Ухвала

від 19.12.2024 по справі 478/1762/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1762/24 Провадження № 1-в/478/568/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі,

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши подання начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до ч. 4 ст. 70 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання від начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до ч. 4 ст. 70 КК України стосовно ОСОБА_4 .

Зі змісту подання вбачається, що внаслідок звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння, виникає необхідність визначення остаточного покарання засудженому за вироком Ленінського районного суду Миколаївської області від 17.04.2024 року з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року.

В судове засідання представник ВК 93 та засуджений не з`явились. Згідно поданих заяв просили суд провести розгляд подання без їх участі.

Прокурор в судовому засіданні просив в клопотанні відмовити, посилаючись на визначення остаточного покарання ОСОБА_4 за ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.11.2024 року.

Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом встановлено наступне.

Відповідно до з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 11 ч. 1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57,ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 62 КК України), 11,13,13-2 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 було засуджено:

- вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів врахованих вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року у виді 5 років 4 місяців;

- вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року, призначено остаточне покарання, шляхом часткового складання покарань, у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі;

- вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту, на строк 2 місяці. На підставі ст.ст. 71,72 КК України, до призначеного покарання, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2020 року та остаточно визначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі;

- вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2020 року за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.

Натомість, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.11.2024 року було звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Таким чином, ОСОБА_4 вважається засудженим, за:

- вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року; вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року; вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2020 року.

При призначенні остаточного покарання засудженому за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року за ч. 2 ст. 125 КК України судом було враховано вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2020 року та визначено остаточне покарання з урахуванням вимог ст.ст. 71,72 КК України, повністю приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2020 року у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року був врахований вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року при призначенні засудженому остаточного покарання та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України засудженому ОСОБА_4 було визначено остаточне покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року був врахований вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року при призначенні засудженому остаточного покарання та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів врахованих даним вироком та сукупністю злочинів врахованих вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року визначено ОСОБА_4 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року та визначено остаточне покарання у виді 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.11.2024 року ОСОБА_4 , було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння, у зв`язку з чим він вважається засудженим до покарання, визначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України, без урахування ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком у 3 (три) роки.

Таким чином, внаслідок звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року, попередній (вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року) та наступний (вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року) вироки підлягають врахуванню з метою визначення остаточного покарання за двома вироками.

Вирішуючи питання щодо визначення покарання засудженому за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року, суд спирається на недопущення погіршення становища засудженого.

Судом встановлено, що після проведення звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.04.2023 року на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.11.2024 року він вважається засудженим за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України, без урахування ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком у 3 (три) роки. Відповідно, повторне визначення покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року призведе до збільшення визначеного строку покарання шляхом поглинення більш м`якого покарання призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 року більш суворим, призначеним вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 року, що значно погіршить становище засудженого ОСОБА_4 .

Виходячи з цього, суд вважає, що подання начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до ч. 4 ст. 70 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути задоволене.

Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, суд, -

Постановив:

В задоволенні подання начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до ч. 4 ст. 70 КК України стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя