Постанова

від 17.12.2024 по справі 2-2904/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 2-2904/11

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/17274/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Петров Д.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - Шкільняка Ярослава Сергійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2024 року,

встановив:

у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 02 грудня 2011 року на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2011 року, посилаючись на те, що постановою суду у задоволенні заяви стягувача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було відмовлено.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2024 року заяву було задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Подільським районним судом міста Києва 02 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-2904/11 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гефест», заборгованості в сумі 187 465,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2011 року становить 1 495 169,78 гривень, судового збору в сумі 1 700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ТОВ «ФК «Гефест» - Шкільняк Я.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність принципам законності та обґрунтованості.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - Пазюк Є.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ТОВ «ФК «Гефест» - Шкільняка Я.С., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та стягнуто з відповідачки, як боржника за кредитним договором №11205490000 від 29 серпня 2007 року, на користь банку заборгованість в розмірі 187 465, 65 доларів США та судові витрати. 25 листопада 2011 року на виконання зазначеного рішення суду були видані виконавчі листи зі строком виконання один рік.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» в тому числі право вимоги за кредитним договором №11205490000 від 29 серпня 2007 року.

У вересні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

14 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір №1517/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступив на користь ТОВ «ФК «Гефест» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11205490000, який укладений 29 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року заяву ПАТ «Дельта Банк» було задоволено та поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У січні 2023 року ТОВ «ФК «Гефест» звернулось із заявою про примусове виконання рішення і постановою Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 07 лютого 2023 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року було скасовано ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року та відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судом встановлена відсутність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

У червні 2024 року представник боржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви вказував, що оскільки стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання і апеляційним судом скасовано ухвалу суду першої інстанції про поновлення строку для його пред`явлення, однак виконавчою службою продовжується виконання рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2024 року заяву було задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Подільським районним судом міста Києва 02 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-2904/11 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гефест», заборгованості в сумі 187 465,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2011 року становить 1 495 169,78 гривень, судового збору в сумі 1 700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень.

Вирішуючи питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що його було пред`явлено до виконання вже після закінчення строку для пред`явлення його до виконання.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам та зроблений із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі представник ТОВ « ФК «Гефест» посилається на те, що сам по собі факт пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не впливає на чинність рішення суду, яке боржником не виконано.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

У частині другій статті 432 ЦПК України, на яку посилався заявник у цій справі, закон не дає чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року (справа № 2-118/2001).

В даній справі судом встановлено, що виконавчий лист було пред`явлено стягувачем до виконання із пропуском строку, встановленого законом. При цьому суд звертає увагу також на те, що після постановлення Подільським районним судом м.Києва ухвали від 10 квітня 2020 року про поновлення ПАТ «Дельта Банк» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заява про заміну стягувача була подана ТОВ «ФК «Гефест» лише 06 вересня 2021 року, а до виконання виконавчий лист вперше пред`явлено у січні 2023 року. Матеріали справи не містять доказів про те, чи з`ясовувались вказані обставини державним виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу і на те, що питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання вирішувалось судом за зверненням ПАТ «Дельта Банк» і у постанові Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року зроблено висновок про відсутність підстав для поновлення строку саме вказаному стягувачу. Вказаною постановою апеляційного суду було також вирішено питання про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Гефест».

За таких обставин та з урахуванням того, що рішення суду про стягнення заборгованості боржницею не виконано, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може призвести до порушення прав нового стягувача на самостійне звернення до суду за вирішенням питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, хоча він не позбавлений права доводити поважність причин пропуску такого строку.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлена права захистити свої права як боржника у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом, строк для пред`явлення якого до виконання сплинув, шляхом оскарження відповідних дій або бездіяльності державного виконавця в порядку, визначеному у Розділі VII ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є передчасним.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволення вимог заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - Шкільняка Ярослава Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 вересня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 02 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-2904/11 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді