Справа № 752/9257/24
Провадження по справі № 1-кс/752/9432/24
У Х В А Л А
іменем України
"09" грудня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання представника власника майна ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024100000000126, відомості про яке внесені до ЄРДР 04.03.2024,-
за участю:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
встановив:
04 грудня 2024 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/6493/24) на мобільний телефон Iphone 8 plus 256 GB, S/N: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , білого кольору в чохлі темного кольору з сім-карткою НОМЕР_3 та ноутбук марки «ASUS», S/N: G4NOGR040886969 чорного кольору з зарядним пристроєм, які належать ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання представник ОСОБА_3 зазначив, що 07.08.2024, на підстави ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 8 plus 256 GB, S/N: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , білого кольору в чохлі темного кольору з сім-карткою НОМЕР_3 та ноутбук марки «ASUS», S/N: G4NOGR040886969 чорного кольору з зарядним пристроєм. Вказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами. За наслідками розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що виявлене та вилучене майно, зокрема телефон та ноутбук, відповідають критеріям речового доказу згідно ст. 98 КПК, оскільки вони могли містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. У зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів, ухвалою слідчого судді від 14.08.2024 накладено арешт на належні ОСОБА_4 мобільний телефон і ноутбук. Під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про накладення арешту у Київському апеляційному суді, у судовому засіданні 25.09.2024 прокурор зазначив, що вилучений у ОСОБА_4 ноутбук не містить інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Враховуючи, що з часу накладення арешту минуло більше трьох місяців і за цей час орган досудового розслідування мав можливість провести всі необхідні слідчі дії та інші процесуальні дії для вилучення інформації з мобільного телефону та ноутбуку, представник ОСОБА_3 вважає, що потреба у подальшому арешті майна його довірителя відпала. Також представник ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_5 не є підозрюваним у вищезазначеному кримінальному провадженні і наявність арешту перешкоджає мирно володіти належним йому майном, розпоряджатися та користуватися ним.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 та власник майна ОСОБА_4 клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили його задовольнити.
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024 подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Заперечень, письмових пояснень з приводу заявленого клопотання не подав.
Розглянувши клопотання, вислухавши доводи власника майна та його представника, дослідивши додані до нього документи, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні захисник зазначає про те, що у подальшому арешті відпала потреба, а тому з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише вказаної заявником підстави для скасування арешту.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000126 від 04.03.2024 за фактом розтрати бюджетних коштів, виділених під час проведення державних закупівель, в умовах воєнного стану службовими особами КО «Київзеленбуд» за попередньою змовою з керівниками підконтрольних підрядних підприємств, а саме: ТОВ «Буд-Компліт», ТОВ «Буд Альянс Україна» та ТОВ «ІС БУД», ТОВ «ДСЗ», ТОВ «СК Нева +» та ТОВ «Еко Компані Сервіс» шляхом внесення завідомо неправдивої інформації до актів приймання виконаних будівельних робіт в частині завищення цін на матеріали та об`ємів виконаних робіт зокрема при розрахунку очікуваної вартості закупівель.
07.08.2024, на підстави ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2024 (справа №752/9257/24, провадження №1-кс/752/5754/24), проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 8 plus 256 GB, S/N: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , білого кольору в чохлі темного кольору з сім-карткою НОМЕР_3 та ноутбук марки «ASUS», S/N: G4NOGR040886969 чорного кольору з зарядним пристроєм.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 07.08.2024 вище вказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/6493/24), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2024, накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 07.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон Iphone 8 plus 256 GB, S/N : НОМЕР_1 , IMEI : НОМЕР_2 , білого кольору в чохлі темного кольору з сім-карткою НОМЕР_3 та ноутбук марки «ASUS», S/N: G4NOGR040886969 чорного кольору з зарядним пристроєм.
В обґрунтування вказаного рішення, слідчий суддя зазначив, що мобільний телефон і ноутбук, вилучені у ОСОБА_4 , можуть містити інформацію про обставин вчинення кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи сторони захисту, вирішуючи питання про наявність підстав для скасування арешту майна, слідчий суддя, серед іншого має встановити, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Документи також є речовими доказами, якщо вони містять вказані вище ознаки.
При цьому, за змістом ч.3 та ч. 4 ст. 99 КПК України, оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, а копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях, кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
За змістом вказаних положень, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020).
З огляду на вказане, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
Виключенням з цього правила можуть бути, зокрема, ситуації, коли матеріальні носії інформації являють собою електронні інформаційні системи або їх частини і їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом, або знаряддям його вчинення, або зберегли на собі його сліди, у зв`язку з чим доказове значення мають не тільки електронні файли, що на них містяться але й безпосередньо самі носії; відтворення та/або дослідження електронних файлів неможливе з інших носіїв інформації, відмінних від тих, на яких вони були створені або встановлені, а тому їх збереження необхідне для забезпечення подальшого безпосереднього дослідження відповідних доказів у ході судового розгляду.
У таких випадках подальше збереження матеріальних носіїв інформації вважатиметься виправданим.
У цьому контексті, мають бути враховані також і строки утримання відповідних матеріальних носіїв, велика тривалість яких зазвичай обумовлюється тим, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на відповідній техніці певної інформації, в т.ч. видаленої, є процесом досить тривалим та складним.
Водночас, будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У зв`язку з цим, слідчий суддя має оцінити не тільки мету подальшого утримання матеріальних носіїв інформації, але й розумність строку, протягом якого вони перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.
Мобільний телефон і ноутбук, вилучені у ОСОБА_4 утримуються органом досудового розслідування понад три місяці. Тобто, орган досудового розслідування мав достатньо часу для досягнення усіх переслідуваних цілей, перевірки наявної на пристроях інформації та її зняття.
Доказів зворотнього у розпорядження слідчого судді, як органом досудового розслідування, так і прокурором не надано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час самі по собі електронні носії інформації доказового значення не мають, а отже не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому у подальшому арешті мобільного телефону та ноутбуці відпала потреба.
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, не навів доказів того, що подальше утримання органом досудового розслідування вилучених у ОСОБА_4 носіїв інформації виправдовує потреби досудового розслідування. У судове засідання не з`явився, заперечень проти скасування арешту з майна ОСОБА_4 не подав.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що представником ОСОБА_3 в ході розгляду клопотання доведено, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту мобільного телефону і ноутбука, які були вилучені місцем проживання ОСОБА_4 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 307, 309 КПК України,
постановив:
клопотання представника власника майна задовольнити.
Скасувати арешт з мобільного телефону Iphone 8 plus 256 GB, S/N : НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , білого кольору в чохлі темного кольору з сім-карткою НОМЕР_3 та ноутбуку марки «ASUS», S/N: G4NOGR040886969 чорного кольору з зарядним пристроєм, які належать ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/6493/24).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 13.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123887416 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Єсауленко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні