Рішення

від 30.09.2024 по справі 496/2504/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2504/24

Провадження № 2/496/1728/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби,

УСТАНОВИВ:

Керівник Біляївської окружної прокуратури Костенко С. звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль), в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 131359 грн, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 3028 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 20.05.2022 року у справі № 496/1179/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн з конфіскацією знарядь вчинення адміністративного правопорушення, які є приватною власністю порушника. Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 31.05.2022 року. В рамках розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що 21.02.2022 року о 10:00 год в Одеській області, Одеському районі, с. Градениці на Кучурганському водосховищі Малишев В.М. здійснював лов риби на човні з двигуном, лісковими сітками, без дозвільних документів у кількості 3 шт., та виловив такі водні біоресурси: риба карась сріблястий 3 шт., щука 9 шт., тарань 61 шт., згідно такс, які встановлені постановою КМУ № 1209 від 21.11.2011 року, на загальну суму 131359 грн, не маючи дозволу на промисел та використовуючи заборонені знаряддя лову для рибалок любителів, сітками 3 шт. Водночас, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 зазначеної шкоди в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення № 496/1179/22 судом не вирішувалось. При цьому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 002933/83 від 21.02.2022 року службовими особами Чорноморського рибоохоронного патруля повідомлено ОСОБА_1 про спричинену його діями шкоду у розмірі 131359 грн, проте згідно з інформацією Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) за № 1-16/68-25 від 05.03.2024 року останній до теперішнього часу завдані збитки добровільно не відшкодував, а тому вони підлягають стягненню у примусовому порядку, у зв`язку з чим керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся з даним позовом до суду.

Прокурор Іщук А.О. в судове засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги керівника Біляївської окружної прокуратури підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву прокурора, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що позов у даній справі подано керівником Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль), судом враховано наступне.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно доп.п.3,4ст.23Закон України«Про прокуратуру»прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 року (справа № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19), прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою встановлення Біляївською окружною прокуратурою наявності підстав для представництва інтересів держави в суді щодо відшкодування збитків, заподіяних незаконним виловом риби, прокуратурою на адресу Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) було надіслано лист від 03.01.2024 року з проханням повідомити, чи відшкодовувались у добровільному порядку ОСОБА_1 збитки, спричинені адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 85 КУпАП, у розмірі 131359 грн, та чи вживались Управлінням заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів на суму 131359 грн, в тому числі позовного характеру, з долученням підтверджуючих документів за наявності (а.с. 24-27).

У відповідь на вказаний лист Чорноморське басейнове управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) листом № 1-16-/68-24 від 05.03.2024 року повідомило Біляївську окружну прокуратуру про те, що на адресу Чорноморського рибоохоронного патруля не надходили квитанції щодо сплати збитків вказаним правопорушенням, тому збитки залишають невідшкодовані, а також про те, що Чорноморським рибоохоронним патрулем не вживались заходи щодо ОСОБА_1 для відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби у порядку цивільного судочинства та не плануються заходи позовного характеру за вищевказаним фактом у зв`язку з відсутністю фінансування, у зв`язку з чим Чорноморське басейнове управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) не заперечує проти подання Біляївською окружною прокуратурою позову про відшкодування шкоди в інтересах держави в особі Чорноморського рибоохоронного патруля (а.с. 28).

Приймаючи до уваги вказані вище обставини, суд дійшов висновку, що підстави для процесуального представництва прокуратури є підтвердженими.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що полягають в неотриманні коштів в державний бюджет, що призводить до неможливості виконання відповідних природоохоронних та соціальних програм, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі обґрунтовано.

Приймаючи до уваги заяву прокурора та представника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль), дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 20.05.2022 року по справі № 496/1179/22 відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника (сітка ліскова світлого кольору: вічко40 мм, висота1,5 м, довжина100 м, у кількості 1 шт., сітка ліскова світлого кольору: вічко35 мм, висота1,5 м, довжина75 м, у кількості 1 шт., сітка ліскова світлого кольору: вічко45 мм, висота1,5 м, довжина75 м, у кількості 1 шт., човен Днепр 2у кількості 1 шт., двигун підвісний SUZUKI15л. силу кількості1 шт. (а.с. 20-21). Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили 31.05.2022 року.

В рамках розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що 21.02.2022 року о 10:00 год в Одеській області, Одеському районі, с. Градениці на Кучурганському водосховищі гр. ОСОБА_1 здійснював лов риби на човні з двигуном, лісковими сітками, без дозвільних документів у кількості 3 шт., та виловив такі водні біоресурси: риба карась сріблястий 3 шт., щуку9 шт., тарань61 шт., згідно такс, які встановлені постановою КМУ № 1209 від 21.11.2011 р., на загальну суму 131359 грн, не маючи дозволу на промисел та використовуючи заборонені знаряддя лову для рибалок-любителів, сітками 3 шт. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п.п. 3.15 «Правил любительського спортивного рибальства», відповідальність за яке передбаченост. 63 Закону України «Про тваринний світ», таким чином скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 4ст. 85 КУпАП, а саме: грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову).

Водночас, питання про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди судом не вирішувалось, оскільки відповідно до ст. 40 КУпАП така шкода підлягає стягненню в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а частиною 6 вказаної статті встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, здійсненого за таксами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду державі у розмірі 131359 грн (а.с. 19).

Із листа Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) № 1-16-/68-24 від 05.03.2024 року адресованого Біляївській окружній прокуратурі вбачається, що на адресу Чорноморського рибоохоронного патруля квитанції щодо сплати збитків, спричинених ОСОБА_1 внаслідок вчинення вказаного вище правопорушення не надходили, тому збитки залишають невідшкодовані (а.с. 28).

Стаття 13 Конституції України, статті 3-5 Закону України «Про тваринний світ», стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об`єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Частиною 2 ст. 10 та ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 до теперішнього часу заподіяну ним внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, шкоду добровільно не відшкодував, суд вважає позовні вимоги керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, у тому числі, за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, належать до надходжень Державного та місцевих бюджетів і сплачуються на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків, відповідно.

Пунктом 4.1. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 291/22823 від 19.02.2013 року, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Також, п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1569/21881 від 12.09.2012 року, передбачено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства, окрім іншого, відкривають рахунки в національній валюті в Казначействі для зарахування доходів місцевих бюджетів та інших надходжень, передбачених законодавством, на ім`я органу Казначейства у розрізі кодів бюджетної класифікації та у розрізі місцевих бюджетів усіх рівнів; здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Отже завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок, із якого органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Згідно з листом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) за № 2-8-9/403-22 від 22.03.2022 року грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в межах території Біляївської територіальної громади Одеського району Одеської області, підлягають сплаті на розрахунковий рахунок UA978999980333149331000015578, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) отримувач ГУК в Одеській обл./ ОТГ м. Біляївка /24062100, код доходів 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» (а.с. 12-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 1311 Конституції України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 26, 27, 34, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. ст. 5, 15, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 9, 10, 12, 13, 56, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Чорноморський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 131359 грн шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок UA978999980333149331000015578 фонду охорони навколишнього природного середовища Біляївської територіальної громади Одеського району Одеської області, отримувач ГУК в Одеській області, ОТГ м. Біляївка, код доходів - 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок UA808201720343100002000000564 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026 м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. (048) 731 98 00, неприбуткова організація) судовий збір у розмірі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.09.2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра