Рішення

від 16.12.2024 по справі 494/1382/23

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

16.12.2024

Справа № 494/1382/23

Провадження № 2/494/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/1382/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Березівської міської ради Березівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Березівського районного суду Одеської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Березівської міської ради Березівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні майном.

Відповідно до розпорядження №294 від 21.12.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ вбачається, що вказана справа підлягає повторному розподілу між суддями у зв`язку з самовідводом судді Панчишина А.Ю.

На підставі викладеного, 21.12.2023 року канцелярією суду проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи та визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римаря І.А.

Ухвалою суду від 03.01.2024 року справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року по справі призначено судову комплексну земельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року відновлено провадження по справі, після надходження висновку експертизи.

25.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

У своїй заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 8.27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області. Під час оформлення спадщини, з`ясувалось, що власником вищевказаної земельної ділянки натепер є ОСОБА_2 . Позивач вважає, що Златоустівською сільською радою Березівського району Одеської області порушено норми законодавства, так як передаючи у власність земельну ділянку, орган місцевого самоврядування розпорядились не землями державної чи комунальної власності, а земельною ділянкою належною на праві власності її матері. Таким чином, передача спірної земельної ділянки у власність відповідача є неправомірною. У зв`язку з вищевказаним позивач просить усунути перешкоди в реалізації права власності на земельну ділянку площею 8.27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області шляхом визнання незаконними дій Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області щодо передачі відповідачу у власність вказаної земельної ділянки, та просить визнати недійсним державний акт про право власності ОСОБА_2 на таку земельну ділянку.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 року.

В судовому засіданні 16.12.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні 16.12.2024 року відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не погодився, заперечував проти задоволення позову. Будь-якого державного акту не отримував та отримав земельну ділянку на законних підставах.

Представниквідповідача Березівської міськоїради Одеськоїобласті усудовому засідання16.12.2024року заперечувалапроти задоволенняпозовних вимог.Вказала,що вонине єналежним відповідачем,оскільки Златоустівськасільська радавзагалі неприймала будь-якірішення щодовищевказаної земельноїділянки відповідача,а приймалосьна підставісаме рішенняБерезівської РДА,яка маєбути відповідачемпо справі.Будь-якого державного акту у відповідача на земельну ділянку - не має. Також, 16.11.2023 року на адресу суду надали письмові пояснення, вказали, що в позовній заяві відсутні факти, які б вказували, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, тому доходять до висновку, що померла ОСОБА_5 не зверталась до землевпорядної організації з заявою про розроблення проекту землеустрою. Вважає, що ОСОБА_4 обрала неналежний спосіб захисту свого порушеного права та не до належного відповідача.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.06.2021 року померла ОСОБА_5 (том 1 а.с.8), після її смерті заведено спадкову справу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (том 1 а.с.9), спадкоємцем після її смерті являється ОСОБА_4 - позивач (том 1 а.с.10).

Відповідно до Державного акту на власності на земельну ділянку серії Р1 № 466136 від 18.12.2002 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 8.27 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області (том 1 а.с. 11).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.03.2023 року номер НВ-0000376072023, земельна ділянка кадастровий номер 5121282100:01:001:0480 площею 8.3071 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області належить ОСОБА_2 (том 1 а.с.12-13).

24.04.2024 року до суду надійшов висновок експерта №24-1193 судової земельно-технічної експертизи, згідно якого встановлено, що існує порушення межі та накладення земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, наданої ОСОБА_5 та земельної ділянки наданої ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області, площа накладення складає 8.2586 га (том 2 а.с.93-101).

З огляду на це, позивач звернулась з позовом до відповідачів, яким просить усунути перешкоди в реалізації права власності на земельну ділянку площею 8.27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області шляхом визнання незаконними дій Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області щодо передачі відповідачу у власність вказаної земельної ділянки, та просить визнати недійсним державний акт про право власності ОСОБА_2 на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст.2Цивільно-процесуалногокодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1ст.4 ЦПК Українита ч. 1, ч. 2ст.16 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право;відновлення становища, яке існувало до порушення;примусове виконання обов`язку в натурі;зміна правовідношення;припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 316 ЦК Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зістаттею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно зістаттею 79-1 Земельного кодексу України(далі ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1ст.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено із матеріалів цивільної справи (а.с.1-24 т.ІІ), ОСОБА_2 набув права власності на земельну ділянку площею 8.3071 га кадастровий номер 5121282100:01:001:0480 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області, про що свідчать Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.04.2014 року та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.04.2014 року (а.с.84-85 т.ІІ).

Підставою розроблення та отримання стало саме розпорядження Березівської районної державної адміністрації Одеської області №493/А-2013 від 17.12.2013 року, якому ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель на території Златоустівської сільської ради Березіського району Одеської області (том 2 а.с.12) та розпорядження Березівської районної державної адміністрації Одеської області №45/А-2014 від 07.02.2014 року якою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 Златоустівської сільської ради Березіського району Одеської області (том 2 а.с.13).

Як зазначив відповідач, останній звертався саме до Березівської РДА для отримання свідоцтва про право власності.

Ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимогст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статтей12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.1, ч.3ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч.2ст. 48 ЦПК України,позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава .

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається із позовної заяви, а саме в прохальній частині позивач просить усунути перешкоди в реалізації права власності на земельну ділянку площею 8.27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області шляхом визнання незаконними дій Златоустівської сільської ради Березівського району Одеської області, правонаступником якої є Березівськоа міська рада Одеської області, щодо передачі відповідачу у власність вказаної земельної ділянки, та просить визнати недійсним державний акт про право власності ОСОБА_2 на таку земельну ділянку.

Проте, як вбачається із наданих відповідачем доказів, ОСОБА_2 надавався дозвіл на розроблення документації із землеустрою на спірну земельну ділянку та про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі саме розпорядженнями Березівської районної державної адміністрації Одеської області.

Під час судового засідання встановлено, що дані розпорядження є діючими та не скасовані.

Таким чином, Березівська районна державна адміністрація Одеської області, є державним органом який видавав Розпорядження щодо розроблення документації та встановлення меж спірної земельної ділянки ОСОБА_2 і має бути належним відповідачем у даній справі.

Враховуючи викладене судом встановлено, що Березівська міська рада Одеської області не є належним відповідачем у даній справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року по справі № 304/1500/17-ц (провадження № 61-1470св20).

Під час судового розгляду 16.12.2024 року справи, судом неодноразово ставилось питання щодо будь-яких клопотань, заяв, надання доказів сторонами, натомість позивач клопотань, заяв не заявляв, в тому числі про залучення до участі у справі належного відповідача.

Більш того, доказів наявності саме державного акту про право власності ОСОБА_2 земельної ділянки, який позивач у вимогах просить визнати недійсним - не надано, а відповідачами стверджується взагалі про його відсутність, оскільки останній володіє земельною ділянкою на підставі свідоцтва.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Березівської міської ради Березівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні майном необхідно відмовити, оскільки нею заявлено вимоги до неналежного відповідача, розпорядження Березівської РДА на підставі яких видавався дозвіл на розроблення проекту ОСОБА_2 є діючими, доказів наявності саме державного акту про право власності на землю ОСОБА_2 не надано.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача залишено без задоволення, то судові витрати покладаються саме на ОСОБА_4 .

Керуючись статтями13,77-78,81,141, 211,247,263-265,268,319 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Березівської міської ради Березівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні майном залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Березівська міська рада Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056842, адреса: пл. Генерала плієва, 9, м. Березівка, Одеська обл.).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.12.2024 року.

Суддя І.А. Римар