Рішення

від 19.12.2024 по справі 371/1164/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/1164/24

Номер провадження № 2/371/601/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Геліч Т.В.

секретаря судового засідання Семерей Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доРжищівської міської ради Київської області провизнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (даліпозивач)звернулася доМиронівського районногосуду Київськоїобласті ізпозовом до Ржищівської міської ради Київської області, провизнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20.06.1973 року зареєструвала шлюбі із ОСОБА_2 . За час спільного проживання, 02.12.1999 року її чоловік придбав житловий будинок (з надвірними будівлями) під номером АДРЕСА_1 .

Позивач переконана, що вказаний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя та просить визнати за нею право власності на частину житлового будинку.

Процесуальні дії у цивільній справі.

Згідно з ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 19.08.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання

Відповідач у підготовче судове засідання не зявився, про дату та час судовго засідання повідомлений належним чином.

11.09.2024 ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Відповідно до ухвали судді Миронівського районного суду Київської області від 01.10.2024 витребувано у Ржищівської міської державної нотаріальної контори Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо наявності чи відсутності заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Довідки Ржищівської міської територіальної громади Грушівського старостинського округу від 10.06.2024 № 14/04-02-04-150, та у разі наявності такої спадкової справи належним чином засвідчену в установленому порядку копію матеріалів спадкової справи, а також інформаційну довідку щодо наявності чи відсутності заповіту,(заповітів) після смерті ОСОБА_2 , судове засідання відкладено.

22.10.2024 від Ржищівської міської державної нотаріальної контори надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78701141 від 11.10.2024

30.10.2024 представник позивача подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності та відсутності позивача, вказав що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, окрім цього просив до матеріалів справи долучити довідку Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № 23/1 від 30.10.2024.

31.10.2024 до суду надійшла заява відповідача в якій останній просить розгляд справи проводити без участі його представника, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи та мотиви суду.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

20.06.1973 піж позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.07.1973.

02.12.1999 ОСОБА_2 придбав житловий будинок (з надвірними будівлями) під номером АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу від 02.12.1999 посвідчений приватним нотаріусом Миронівського нотаріального округу за реєстровим номером 2511.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджуєтьс я довідкоювід 10.06.2024 №14/04-02-04-150 Ржищівської міської територіальної громади Грушівського старостинського округу виконкому Ржищівської міської ради Київської області.

Відповідно до відомостей інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78701141 від 11.10.2024, спадкова справа на ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не заводилася.

Судом встановлено, що будинок під номером АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.1999, який посвідчений приватним нотаріусом Миронівського нотаріального округу від 02.12.1999, реєстр 2511, що стверджується довідкою Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № 23/1 від 30.10.2024.

Окрім цього, суд перевірив наявність встановленого права, так, відповідно до відповіді №939174 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на будинок під номером АДРЕСА_1 , за іншими особами не реєструвалося.

Право власності на спірний будинок було зареєстроване 02.12.1999, майно набуте у власність ОСОБА_2 , який на той час перебував у зареєстрованому шлюбі із позивачем ОСОБА_1 .

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства України, що діяли на час набуття права власності на спірне майно.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

За змістом положень ст. 22 Кодексу законів про шлюб та сім`ю майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статус роздільного майна охоплено положеннями ст. 23 Кодексу законів про шлюб та сім`ю, відповідно до норм якої майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Згідно положень ст. 28 Кодексу законів про шлюб та сім`ю в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

За вказаних обставин, житловий будинок (з надвірними будівлями) під номером АДРЕСА_1 , слід визнати спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбаний у період шлюбу, обставин, які б свідчили про інше, судом не встановлені.

Нормами ч. 1, ч. 2 ст. 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.1 ст.358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Згідно ч.2 даної статті, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.95 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачає що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

За змістом положень ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Частинами 1, 2 ст. 71 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

За таких обставин, суд вважає, що розмір частки позивачки у спільній сумісній власності на спірне майно, а саме: житловий будинок (з надвірними будівлями) під номером АДРЕСА_1 , становить 1/2 частини, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адресазареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Ржищівська міська рада Київської області (ЄДРПОУ 04358218,адресазареєстрованого місця проживання: Київська обл., Обухівський район, м.Ржищів, вул. Соборна, буд. 22).

Повне судове рішення складене без проголошення 19.12.2024.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ