Постанова

від 19.12.2024 по справі 520/9956/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 р. Справа № 520/9956/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 26.08.24 по справі № 520/9956/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ»

до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

про визнання протиправними та скасування адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (далі по тексту позивач, ТОВ «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі по тексту відповідач, ХФСЗОФ), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати адміністративно-господарські санкцій у розмірі 28220 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн 17 копійок, які були застосовані Харківськім обласним Територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14070760, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, кім. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛОВОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 34392037, 61037, м. Харків, вул. Героїв Тарасенка, буд 126, офіс 226);

- стягнути із рахунків Харківського обласного Територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14070760, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, кім. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 34392037,61037, м. Харків, вул. Героїв Тарасенка, буд 126, офіс 226), сплачений судовий збір у розмірі 6200 (шість тисяч двісті) гривень 00 коп.;

- стягнути із рахунків Харківського обласного Територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14070760, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, кім.16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 34392037, 61037, м. Харків, вул. Героїв Тарасенка, буд 126, офіс 226) витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність складеного відповідачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, як такого, що здійснений за відсутності будь-яких документів, які б підтверджували проведення контрольно-перевірочних заходів управління Держпраці з метою встановлення факту порушення Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII(далі по тексту - Закон № 875-XII).

Ще одним підтвердженням факту нехтування відповідачем своїми обов`язками вважав, зокрема, спосіб повідомлення про застосовані фінансові санкції, а саме шляхом надсилання на електронну адресу ТОВ «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» складеного у довільній формі повідомлення за відсутності у ньому жодних підписів та печаток, які б підтверджували справжність вказаного документа та інформації, викладеної в ньому.

Просив врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21, в якій останній виснувався, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на предмет виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Лише за наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З огляду на вищевикладене та те, що відповідачем передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році, застосовано адміністративно-господарській санкції, стверджував про наявність підстав для визнання таких дій протиправними та скасування спірної суми адміністративно-господарських санкцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі № 520/9956/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (вул. Георгія Тарасенка, 126, 226, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61037, код ЄДРПОУ 34392037) до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під., к. 16, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) про визнання протиправними та скасування адміністративно-господарських санкцій залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі № 520/9956/24, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34392037, 61037 м. Харків, вул. Героїв Тарасенка, буд. 126, офіс 226) до Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Свободи, 5, Держпром, 1 під., к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) про скасування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 28220 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн 17 коп задовольнити.

Стягнути із Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Свободи, 5, Держпром, 1, під., к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальній сумі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути із Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вул. Свободи, 5, Держпром, 1, під., к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760 витрати на правову допомогу за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.

Переконував, що судом першої інстанції протиправно не було враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21, в якій останній виснувався, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного Фонду України. Лише за наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Окремо звернув увагу, що відповідачем жодним чином не доведено та не надано будь-яких доказів на підтвердження правомірності своїх дій, а відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження)

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» було отримано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від Харківського обласного Територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на загальну суму 28220 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн 17 коп.

Отриманий позивачем розрахунок містить посилання на Закон № 875-ХІІ, а саме на частину 2 статті 20 «Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк».

Вважаючи вказані дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, що зумовлює скасування адміністративно - господарських санкцій, ТОВ «СЛОБОДА -БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки стаття 20 Закону № 875-ХІІ містить імперативний обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ" як розрахувати, так і сплатити адміністративно-господарські санкції самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону.

З посиланням на положення статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (за змінами) (далі - Закон № 2136-ІХ з урахуванням положень Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд першої інстанції дійшов висновку, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи, на час дії військового стану не здійснюють перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, а тому розрахунок створюється, підписується та надсилається Товариству з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ" незалежно від проведення позапланової перевірки територіальним органом Держпраці.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України)/.

Індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Колегією суддів враховано, що позовні вимоги фактично зводяться до незгоди зі здійсненим ХФСЗОФ розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом № 875-XII.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно зчастиною першоюцієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Статтею 20 Закону № 875-XII встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - сума адміністративно-господарських санкцій) встановлена Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі по тексту Порядок № 70).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік визначено Порядком надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-1, наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 10 березня 2023 року № 17 (далі по тексту Порядок № 14-1).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 14-1 розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.

Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів.

Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Інформація про дату і час надсилання розрахунків надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх відправки.

Колегія суддів враховує, що повноваження Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у цьому випадку обмежуються лише складенням розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій у встановленому порядку.

З системного аналізу правових норм убачається, що такі суми адміністративно-господарських санкцій не можуть бути примусово стягнуті на підставі розрахунку відповідача та сплачуються підприємством у добровільному порядку або шляхом звернення Фонду інвалідів до суду з відповідним позовом про стягнення зазначених санкцій.

Пунктом 19 частини першоїстатті 4 КАСвизначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зпу справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року№ 9-рп/2008в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Водночас, обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Колегія суддів зауважує, що надісланий у березні 2024 року позивачу розрахунок, створений відповідачем на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та за своєю правовою природою не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Отже, законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року по справі № 300/5834/23 та від 10 січня 2024 року у справі № 340/4174/23, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування.

З огляду на вищевикладене, оскільки дії щодо проведення нарахування позивачу адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом формування відповідного розрахунку та обґрунтованість у ньому сум, не несуть за собою правових наслідків безпосередньо для позивача та не порушують його права, вони окремо не можуть бути оскаржені у судовому порядку, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18,від 02.02.2023 року у справі № 260/3380/21 поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки вказаний спір не підлягає судовому розгляду, провадження у цій справі за позовом ТОВ «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправними та скасування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 28220, 17 грн, на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України підлягає до закриттю.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти Українисуд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на наведене, оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі № 520/9956/24 із закриттям провадження у справі.

Слід зауважити, що хоча суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, суд роз`яснює, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.

Керуючись ст. 238, ч.4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 238, 239, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі № 520/9956/24 - скасувати.

Провадження у справі № 520/9956/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34392037,61037, м. Харків, вул. Героїв Тарасенка, буд 126, офіс 226) до Харківського обласного Територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14070760, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, кім. 16) про визнання протиправними та скасування адміністративно-господарських санкцій - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко