Вирок

від 19.12.2024 по справі 459/1299/23

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/1299/23

Провадження № 1-кп/459/52/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141150000515 від 18.05.2023 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, а саме: 13.06.2018 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2023 року приблизно о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , діючи повторно, оскільки раніше судимий за корисливий злочин, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, проник у підвальне приміщення загального користування житлового будинку АДРЕСА_2 , де шляхом пошкодження навісного замка проник у підвальне приміщення, належне ОСОБА_6 звідки таємно викрав велосипед марки «GIANT WARP» вартістю 9313 (дев`ять тисяч триста тринадцять) гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Окрім цього, 18 травня 2023 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_4 , діючи повторно, оскільки раніше судимий за корисливий злочин, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_3 , шляхом пошкодження навісного замка проник у підсобне приміщення між 7 та 8 поверхом, звідки викрав тример для косіння трави «Татра» вартістю 3100 (три тисячі сто) гривень та велосипед марки «Azimut» вартістю 6000 (шість тисяч) гривень, після чого покинувши приміщення будинку, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 9100 (дев`ять тисяч сто) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому заперечив у повному обсязі та суду повідомив, що 12.05.2023 крадіжку велосипеда, який належить ОСОБА_6 та 18.05.2023 крадіжку тримера та велосипеда, які належать ОСОБА_7 не вчиняв, оскільки у вказаний час перебував під домашнім арештом.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень не визнав, його вина повністю та об`єктивно підтверджується показами потерпілих та свідків, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка суду повідомила, що має у власності велосипед марки «GIANT WARP», яким користується її дитина, якій 12 років. Пояснила, що даний велосипед поставила на зберігання у підвальне приміщення житлового будинку №3, що по вул. Шухевича в м. Червонограді. Згодом, прийшовши у підвал, свідок виявила пошкоджений замок і відсутність гірського велосипеда зеленкувато-жовтого кольору, тому одразу ж зателефонувала до поліції. В цей самий день працівники поліції її повідомили, що відшукали викрадений велосипед. Проте, хто саме вчинив крадіжку їй не відомо;

- показами потерпілого ОСОБА_7 , який суду повідомив, що із обвинуваченим не знайомий. Пригадав, що минулого року (ймовірно 18.05.2023) у нього викрали зелену газонокосарку (тример) та велосипед чорно-оранжевого кольору. Пояснив, що вищевказані речі зберігав у допоміжному приміщенні, що знаходиться між поверхами (сушила/кладовка). Зранку 18.05.2023 потерпілий разом із дружиною виявили зламаний замок на дверях сушилки та відсутність вказаних речей. Тому він зателефонував до поліції. В подальшому, працівники поліції проводили слідчі дії та знімали відбитки пальців. Викрадених речей досі не повернули;

- показами свідка ОСОБА_8 , яка суду повідомила, що візуально знає обвинуваченого як мешканця м. Червонограда. Пригадала, що у травні 2023 року (точної дати не пригадала) близько 02-03 години ночі вона перебувала у автомобілі, який був припаркований по вул. Шептицького у м. Червонограді біля кафе «Галка» та кафе «Бункер». Свідок очікувала знайомого. Згодом вона побачила чоловіка з газонокосаркою серед ночі, який був одягнений у темні штани, світлу куртку та мав рюкзак на плечах. Це її здивувало, тому вона це запам`ятала. Також він віз велосипед «Азимут». Марку велосипеда впізнала, бо у неї є аналогічний велосипед. Вона запевнила, що впізнала цього чоловіка, оскільки бачила його лице, а також він був одягнений у одяг, який часто вона бачила у обвинуваченого. Свідок беззаперечно стверджувала, що це був ОСОБА_4 . Він був сам;

- показами свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні повідомив, що весною 2023 року (точної дати не пригадав) ввечері у м. Червонограді по вул. Шевченка він зустрів ОСОБА_10 , який був одягнутий в білу футболку, в чорний спортивний костюм, у нього була розкрита куртка та він мав із собою рюкзак. Коли саме (в яку дату та час) свідок бачив обвинуваченого він пригадати не зміг. Свідок запевнив, що йому невідомі обставини крадіжки;

Окрім показів потерпілих та свідків, отриманих у судовому засіданні обставини злочину та винність обвинуваченого підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

-заявою потерпілої ОСОБА_6 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка у період часу з 12.05.2023 по 17.05.2023 приблизно о 17:00 год, шляхом пошкодження навісного замка проникла у належне їй підвальне приміщення під`їзду №3 буд. АДРЕСА_2 звідки таємно викрала велосипед марки «GIANT WARP», зеленого кольору вартістю 12 000 гривень;

-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 17.05.2023 та фото таблицею до протоколу, відповідно до якого у присутності понятих, з участю потерпілої ОСОБА_6 було проведено огляд підвального приміщенні під`їзду №3, буд. АДРЕСА_2 , з якого було встановлено місцезнаходження велосипеда «GIANT WARP», який був викрадений у період часу з 12.05.2023 по 17.05.2023. Крім цього, було виявлено та вилучено пошкоджений навісний замок (т. 2, а. с. 133-138);

-даними які містяться у протоколі огляду місця події від 18.05.2023 та додатком №1 до нього - диском DVD-R із відеозаписом із проведення огляду місця події у м. Соснівка, який був досліджений у судовому засіданні та фототаблицею до протоколу, згідно із яким по вул. Шевченка, 1 у м. Соснівці Червоноградського р-ну було виявлено та вилучено велосипед зеленого та світло сірого кольору, марки «GIANT WARP» та два змиви з ручок руля велосипеда (т. 2, а. с. 139-143);

-даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 08.06.2023 та додатку до нього компакт-диску, який був досліджений у судовому засіданні та фото таблицею до протоколу, відповідно до якого було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що 13.05.2023 зустрівся із давнім знайомим ОСОБА_4 та придбав у нього велосипед марки «GIANT WARP» вартістю 1500 грн (т. 2, а. с. 146-151);

-даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 та додатку до нього компакт-диску, який був досліджений у судовому засіданні та фото таблицею до протоколу, відповідно до якого було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що в період часу з 23:00 год по 00:00 год 12.05.2023 перебував разом із своїм знайомим ОСОБА_4 біля будинку по вул. Шевченка, 3 у м. Червонограді та бачив, як останній проник у підвальне приміщення даного будинку та вийшов із нього маючи із собою велосипед марки «GIANT WARP» (т. 2, а. с. 152-156);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 09.06.2023, яким встановлено, що після огляду велосипеду зеленого та світло сірого кольору марки «GIANT WARP», свідок ОСОБА_12 за сукупністю візуальних ознак впізнав велосипед, з яким ОСОБА_4 в ніч з 12 на 13 травня 2023 року вийшов із підвального приміщення будинку по АДРЕСА_2 та на наступний день продав його ОСОБА_11 за 1500 грн ( т. 2, а. с. 157);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 19.05.2023 та фототаблицею до протоколу, яким встановлено, що велосипед зеленого та світло сірого кольору «GIANT WARP» у повній комплектації справний, без пошкоджень, помітні сліди використання (подряпини, потертості передач 9 (дев`ять), гальма передні та задні дискові, розміром коліс 26х52х4 ( т. 2, а. с. 158-165);

-даними, які містяться у висновку експерта №СЕ-19/114-23/9190-ТВ від 25.05.2023, відповідно до якого ринкова вартість досліджуваного гірського велосипеда марки «GIANT WARP» станом на 12.05.2023 становила 9313,00 грн ( т. 2, а. с. 169-172);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 25.05.2023 та додатку до нього диску DVD-R із відеозаписами із магазину, який був досліджений у судовому засіданні та фототаблицею до даного протоколу, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Крокус» від 12.05.2023, після яких о/у СКП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 повідомив, що на відеозаписі під час вчинення крадіжки під особою №1 впізнає раніше судимого ОСОБА_4 (т. 2, а. с. 185-189);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 09.06.2023 та фототаблиці до даного протоколу, із якого установлено, що проводився огляд велосипеду марки «GIANT WARP». Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що урахуванням загальних та індивідуальних ознак велосипеда, який був викрадений, даний транспортний засіб належить саме їй, а користується велосипедом її син ОСОБА_14 (т. 2, а. с. 190-192);

-заявою потерпілого ОСОБА_7 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка у період часу з 19:00 год 17.05.2023 по 12:00 год 18.05.2023 шляхом пошкодження навісного замка проникла у належне йому приміщення кладовки, що у під`їзді №1 по вул. Степана Бандери, 25 у м. Червонограді, звідки таємно викрала гірський велосипед чорного кольору із вставками оранжевого кольору та тример для косіння трави марки «Татра» зеленого кольору. Зазначив, що надає дозвіл на проведення огляду місця події у вищевказаному кладовому приміщенні (т. 4, а. с. 3);

-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 18.05.2023 та додатку №1 до нього - диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні та у фототаблиці до протоколу, відповідно до якого у присутності понятих, спеціаліста, з участю потерпілого ОСОБА_7 був проведений огляд приміщення кладовки, між сьомим та восьмим поверхом під`їзду №1 по вул. Степана Бандери, 25 у м. Червонограді, у ході якого було виявлено та вилучено слід структури матеріалу, слід руки ( т. 4, а. с. 4-8);

-даними, які містяться у протоколі зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-,кінозйомки, відеозапису від 26.06.2023 та додатку до нього компакт-диску, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Майстер». В ході перегляду відео з камер спостереження було виявлено особу чоловічої статі, яка була одягнута в світлу куртку, штани чорного кольору та взуття чорного кольору, на спині в даної особи присутній рюкзак. Після цього дана особа проходить далі та звертає вліво, зникаючи з об`єктива відеокамери (т. 4 а. с. 29-30);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 26.06.2023 та фото таблицею до даного протоколу, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження від 18.05.2023, що розташовані на фасаді ресторану «Бункер», після яких о/у СКП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 повідомив, що на відеозаписі під особою №1 впізнає раніше судимого ОСОБА_4 (т. 4 а. с. 32-35);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 26.06.2023 та додатку №1 до нього - диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, що розташовані на фасаді ресторану «Бункер», після яких ОСОБА_8 повідомила, що на відеозаписі під особою №1 за тілобудовою, одягом, окремими рисами обличчя, впізнала свого знайомого, раніше судимого ОСОБА_4 (т. 4, а. с. 36);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 26.06.2023 та додатку №1 до нього - диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, що розташовані на фасаді ресторану «Бункер», після яких ОСОБА_9 повідомив, що на відеозаписі під особою №1, за манерою ходьби, одягом, він впізнав свого знайомого ОСОБА_4 (т. 4 а. с. 37);

-товарними чеками про вартість викраденого майна, із яких установлено, що вартість велосипеда марки «Azimut» станом на 25.06.2018 становила 6000 грн, а тримера «Татра» станом на 18.05.2020 - 3100 гривень (т. 4, а. с. 39,40).

На думку суду, у сукупності перелічені вище докази підтверджують подію і склад вказаних вище кримінальних правопорушень, що інкриміновані ОСОБА_4 . Дані докази суд вважає такими, що зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, належними та допустимими та такими, що не містять суперечностей.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 , надані під час судового розгляду щодо того, що він не має відношення до вищевказаних крадіжок, а також про те, що він перебував під домашнім арештом на момент їх вчинення, оскільки такі його доводи спростовуються показами свідків та іншими допустимими та належними доказами, дослідженими в судовому засіданні, та розцінює таку позицію обвинуваченого як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намаганням уникнути відповідальності. Неприйняття обвинуваченим, за його внутрішнім переконанням, наявності в його діях складу інкримінованих йому злочинів при вищевказаних обставинах суд розцінює, як метод захисту. Належних доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що під час судового слідства стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би будь-яким чином вказував на причетність ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення. Зокрема, покази свідків захисник вважає непослідовними та такими, що не відповідають обставинам кримінального провадження, а тому, на його думку, такі не можуть бути взяті судом до уваги. Звернув увагу, що досліджені в судовому засіданні відеозаписи, на якому невідома особа у світлому одязі у невстановленому місці та невстановлений час їде на велосипеді жодним чином не доводить причетність ОСОБА_4 до викрадення велосипеда потерпілої ОСОБА_6 та до викрадення велосипеда та тримера потерпілого ОСОБА_7 . Серед іншого захисник зазначив, що вилучені на місці вчинення кримінального провадження відбитки пальців не співпадають з відбитками пальців обвинуваченого ОСОБА_4 . Захисник обвинуваченого вважає, що вказані епізоди вчинення крадіжки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а саме перебування у місцях вчинення злочину, на думку захисника, не доводить вини обвинуваченого ОСОБА_4 . Також він звернув увагу суду на те, що докази обвинувачення на підтвердження вини здобуті з грубим порушенням норм кримінально процесуального закону, тому не можуть братися судом до уваги.

Також стороною захисту було подано клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме: протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , протоколу проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 року за участю свідка ОСОБА_12 , протоколу огляду речей (документів) від 09.06.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 19.05.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 25.05.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 09.06.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 26.06.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 26.06.2023 року, протоколу огляду речей (документів) від 26.06.2023 року. Свою позицію захисник мотивував тим, що, зокрема, в досліджених протоколах слідчих експериментів від 02.06.2023, 08.06.2023 не викладено результат слідчого експерименту; а у протоколах слідчих експериментів, проведених за участю свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_11 від 02.06.2023, 08.06.2023 не зазначено ні відтворення обставин події, ні проведення дослідів чи випробувань, а по своїй суті є повторним допитом свідків на місці події. Тому захисник вважає такі протоколи недопустимими доказами. Також, на думку адвоката, протокол огляду речей та документів від 25.05.2023, протокол огляду речей та документів від 26.06.2023, відповідно до яких оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУ НП ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 впізнали ОСОБА_4 є недопустимим доказом, оскільки останніми було фактично проведено впізнання, а не огляд. Окрім цього захисник вказує, що дослідження речей (документів) проводиться безпосередньо судом під час судового засідання, тому протоколи огляду речей (документів) від 09.06.2023, 19.05.2023 не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, просив ОСОБА_4 виправдати у зв`язку із недоведенням його винуватості.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, суд виходить з наступного.

Нормою статті 84КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст.84КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 ВС зазначив, що норми ст.87КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к ВС зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87КПК України як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Згідно вимог ст. 89КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Вирішуючи клопотання захисника про недопустимість вищевказаних доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сторона захисту вказує на недопустимість протоколів слідчих експериментів, оскільки вважає, що фактично було проведено допит з відеофіксацією свідків.

Суд вважає такі докази належними та допустимими, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст.84КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Протоколи слідчих експериментів відповідно до п. 3 ч. 2 ст.99КПК належать до документів. На думку суду, під час слідчого експерименту слідчий, прокурор не допитував особу, а лише перевіряв або уточнював певні відомості, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, а тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними, наданим слідчому/прокурору показанням. Відтак, стверджувати про те, що фактично було проведено допит свідків є безпідставним. На думку суду, слідчий експеримент зі свідками відповідає вимогам ст.240КПК України. Їм було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, статей 18, 20, 42КПК України і з`ясовано чи зрозумілі їм права та обов`язки. Протокол за результатами проведення цієї слідчої дії свідки підписали без жодних зауважень, заяв та клопотання від них не надходило. Відповідна слідча дія була зафіксована на відео за допомогою відеокамери, а диск з відеозаписом долучено до протоколу даної слідчої дії. Під час вказаної слідчої дії свідки відтворили обставини події, які ім. відомі, щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень. Таким чином, враховуючи процесуальне призначення і мету проведення слідчого експерименту, заперечення певних відомостей, які слідчий/прокурор перевіряв або уточнював за участю свідків під час такої слідчої дії, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу результатів слідчого експерименту. Відтак, у даному випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17).

На думку суду, захисником не надано доказів того, що проведення слідчих експериментів під час проведення досудового розслідування було здійснено з порушеннями прав будь-яких осіб, а також не надано доказів наявності під час проведення слідчого експерименту діянь, які б свідчили про істотні порушення прав людини і основоположних свобод людини.

Також вартозауважити,свідок ОСОБА_12 у судовомузасіданні повідомив,що йомуне відома особа обвинуваченого та запевнив, що на момент крадіжки із ОСОБА_4 у підвальному приміщенні не перебував, про обставини даної події нічого не знає, відмовився від показів, наданих на досудовому слідстві, оскільки стверджував, що перебував на той момент під впливом алкоголю чи наркотичних засобів та нічого не пам`ятає.

Оцінюючи покази даного свідка та протокол проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 за його участю, який під присягою у судовому засіданні не підтвердив відомості, що ним були повідомлені під час слідчого експерименту, суд виходить з того, що якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 95 КПК України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17.

Таким чином, суд враховує при ухваленні вироку його пояснення, надані ним під час проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 та розцінює протокол проведення слідчого експерименту від 02.06.2023 року як самостійне процесуальне джерело доказів, яке відповідно до вимог ст. 94 КПК України є належним, допустимим й достовірним доказом. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 761/10306/15-к (провадження № 51-5949км20). До показів, наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_12 суд ставиться критично та до уваги не бере.

Окрім цього, сторона захисту просила визнати протоколи огляду речей та документів неналежними та недопустимими доказами, оскільки дослідження документів повинно проводитись безпосередньо судом. На думку захисника у ході огляду речей та документів фактично було проведено впізнання, а не огляд. Відкидаючи таке твердження сторони захисту суд виходить з того, що відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Суд вважає дані протоколи допустимими і належними доказами, оскільки судом встановлено, що такі отримані належним суб`єктом отримання доказів, із законного процесуального джерела доказів, у належному процесуальному порядку, із належною фіксацією ходу і результатів слідчих дій відповідно до вимог КПК України.Дії органу досудового розслідування, зафіксовані таким чином, ніяким чином не перешкоджали забезпеченню та реалізації прав і свобод обвинуваченого. Отже, захисник не навів належних аргументів, які б свідчили про недопустимість чи неналежність вказаних доказів.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В силу ст. 85 КПК України суд не приймає до уваги та вважає такі наступні докази неналежними: висновок експерта №СЕ-19/114-23/10050-ТР від 07.06.2023 (т. 2, а. с. 176-181), висновок експерта №СЕ-19/114-23/9187-ТР від 29.05.2023 (т. 4, а. с. 12-15), висновок експерта №СЕ-19/114-23/9188-Д від 26.05.2023 (т. 4, а. с. 19-26), оскільки відомості у них ніяк не підтверджують існування чи відсутність обставин, що інкриміновані стороною обвинувачення.

Окрім цього,варто зауважити,що свідок ОСОБА_17 у судовомузасіданні повідомила, що обвинувачений являється її сином та близько пів року тому проживав разом із нею. Стверджувала, що ОСОБА_4 щоночі знаходився вдома, оскільки перебував під запобіжним заходом - домашнім арештом. Протягом квітнятравня 2023 року працівники поліції здійснювали перевірку та контроль за дотриманням умов домашнього арешту та жодних порушень зафіксовано не було. Тому запевнила, що син не вчиняв крадіжки та постійно був вдома. Дані покази суд оцінює критично, оскільки свідок являється матір`ю обвинуваченого та може свідчити на його користь. Її покази не відповідають фактичним даним, що містяться в інших доказах, які суд вважає належними та допустимими, та які у сукупності з показами свідків свідчать про доведеність вчинення ОСОБА_4 вищевказаних кримінальних правопорушень. Тому суд вважає дані покази направленими на ухилення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні інших доказів.

Суд звертає увагу, що всі доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів судом взяті до уваги, однак такі не свідчать про необґрунтованість та безпідставність обвинувачення.

На думку суду, усі слідчі дії проводились в межах кримінального провадження, уповноваженими особами, у відповідності до положеньКПК Українита зміст таких є однозначним.

ПорушеньКПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів під час судового розгляду не встановлено, при цьому стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що такі порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод ОСОБА_4 або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.

За таких обставин, суд вважає помилковими доводи сторони захисту щодо недопустимості, неналежності та недостатності вищевказаних доказів.

Таким чином, дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні даного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю «поза розумним сумнівом».

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Підстави для кваліфікації дій обвинуваченої за іншими статтями Кримінального кодексу України в суду відсутні.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану в поєднані з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує наступне.

Згідно з ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з п. 3 вищевказаної постанови визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ізст. 12 КК Україниє тяжким злочином. Він є людиною молодого віку, раніше судимий, зокрема 13.06.2018 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців, він не працює, неодружений, за медичною допомогою протягом останніх 5 - років не звертався, на обліку у психіатра не перебуває, з 13.04.2023 знаходиться на обліку у лікаря-нарколога, за місцем проживання скарг на нього не надходило.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10. 2014.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

У межах даного кримінального провадження проведено ряд експертиз, вартість яких становить 5 975 гривень, яка у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави у повному обсязі.

Запобіжний захід обвинуваченому слід залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст.371,373,374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з часу фактичного затримання - 02.06.2023.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 02.06.2023 до часу вступу вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 5975 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого у дохід держави.

Речові докази:

- велосипед «GIANT WARP» зеленого та світло сірого кольору повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

- навісний замок - повернути власнику;

- оптичний носій інформації диск DVD+R, марки Alerus, 4.7 GB/120min (один) відеозапис «L-13 (5)» - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: ОСОБА_1