Рішення

від 09.12.2024 по справі 455/766/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/766/24

Провадження № 2/455/278/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/766/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи: приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Любов Степанівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося (житловий будинок по АДРЕСА_1 ), земельний та майновий паї і взагалі все те, що за законом буде належати їй на день смерті заповіла йому.

Для оформлення спадкових прав після смерті матері він звернувся до приватного нотаріуса Самбірського нотаріального округу Швець Л.С., однак в оформленні його спадкових прав в нотаріальному порядку було відмовлено з підстав пропуску ним строку для прийняття спадщини та відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Вважає, що він, як спадкоємець, який постійно проживав разом спадкодавцем ОСОБА_4 , на час відкриття спадщин є таким, що прийняв спадщину після її смерті. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті матері, немає.

Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, своєю матір`ю ОСОБА_4 та визнати за ним, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок загальною площею 103.2 кв.м. по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку к.н. 4625183300:07:002:0081, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку к.н. 4625183300:07:001:0078, площею 0,2050 га для ведення особистого селянського господарства в с. Зоротовичі Самбірського району Львівської області; земельну ділянку к.н. 4625183300:07:001:0079, площею 0,2541 га для ведення особистого селянського господарства в с. Зоротовичі Самбірського району Львівської області; земельну ділянку к.н. 4625183300:04:000:0150, площею 0,3524 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (за межами населеного пункту).

Ухвалою судді від 29.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.

03.04.2024 року недоліки позову представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Огородник І.І. усунуто.

Ухвалою судді від 04.04.2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 21.05.2024 року.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року бех виходу в нарадчу кімнату залучено в якості третьої особи - приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_5 , підготовче засідання відкладено на 12 годину 00 хвилин 18.06.2024 року.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин 30.07.2023 року, який відкладено на 11 годину 00 хвилин 20.09.2024 року.

Ухвалою суду від 20.09.2024 року без виходу в нарадчу кімнату залучено в якості третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , судове засідання відкладено на 09 годину 30 хвилин 18.10.2024 року, в якому оголошено перерву до 11 години 00 хвилин 29.11.2024 року.

29.11.2024 року судове засідання відкладено на 16 годину 00 хвилин 09.12.2024 року у зв`язку з відсутністю зв`язку із сайтом vkz.court.gov.ua, який забезпечує проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що він проживав в с.Зоротовичі з 2012 року зі своєю матір`ю ОСОБА_4 і до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона потребувала сторонньої допомоги у повсякденному житті. Він звільнився з роботи, так як здійснював догляд за своєю матір`ю.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Огородник І.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 04.12.2024 року на електронну адресу суду надійшов лист за підписом ОСОБА_6 , в якому вона просила розгляд справи за позовом ОСОБА_1 проводити без участі представника Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області (а.с.17, том 2).

Третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Л.С. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причина неявки суду не відома.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив. Додатково пояснив, що він є сином ОСОБА_4 . Його дочка ОСОБА_7 проживала в с.Міженець і часто ходила до бабці ОСОБА_4 і допомагала їй.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона проживає в с.Зоротовичі з дитинства. ОСОБА_4 виховувала трьох синів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Позивач ОСОБА_12 допомагав своїй мамі, обходив її до смерті. Він лишив роботу, варив їй їсти, обробляв город та тримав господарку. Зазначила, що вона є їхньою сусідкою. Коли ОСОБА_4 померла, то позивач займався організацією похорону, 9 днів та 40 днів. Після смерті матері позивач жив в селі пів року. Батько позивача - ОСОБА_13 помер швидше.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що позивач був постійно біля своєї матері, опікувався нею. ОСОБА_4 жила в с.Зоротовичах. Коли вона захворіла, то позивач залишив свою роботу у Львові і опікувався матір`ю. ОСОБА_4 померла у квітні 2013 року. Організацією похорону, 9 і 40 днів займався позивач.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в с.Зоротовичі Самбірського району Львівської області. Позивач ОСОБА_1 опікувався своєю мамою до її смерті. Він проживав з нею на момент смерті. У позивача ОСОБА_1 є ще двоє братів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Матір позивача називали ОСОБА_16 . У ОСОБА_17 був чоловік ОСОБА_13 , який помер швидше. Коли матір позивача залягла, то позивач постійно був біля неї.

Суд заслухавши доводи сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Пацьковичі Старосамбірського району Львівської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.80, том 1). Його батьками є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 (а.с.8, том 1).

Як було встановлено в судовому засіданні, 14.08.2007року в с.Зоротовичі Старосамбірського району Львівської області, ОСОБА_4 , склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області та на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося (житловий будинок по АДРЕСА_1 ), земельний та майновий паї і взагалі все те, що за законом буде належати їй на день смерті заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю м.Львова (а.с.11-12, том 1).

З свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 19.04.2013 року Виконавчим комітетом Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, відомо, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Зоротовичі Старосамбірського району Львівської області у віці 86 років (а.с.6, том 1).

З довідок Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області №792 та №793 від 14.12.2023 року відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На момент смерті в даному житловому будинку з серпня 2012 року проживав без реєстрації її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та здійснював за нею догляд (а.с.14-15, том 1).

В матеріалах справи знаходиться спадкова справа після смерті ОСОБА_20 (а.с.106-121, том 1), заведена приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Швець Л.С. 09.02.2024 року, з якої вбачається, що 09.02.2024року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , однак нотаріусом роз`яснено, що для прийняття спадщини встановлюється строк з дня смерті спадкодавця передбачений законодавством та оскільки ОСОБА_1 цей термін пропустив, за захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_4 йому необхіднозвернутися досуду зарішенням пропродовження термінудля прийняттяспадщини (а.с.121, том 1).

Окрім того, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №52/02-31 від 22.02.2024року відомо, що 22.02.2024 року до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Л.С. звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 0,3524 га., що розташована за адресою: Львівська область, Самбірський район, Міженецька сільська рада, кадастровий номер 4625183300:04:000:0150, однак на підтвердження даних фактів ОСОБА_1 було надано: Свідоцтво про народження, видане 26.09.1951 року де мати зазначена як ОСОБА_19 ; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 011806, виданий 28.10.2011 року Старосамбірською РДА, де власник зазначений як ОСОБА_4 . А відтак, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за заповітом на земельну ділянку, площею 0,3524 га (а.с.16, том 1).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися спадкові правовідносини, які регулюються наступними правовими нормами.

Відповідно до змісту статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннямист. 1223 ЦК Українивизначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зокрема п. 1.12. визначено Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно достатті 29Цивільного кодексу України., а п. 1.13, що місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу(стаття 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже,основною засадою правового регулювання спадкування за законом є принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга спадкоємців - це певне (визначене законом) коло осіб з урахуванням ступеня їх спорідненості із спадкодавцем, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно достатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК Українивстановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Таким чином, відповідно достатті 392 ЦК Україниз вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець вправі звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Позивачем в якості відповідача залучено Добромильську міську раду Самбірського району Львівської області, якою щодо позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувалось.

Суд звертає увагу, що порядок оформлення права на спадщину встановленийглавою 89 ЦК України,Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами та являє собою визначену законодавством сукупність функцій, притаманну юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України упостанові від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокремаЗакону України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Це знайшло також підтвердження у п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Більш того, згідноглави 10 «Видача свідоцтва про право на спадщину» Наказу Міністерства юстиції України №296/5 «Про порядок вчинення нотаріальних дій»вбачається, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Пунктом 1.2 пункту 1 глави 10 вказаного Порядку передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Пунктом 2.1.пункту 2 глави 10 цього ж порядку вбачається, що Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що після звернення в нотаріальну контору про прийняття спадщини, нотаріус рекомендувала йому звернутися до суду з підстав пропуску ним строку для прийняття спадщини та відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що саме з моменту подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, нотаріус розпочинає процедуру встановлення дотримання заявником ОСОБА_1 вимог Закону та наявність підстав для вступу у спадщину, та приймає відповідне рішення (в тому числі, у разі пропуску 6-місячного строку надає відповідне письмове роз`яснення).

Тобто, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, позивач ОСОБА_1 не врахував, що нотаріус своїм листом №78/01-16 від 13.03.2024 року роз`яснив йому, що для прийняття спадщини встановлюється строк з дня смерті спадкодавця передбачений законодавством та оскільки ОСОБА_1 цей термін пропустив, за захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_4 йому необхіднозвернутися досуду зарішенням пропродовження термінудля прийняттяспадщини (а.с.121, том 1).

Окрім того, в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій №52/02-31 від 22.02.2024року зазначено, що ОСОБА_1 було надано: Свідоцтво про народження, видане 26.09.1951 року, де мати зазначена як ОСОБА_19 ; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 011806, виданий 28.10.2011 року Старосамбірською РДА де власник зазначений як ОСОБА_4 . Тобто ОСОБА_21 не підтверджено факту родинних відносин між ним та ОСОБА_4 (а.с.121, том 1).

Отже, приватний нотаріус Швець С. роз`яснила позивачу про необхідність звернення до суду із позовом про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_4 .

В той же час позивач звертається до суду із позовом, в якому просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем, своєю матір`ю - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини та визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельні ділянки: площею 0,2050 га з кадастровим номером 4625183300:07:001:0078, площею 0,2541 га з кадастровим номером 4625183300:07:001:0079, площею 0,3524 га з кадастровим номером 4625183300:04:000:0150. та площею 0,1500 га з кадастровим номером 4625183300:07:002:0081.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2023 року (судова справа №398/1796/20, провадження №61-432сво22).

Отже, у разі спадкування нерухомого майна, яке знаходиться на території України, заява про прийняття спадщини має подаватись спадкоємцем до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, в Україні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.55 Конституції Україниправа і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті вищенаведено судом не встановлено, а позивачем ОСОБА_1 не доведено, що ним прийнято спадщину після смерті матері ОСОБА_4 .

Функція з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перебуває в компетенції нотаріальних органів, а суд, в силу своїх повноважень, може розглядати такий спір у разі відмови нотаріальних органів щодо видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності на майно в порядку спадкування.

Відтак, звернення ОСОБА_1 до суду є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності, слід відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем своєю матір`ю ОСОБА_4 , то суд прийшов до наступного висновку.

Статті12,81 ЦПК Українивказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що ОСОБА_4 є матірю`ю ОСОБА_1 , оскільки в свідоцтві про його народження в графі мати зазначена ОСОБА_19 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8, том 1).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували обставини, про які він зазначає у позові.

Крім того, справа про встановлення факту, що має юридичне значення, за загальним правилом є справою окремого провадження (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України). Лише якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6ст. 294 ЦПК України). Позивач вказує про наявність спору, однак жодних відомостей про це суду не надав.

Підтверджуючих документів про те, що позивач ОСОБА_1 звертався до нотаріуса та подав документи, які підтверджують, що ОСОБА_4 є його матір`ю, тобто підтверджують факт родинних відносин між ним та ОСОБА_4 і нотаріус відмовив йому в оформленні його спадкових прав, суду надано не було.

Тобто позивач ОСОБА_1 не довів, що у нього існують перешкоди для оформлення права власності на спадкове майно після наданням усіх необхідних документів зазначених приватним нотаріусом Швець Л.Т. та нотаріусом було відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом та винесено відповідну постанову про вчинення нотаріальних дій.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Огородник Б.В. як на підставу для задоволення своїх позовних вимог в частині встановлення факту покликається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 року у справі №691/1237/20, зокрема зазначила, що вимоги про встановлення юридичного факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, не є вимогами, які забезпечують ефективний захист позивача у цій справі, а лише юридичним інструментом для захисту спадкових прав позивача, обставиною, якою позивач обгрунтовує право вимоги, та яку суд повинен встановити для вирішення зазначеної справи. Обгрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування даного факту у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині.

Однак суд звертає увагу, що у тій же ж постанові Верховний Суд вказує на те, що позивачка подала позов, а не заяву в порядку окремого провадження, виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.

Водночас, значно пізніше, а саме 20.12.2023 року Верховним Судом прийнято постанову у справі №283/1742/21, відповідно до якої фактами, що мають юридичне значення є факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (стаття 315 ЦПК України). Оскільки права позивача не порушено, то немає підстав для встановлення факту родинних відносин, з яким позивач пов`язував виключно набуття спадкових прав.

З врахуванням правових висновків наведених у постанові ВП ВС у справі №755/10947/17 від 30.01.2019 року, про те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню позицію, суд, беручи до уваги підстави та предмет позову, з урахуванням фактично встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що у позові в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слід відмовити за безпідставністю.

Відтак у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.4, 12,13,15, 17,76, 77,78,81,89, 141,259,263,264,265,293, 315,319 ЦПК України, на підставі ст.ст.11,13,15,392, 1216-1218, 1222,1225,1233, 1261-1265, 1258, 1259, 1268, 1296, 1297, ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи: приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Любов Степанівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 18.12.2024 року.

Суддя Пошивак Ю.П.