Ухвала

від 19.12.2024 по справі 398/2392/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2392/20

провадження №: 6/398/10/24

УХВАЛА

Іменем України

"19" грудня 2024 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Буличової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія подання в.о. начальника Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Р.Тягнія про примусове проникнення до житлового приміщення боржника,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 року в.о. начальника Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Р.Тягній звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з поданням про примусове проникнення до житлового приміщення боржника, яким є ОСОБА_1 . Подання обґрунтоване тим, що на виконання вказаного відділу ДВС перебуває виконавчий лист №2/398/1361/20, виданий 16.12.2020 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 17580,80 грн. В першу чергу стягнення звертається на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно. При перевірці майнового стану боржника встановлено, що відкритих фінансових рахунків, крім рахунків для зарахування заробітної плати, за боржником не зареєстровано. При цьому, встановлено, що боржник є власником будинку АДРЕСА_1 , на який 08.10.2021 року було накладено арешт. Іншого майна, яке є власністю ОСОБА_1 під час перевірки не виявлено. Станом на 08.11.2021 року боржник відкрито ігнорує вимоги виконавця про явку до відділу для надання пояснень з приводу не виконання судового рішення, та відповідно не дає доступу до житла для проведення перевірки майнового стану та здійснення фотозйомки, яка необхідна для виготовлення суб`єктом оціночної діяльності звіту про незалежну оцінку арештованого майна боржника. Усі направлені на його адресу листи, виклики, вимоги повернулися на адресу відділу ДВС у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Про виходи державного виконавця за адресою місця проживання боржника складено відповідні акти. Для проведення подальших виконавчих дій необхідно провести перевірку майнового стану за місцем проживання боржника та відповідно зробити фото житлового приміщення, а оскільки доступ до нього відсутній, просить суд винести рішення про примусове проникнення до будинку, що належить боржнику.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 року справу розподілено судді ОСОБА_3 .

На підставі розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бєлової А.С. від 26.09.2024 року №711-р, у зв`язку з припиненням повноважень судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_3 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2024 року №2679/2/15-24 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Подоляк Я.М.

Ухвалою судді Подоляк Я.М. від 17.12.2024 року подання прийнято до провадження.

У судове засідання представник відділу державної виконавчої служби не з`явився. Від Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби у зв`язку із виробничою необхідністю.

Суд, дослідивши подання, письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.11.2020 року у справі №398/2392/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором позики від 09 липня 2019 року в розмірі 15000,00 грн. та судовий збір в сумі 2540,80грн.

На виконання вказаного рішення суду 16.12.2020 року стягувачу ОСОБА_2 було видано виконавчий лист.

11.02.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області з заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 16.12.2020 року у справі №398/2392/20.

Постановою державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області від 12.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64475736 з виконання виконавчого листа №2/398/1361/20, виданого 16.12.2020 року.

Постановою державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області від 08.11.2021 року виконавчому провадженні № 64475736 накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме, житловий будинок, реєстраційний номер 30470012, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Згідно постанови державного виконавця від 08.11.2021 року про опис та арешт майна боржника, постановлено описати та накласти арешт на належну боржнику ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки від 25.11.2021 року №286703975 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яким є ОСОБА_1 , останньому на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Куліш Л.Г. 05.12.2018 року належить 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 . На підставі постанови державного Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області від 08.11.2021 року на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт.

Згідно копії договору дарування житлового будинку від 05.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г., ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у спільну часткову власність по 1/2 частці кожному без розподілу в натурі, житлового будинку номер АДРЕСА_1 , до якого примикають господарсько-побутові будівлі та споруди.

Відповідно до копії акту державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області від 08.11.2021 року під час перевірки боржника за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , останнього в будинку не виявлено, що унеможливило подальше проведення виконавчих дій.

Згідно копії заяви представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Мірошніченка С.М. від 26.11.2021 року, останній звернувся до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області з проханням направити до суду подання про примусове проникнення до житла боржника у зв`язку з його ігноруванням вимог державного виконавця щодо виконання рішення суду.

Відповідно дост. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі Конвенція).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII(далі Закону) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно зіст. 10 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1 3 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із закономможливо звернути стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону, боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Згідно з ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Звертаючись до суду з поданням, державний виконавець посилається на те, що рішення суду залишається невиконаним, отже наявні підстави для надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника.

Відповідно дост. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване.

Це вказує на те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

При цьому, примусове проникнення до житла боржника може бути застосоване лише в разі його належного повідомлення про необхідність надання доступу державному виконавцю до житла для встановлення майнового стану та після невиконання відповідної законної вимоги державного виконавця.

Крім цього, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій, а також, встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

Державним виконавцем у даній справі до подання додано копію реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції та фіскального чеку Укрпошти, згідно яких на адресу знаходження майна, співвласником якого є ОСОБА_1 , було направлено поштову кореспонденцію без опису вкладення. При цьому, доказів отримання боржником вказаного поштового відправлення суду не надано.

Крім того, в матеріалах долучених до подання відсутні відомості про виклик боржника до державного виконавця, що боржнику були направлені повідомлення про проведення виконавчих дій, а відтак, не можна стверджувати, що боржник навмисно ухиляється від виконання рішення суду.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, актуальної інформації про стан виконавчого провадження станом на сьогодні не надав.

Застосування судом статті 439ЦПК України та статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Враховуючи те, що у матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 був обізнаний про необхідність проведення відповідних виконавчих дій, свідомо перешкоджав вільному доступу державному виконавцю до свого володіння, умисно створював перешкоди по проведенню виконавчих дій державним виконавцем, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли державний виконавець фактично вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин суд вважає, що вжиття такого виключного засобу забезпечення виконання судового рішення, як примусове проникнення до володіння боржника, є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.30,129-1 Конституції України,Законом України «Про виконавче провадження»,ст. 439 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання в.о. начальника Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Р.Тягнія про примусове проникнення до житлового приміщення боржника, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Суддя Я.М.Подоляк