Постанова

від 17.12.2024 по справі 2-о-42/2006

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.12.2024 Справа № 2-о-42/2006

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-о-42/2006

Провадження №22-ц/807/2263/24

Головуючий в 1-й інстанції Капітонов Є.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.,секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради адвоката Ярошенка Олександра Олеговича на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2024 року, постановлену у м. Вільнянськ у справі за заявою Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі про визнання особи ОСОБА_1 недієздатним,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Комунальна установа «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі про визнання особи ОСОБА_1 недієздатним, в якій просила відновити втрачене судове провадження, а саме: відновити текст рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 03.10.2006 року по справі № 2-о-42/2006 р. за заявою прокурора Приазовського району в інтересах ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 недієздатною особою.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2024 року відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі за єдиними унікальним номером № 2-о-42/2006 в наступному обсязі: рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 03.10.2006.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради адвокат Ярошенко Олександр Олегович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву відновивши втрачене судове провадження.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що в резолютивній частині ухвали відсутній повний текст відновленого рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 03.10.2006 року у справі за № 2-о-42/2006, що не відповідає меті відновленого судового рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відновлюючи втрачене судове провадження в частині рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 03.10.2006 року, суд першої інстанції виходив з вимог ст.488,490, 494 ЦПК України.

Проте до таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального прававідновлення втраченого судового провадження.

Питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільних справах регламентуєтьсяРозділом Х ЦПК України.

Так, згідно зіст. 488 ЦПК Українивідновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК Українивизначено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За змістомстатті 493 ЦПК Україниприрозгляді заявипро відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

У свою чергу частинами 1-3статті 494 ЦПК Українивизначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов`язковим (п.5 ч.2 ст. 491 ЦПК України).

У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення.

Метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо.

Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина рішення про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі. Це зумовлено тим, що наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. Винятком можуть бути лише випадки неможливості відновлення судом повного тексту судового рішення, а відновлення та викладення судом його резолютивної частини є достатнім для реалізації особою захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу (наприклад, отримання дубліката виконавчого документа, скасування заходів забезпечення позову тощо).

Резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить повного тексту відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі.

Отже, судом першої інстанції у достатній мірі вимоги закону не були враховані при вирішенні питання про відновлення втраченого судового провадження.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, для встановлення всіх обставин та виконання дій по відновленню втраченого судового провадження.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382,384, 389 ЦПК України, суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької області адвоката Ярошенка Олександра Олеговича задовольнити частково.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2024 року у цій справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 19 грудня 2024 року.

Головуючий С. В. Кухар

Судді І. В. Кочеткова

О. З. Поляков