Справа № 496/6672/23
Провадження № 2/496/899/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , до
відповідачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, місцезнаходження: індекс 67663, Одеська область, Одеський район, с. Усатове, пров. Урядовий, буд. 63,
вимоги позивача: про визначення місця проживання дитини з батьком,
сторони - будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з`явилися, але надали заяви про розгляд справи за їх участі, -
В С Т А Н О В И В:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 27.09.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, предмет якого 06.06.2024 року змінив, до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, в якому просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком.
2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.01.2012 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, який рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.04.2024 року по справі № 496/873/24, розірвано. Від шлюбу сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявила бажання проживати разом з батьком, тому рішенням виконавчого комітету Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області визначено її місце проживання разом з ОСОБА_1 , її батьком, за адресою: АДРЕСА_2 , та визначено місце проживання ОСОБА_4 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з її матір`ю - ОСОБА_2 . Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини - ОСОБА_3 , її навчанням, підготовкою до самостійного життя. Матеріально не забезпечує. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. ОСОБА_3 повністю знаходиться на самостійному вихованні та утриманні позивача. Відповідачка разом з іншою дочкою, ОСОБА_4 , покинула Україну та виїхала до Румунії.
3. Відповідачка до суду відзив на позов не надала.
4. 09.12.2024 року на адресу суду від відповідачки надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення. (а.с. 112-113)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на заявлених позовних вимогах, наполягав, просив задовольнити. (а.с. 109-110)
6. Відповідачка у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву, в якій, зокрема, просила розглянути справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення в тому числі в підготовчому судовому засіданні. (а.с. 112-113)
7. Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог. (а.с. 115)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 року, цивільну справу № 496/6672/23, передано до провадження на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 20)
9. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2023 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання та зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком. Окрім цього відповідачці було надано строк для надання відзиву. (а.с. 23-24)
10. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
11. Судом ухвалено рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні з наступних підстав.
12. Так, за змістом ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.
13. Так, ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
14. Враховуючи, що від позивача та відповідачки надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідачка позов визнала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленої відповідачки, на підставі наявних у суду матеріалів та керуючись ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд може ухвалити рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем.
15. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
16. Судом встановлено, що 13.01.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (прізвище після шлюбу - ОСОБА_6 ), виконавчим комітетом Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області зареєстровано шлюбу, а/з № 01, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . (а.с. 6)
17. Батьками ОСОБА_4 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_4 , та кучер ОСОБА_7 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , є кучер ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що підтверджується, відповідно, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 1692, та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого виконавчим комітетом Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, а/з № 74. (а.с. 15, 16)
18. З копії витягів з Реєстру територіальної громади від 21.08.2023 року за №№ 2023/006548490, 2023/006550326, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 17, 18)
19. Рішенням виконавчого комітету Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області № 44 від 30.01.2024 року, визначено місце проживання: ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 69)
20. Комісією у складі т.в.о. начальника ССД та спеціаліста ССД складено Акт обстеження умов проживання позивача та ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 70)
21. З довідки № 639, виданої 28.09.2023 року виконавчим комітетом Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . До складу його сім`ї входять та зареєстровані: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 71)
22. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.04.2024 року по справі № 496/873/24, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 68)
23. З копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон типу Р, код держави UKR, номер паспорта НОМЕР_6 , виданого 24.07.2023 року на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 04.06.2024 року вона перетнула кордон України. (а.с. 72-74)
24. З копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон типу Р, код держави UKR, номер паспорта НОМЕР_7 , виданого 24.07.2023 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що 04.06.2024 року вона перетнула кордон України. (а.с. 75-77)
25. Службою у справах дітей Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області було складено висновок щодо визначення місця проживання малолітньої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та затверджено Рішенням виконавчого комітету Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області № 309 від 31.07.2024 року, відповідно до якого, Служба у справах дітей Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 100-102)
V. Оцінка Суду.
26. У відповідності до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
27. Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
28. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
30. Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
31. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
32. Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
33. Крім того, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
34. У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
35. В постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 204/6905/17 та від 08.04.2020 року у справі № 205/1621/18, зазначено, що тлумачення ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.
36. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
37. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
38. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Аналогічна правова позиція також викладена у Постановах Верховного Суду 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, Постанові КЦС ВС від 16 листопада 2020 року у справі № 313/310/18, Постанові КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі № 127/15879/17-ц, Постанові КЦС ВС від 14 липня 2020 року у справі № 127/28537/18.
39. За приписами ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
40. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
41. Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
42. Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
43. З матеріалів справи вбачається про існування стійкого небажання матері виконувати та реалізовувати батьківські обов`язки по відношенню до дітей.
44. За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років. Сам по собі малолітній вік дитини не свідчить про наявність підстав для визначення її місця проживання саме з матір`ю, якщо дитина вже тривалий час проживає з батьком, який сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків. До вищевказаного висновку дійшов Верховний Суд, який викладений у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 608/190/18.
45. З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
46. Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
47. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
48. У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
49. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
50. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 03.05.2018 року у справі № 607/1091/16-ц.
51. Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
52. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
53. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
54. Таким чином, враховуючи, що матір`ю не надано суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж залишення її проживати разом із батьком у звичному для неї середовищі, то це є підставою для визначення місця проживання дитини з батьком (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19), тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
Круючись ст.ст.19, 141, 142, 160, 161 СК України, ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини з батьком- задовольнити.
2. Визначити місце проживання ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за місцем його реєстрації або проживання.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
6. Повний текст рішення складено 12.12.2024 року.
Суддя О.П. Портна
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 24.12.2024 |
Номер документу | 123899870 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Біляївський районний суд Одеської області
Портна О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні