Ухвала

від 27.12.2024 по справі 478/1762/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

«27» грудня 2024 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» ОСОБА_2 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2024 року щодо ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Казанківськогорайонного судуМиколаївської областівід 19грудня 2024року відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до ч. 4 ст. 70 КК України щодо засудженого ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, яка надійшла до Казанківського районного суду Миколаївської області 25 грудня 2024 року.

В апеляційнійскарзі начальникДержавної установи«Казанківська виправнаколонія (№93)»проситьухвалу Казанківськогорайонного судуМиколаївської областівід 19грудня 2024року скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання установи.

Перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України зазначену апеляційну скаргу, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою начальника Державноїустанови «Казанківськавиправна колонія(№93)», суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Згідно вимогам ч. 6 ст. 539 КПК України, за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати:

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи;

9-2) фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;

9-3) викривач - у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу;

10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» не відноситься до кола осіб, які відповідно до ч. 1 ст. 393 КПК України, вправі подати апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

У зв`язку з викладеним, у відповідності з п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, подана начальником Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 399 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» ОСОБА_2 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2024 року щодо ОСОБА_3 , повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_1