Рішення

від 19.12.2024 по справі 826/11298/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року № 826/11298/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Компонентс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ Компонентс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1802615141 від 17.05.2016.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017, у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 року справа № 826/11298/16, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Компонентс» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 прийнято до провадження дану адміністративну справу. Крім того, цією ж ухвалою замінено Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до наказу голови суду від 13.02.2024 №1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку Анні Шевченко», частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, проведено повторний автоматизований розподіл справи №826/11298/16, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято до провадження адміністративну справу.

Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 року справа № 826/11298/16, касаційну скаргу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГТ Компонентс задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Та зазначено, що «Верховний Суд не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки судами не надано оцінку висновкам акту перевірки, доводам контролюючого органу та доводам позивача, якими вони обґрунтовують свої правові позиції відносно господарських операцій між Товариством та його контрагентами, які слугували підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість; не досліджено зміст та відповідність вимогам чинного законодавства первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за вказаними господарськими операціями, на які посилається позивач в обґрунтування правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із наведеними контрагентами (податкових і видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, оборотно-сальдових відомостей по рахунках, карток-рахунків, виписок по особовим рахункам та документів складського обліку); не досліджено зміни в структурі активів та зобов`язань платників податків; не надано оцінку факту оплати за договором та не з`ясовано наявність або відсутність заборгованості за вказаними правовідносинами; не досліджено і не встановлено який товар і на яку суму придбавався, де зберігався і якими документами це підтверджується, а також подальша реалізація позивачем придбаного товару.

Суди, приймаючи рішення посилаються на непричетність до зазначених вище господарських операцій головного бухгалтера та директора ТОВ «Бакто Груп» в одній особі ОСОБА_1 .

Водночас, судами не досліджено і не встановлено особу, яка підписувала договори, первинні документи, її повноваження на підписання. Не з`ясовано, чи підписані договори, первинні документи саме особою, відносно якої є вирок за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України або яка заперечує участь у господарських взаємовідносинах з позивачем».

Дані обставини підлягають дослідженню при розгляді справи в суді першої інстанції.

21.09.2023 на адресу суду надійшли пояснення від Позивача у яких останній зазначає, що реальність господарських операцій підтверджується первинними документами наявними у матеріалах справи. Оформлені між Позивачем та ТОВ "БАКТО ГРУП" і TOB "Прайд Трейд Груп" первинні документи повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів України щодо їх змісту, оформлення, підстав складення та видачі, а тому є належними первинними документами та обґрунтованою і правомірною підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та формування податкового кредиту.

Товар поставлявся підприємствами ТОВ "БАКТО ГРУП" та ТОВ "Прайд Трейд Груп" за місцезнаходженням Позивача (б-р І.Лепсе, буд.8, м.Київ), де ним фактично та постійно здійснювалася господарська діяльність (основний вид діяльності: код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього).

Документи про відповідність засвідчують виключно відповідність продукції певним стандартам, технічним регламентам та вимогам, встановленим законодавством, а тому їх наявність або відсутність не є, і не може бути беззаперечним доказом відсутності здійснення фінансовогосподарської операції з поставки товару. Такі документи взагалі не є первинними документами у розумінні Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують господарські операції, та які повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення. Документи про якість товару об`єктивно взагалі не могли бути складені Позивачем та ТОВ "БАКТО ГРУП" і TOB "Прайд Трейд Груп", тим більше у момент проведення господарських операцій між ними.

Факт реалізації продукції підтверджується наданими первинними документами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бакто Груп», ТОВ «Прайд Трейд Груп» за період з 01.11.2015 по 30.11.2015, за результатами якої складено акт від 25.04.2016 №70/26-15-14-01-04/38716234 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 249215,00 грн, у тому числі по періодах: за листопад 2015 року в сумі 56711,00 грн, за грудень 2015 року в сумі 192503,00 грн.

На підставі висновка акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2016 №1802615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 373823,00 грн, в тому числі: за основним платежем у сумі 249215,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 124608,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України рішенням від 20.07.2016 №15615/16/199-99-11-01-02-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували доводи контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Бакто Груп» та ТОВ «Прайм Трейд Груп», які, на думку контролюючого органу, не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов на підставі відсутності первинних документів в підтвердження здійснення таких операцій, наявності недоліків у первинних документів, відсутності фактичної можливості здійснення таких операцій у контрагентів позивача.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, й Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХІV.

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТ Компонентс» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАКТО ГРУП» укладено договір поставки №434 від 20.11.2015 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (постачити) покупцеві товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його , в порядку і на умовах визначених договором.

Водночас, аналогічний договір було укладено також з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Трейд Груп» №67/12/552 від 12.10.2015 року.

Згідно з 2.2 вказаних договорів поставка товару здійснюється на умовах DDP, м. Київ, місцезнаходження покупця, якщо інше не визнвчено сторонами. Умови поставки розуміються згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010», які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають з його умов.

Відповідно до п. 2.4 товар вважається переданим постачальником та прийнятим продавцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідного документу, що засвідчує факт приймання-передачі товару (видаткова накладна, акт приймання-передачі товару, тощо).

Пунктом 3.1 передбачено, що якість товарів, що поставляються цим договором. Повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості.

Згідно розділу 7 договорів передбачено зокрема, що постачальник гарантує якість товару та його відповідність вимогам і нормам чинного законодавства (ДСТУ, ТУ, технічним регламентам, тощо) та можливість його безперервної,

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «БАКТО ГРУП» Позивачем надано видаткову накладну № 108/127 від 30 листопада 2015 року, № 108/128 від 30 листопада 2015 року (номенклатура товару: конденсатор електролітичний, Батарея літієва, мікросхема, світлодіод, з`єднувач та ін.), які зі сторони ТОВ «БАКТО ГРУП» підписані директором Мельник О.В.

Також надано рахунок на оплату № 0108/127 від 30 листопада 2015 року, № 108/128 від 30 листопада 2015 року у яких відсутнє прізвище, ім`я, по батькові, посада особи, яка їх виписала, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка їх виписала.

Водночас, в ході перевірки контролючим органом було використано інформацію щодо проведення допиту гр. ОСОБА_1 , здійсненого співробітниками ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. В ході якого остання повідомила, що не причетна до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «БАКТО ГРУП».

Таким чином, надані видаткові накладні підписані особою, яка заперечує причетність до господарської діяльності ТОВ «БАКТО Груп».

Як вбачається з Акта перевірки (аркуш 6) «згідно наданої до перевірки картки рахунку 63 по котрагенту ТОВ «БАКТО Груп» станом на 30.11.2015 року обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 340 269, 66 грн. (відповідає загальній сумі операцій). З наданої банківської виписки (Том 1 аркуш 108-116) вбачається, що оплата на користь ТОВ «БАКТО Груп» не здійснювалася, таким чином, відсутній рух коштів по даній господарській операції.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у ТОВ «БАКТО Груп» відсутні основні засоби, трудові ресурси для здійснення господарської операції.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Прайм Трейд Груп» надано видаткові накладні: № 211/53 від 02.11.2015, № 211/54 від 02.11.2015, № 211/55 від 02.11.2015, № 211/56 від 02.11.2015, № 211/57 від 02.11.2015, № 211/58 від 02.11.2015, № 211/59 від 02.11.2015, № 211/60 від 02.11.2015, № 211/61 від 02.11.2015, № 211/61 від 02.11.2015, № 311/26 від 03.11.2015, № 411/42 від 04.11.2015, які підписані директором Кравчук С.В.

Також надано рахунки на оплату № 211/53 від 02.11.2015, № 211/54 від 02.11.2015, № 211/55 від 02.11.2015, № 211/56 від 02.11.2015, № 211/57 від 02.11.2015, № 211/58 від 02.11.2015, № 211/59 від 02.11.2015, № 211/60 від 02.11.2015, № 211/61 від 02.11.2015, № 211/61 від 02.11.2015, № 311/26 від 03.11.2015, № 411/42 від 04.11.2015, проте з даних документів неможливо ідентифікувати особу, яка їх виписала у зв`язку з тим, що відсутнє прізвище, ім`я, батькові та посада особи, що унеможливлює ідентифікацію особи.

?Відповідно до наданої банківської виписки, Позивачем здійснено оплату на користь ТОВ «Прайм Трейд Груп» на суму 146 641,16? грн, проте загальна сума операції становить 1 187 336, 39 грн., тобто у матеріалах справи відсутні докази оплати товарів на суму ?1 040 695,23? грн.??????????

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують рух коштів по господарській операції з ТОВ «Прайм Трейд Груп» на суму 1 040 695,23? грн..

На підтвердження факту реалізації товарів придбаних у ТОВ «Прайд Трейд Груп» договором №67/12/552 від 12.102015 у Позивачем надано наступні документи (відповідно до наданих пояснень Позивачем від 21.09.2023 року):

- Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України (код ЄДРПОУ 05447504), що підтверджується наступними документами: Рахунокфактура № 1363 від 10.09.2015; Видаткова накладна №1856 від 29.09.2015; Довіреність №83 від 29.09.2015; Видаткова накладна № 1919 від 07.10.2015; Довіреність №90 від 07.10.2015; Видаткова накладна № 2058 від 29.10.2015; Довіреність №113 від 29.10.2015; Рахунок-фактура № 1410 від 17.09.2015; Видаткова накладна № 1920 від 07.10.2015; Видаткова накладна № 2140 від 10.11.2015; Довіреність №121 від 10.11.2015; Банківська виписка від 11.09.2015; Банківська виписка від 17.09.2015.

- ДП "Захист і автоматизація об`єктів НДІРВ" (код ЄДРПОУ 25185360), що підтверджується наступними документами: Рахунок-фактура №1690 від 27.10.2015; Банківська виписка від 26.06.2015;

- Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (код ЄДРПОУ 14307765), що підтверджується наступними документами: Рахунок-фактура №1679 від 26.10.2015; Банківська виписка від 27.10.2015.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (код ЄДРПОУ 30763942), що підтверджується наступними документами: Рахунок-фактура №1198 від 12.08.2015; Видаткова накладна №1610 від 26.08.2015; Видаткова накладна №1601 від 26.08.2015; Видаткова накладна №1759 від 17.09.2015; Видаткова накладна №2035 від 28.10.2015; Довіреність №1901 від 28.10.2015; Довіреність №1596 від 17.09.2015; Довіреність №1466 від 25.08.2015; Банківська виписка від 12.08.2015;

- ПАТ "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 00206539), що підтверджується наступними документами: Рахунок-фактура №1379 від 11.09.2015; Рахунок-фактура №1157 від 03.08.2015; Видаткова накладна №1621 від 26.08.2015; Видаткова накладна №1808 від 23.09.2015; Видаткова накладна №84 від 20.01.2016; Видаткова накладна №1809 від 23.09.2015; Видаткова накладна №2183 від 11.11.2015; Довіреність № 009 від 06.01.2015; Банківська виписка від 10.08.2015; Банківська виписка від 16.09.2015.

Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, господарській операції між Позивачем та ТОВ «Прайм Трейд Груп» відбулися у листопаді 2015 року. Таким чином, Суду незрозуміло, яким чином Позивач у серпні, вересні, жовтня 2015 року міг реалізувати товари (фізично передати), які були ним отримані лише в листопаді 2015 року.

Таким чином, суд критично ставиться до наданих позивачем доказів, щодо використання товарів придбаних у ТОВ «Прайм Трейд Груп» в господарській діяльності.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у ТОВ «Прайм Трейд Груп» відсутні основні засоби, трудові ресурси для здійснення господарської операції.

Суд бере до уваги ланцюг контрагентів позивача, ненадання документів передбачених пунктами 2.4, 3.1,7.4 договорів в сукупності та приходить до висновку про безтоварність операцій.

Судом враховується, що доказів транспортування, зберігання товару, сертифікатів якості/відповідності матеріали справи не містять. Тобто, єдиним доказом, який підтверджує реальність господарських операцій є видаткові накладні.

Суд не заперечує, що сертифікати якості не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», проте Позивач самостійно визначив їх наявність умовами договору.

Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, ненадання сертифікатів якості не можу бути самостійно підставою для висновків про нереальність господарської операції, проте в сукупності з іншими доказами підлягає оцінці при встановлені фактичних обставин справи.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи сукупність доказів, а саме: відсутності руху коштів та товару, наявності пояснень особи, щодо непричетності до введення господарської діяльності ТОВ «БАКТО ГРУП», відсутності основних засобів та працівників для здійснення господарської операції, відсутність документів, обов`язковість яких передбачена умовами договорів самостійно сторонами, суд доходить висновку про правомірність висновків ГУ ДПС щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Прайм Трейд Груп» та ТОВ «БАКТО ГРУП».

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №1802615141 від 17.05.2016 винесено правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування.

Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.