаковою К.М. постановлено ухвалу: припинити врегулювання спору за участю судді. Провадження в справі поновити. Передати справу до канцелярії Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для повторного автоматизованого розподілу справи, у відповідності до статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 р. судова справа передана головуючому судді Степченку М.Ю.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але в матеріалах справи міститься заява представника позивача Федини О.В. про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у судове засідання не з`явився, але скерував до суду 29.01.2024 р. заяву про визнання позовних вимог.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Головний державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби в Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. у судове засідання не з`явився, але керівник відділу ДВС скерував до суду заяву про розгляд справи без участі державного виконавця, при прийнятті рішення покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №244793 яким нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу №2106 від 21.06.2021 р. відступлено право вимоги за кредитним договором №3817977 від 05.12.2020 р., укладеним між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами», стягнути з ОСОБА_1 за період з 20.06.2021 р. по 27.06.2021 р. включно суму в розмірі: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9614,20 грн. заборгованість за нарахованим та несплаченими процентами; 25,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить на загальну суму 13639,20 грн.

На підставі даного виконавчого напису постановою головного державного виконавця Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) Щербатюк Л.О. від 24.09.2021 року було відкрито виконавче провадження №66918881 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису.

Також 24.09.2021 р. державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Однією з ознак безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна з цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 ( з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа №305/2082/14-ц).

Також, відповідно до пункту 3 глави 16 наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

26.11.2014 до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Таким чином станом на час вчинення виконавчого напису, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Згідно ст.12та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ні нотаріусом, ні відповідачем не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Також не надано документів, які б підтверджували факт повідомлення позивача про наявність заборгованості перед вчиненням виконавчого напису.

Таким чином,з наданихсуду документівнеможливо встановити,чи дійснона моментвчинення нотаріусомвиконавчого написуборжник мавбезспірну заборгованістьперед стягувачем,чи булазаборгованість саметакого розміру,як зазначеноу виконавчомунаписі;чи повідомлявсяпозивач пронаявність такоїзаборгованості (направленнявимоги проусунення порушеньта їїотримання боржником).Також суду не доведено стороною відповідача, що кредитний договір, який був підставою для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально. Натомість стороною позивача стверджено в позові, що договір не посвідчувався нотаріально.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що відповідачем визнані позовні вимоги, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вищенаведених положень законодавства та має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову понесено судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з Державного бюджету підлягає поверненню позивачу 50 відсотків судового збору (що становить 536,80 грн.), сплаченого ним при поданні позову.

На підставі ст.141ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ«Фінансова компаніяуправління активами»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович,головний державнийвиконавець Золотоніськоговідділу державноївиконавчої службив Золотоніськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Щербатюк Л.О.про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис №244793, вчинений 28.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 13639,20 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зТОВ «Фінансовакомпанія управлінняактивами» користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн.

Повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого 04.12.2023 при подачі позову.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко