Ухвала

від 19.12.2024 по справі 464/2843/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2843/24

пр № 2/464/1117/24

У Х В А Л А

19 грудня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Шашуріної Г.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/2843/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 17 вересня 2010 року, актовий запис № 44.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 01 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання для надання особистих пояснень.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної Служби України інформацію чи громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинала державний кордон у період часу з 23 лютого 2022 року по даний час.

Сторони у судове засідання призначене на 10:30 год 16 грудня 2024 року не з`явилися, незважаючи, що належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого. Позивач у позові просить розгляд справи здійснювати у її відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 112 Сімейного кодексу України визначено підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя.

Згідно ізвказаною нормоюсуд з`ясовуєфактичні взаєминиподружжя,дійсні причинипозову пророзірвання шлюбу,бере доуваги наявністьмалолітньої дитини,дитини зінвалідністю таінші обставинижиття подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Більше того, позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини (ст.110 СК України).

Верховний Суд у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц виснував, що системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Ураховуючи наведені вимоги Закону, судом визнано явку позивача обов`язковою, оскільки без отримання від останньої особистих пояснень по суті позову, судом неможливо повно, всебічно та об`єктивно розглянути справу.

Як регламентованост.211ЦПК України,розгляд справивідбувається всудовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За змістом п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У відповідності до ст.ст.43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (ч.1 ст.128 ЦПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право сторони не з`являтись у судове засідання у разі звернення з клопотанням про розгляд справи за її відсутності не є абсолютним і може бути обмежене судом шляхом постановлення ухвали про визнання явки цієї сторони обов`язковою.

За положеннями ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).

Як зазначеноу постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц у випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його відсутність перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України. Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, також може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду, за правилами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Більше того, звертаючись до суду з позовом, позивачем обрано альтернативну підсудність за зареєстрованим місцем перебування сторін: АДРЕСА_1 . Указану адресу позивачем зазначено і при зверненні із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Так, згідно з відповіддю Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25 квітня 2024 року № 1502 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із трьома дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають на обліку в Сихівського відділу соціального захисту як внутрішньо-переміщенні особи з 06 квітня 2022 року по теперішній час, за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді на запит Ліцею № 93 Львівської міської ради від 29 липня 2024 року ОСОБА_1 , разом із трьома дітьми та чоловіком ОСОБА_2 , станом на день отримання запиту фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Дані особи були зареєстровані за вказаною адресою в часі тимчасового прихистку з 06.04.2022 до 31.05.2022.

Позивач з 18 жовтня 2024 року має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, про що свідчить відповідь від 19 жовтня 2024 року.

Як регламентовано ч.8 ст.14 ЦПК України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Натомість на адресу суду від імені позивача з електронної пошти надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не підписана електронним цифровим підписом, що унеможливлює однозначну ідентифікацію особи відправника. Неможливості подання заяви через систему Електронний суд не вказано.

Як вбачається із витребуваної з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної Служби України інформації ОСОБА_1 перетнула державний кордон 01 червня 2022 року та станом на 21 листопада 2024 року в Україну не поверталась.

З огляду на те, що позов підписано та подано позивачем у письмовій формі під час її перебуванням за межами України, нею не виконано ухвалу суду про визнання явки обов`язковою для надання особистих пояснень, суд не в змозі переконатися в дійсному волевиявленню на розірвання шлюбу та фактичних взаємовідносинах сторін. Беручи до уваги цінність сімейних відносин, суду не є достатніми позовна заява та заява позивача про розгляд справи у її відсутності для перевірки наведених обставин і прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі як цього вимагає положення ст.263 ЦПК України. Наведене у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчить про неможливість вирішення спору у відсутності позивача, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду

У постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19 сформульовано правову позицію про те, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Залишення позовної заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.257 ЦПК Українизалишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Керуючись ст.ст.223, 257-261, 268, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 19 грудня 2024 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5, ч.9 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА