Ухвала

від 18.12.2024 по справі 709/2000/16-ц

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/2000/16-ц

У Х В А Л А

18 грудня 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарая Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Петраш Т.М.

представника скаржника адвоката ОхріменкоН.І.,

стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Чорнобаївського районного суду Черкаської області скаргу представника скаржника ОСОБА_2 адвоката Охріменко Наталії Іванівни про скасування постанов про арешт коштів боржника у виконавчих провадженнях № 52343219, 71341982,

У С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Короткий виклад позиції учасників справи.

Представник скаржника ОСОБА_2 адвоката Охріменко Наталія Іванівна звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із скаргою про скасування постанов про арешт коштів боржника у виконавчих провадженнях № 52343219, 71341982. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) Волошином Б.Д. при примусовому виконанні рішення Чорнобаївського районного суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 про стягнення аліментів, 10 жовтня 2024 року арештовані кошти боржника ОСОБА_2 у зв`язку з утворенням заборгованості зі сплати аліментів, яка становить 155 383,61 грн., що містяться на відкритих рахунках в банківських установах та направлено постанову на виконання до банківських установ. Відповідно до довідки AT Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у цій банківській установі станом на 23.10.2024 року відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на який боржник ОСОБА_2 отримує зарплатні виплати. На час звернення до суду він є військовослужбовцем. Відповідно до виписки з указаного рахунку, з жовтня 2023 року по жовтень 2024 року проведені операції підтверджують зарахування на його рахунок лише заробітної плати. Із його заробітної плати проводяться утримання за рішенням суду аліментів та заборгованості по аліментах, що не повинно перевищувати 50% доходу, інша 1/2 частина заробітної плати повинна бути в розпорядженні боржника. Отримувана ним грошова винагорода є для боржника ОСОБА_2 єдиним джерелом доходу, а тому накладення арешту на цей рахунок поставило його у скрутне матеріальне становище. Вважає, що накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на належному боржнику ОСОБА_2 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», який призначений для зарахування заробітної плати, є перевищенням повноважень державного виконавця та не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", що призводить до порушення конституційних прав громадянина на отримання щомісячної грошової винагороди. Окрім того, стягнення з доходу боржника (заробітної плати) можливе лише у розмірі 20 %, у випадках декількох виконавчих проваджень - у розмірі 50%, а інші кошти, що залишились, повинні бути передані боржнику, тому їх арешт є незаконним. Накладаючи арешт на зарплатну картку, державний виконавець не врахував, що військовослужбовці, які призвані під час мобілізації, мають право на особливі умови щодо погашення боргів, так як статус військовослужбовця має обмежену можливість виконувати фінансові зобов`язання. Посилаючись на приписи законодавства, представник просить скасувати постанову від 10.10.2024 року про арешт коштів боржника, оскільки ОСОБА_2 на даний час виконує обов`язки перед державою.

Представник Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) надав відзив на скаргу, просив відмовити у її задоволенні. Зазначає, що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого було встановлено факт наявності заборгованості зі сплати аліментів в сумі 155383,61 грн, що перевищує суму обов`язкових платежів, визначених Сімейним кодексом України більше ніж на 1 рік. Державним виконавцем для забезпечення реального ефективного виконання рішення згідно виконавчих документів, у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми боргу. На час подання відзиву жодних повідомлень від банківських установ до ВДВС щодо того, що у ОСОБА_2 є рахунки які мають спеціальний режим використання або рахунки на які банком неможливо накласти арешт при виконанні постанови державного виконавця не надходило. Надана скаржником довідка не підтверджує того, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок має спеціальний режим використання в частині отримання лише зарплатних виплат, адже у ній зазначено про те, що на картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Зазначає, що боржник ОСОБА_2 звернувся до Відділу із заявою про визначення його поточного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» для здійснення видаткових операцій у відповідності до п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про виконавче провадження» на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом «Про Державний бюджет України» станом на 1 січня поточного календарного року. 21.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, що дає в свою чергу ОСОБА_2 щомісячно розпоряджатися коштами в сумі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Державним бюджетом України на 1 січня поточного календарного року.

У судовому засіданні представник боржника адвокат Охріменко Н.І. скаргу підтримала, просила її задовольнити. Зазначила, що рахунок, на який накладено арешт, є зарплатним і на нього не можна накладати арешт незалежно від того надходять на нього кошти чи ні. До того ж у ОСОБА_2 це єдиний рахунок.

Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що боржник постійно ухилявся від сплати аліментів. Просить суд відмовити у задоволенні скарги повністю.

Представник Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) у судове засідання не з`явилася, у відзиві на скаргу просив відмовити у її задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав для зняття арешту з майна. Також скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди скаржника з постановою державного виконавця про арешт коштів боржника, якою, зокрема, було накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування його заробітної плати.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, стягувача, дослідивши матеріали скарги, додані до неї докази, витребувані від Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) матеріали виконавчого провадження, встановив таке.

01.08.2016 Чорнобаївським районним судом Черкаської області виданий виконавчий лист № 709/1547/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.07.2016 і до досягнення ним повноліття. Чорнобаївським ВДВС на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 та вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження АСВП № 52313677.

01.08.2016 Чорнобаївським районним судом Черкаської області 21.09.2016 у справі №709/2000/16-ц виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.09.2016 р., і до досягнення ним повноліття. Чорнобаївським ВДВС на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 та вказаного чого листа відкрито виконавче провадження АСВП №52343219.

Наразі у провадженні Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження АСВП № 71341982, до складу якого входять два виконавчі провадження: АСВП № 52313677 та № 52343219.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», проведеного начальником відділу Чорнобаївського ВДДВС Волошиним Б., станом на 01.10.2024 заборгованість по сплаті аліментів становить 151201,70 грн.

10.10.2024 начальником Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Волошина Б.Д. при примусовому виконанні виконавчого листа № 709/2000 від 13.03.2016 та виконавчого листа № 709/1547 від 03.08.2016 стосовно боржника ОСОБА_2 , винесена оспорювана постанова, за змістом якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 155383,61 грн.

Застосовані норми права .

За змістомстатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другоїстатті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ч. 1 ст. 18 також визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (Рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі "HORNSBY v. GREECE", § 40,).

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

На підставістатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістомстатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(частина першастатті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 7 частини третьоїстатті 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 48 Закону України "Про виконавче провадження"звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України "Про виконавче провадження"не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другоїстатті 59 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першоїстатті 34 цього Закону.

Пунктом 1 частини 4статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зі змісту наведених норм права слідує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьомустаття 48 Закону України "Про виконавче провадження"встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону України "Про виконавче провадження"повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Подібні правові висновки викладено упостановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19(провадження № 12-28гс20), від 20.04.2022 №756/8815/20(провадження N 14-218цс21).

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Частиною першою статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Розмір відрахувань із заробітної плати визначений статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження". Так, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разістягнення аліментів-50відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.

Накладаючи арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_2 , який не виконав судове рішення та внаслідок чого станом на 01.10.2024 виникла заборгованість зі сплати аліментів в сумі 151201,70 грн державний виконавець у постанові від 10.10.2024 зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 155 383,61 грн.

Повідомлень від банківських установ про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання до державного виконавця не надходило і докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Скаржником доказів на підтвердження того, що його рахунок, на який було накладено арешт, має спеціальний режим використання, не надано.

Твердження скаржника про те, що отримуване ним грошове забезпечення на рахунок є єдиним джерелом його доходу, а тому накладення арешту на цей рахунок поставило його у скрутне матеріальне становище суд відхиляє, адже такі твердження скаржника спростовуються постановою державного виконавця від 21.10.2024 про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, що дає в свою чергу ОСОБА_2 можливість щомісячно розпоряджатися коштами в сумі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Державним бюджетом України на 1 січня поточного календарного року, тобто в сумі, що не перевищує 16000 грн.

Отже, державний виконавець, накладаючи арешт на кошти боржника (в межах суми стягнення), діяв в межах та спосіб, визначенийЗаконом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей його застосування на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Посилання скаржникана те,що ізйого заробітноїплати можеутримуватися небільше 20%спростовуються положеннямист. 70 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом яких це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, у таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З огляду на фактичні обставини справи, зокрема, що банком, якому надіслано постанову від 10.10.2024 про арешт коштів боржника така не повернута до органу ДВС без виконання, а державним виконавцем дотримано норми пункту 10-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти боржника.

У раховуючи викладене, керуючисьЗаконом України "Про виконавче провадження", ст.447,451 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_2 адвоката Охріменко Наталії Іванівни про скасування постанов про арешт коштів боржника у виконавчих провадженнях № 52343219, 71341982 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.О. Шарая