Ухвала

від 11.12.2024 по справі 991/4875/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4875/21

Провадження 1-кп/991/39/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000081 від 31.01.2020 (об`єднаного з кримінальним провадженням №52020000000000455 від 20.07.2020), в порядку ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

04 та 11 грудня 2024 року на електронну пошту суду надійшли вищевказані клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про закриття об`єднаного кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_14 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та в порядку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Відповідно до заявлених клопотань захисники просять звільнити обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині.

Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_14 та ОСОБА_13 обвинувачуються у тому, що вони протягом травня - грудня 2017 року вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Враховуючи вказане, з посиланням на положення ст. 12 та ст. 49 КК України, захисники вказують, що п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України сплинув у грудні 2023 році.

При цьому, захисники зазначають, що жодного факту ухилення від слідства та суду як з боку обвинуваченого ОСОБА_14 , так і з боку обвинуваченого ОСОБА_13 не було встановлено, а тому вони підлягають обов`язковому звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України.

Як наслідок, захисники вказують, що з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 286 та 288 КПК України кримінальне провадження у відповідній частині підлягає закриттю.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у повному обсязі підтримали вимоги заявлених клопотань і просили їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_13 підтримали клопотання та підтвердили надання згоди їх звільнення від кримінальної відповідальності саме на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене захисником клопотання, просив суд про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у відповідній частині.

3.Мотиви та оцінка суду

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо із дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

04 грудня 2024 року в ході судового розгляду прокурор ОСОБА_5 подав до суду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням відповідно до якого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинувачуються у неналежному виконанні ними своїх службових обов`язків, як начальника Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України та начальника фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України відповідно, під час проведення протягом травня - грудня 2017 року закупівлі квартир для військовослужбовців Національної гвардії України, що призвело до придбання квартир, у будинку, не придатному для проживання відповідно до норм ДБН, внаслідок чого державному бюджету в особі Національної гвардії України завдано збитків на загальну суму 17 337 970 гривень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (т. 43, а/с 9-105).

Так, за злочин, передбачений ч 2 ст. 367 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину), передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Отже, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, з дня вчинення інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який є злочином середньої тяжкості (згідно з ст. 12 КК України у редакції, що діяла на час вчинення злочину), пройшло п`ять років.

При цьому, вказаний строк не зупинявся та не переривався, а обвинувачені не заперечують проти їх звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

Варто відзначити, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника.

Тобто, для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України, у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що винесення 24.07.2020 детективом Національного антикорупційного бюро України постанови про зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_14 без додаткових доказів на підтвердження фактів умисного вчинення ОСОБА_14 дій на ухилення від органу досудового розслідування, саме по собі не може свідчити про ухилення останнього від слідства.

Тому, враховуючи, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх відомостей факту ухилення ОСОБА_14 від органу досудового розслідування, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України.

Отже, враховуючи закінчення строків давності притягнення обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та беручи до уваги наявність їх беззаперечної згоди, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за такий злочин на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, колегія суддів, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинувачених, доходить висновку про необхідність закриття кримінального провадження у цій частині.

Відповідно до ст. 203 КПК України передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до наданих сторонами пояснень та долучених матеріалів, на час розгляду цих клопотань чинні запобіжні заходи щодо ОСОБА_13 відсутні.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 у справі №991/6407/20 (провадження №1-кс/991/6595/20) задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та застосовано до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжний захід у виді застави у розмірі 498 174 гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (т. 43, а/с 148-166).

На виконання вказаної ухвали, 10.08.2020 ОСОБА_14 на рахунок Вищого антикорупційного суду внесено заставу у розмірі 498 174 гривень (т. 43, а/с 173-174).

Тобто, до обвинуваченого ОСОБА_14 у серпні 2020 року був застосований запобіжний захід у виді застави, який діє до цього часу.

З огляду на вищевикладене, беручи до увагу, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, застосований до нього запобіжний захід у виді застави припиняє свою дію.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Під час судового розгляду судом не було встановлено даних про звернення застави у дохід держави, а тому мають бути повернуті обвинуваченому.

Механізм повернення заставодавцю коштів визначається Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15.

Відповідно до вимог п. 8 зазначеного Порядку для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до Вищого антикорупційного суду, у якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, серед іншого, засвідчену судом копію ухвали суду, в якому міститься рішення про повернення застави.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, про необхідність повернення ОСОБА_14 коштів у розмірі 498 174 гривень, внесених ним в якості застави.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 49 КК України та статтями 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, - задовольнити.

2.Звільнити обвинуваченого ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

3.Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, - задовольнити.

4.Звільнити обвинуваченого ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

5.Скасувати застосований ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 (справа №991/6407/20, провадження №1-кс/991/6595/20) до обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у виді застави.

6.Повернути ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену заставу у розмірі 498 174 гривень, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, відповідно до квитанції № 3075987 від 10.08.2020, за наступними реквізитами: код отримувача 820172, номер рахунку UA678201720355279004000096000, призначення платежу: застава за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №991/6407/20, провадження №1-кс/991/6595/20 у сумі 498 174 гривень 00 копійок.

7.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3