Ухвала

від 17.12.2024 по справі 635/7262/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №:635/7262 /24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-кп/818/ 2514 /24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: ст. 81 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі засудженого ОСОБА_7 , належним чином повідомленого про розгляд справи, від якого надійшла заява про розгляд справи без нього, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 03.10.2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця:міста Харкова,до засудженнямешкав: АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з середньо-спеціальноюосвітою,раніше судимого,останні раз:17.07.2000Харківським районнимсудом Харківськоїобласті заст.186ч.2,70ч.4КК України7років 6місяців позбавленняволі,засудженого :16червня 2021року Жовтневимрайонним судомм.Харкова заст.186ч.2КК Українидо 4років позбавленняволі.

Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що виправлення засудженого не мало систематичного характеру, оскільки останній, як вбачається із його характеристик, затверджених 10 серпня 2022 року, 05 квітня 2023, 27 грудня 2023 року, за час відбування покарання - характеризувався негативно, порушував режим тримання, за що має чотири стягнення, за час відбування покарання працював з березня 2023 року по червень 2024 року, не в повній мірі усвідомлює, що саме треба змінювати, має середню мотивацію змінити своє життя на краще.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вищевказану ухвалу суду першої інстанції засудженим ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій засуджений просить переглянути рішення про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки категорично не погоджується з ним, так як в його основу покладено порушення, які були на час попереднього ув`язнення, факт чого він не оспорює, проте, просить взяти до уваги, що в наступному, в його поведінці відбулись позитивні зміни. Він закінчив навчання та отримав повну середню освіту, а також закінчив заочно навчання та здобув професію машиніст крану, в подальшому був працевлаштований на виробництві колонії за професією та з отриманих за працю грошей сплатив судові витрати. Також посилається, що судом було не взято до уваги його стан здоров`я, зокрема, наявність інфекційних захворювань, таких, які ВІЧ та Гепатит-С, які, скоріш за все, він отримав, в період відбування свого покарання. Вказане підтверджується підписами керівництва, чим підтверджується його перевиховання, чого суд першої інстанції до уваги не взяв, як і факт його перевиховання в цих умовах. А тому, просить об`єктивно переглянути рішення про його умовно-дострокове звільнення. Справу просить розглянути за його відсутністю.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів п. 2 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, обов`язковою складовою для прийняття судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного вироком суду кримінального покарання, є сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, як умова доведеності виправлення останнього.

За змістом зазначеної норми сумлінну поведінку слід розуміти я комплекс зразкового дотримання режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації колонії, відсутність порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Крім того, під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про відшкодування матеріальних збитків. При цьому, слід врахувати, що сумлінне ставлення до праці проявляється у поліпшенні кількісних та якісних показників виконуваної робити, підвищення виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, додержання охорони праці та техніки безпеки.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відмовляючи в задоволенні клопотання ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» про умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 , суд першої інстанції суд виходив з того, що відсутні підстав вважати, що засуджений протягом всього періоду часу відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому вважав, що наявність заохочень, або їх відсутність, факт залучення засудженого до праці, дотримання ним правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, дбайливого ставлення до майна установи та численних заохочень, протягом останнього року, не є безумовною підставою для прийняття рішення про його умовно-дострокове звільнення з урахуванням того, що виправлення засудженого не мало систематичного характеру, оскільки останній, як вбачається із його характеристик затверджених 10 серпня 2022 року, 05 квітня 2023, 27 грудня 2023 року за час відбування покарання - характеризувався негативно, порушував режим тримання, за що має чотири стягнення, за час відбування покарання працював з березня 2023 року по червень 2024 року, не в повній мірі усвідомлює, що саме треба змінювати, має середню мотивацію змінити своє життя на краще. Наявність місця проживання у засудженого суд прийняв до уваги, проте не вважав це визначальною підставою для застосування до засудженого положень ст. 81 КК України з огляду на всі обставини у сукупності.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку та спосіб життя за весь час відбуття покарання, суд дійшов висновку про відсутність достатніх та переконливих даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін, та вважав неможливим застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.2постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 рокувизначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Крім того, під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчинених злочинів, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Згідно ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.

Всебічним вивченням даних про особу засудженого, встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2021 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Також було визначено стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчих експертиз в сумі 1307 грн. 60 коп. на користь держави.

Згідно характеристики на засудженого, наданої заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи-начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи, від 17 липня 2024 року, засуджений ОСОБА_7 раніше дев`ять разів притягувався до кримінальної відповідальності, три рази відбував покарання у місцях позбавлення волі, двічі звільнявся умовно-достроково, один раз звільнявся за відбуттям строку покарання. Має постійне місце проживання. У засудженого відсутні прояви неадекватної поведінки, відсутні явні ознаки нервового збудження чи пригнічення. Самооцінка адекватна. Він здатен прогнозувати наслідки своїх вчинків, усвідомлював, що його можуть спіймати і позбавити волі, але все рівно скоював злочини, хоча ситуація в якій він опинився не була безвихідною. Здатен робити правильні висновки із того що сталося, так як його неодноразово притягували до відповідальності та карали, але навіть після цього він скоював злочини, тому що жадоба до легких грошей переважала самоконтроль. Під час спілкування на зауваження інших реагує спокійно, в більшості випадків відстоює свою точку зору. Усвідомлює необхідність змін його соціально-психологічних установок в сторону самокерованої правослухняної поведінки. Мали місце випадки вживання алкоголю. До позбавлення волі зі слів особа вживала алкоголь помірно, злочин скоєно у стані алкогольного сп`яніння.

За час відбування покарання засуджений не притягувався до дисциплінарної відповідальності щодо виготовлення, зберігання, та вживання наркотичних речовин. Також за час відбування покарання в установі засуджений не вживав спиртних напоїв та не притягався до дисциплінарної відповідальності.

До позбавлення волі особа мала прокримінальне оточення. Після проведення бесід виховного та профілактичного характеру засуджений має бажання змінювати свої погляди на майбутнє, розуміє негативні наслідки маргінального оточення. Має середній рівень впливу антисоціального оточення, соціальна ізоляція відсутня, підтримує позитивні стосунки з широким колом засуджених. Відбуваючи покарання в державній установі виконання покарань засуджений підтримує доброзичливі стосунки з матір`ю, братом та батьком шляхом телефонних розмов, побачень, отримує посилки та передачі, стосунки доброзичливі. Відповідальність за вчинені дії бере на себе. Усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення. Не має негативної спрямованості у відношенні до працівників органів та установ виконання покарань. Вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаюється.

За оцінюваний період відбування покарання не зафіксовано спроб втечі, на профобліку не перебуває. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, підтримує дружні стосунки з засудженими позитивної і нейтральної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує їх законні вимоги. За оцінюваний період засуджений чотири рази порушував режим тримання, але в наслідок проведеної виховної роботи змінив поведінку на кращу, заохочувався п`ять раз. Засуджений приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія», до реалізації програми ставиться позитивно, у грудні 2022 року отримав кваліфікацію оператора крану. Засуджений не в повній мірі усвідомлює, що саме треба змінювати, має високій рівень мотивації змінити своє життя на краще, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Має позитивні плани на майбутнє, отримує підтримку від родичів. Засуджений вживав алкоголь та в стані сп`яніння здатен вчинити злочин, має середній рівень впливу на поведінку антисоціального оточення. Даний фактор впливає на ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Проте засуджений вмотивований до змін і самовдосконалення, приймає активні дії щодо реалізації даних цілей. Нестабільна робота та відсутність грошових коштів може підштовхнути до вчинення протиправних дій та скоєння нового злочину.

Також міститься інформація щодо розгляду попередніх клопотань засудженого щодо можливого застосування ст. ст. 100, 101 КВК України, 10 серпня 2022 року, в результаті якої, відмовлено засудженому у застосуванні передбаченої законодавством заохочувальної норми, як особі яка не стає на шлях виправлення.

Згідно витягу з протоколу № 16 від 05 квітня 2023 року засідання комісії Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» по розгляду матеріалів щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, на підставі ст.82 КК України, засудженому відмовлено у застосуванні передбаченої законодавством заохочувальної норми, як особі яка не стала на шлях виправлення.

Під час розгляду питання щодо можливого застосування ст. 81 КК України, 27 грудня 2023 року, засудженому відмовлено у застосуванні передбаченої законодавством заохочувальної норми, як особі яка не довела свого виправлення.

Згідно витягу з протоколу № 35 від 17 липня 2024 року засідання комісії ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)» щодо розгляду матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення на підставі ст.81 КК України, засуджений може бути представлений до умовно-дострокового звільнення, як особа, яка довела своє виправлення.

Згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_7 , останній за час відбуття покарання, а саме з квітня 2023 року по квітнень 2024 року, має п`ять заохочень та протягом 2021-2022 р.р. чотири стягнення.

Згідно довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_7 в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», останній працював з березня 2023 року по теперішній час та отримував заробітну плату.

За вироком суду, за яким ОСОБА_7 засуджено 16.06.2021, він мав судові витрати на суму 1307,6 грн, які відшкодовано засудженим достроково у повному обсязі.

В своїйапеляційній скарзізасуджений проситьзастосувати донього умовно-достроковезвільнення,у зв`язкуз тим,щов йогоповедінці відбулисьпозитивні зміни,він закінчивнавчання та отримавповну середнюосвіту,а також закінчивзаочно навчаннята здобувпрофесію машиністкрану,в подальшомубув працевлаштованийна виробництвіколонії запрофесією таз отриманихза працюгрошей сплативсудові витрати.

Також колегія суддів бере до уваги те, що засуджений порушення вимог режиму відбування не допускає, свідомо дотримується правил поведінки та розпорядку дня установи, виконує всі законні вимоги персоналу, працевлаштований, до дисциплінарної відповідальності не притягався, за оцінюваний період відбування покарання, спроб втечі засудженого зафіксовано не було, має з квітня 2023 року по квітень 2024 року п`ять заохочень, за весь час відбування покарання характеризується виключно з позитивної сторони.

Отже, аналізуючи в сукупності дані про поведінку ОСОБА_7 за весь час відбування ним покарання, а також враховуючи те, що станом на 17.12.2024 року невідбута частина строку покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2021 становить 3 місяці 12 днів, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції стосовно того, що засуджений ОСОБА_7 не довів свого виправлення.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової ухвали судом апеляційної інстанції про звільнення від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2021 на невідбутий строк покарання 3 місяці 12 днів.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 03.10.2024 року про відмову в задоволенні подання державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) про умовно дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , - скасувати.

Апеляційну скаргу засудженого, - задовольнити.

Клопотання начальника ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», - задовольнити.

Засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити умовно-достроково на невідбутий термін покарання, а саме на 3 місяці 12 днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4