Рішення

від 17.12.2024 по справі 609/1242/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1242/24

2/609/513/2024

17 грудня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника Служби у справах дітей

Шумської міської ради Тернопільської області Гаврилюк В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: ОСОБА_2

третьої особи: Служба у справах дітей Шумської міської ради

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 26 вересня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Корф Петро Казимірович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третьої особи: Служби у справах дітей Шумської міської ради, з вимогою про позбавлення батьківських прав.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з серпня 2009 року позивач із відповідачем перебували у шлюбі, який зареєстрований Угорською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 4.

Від спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 .

Спільне життя з відповідачем не склалось, а тому рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2019 року шлюб між ними було розірвано.

Вказує, що в січні 2019 року відповідач залишила своїх дітей та чоловіка ОСОБА_1 в с. Стіжок Кременецького району Тернопільської області, сама ж виїхала на постійне місце проживання за кордон - в Республіку Польща і до цього часу не поверталася.

Зазначає, що усі питання щодо виховання дітей вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, зокрема, діти знаходяться на повному його утриманні.

У зв`язку із цим, позивач звернувся до органу опіки і піклування Шумської міської ради з проханням позбавити відповідача батьківських прав відносно її дітей.

Так, 30 серпня 2024 року на засіданні Служби у справах дітей при виконавчому комітеті Шумської міської ради відбувся всебічний та повний розгляд зібраних матеріалів стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її доньок. Зокрема, членами Служби встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо своїх дітей, відсутності з її боку будь-якої участі у їх вихованні, ненадання матеріальної допомоги, свідоме самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дітей.

В позові представник позивача звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 жодним чином не позбавлена інформації стосовно місця перебування дітей, а із сторони позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дітей з матір`ю. Вказані обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання відповідача виконувати відносно своїх дітей батьківські обов`язки, покладені на неї законом.

Вважає, що нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідача, принижує гідність дітей, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою, може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дітей як з моральної, так і з правової точки зору.

Вказує, що зазначені обставини можна розцінювати як ухилення матері від виховання дітей, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що є підставою для позбавлення її батьківських прав. З цих підстав представник позивача просив позов задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 26 листопада 2024 року свідок ОСОБА_5 показала, що вона являється матір`ю позивача. Зазначила, що її колишня невістка дітьми не цікавиться, матеріальної допомоги не надає та більше п`яти років проживає за кордоном. Так, в перші роки перебування у Республіці Польща остання писала до дітей, цікавилась станом їх здоров`я та передавала посилку з продуктами харчування, однак це все припинилось після розірвання шлюбу з її сином.

Вказала, що коли в соціальних мережах відповідач бачить нові фотографії свої доньок, то під цими світлинами залишає коментар, що діти є сенсом її життя.

У судовому засіданні, яке відбулось 09 грудня 2024 року донька сторін - ОСОБА_4 за участі психолога ОЗО Білокриницька ЗОШ I-III ступенів Кременецької міської ради ОСОБА_6 вказала, що проживає разом з татом, бабусею, дідусем та прабабою. Мама близько п`яти років проживає в Республіка Польща та за цей час жодного разу не приїжджала. Зазначила, що з мамою не спілкується та не має жодного бажання з нею спілкуватись. Декілька разів говорила з мамою по телефону, однак ці розмови були для неї неприємними. За весь це час остання тільки один раз передавала посилку.

У судовому засіданні, яке відбулось 09 грудня 2024 року донька сторін - ОСОБА_3 за участі психолога ОЗО Білокриницька ЗОШ I-III ступенів Кременецької міської ради ОСОБА_6 вказала, що проживає разом з татом, бабусею, дідусем, прабабою та хрещеним. Мама близько п`яти років проживає в Республіка Польща та за цей час жодного разу не приїжджала. Зазначила, що з мамою раніше спілкувалася, оскільки її змушувала це робити бабуся, але наразі вони не спілкуються. Із святами мама вітала її давно, подарунки не передавала.

У судове засідання 17 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Корф П.К. не з`явились, від представника надійшла заява, згідно якої останній просив розгляд справи здійснювати за його та позивача відсутності. У попередніх судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити із підстав зазначених у позовній заяві.

Представник Служби у справах дітей Шумської міської ради Гаврилюк В.Г. у судовому засіданні не заперечила щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтримавши висновок органу опіки та піклування наданий 30 серпня 2024 року.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, 02 грудня 2024 року судом зареєстровано заяву, згідно якої остання просила розгляд справи здійснювати у її відсутність, позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову. Вказала, що спілкувалась з дітьми до травня 2024 року. Зазначила, що має змогу забезпечити дітей фінансово, однак відповідач не надає їй номера банківських рахунків дітей, окрім того вказала, що має належні житлові умови для проживання дітей разом з нею у Республіці Польща. Вважає, що відповідач та інші особи з якими проживають її діти, налаштовують останніх проти неї, внаслідок чого вже тривалий час дівчата не відповідають на її дзвінки та повідомлення.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 15 жовтня 2024 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2024 року витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про те, чи перетинала громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , державний кордон між Україною та Польщею в період з 01.01.2019 р. по даний час, підготовчий розгляд справи відкладено на 11 листопада 2024 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду по суті на 26 листопада 2024 року, у зв`язку із оголошеною перервою судовий розгляд справи відкладено на 09 грудня 2024 року, у зв`язку із оголошеною перервою судовий розгляд справи відкладено на 17 грудня 2024 року

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Судом встановлено, що з 07 серпня 2019 року позивач із відповідачем перебували у шлюбі, який зареєстрований Угорською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 4, .

7. Від спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 01 лютого 2010 року Угорською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис №3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11 червня 2013 року Угорською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис №7.

8. Заочним рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

9. Заочним рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 05 серпня 2024 року вирішено стягувати щомісячно аліменти із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.06.2024 і до досягнення дітьми повноліття.

10. Відповідно до копії розрахунку заборгованості із виплати аліментів проведеного державним виконавцем Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанишиним А.Б. вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей станом на жовтень 2024 року становить 20454,20 грн.

11. Згідно копій довідок № 46, №119 виданих 20 травня 2024 року Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що позивач ОСОБА_1 з доньками зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . По місцю своєї реєстрації позивач не проживає понад п`ять років.

12. Згідно копії довідки № 85 виданої 17 травня 2024 року Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 та до складу його сім`ї входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - (дочка), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - (дочка), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - (батько), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - (мати), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - (баба).

13. Актом обстеження складеного 17 травня 2024 року комісією в складі старости Стіжоцького старостинського округу Радчук С.П., зав. бібліотекою ОСОБА_13, зав музеєм ОСОБА_9 в присутності свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів свідків встановлено, що ОСОБА_1 самостійно виховує і утримує своїх дочок, оскільки його колишня дружина понад п`ять років проживає за кордоном та вихованням дітей не займається. Діти одягнені, взуті, продуктами харчування забезпечені, мають усе необхідне, навчаються.

14. Відповідно до копії довідки-характеристики №86 виданої 17 травня 2024 року Шумською міською радою вбачається, що позивач ОСОБА_1 за час проживання в с. Стіжок Кременецького району Тернопільської області зарекомендував себе з позитивної сторони, завжди підтримує дружні відносини з оточуючими, з повагою ставиться до людей, працьовитий порядний. Виховує двох неповнолітніх дітей. Хороший та люблячий батько.

15. Згідно копій довідок №№ 24, 26 виданих КНП ШМР «Шумська міська лікарня» вбачається, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та амбулаторному нагляді у лікаря-психіатра не перебуває.

16. Відповідно до копії довідки №120 виданої 20 травня 2024 року Шумською міською радою вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем реєстрації не проживає понад п`ять останніх років.

17. Згідно копії довідки-характеристики №88 виданої 17 травня 2024 року Шумською міською радою вбачається, що відповідач ОСОБА_2 за час проживання в с. Стіжок Кременецького району Тернопільської області зарекомендувала себе посередньо. З 2019 року виїхала за кордон та з того часу на території села її не бачили, до дітей не приїжджала. Вихованням дітей займається батько - ОСОБА_1 .

18. Відповідно до копії довідки виданої 24.05.2024 р. сімейним лікарем КНП «Шумської міської ради «Шумський центр ПМСД» слідує, що ОСОБА_1 та його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться під спостереженням в КНП «Шумської міської ради «Шумський центр ПМСД» у сімейного лікаря ОСОБА_12 та протягом п`яти останніх років саме батько супроводжував своїх дітей на медичні огляди та з приводу захворювань в лікувальні заклади.

19. Згідно копії довідки № 08 виданої 20 травня 2024 року Стіжоцькою початковою школою Шумської міської ради Тернопільської області слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчалися у вищевказаному учбовому закладі. За час навчання дітей, ОСОБА_2 не брала участь у шкільному житті дітей, не підтримувала зв`язок з педагогічним колективом, не відвідувала батьківські збори.

20. Відповідно до копії довідки № 152 виданої 20 травня 2024 року та копії довідки №236 виданої 09 вересня 2024 року опорним закладом освіти Білокриницька загальноосвітня школа I-III ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються у вищезазначеному учбовому закладі. Мама учениць - ОСОБА_2 не бере участі у шкільному житті дітей, не цікавиться їх життям, не підтримує зв`язок з педагогічним колективом, не відвідує батьківські збори з 01.09.2023 р.

21. Відповідно до копій характеристик №№ 153, 164 виданих дирекцією опорного закладу освіти Білокриницька загальноосвітня школа I-III ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області слідує, що ОСОБА_4 навчається у вищезазначеному закладі з 01.09.2023 р. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Батько дівчинки - ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, забезпечує рівень навчання дитини. Мати дівчинки - ОСОБА_2 із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлась.

За психологічним опитуванням було виявлено, що учениця отримує достатньо любові, підтримки та уваги від значущих у її житті людей таких як батько, бабуся, дідусь та дядько.

22. Згідно копії психологічної характеристики ОСОБА_4 складеної практичним психологом ОЗО Білокриницька ЗОШ I-III ступенів Кременецької міської ради І.Колесник за підписом директора школи С.Оніщука вбачається, що дитина здібна та активна, з достатнім рівнем інтелектуального розвитку та гарною соціальною адаптацією, однак, потребує підтримки у розвитку своїх інтересів та таланту, а також емоційної підтримки в складних ситуаціях.

23. Відповідно до копій характеристик №№ 154, 165 виданих дирекцією опорного закладу освіти Білокриницька загальноосвітня школа I-III ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області слідує, що ОСОБА_3 навчається у вищезазначеному закладі з 01.09.2023 р. За час навчання зарекомендувала себе як дисциплінована, скромна, доброзичлива та врівноважена учениця. Правила поведінки завжди свідомо виконує, на уроки не запізнюється, заклад без поважних причин не пропускає, виховується у неповній сім`ї. Батько дитини ОСОБА_1 - відповідально ставиться до навчання та виховання дитини, підтримує постійний зв`язок із школою та класним керівником, постійно відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Мати дитини ОСОБА_2 - не цікавиться успіхами дитини, не відвідує батьківські збори, не проявляє інтересу до спіхів та невдач дівчинки.

24. Згідно копії психологічної характеристики ОСОБА_3 складеної практичним психологом ОЗО Білокриницька ЗОШ I-III ступенів Кременецької міської ради І.Колесник за підписом директора школи С.Оніщука вбачається, що дитина з достатнім рівнем академічних досягнень, відповідальна, емоційно зріла та соціально адаптована, має значний потенціал для подальшого розвитку та самореалізації.

25. Відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України витребуваної судом за клопотанням представника позивача вбачається, що відповідач ОСОБА_2 у період з 16.03.2018 р. по 08.12.2018 р. здійснювала перетин державного кордону України у напрямках «виїзд» та «в`їзд» у пунктах пропуску Рава-Руська, Ягодин,Устилуг.

26. Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області № 1090 від 30 серпня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІV. Оцінка Суду.

27. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

28. Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

29. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

30. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

31. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

32. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

33. За частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

34. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

35. Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

36. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

37. У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

38. ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

39. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

40. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

41. Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

42. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

43. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

44. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

45. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

46. У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19.

47. У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Таким чином, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

49. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

50. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

51. Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивач посилався, зокрема, на те, що відповідач не приймає участі у вихованні дітей, не піклується про їх здоров`я та матеріальний достаток, та більше п`яти років перебуває в Республіці Польща, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Водночас, при розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та достатніми доказами.

Та обставина, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном, не є підставою для позбавлення її батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довів.

У справі відсутні докази застосування до ОСОБА_2 заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Як вже зазначалось, умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Однак, докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дітей матеріали справи не містять.

Так, із показів свідка ОСОБА_5 наданих в судовому засіданні 26.11.2024 р. встановлено, що відповідач в перші роки перебування у Республіці Польща писала до дітей, цікавилась станом їх здоров`я та передавала посилки з продуктами харчування. Коли в соціальних мережах відповідач бачить нові фотографії свої доньок, то під цими світлинами залишає коментар, що діти є сенсом її життя, що на думку суду вказує на інтерес матері до дітей.

У даній справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися із своїм дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, які наразі проживають з батьком.

Навпаки, із заяви відповідача поданої на адресу суду 02.12.2024 р. вбачається, що остання категорично заперечує проти позбавлення її батьківських прав, вказує, що готова забрати доньок до себе у Республіку Польща, де є необхідні умови для їх спільного проживання, підтримувати дітей матеріально, однак позивач так налаштував доньок, що з травня 2024 року діти не відповідають на її дзвінки та повідомлення.

Допитані в судовому засіданні доньки сторін ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , за участю психолога, надали пояснення, що вважають за доцільне позбавити маму батьківських прав, оскільки з нею тривалий час не спілкуються та не мають бажання спілкуватися, проживають з батьком та іншими членами родини, які не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зі сторони матері не вчинялись негативні дії відносно дітей, відповідач не веде аморальний спосіб життя та позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, у зв`язку з чим надані пояснення не можуть розцінюватись як джерело належних та допустимих доказів.

При цьому, слід враховувати, що батьківські права засновані на спорідненості матері з дитиною, тому погіршення особистих стосунків матері й дитини чи батьків самої дитини може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав. А та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дітей займається батько, а мати проживає за кордоном та не приїжджає до них, як вказує позивач, не свідчить безумовно про те, що мати не бажає приймати участь в утриманні та вихованні дітей, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Статтею 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вирішуючи даний спір, суд не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування Шумської міської ради затверджений рішенням виконавчого комітету 30 серпня 2024 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки, у ньому не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав; не наведено даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків та не встановлені фактичні обставини свідомого умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей та можливі причини такого ухилення, не взяті до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 , яка на засіданні комісії не погодилась на позбавлення її батьківських прав відносно доньок, висловивши бажання забрати дітей проживати у Республіку Польща, надавши комісії фотокопії житлових умов свого проживання.

Окрім того, встановлені судом фактичні обставини справи не містять відомостей про те, що стосовно ОСОБА_2 застосовувалось попередження про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, або що на орган опіки та піклування покладався обов`язок здійснювати контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх доньок не забезпечуватиме інтересів самих дітей, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

52. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

53. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

54. У рішенні по справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

55. Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати меті такого заходу як захист інтересів дітей, оскільки остаточно розірве їх зв`язок із матір`ю.

Враховуючи те, що відповідач заперечує проти позбавлення її батьківських прав, а також, з огляду на недоведеність позивачем виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення особи батьківських прав та виходячи з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Разом з тим, відповідача слід попередити, що у разі в подальшому неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно доньок, вона буде позбавлена батьківських прав.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

56. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

З цих підстав,

Керуючись Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ЗУ «Про охорону дитинства», постанови ПВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 19, 141, 150, 164, 166, 181-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3-5, 11-13, 76- 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Служби у справах дітей Шумської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

2. Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , поклавши на Службу у справах дітей Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області контроль за виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків.

3. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено та проголошено 19 грудня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей Шумської міської ради, місце знаходження: вул. Українська, 59, м. Шумськ, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 43970596.

Суддя: М.В. Харлан