Рішення

від 26.11.2024 по справі 201/13105/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13105/23

Провадження 2/201/674/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Тоцькій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Дніпровського державного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що відповідач є власником гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 27,2 кв.м. за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 2Г.

Земельна ділянка, на якій побудований цей гараж, є земельною ділянкою державної форми власності.

01.08.2019р. між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником укладено договір №6-к на відшкодування податку на землю та експлуатаційних витрат, які відповідач добровільно не погашає.

Оскільки відповідач має платежі за цим договором не вносить, просить стягнути з нього заборгованість з жовтня 2021р. по вересень 2023р. в сумі 8 075грн 04коп, вирішити питання судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить задовольнити. Вказує, що платіж за договором складається з експлуатаційних витрат, як-то вказано у виставлених відповідачу рахунках. Звертає увагу на п 3.4 договору № 6-к від 01.08.2019р., згідно якого у разі припинення (закінчення, розірвання) договору, замовник сплачує (відшкодовує витрати) на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та податок на землю до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору, не звільняє замовника від обов?язку сплатити заборгованість за відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та податок на землю виконавця, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, передбачені цим договором.

Відповідач позов не визнав, подав відзив, згідно якого 18.08.1995р. виконком Жовтневої районної ради у м.Дніпропетровську своїм рішенням №515 дозволив йому, ОСОБА_1 , будівництво гаражу на площі Жовтневій, 2 поряд з гаражами Дніпропетровської медичної академії.

14.12.2005р. розпорядженням Дніпропетровського міського голови гаражу присвоєний адресний номер: пл. Жовтнева (зараз Соборна), 2Г, гараж № НОМЕР_1 .

Право власності відповідача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачем, при наданні документів на отримання права постійного користуванням земельною ділянкою за фактичним розміщенням учбових корпусів 3, 3A та гуртожитку 5 не складений акт погодження із відповідачем межі земельної ділянки збудованого у 1995р. гаража, і площа гаража не вилучена. Це є порушенням ст.55 Закону України «Про землеустрій в Україні», ст.ст. 12, 79-1, 122, 123 «Земельного кодексу України», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

01.08.2019р. на вимогу позивача сторонами у справі було підписано договір № 6-K. Вказаний договір має ознаки не укладеного. Предметом договору є відшкодування на користь позивача експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та податку на землю, згідно рахунками, які виставляються позивачем щомісячно. Але відповідач є пенсіонером і звільнений від сплати податку на землю. Жодного розшифрування, що саме мається на увазі під утриманням прибудинкової території в договорі No6-К не зазначено. Не зазначено, яка площа прибудинкової території відшкодовується відповідачем, які роботи входять до утримання прибудинкової території, яка вартість виконаних робіт, на підставі чого розраховується, не прописані акти виконаних робіт. Ні яких витрат виконавець по договору не несе.

Територію навколо гаража відповідач утримує в належному стані сам, вона відкрита та не охороняється, там пересуваються сотні машин, стоять припарковані транспортні засоби. Іншим власникам автомобілів, які користуються територією, позивач рахунки не виставляє, лише відповідачу.

Державна аудиторська служба України повідомила, що будь-які вимоги щодо укладання договору на відшкодування податку на землю та експлуатаційних витрат на утримання якихось прибудинкових територій до відповідача, як власника гаражу, не ставилась. Згідно ст.119 Земельного кодексу України, позивач має право звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу землі під гаражем у власність, або у користування, отримавши згоду від позивача. На таке звернення позивач не реагує. З?ясувалось, що вимога заключити договір № 6-K з метою усунення зауважень рахункової палати згідно звіту від 01.02.2019р. не відповідає дійсності та стало однією з причин розірвання договору № 6-K.

Відповідач не має заборгованості зі сплати відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій у загальній сумі 8075,04грн.за період з жовтня 2021р.по вересень 2023р., адже 22.09.2020р. він направив позивачу заяву про розірвання договору № 6-K від 01.08.2019р.

Земельна ділянка позивачем у користування відповідачу не передавалась.

Дозвіл на будівництво гаражу був наданий виконкомом Жовтневої районної Ради рішенням № 515 від 18.08.1995р. Право власності на гараж зареєстроване за відповідачем.

Тому вимога щодо звільнення земельної ділянки від гаражу є абсурдною та такою, що не має жодних підстав для задоволення.

3 огляду на це відповідач вважає договір №6-K від 01.08.2019р. розірваним за згодою сторін з 24.09.2020р. Звертає увагу на те, що термін дії вказаного договору передбаченого п.6 складає з 01.08.2019р. по 29.03.2022р.

Договір не містить умов щодо пролонгації терміну, рахунки позивача не сплачені за період з жовтня 2021р. по вересень 2023р., тобто за період, коли договір №6-К від 01.08.2019р. був розірваний за обоюдною згодою сторін з 24.09.2020р.

Позивач до теперішнього часу не надав первинного акту приймання-передачі землі, майна або будь-чого іншого, що відповідач має повернути.

Тому відповідач вважає доведеним, що договір № 6-к від 01.08.2019р. розірваний за згодою сторін, ніколи не виконувався, не містить істотних умов, тому договір слід вважати неукладеним, а вимоги позовної заяви від 24.10.2023р. Ne01-26/2898/13 про стягнення заборгованості за договором є безпідставними.

В судовому засіданні свої заперечення підтримав, пояснив, що побудував собі гараж і ще один гараж для медакадемії.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Рішенням № 515 від 18.08.1995р. виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська дозволено будівництво гаражів на території медичної академії на пл. Жовневій, 2 директору заводу «Буддеталь» ВАТ «Дніпровськпромбуд» ОСОБА_1 (а.с.55).

Рішенням № 1546 від 24.10.1996р. виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів (а.с.12-13) надано земельну ділянку площею 17669кв.м. за адресою: пл. Октябрська, 2 у постійне користування Дніпропетровській державній медичній академії по фактичному розміщенню учбових корпусів 3, 3а та гуртожитку 5 з видачею державного акту за рахунок земель громадської забудови (а.с.12-13).

27.11.1996р. Дніпропетровській державній медичній академії видано державний акт ДПД69 на право постійного користування 1,7668га землі для фактичного розміщення учбових корпусів 3,3а та гуртожитку 5 (а.с.10-11).

Розпорядженням № 1113р від 14.12.2005р. голови Дніпропетровської міської ради на підставі листа відповідача індивідуальному гаражу на площі Жовтневій присвоєно адресу площа Жовтнева, 2Г, гараж № НОМЕР_1 (а.с.87).

24.05.2019р. у Державний реєстр речових прав на нерухома майно внесений запис № 31792670 про реєстрацію права власності за відповідачем на гараж, загальною площею 54,2м.кв., з підвалом, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1841690312101 (а.с.83).

01.08.2019р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №6-к на відшкодування податку на землю та експлуатаційних витрат (а.с.6-7).

Згідно з умовами п.2.1 укладеного 01.08.2019р. договору замовник (відповідач) відшкодовує виконавцю експлуатаційні витрати на утримання прибудинкових територій згідно рахунком, який виставляється щомісячно.

Згідно з умовами п.2.1 укладеного договору виконавець (позивач) виставляє рахунки замовнику (відповідачу) експлуатаційні витрати на утримання прибудинкових територій.

Відповідно до умов п.2.1 договору замовник зобов`язується до 15 числа місяця наступного за звітним, сплачувати виставлені рахунки на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №473 від 16.03.2021р. змінено тип та перейменовано Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України ДЗ «ДМА» на Дніпровський державний медичний університет, на підставі цього внесені зміни до ЄДРПОУ (а.с. 37-38).

Згідно довідки (а.с.108), вартість експлуатаційних витрат на утримання прибудинкової території гаражу ОСОБА_1 за договором № 6-к від 01.08.2019р. становить 12грн 37коп за 1 кв.м.

Відповідач на сплатив рахунки позивача на відшкодування експлуатаційних витрат (а.с.14-25) з жовтня 2021р. по вересень 2023р на загальну суму 8 075грн 04коп, чого не заперечує.

Пояснює це тим, що вважає договір № 6-к від 01.08.2019р. розірваним, оскільки направив позивачу відповідну заяву і отримав відповідь, що відповідач не заперечує проти розірвання за умови повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі та звільнення земельної ділянки від гаражу. Разом із цим відповідач вказує, що про передачу йому земельної ділянки жодного акту не складалося, тому він і не має складати акт про повернення. Гараж є його приватною власністю. Суму в рахунках позивач визначає свавільно на власний розсуд, йому слід відкоригувати калькуляцію особисто для відповідача, а не враховувати загалом територію гуртожитку з парковкою, медичного центру, готелю, інших гаражів, парковки іншої установи, внутриквартальну дорогу, або надати йому право самостійно утримувати територію гаражу.

Доказів розірвання договору суду не подано, оскільки сам відповідач не заперечує, що земельну ділянку він не повернув. Те, що гараж відповідача дотепер розташований на земельній ділянці, яка передана в користування позивачу в 1996р., учасники справи не спростовують.

За п 3.4 договору № 6-к від 01.08.2019р., згідно якого у разі припинення (закінчення, розірвання) договору, замовник сплачує (відшкодовує витрати) на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та податок на землю до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє замовника від обов?язку сплатити заборгованість за відшкодування експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та податок на землю виконавця, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, передбачені цим договором.

Рахунки позивачу виставлялися на сплату експлуатаційних витрат, без податку на землю.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялись претензія (а.с.34), яка відповідачем задоволена не була.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договір №6-к від 01.08.2019р. на відшкодування податку на землю та експлуатаційних витрат укладено зі згоди і за домовленістю з відповідачем, цей правочин відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо свободи договору, а саме ст.ст. 3, 627 ЦК України.

Посилання відповідача стосовно того, що позивач невірно застосував в розрахунках по договору №6-к від 01.08.2019р. калькуляцію, суд не враховує, позаяк розмір плати за утримання будинків та прибудинкової території здійснений позивачем відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.07.2010р. «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами», постановами Кабінету міністрів України від 30.08.2002р. № 1298 та інших нормативних актів, на які йде посилання по тексту наказів № 142-ОД від 15.07.2019р., № 14-адм. від 10.04.2020р., № 68-адм. від 09.11.2020р., 29-адм. від 16.04.2021р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 грн. (а.с.5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611 України, Законом України від 24.06.2004р. «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Дніпровського державного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про оплаті експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій та пені задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного медичного університету заборгованість про оплаті експлуатаційних витрат на утримання прибудинкових територій за період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року в сумі 8 075 гривень 04 копійки, витрати на сплату судового збору в сумі 2 684 гривні, а всього 10 759 (десять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) 04 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Повний текст рішення буде виготовлений впродовж 5 днів.

Позивач: Дніпровський Державний медичний університет, код ЄДРПОУ 02010681, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Д.О. Покопцева