Рішення

від 04.12.2024 по справі 627/1090/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1090/24

04.12.2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в с-щі Краснокутську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визначити йому додатковий строк в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Костянтинівка Богодухівського району Харківської області.

Свої вимогипозивачмотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба ОСОБА_3 . На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 182449 від 26.03.2012, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9998 га, з кадастровим номером 6323555400:02:001:0484, що розташована в межах Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 13.08.2009 секретарем Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області Посмітною К.П., зареєстрованого в реєстрі за номером 42, відповідно до якого усе майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, яке на момент смерті їй належатиме, вона заповіла своїм онукам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , в рівних долях.

Позивач зазначає, що 11.10.2023 у документах баби знайшов заповіт посвідчений на його ім`я, після чого звернувся до Краснокутської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. На підставі вказаної заяви нотаріусом відкрито спадкову справу № 198/2023, та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що спадкоємець пропустив строк для прийняття спадини.

Позивач зауважує, що не міг вчасно звернутися до нотаріуса та пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки про існування складеного померлою ОСОБА_3 на його ім`я заповіту дізнався тільки у жовтні 2023, наводячи лад у будинку, в якому проживала його бабуся. Зазначив, що про існування заповіту він здогадувався через те, що у бабусі є діти.

Позивач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі прохав їх задовольнити. Зазначив, що про існування заповіту він дізнався випадкового, коли розбирали речі покійної бабусі та його товариш ОСОБА_5 знайшов заповіт.

Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду судом повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду судом повідомлявся, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в суді матеріалами позовну заяву підтримують та не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ( ст. ст.15,16 ЦК України).

Відповідно до ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) /а.с.9/.

Після її смерті відкрилася спадщина на її майно, до складу якого увійшла належна покійній земельна ділянка площею 1.9998 га розташована на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області, діл № НОМЕР_2 (за меж. нас. п.), для ведення особистого селянського господарства, відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №182449 на ім`я ОСОБА_3 /а.с.10/.

13.08.2009, за життя ОСОБА_3 склала заповіт посвідчений секретарем секретарем Костянтинівської селищної ради Посмітною К.П., та зареєстрований в реєстрі за № 42, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, яке на момент смерті буде їй належати заповіла своїм онукам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних долях /а.с.11/.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 (мати позивача) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір`ю зазначено ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 /а.с.63/.

В подальшому ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_1 , після реєстрації якого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » /а.с.64/.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матір`ю вказано ОСОБА_8 /а.с.65/.

11.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 , про що свідчить відповідна копія такої заяви, яка міститься в матеріалах справи /а.с.44/. Проте, постановою нотаріуса йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті зазначеної вище особи та не прийняв спадщину /а.с.13/.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №74312283 від 12.10.2023, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо наявності інших спадкових справ, окрім спадкової справи № 198/2023, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 12/.

Згідно з приписами статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно достатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктахуповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК Українивстановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63Закону України«Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Як зазначено в постанові від 26 жовтня 2022 року Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/17925/16, провадження № 61-1122св22 «Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (при умові не заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та не здійснені повідомлення та виклику спадкоємця за заповітом нотаріусом).

У судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , який пояснив суду, що у жовтні 2023 року він разом з позивачем ОСОБА_1 наводив лад в оселі, де раніше проживала бабуся позивача. Під час прибирання свідок знайшов папку з документами, яка містила в собі заповіт бабусі позивача на ім`я останнього. Свідок зазначив, що позивач не знав про існування заповіту на його ім`я. Той факт, що бабуся склала на нього заповіт для ОСОБА_1 був повною несподіванкою, оскільки після смерті його бабусі у неї залишилися діти, які на думку позивача, успадкували належне померлій майно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 345/4153/22, провадження № 61-9356св23, зазначено, що лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22. Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс2 про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом. Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Суд, досліджуючиповажність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, бере до увагинаведене вище,івважає, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно використати своє право на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважних причин, відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4,12,76-81, 141,247, 258,259,264,265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Костянтинівка Богодухівського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, 62002, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя: І. В. Бугаєнко