Рішення

від 19.12.2024 по справі 371/1100/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/1100/24

Номер провадження № 2/371/572/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Геліч Т.В.

секретаря судового засідання Семерей Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доМиронівської міської ради провизнання права на завершення приватизації земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані, що після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , відкрилась спадщина. Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом. Інші спадкоємці першої черги за законом, їх спільні з чоловіком діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від права на спадщину відмовились, про що подали до нотаріуса відповідні письмові заяви.

До своєї смерті ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки для відведення земельної ділянки площею 2,000 га за межами села Горобіївка на території Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222982900:05:001:0146, отримав дозвол на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, землевпорядною організацією був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, проте через смерть процедуру приватизації спадкодавець не завершив.

З метою прийняття спадщини звернулась до нотаріуса, проте, оскільки документ, що посвідчує право власності на вказану вище земельну ділянку, відмовив в оформленні права на спадщину на вказану земельну, у зв`язку із відсутністю свідоцтва про права на спадщину на землю.

Позивач просить визнати за нею право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,000 га за межами села Горобіївка на території Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222982900:05:001:0146 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ухвалою судді від 12 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, подали до суду заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, повно, всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідживши письмові докази, оцінвши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Згідно ізстаттею 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно зістаттею 152ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п. «г» ч.1 статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами перебачений у ст. 118 ЗК України. громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних

гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч. 9 ст. 118 ЗК України). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України).

Як встановлено судом, позивачка, ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 06.07.1975 року серії НОМЕР_1 , виданим відділом ЗАГСу.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2024 року, виданим Відділом центру надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №350/67/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №128/1911/15, від 30 червня 2020 року у справі №623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі №158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі №723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі №554/1195/17, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування на завершення приватизації та одержання державного акту на право власності на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Водночас, згідно зі ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Із повідомлення приватного нотаріуса Шепітко В.С. від 24.07.2024 № 304/02-14 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що оскільки правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку відсутній, позивачці роз`яснено про небхідність звернення до суду із позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Із матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Шепітко В.С. вбачається, що до нотаріуса стосовно прийняття спадщини звернулась лише позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, інші спадковємці першої черги за законом, діти останньої та спадкодавця, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відмовились від своїх часток у спадщині, про що надали відповідні заяви.

Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність

підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно з п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Як вбачається з повідомлення нотаріуса, позивачу рекомендовано звернутись до суду з позовом, оскільки в нього відсутні правовстановлюючі документи на майно, що належить померлому ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

З огляду на викладене та враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя розпочав і не завершив на час смерті процедуру приватизації вказаної вище земельної ділянки, позовні вимоги ОСОБА_5 , яка має право на спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, слід задовольнити, та визнати за останньою право на завершення приватизації земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 .

Керуючись ст.1, 2, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 200, 247, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право на завершення приватизації та проведеннядержавної реєстраціїправа власності на земельну ділянку площею 2,000 га за межами села Горобіївка на території Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222982900:05:001:0146 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Миронівська міська рада, ЄДРПОУ: 04054984, адреса: 08801, Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48.

Повне судове рішення складене без його проголошення 19.12.2024.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ