Рішення

від 12.12.2024 по справі 752/3378/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3378/22

Провадження № 2-др/752/194/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

12 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Новіцької Іванни Леонідівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансрапід» про зобов`язання видати трудову книжку та сплатити суму вихідної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Трансрапід» про зобов`язання видати трудову книжку та сплатити суму вихідної допомоги відмовлено.

26.11.2024 року представник відповідача - адвокат Новіцька І.Л. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Трансрапід» 33 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката в зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року в справі № 757/60277/18-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокатом Новіцькою І.Л. надано: Договір про надання правової допомоги від 16.01.2023 року № 01/23, акт № 1 про надання послуг до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року № 01/23, додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року № 01/23, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року № 01/23, платіжну інструкцію № 760, з яких вбачається, що надання правової допомоги у справі включає консультації, написання процесуальних документів, адвокатських запитів на загальну суму 30 000,00 грн і виїзд у судові засідання, всього 3 000,00 грн.

Тобто факт надання правничої допомоги підтверджується належними та допустимими доказами.

Разом із тим, на думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, в частині консультації, написання процесуальних документів, адвокатських запитів, визначений представником відповідача на загальну суму 30 000,00 грн, є не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи представником відповідача, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір в цій частині до 10 000,00 грн.

Таким чином з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу в загальному розмірі 13 000,00 грн, і суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

заяву представника відповідача - адвоката Новіцької Іванни Леонідівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансрапід» про зобов`язання видати трудову книжку та сплатити суму вихідної допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансрапід» витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 13 000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансрапід», код ЄДРПОУ 42997444, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ, 03150.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко