Постанова

від 03.12.2024 по справі 504/4099/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3769/24

Справа № 504/4099/16-ц

Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Волкової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року, постановленого під головуванням судді Вінської Н.В., у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інтернет-видання «368.MEDIA Український антикорупційний портал» про встановлення факту недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (надалі ТОВ з ІІ) «Трансінвестсервіс» звернулося до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації, за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інтернет-видання «368.MEDIA Український антикорупційний портал», в якому просило встановити факт недостовірності інформації, яка була поширена невідомими особами у статті за веб-посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про те, що «Трансинвестсервис» наживалась за счет государства» та про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Транссинвестаервис» (а.с. 1-12 т. 1).

В обґрунтування заяви, ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» зазначило, що у мережі інтернет на сайті, доступ до якого є вільним, в режимі відкритого доступу була розміщена недостовірна інформація про заявника у вигляді статті. Вказана інформація не відповідала дійсності, оскільки будь-які твердження про вчинення особою корупційного діяння до винесення обвинувального вироку суду або до винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення є такими, що не відповідають дійсності, а саме, є недостовірними, оскільки особа вважається винуватою у вчиненні злочину/правопорушення лише після прийняття відповідного обвинувального вироку/постанови суду, що набрав законної сили. Відтак, за відсутності вироку суду по кримінальному провадженні, є повністю протиправними твердженнями про те, що «группа компаний «Трансинвестсервис» наживалась за счет государства» та ґрунтується на не підтвердженій інформації.

Рішенням Комінтернівського районногосуду Одеськоїобласті від22травня 2018 року заява ТОВ «Трансінвестсервіс» задоволена.

Встановлений факт того, що інформація, розміщена в мережі Інтернет: «Трансинвестсервис» наживалась за счет Государства», яка була поширена невідомими особами у статті за веб-посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в порту Южный» недостовірна.

Рішення районного суду мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні відомості про власника веб-сайту та автора статті. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то особа, право якої порушено, може в порядку окремого провадження звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. У статті, розміщеній на сайті368.media, міститься інформація про те, що «СБУ и Генпрокуратура расследуют коррупционную схему в порту Южный, благодаря которой группа компаний «Трансинвестсервис» наживалась за счет Государства».Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Отже,завідсутності обвинувального вироку суду твердження про те, що«Трансинвестсервис» наживалась за счет Государства»слід вважати недостовірною інформацією.

Не погодившись з рішенням суду, заінтересована особа ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що заява ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» про встановлення факту недостовірності інформації містить спір про право, а тому розгляд справи мав бути здійснений у порядку позовного провадження.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасовано. Заяву ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» залишено без розгляду. Роз`яснено заявнику його право подати позов на загальних підставах.

Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року постановуОдеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасовано, у задоволені заяви ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу від 02 січня 2024 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Стахової Н.В. для розгляду справи (а.с. 229 т. 4).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 січня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 230 т. 4).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю ОСОБА_3 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 245 т. 4).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 03 вересня 2024 року цивільна справа для розгляду передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. (а.с. 246 т. 4).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 16 вересня 2024 року цивільна справа для розгляду передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 247-248 т. 4).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду (а.с. 249 т. 4).

В судове засідання, призначене на 03 грудня 2024 рокуОСОБА_2 , ОСОБА_1 , представник інтернет-видання «368.MEDIA Український антикорупційний портал» не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 18, 38-41 т. 5).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Гєрбєя Д.А., представника ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності обвинувального вироку суду по кримінальному провадженні, є повністю неправомірними та передчасними твердженнями про те, що «группа компаний «Трансинвестсервис» наживалась за счет государства».

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в мережі інтернет на веб-сайті: https://368.media/2016/10/28/sbu-rassleduet-aferu-mininfrastruktury-i-tis-v-portu-yuzhnyj/?utm_sourse=viberutm_medium-chatutm_campaign=Private була викладена стаття під назвою «СБУ расследует аферу Мининфраструктуры и «ТИС» в порту Южный». Яка була опублікована 28.10.2016 року о 08 год. 00 хв. Автор: невідомий (а.с. 19-21 т. 1).

ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» звернулося до суду на підставі абзацу 3 частини четвертої статті 277 ЦК України у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, посилаючись на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також власник інтернет видання https://368.media/ невідомі. ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» просило встановити факт недостовірності інформації, про те, що « ОСОБА_4 » наживалась за счет Государства» та про те, що ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансинвестсервис», яка була поширена невідомими особами у статті за веб-посиланням «https://368.media/2016/10/28/sbu-rassleduet-aferu-mininfrastruktury-i-tis-v-portu-yuzhnyj/?utm_sourse=viberutm_medium-chatutm_cam paign=Private» під заголовком «СБУ расследует аферу Мининфраструктуры и «ТИС» в порту Южный» (а.с. 11 т. 1).

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи, відомостей про власника веб-сайту та автора статті встановити не виявляється можливим.

Звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження, заявник, посилався на те, що інформація, викладена в тексті вищенаведеної статті, є недостовірною, та такою, що порушує його ділову репутацію.

Судовим розглядом встановлено, що в тексті вищенаведеної статті, серед іншого, зазначено наступну інформацію: «СБУ и Генпрокуратура расследуют коррупционную схему в порту Южный, благодаря которой группа компаний «Трансинвестсервис» наживалась за счет государства».

Зі змісту статті «СБУ расследует аферу Мининфраструктуры и «ТИС» в порту Южный» вбачається, що група компаній «Трансінвестсервіс», наживалась за счет Государства».

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.18)).

Юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Колегія суддів звертає увагу, що з інформації, яка міститься в першому абзаці статті, про те, що СБУ проводить розслідування, заявник не спростовує та не вважає її недійсною, однак вважає продовження цього речення про те, що група компаній «Трансінвестсервіс», наживалась за счет Государства» такою, яка містить недостовірну інформацію.

В подальшому у статті зазначено про початок кримінального провадження за № 22016000000000269 від 11.07.2016 року, що також не спростовується заявником (а.с. 20 т. 1).

Так з ЄДРСР загального доступу, вбачається, що по кримінальному провадженню за № 22016000000000269 в реєстр внесено 120 судових рішень, з приводу розслідування кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України.

В тексті статті, невідомий автор зазначає, що в групу компаній «Трансінвестсервіс» входить п`ять спеціалізованих терміналів «ТИС-Минудобрения», «ТИС-Зерно», «ТИС-Руда», «ТИС-Уголь», «ТИС-Контейнерний термінал» (а.с. 20 т. 1).

Колегія суддів звертає увагу, що невідомим автором чітко зазначено, які саме компанії входять у групу компанії «Трансінвестсервіс», однак в зазначеній статті посилань на ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» не має, що свідчить про те, що будь-яких доказів з приводу порушених прав ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» не наведено.

З заяви, яка подана до суду ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» просило встановити факт недостовірності інформації про те, що «Трансинвестсервис» наживалась за счет Государства», однак судом першої інстанції в порушенні норм процесуального права не встановлено, які права ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» порушуються, якщо в статті відсутня інформація відносно ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс».

Колегія суддів, вважає, що заявником не доведено, що її права цією інформацією порушуються.

Доводи апеляційної скарги про те, що дана заява не може бути розглянута у окремому провадженні, а спір повинен розглядатися в позовному провадженні, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відомості про власника веб-сайта 368.Media та про розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу не відомі, а тому відсутність відомостей про особу, яка поширила недостовірну інформацію, саме і є підставою для розгляду заяви про встановлення факту недостовірності інформації у порядку окремого провадження за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України.

Юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі.

З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо.

Юридична особа може звертатися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження, якщо особа, яка поширила таку інформацію, достовірно невідома.

Зазначена правова позиція викладена в постанові ОП КЦС ВС від 11 грудня 2023 року у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ст. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, зприйняттям нового про відмову у задоволені заяви ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс».

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» про встановлення факту недостовірної інформації відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 19 грудня 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Є.С. Сєвєрова