Рішення

від 19.12.2024 по справі 710/1266/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1266/23

2-др/703/28/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

19 грудня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Криви Ю.В.

секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 710/1266/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянська міська рада про встановлення нікчемності заповіту, -

встановив:

11 грудня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 710/1266/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянська міська рада про встановлення нікчемності заповіту, в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Заяву мотивує тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення нікчемності заповіту відмовлено.

Представником відповідача на адресу суду був скерований відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено про орієнтовний розмір понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. У судовому засіданні представником відповідача зроблена заява про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів про понесення відповідачем витрат у зв`язку з розглядом справи.

Доказами понесення відповідачем ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу є договір про надання професійної правничої допомоги від 15 січня 2024 року, квитанції до прибуткового касового ордера від 15 січня 2024 року, акти виконаних робіт на наданих послуг від 04 липня 2024 року та від 05 грудня 2024 року.

В зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 означену суму понесених витрат.

В судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення сторони не з`явилися.

Представник відповідача у заяві про ухвалення додаткового рішення просив заяву розглядати без його участі та без участі відповідачки.

Представник позивача Кравченко М.О. надіслала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якої вказує, що відповідачкою укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2024 одразу з двома адвокатами, які відповідно до даного Договору зобов`язуються надати однаковий обсяг та вид послуг при розгляді справи 710/1266/23. При цьому зауважує, що справа не є складною, не потребує значних затрат часу для вивчення матеріалів чи підготовки процесуальних документів, не містить великої кількості томів. В ході судового розгляду з 15.01.2024 лише одним адвокатом виконувались зобов`язання визначені договором про правову допомогу, а саме ОСОБА_5 подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, 15.01.2024 подала відповідний ордер, який посвідчував її повноваження у даній справі, крім того у протоколах судових засідань від 26.03.2024 та від 330.05.2024 зазначений лише один адвокат, а саме Шарая Л.О. При цьому вона виконувала зобов`язання передбачені договором лише до 13.07.2024. Таким чином, адвокат лише частково виконувала свої зобов`язання за договором. Таож вказує, що адвокатом Шарая Л.О. подано лише один процесуальний документ у справі , а саме відзив на позовну заяву. Адвокат Борейко О.І. фактично вступив у справу 30.07.2024, разом з тим, ним не подавалося жодного процесуального документу, на які він би затратив свій час та із своїх зобов`язань він прийняв участь лише у двох судових засіданнях.

Вважає, що наведене свідчить про явне завищення розміру витрат та їх абсолютну не співмірність складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

В зв`язку з чим просила зменшити витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 7000 грн. Також подала заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі та без участі позивача.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву в межах заявлених вимог, дослідивши додані до неї матеріали, та надавши належну правову оцінку доказам, суд дійшов до таких висновків.

За змістом статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із частиною 3 та 4 вищевказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення нікчемності заповіту - відмовлено.

У відповідності до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови у позові на позивача.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У зв`язку з цим заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про витрати на правничу допомогу понесені позивачем під час розгляду справи судом.

Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до висновків, що викладені в постанові Верховного Суду по справі №826/856/18 від 22 грудня 2018 року, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Витрати на професійну правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за межами суду (постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року).

Так, 15 січня 2024 року між адвокатами Шарая Л.О., Борейком О.І. та ОСОБА_3 було укладено договори про надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, надання адвокатом Клієнту послуг не тільки в судових засіданнях по справі, а й поза їх межами (наприклад надання послуги «зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції») є правової допомогою та входить до обсягу наданої Клієнту правової допомоги у цій справі.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді стороною позивача надано суду письмові докази. Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги від 15 січня 2024 року укладений між адвокатами Шарая Л.О., Борейко О.І. та ОСОБА_3 ; квитанції до прибуткового касового ордеру від 5 січня 2024 року, акт про виконані роботи та надані послуги до договору про надання професійної правничої допомоги від 04 липня 2024 року та від 05 грудня 2024 року на загальну суму 20 000 грн.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі під час її судового розгляду на зазначену ним суму.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що "саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності".

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Враховуючи те, що адвокат Шарая Л.О. приймала участь в двох судових засіданнях, та адвокат Борейко О.І. також приймав участь в двох судових засіданнях, із процесуальних документів лише адвокатом Шарая Л.О. було подано відзив на позовну заяву, на думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, та значенням справи для сторони.

У зв`язку з чим суд вважає за доцільне стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

З огляду на викладене, у справі слід ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника відповідача Борейка Олександра Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 710/1266/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянська міська рада про встановлення нікчемності заповіту задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 710/1266/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Шполянська державна нотаріальна контора, Шполянська міська рада про встановлення нікчемності заповіту.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. В. Крива