Постанова

від 19.12.2024 по справі 585/1518/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м.Суми

Справа №585/1518/24

Номер провадження 22-ц/816/1672/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.

у присутності:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Константинова Олексія Геннадійовича,

представника третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради - Бабій Ірини Григорівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Константиновим Олексієм Геннадійовичем,

на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2024 року, у складі судді Цвєлодуб Г.О., постановлену в м.Ромни Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

27 березня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Константинова О.Г. за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що з 2008 року по липень 2009 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , від яких мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачкою він не проживає вже більше 12-ти років. З часу народження дитини нею фактично опікувався лише позивач. За весь час відповідачка не приймала участі у вихованні сина, не піклувалася про його фізичний і духовний розвиток та навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечувала його необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не дбала про доступ дитини до культурних та інших духовних цінностей, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу, не створювала умов для отримання освіти. У березні 2024 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини.

Відповідачка не виконує своїх батьківських обов`язків протягом тривалого часу, самоусунулась від будь-якого спілкування з дитиною. Неприйняття відповідачкою участі у вихованні та утриманні дитини, на думку позивача, вказує на свідоме ухилення нею від виконання своїх батьківських обов`язків, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Посилаючись на вказані обставини, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2024 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого як представник позивача звертається адвокат Константинов О.Г., до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Константинова О.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суб`єктний склад учасників справи № 585/1518/24 та у справі № 585/4309/23 не є тотожним. Крім того, обставини, якими позивач обґрунтував свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу у справі № 585/1518/24 та у справі № 585/4309/23 теж різні, на що суд першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 585/1518/24 не звернув увагу, а отже підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, на думку заявника апеляційної скарги, не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, думку представника третьої особи, яка погодилась з доводами апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Отже суд відмовляє у відкритті провадження у справі у цьому разі за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріального-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2024 року у справі № 585/4309/23 в задоволенні позову ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в даній справі та в справі № 585/4309/23 відрізняються обставини, якими обґрунтовується звернення до суду.

З тексту позовної заяви, поданої позивачем до суду 27 березня 2014 року вбачається, що останній в обгрунтування своїх позовних вимог, посилається у тому числі і на письмові докази (акти, характеристики, довідки), які датовані березнем 2024 року, а отже ці обставини виникли вже після ухвалення судом рішення у справі № 585/4309/23.

Отже вказані позови не є тотожними, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Виходячи з наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 3, 4; 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Константиновим Олексієм Геннадійовичем, задовольнити.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2024 року скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 19 грудня 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова