Постанова

від 19.12.2024 по справі 420/18128/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18128/23

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 420/18128/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2024 року представник ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2023 №UA500500/2023/000795;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000385/2 від 20.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2023 №UA500500/2023/00079;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.02.2023 між ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» як покупцем та «MARAZZI GROUP Srl a socio unico» (Італія), як продавцем було укладено контракт №06022023-01, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов?язується придбати Товар, зазначений у Рахунках до цього Договору та розрахуватися за Товар відповідно до зазначених умов у ст. 3 цієї Угоди. У зв`язку із імпортуванням на територію України на умовах поставки EXW INCOTERM товару плитки керамічної з кам`яної кераміки з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.% та - плитки з кам`яної кераміки, глазурованої, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас % декларантом позивача подано до Митниці щодо митного оформлення вказаних товарів електронні митні декларації від 18.05.2023 р.№ 23UA500500016907U6 від 18.05.2023 р., та № 23UA500500016908U5 від 18.05.2023 р. та документи, що підтверджують митну вартість товарів, визначену за ціною Контракту. Проте, за результатами розгляду наданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2023 року №UA500500/2023/000385/2 та №UA500500/2023/000386/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2023 року №UA500500/2023/000795 та №UA500500/2023/00079. Позивач вважає вказані рішення відповідача протиправними, вказуючи на те, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. У зв`язку із цим усі подальші дії відповідача щодо визначення митної вартості товарів за не основними методами у розумінні статті 57 Митного кодексу України є неправомірними, так як митний орган отримав всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митні декларації (МД) № 23UA500500016907U6 та МД № 23UA500500016908U5 від 18.05.2023, відповідно до яких за умовами поставки EXW на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ», а саме, : «товар №1 - плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас % … » та «товар № 1 - плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас % … » Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, встановлено розбіжності, ознаки підробки та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2023 № UA500500/2023/000385/2 та №UA500500/2023/000386/2. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 20.05.2023 декларантом надіслано каталог виробника від 06.02.2023 б/н та листи від 19.05.2023 № 19/05-1 та 19/05-2, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості за їх відсутності. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500500016907U6 та № 23UA500500016908U5 від 18.05.2023 містились розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. При цьому, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б). Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000385/2 та №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023 та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000795 і № UA500500/2023/000795 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.10.2024 у справі № 420/18128/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнив.

Визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2023 №UA500500/2023/000795;

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000385/2 від 20.05.2023;

Визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2023 №UA500500/2023/00079;

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП ПРЕМІУМ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 736,00 (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) гривень .

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» витрати пов`язанні з залученням перекладача у розмір 10 770,00 (десять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 копійок) гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що заявлені позивачем витрати на перекладача не були безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи у суді, а відтак відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2023 між ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» (Україна), як покупцем, та «MARAZZI GROUP Srl a socio unico» (Італія) як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №06022023-01, відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором, Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати Товар, зазначений у Рахунках до цього Договору та розрахуватися за Товар відповідно до зазначених умов у ст. 3 цієї Угоди. Основні умови купівлі-продажу погоджуються Сторонами в цьому Договорі та Рахунках, які підписуються обома Сторонами та є невід`ємною частиною Договору (підпункт .1.1. договору). Товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі EXW Incoterm (підпункт 4.1. договору ).

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки EXW BG Isperih був ввезений товар, а саме: «плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас %»

Декларантом позивача до Одеської митниці подано митні декларації, зокрема, (МД) №23UA500500016907U6 та №23UA500500016908U5 від 18.05.2023 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД,зокрема,

- по МД №23UA500500016907U6 від 18.05.2023: рахунок-проформа (Proforma invoice) №72026157 від 28.03.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2420_B04RBG від 15.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.05.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № A им 0000551272 від 15.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 12.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 00001703 від 17.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17/05-1 від 17.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 28.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 06022023-01 від 06.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №23BG004002AA566375 від 15.05.2023.

- по МД №23UA500500016908U5 від 18.05.2023: рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026158 від 28.03.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2421_B04RBG від 16.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16.05.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № A им 0000551274 від 16.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 12.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 00001704 від 17.05.2023;документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17/05-2 від 17.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 28.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 06022023-01 від 06.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23BG004002AA566974 від 15.05.2023.

В подальшому, митний орган повідомив декларанта, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а тому відповідно до п. 5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- по МД №23UA500500016907U6 від 18.05.2023 - 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- по МД №23UA500500016908U5 від 18.05.2023: - 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

20.05.2023 декларантом надіслано каталог виробника від 06.02.2023 б/н та листи від 19.05.2023 № 19/05-1 та №19/05-2, якими повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості за їх відсутності.

Відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ та внаслідок не усунення встановлених розбіжностей та підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема,

- рішення № UA500500/2023/000385/2 від 20.05.2023 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод « 2б». ( ст. 60 МКУ).

- рішення №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод « 2б». ( ст. 60 МКУ).

Також, Одеською митницею складено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000795 і №UA500500/2023/000795 від 20.05.2023.

Товар випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) № 23UA500500017289U3 та № 23UA500500017291U5 від 20.05.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією по МД № 23UA500500016907U6 від 20.05.2023 в розмірі 59 597,80 грн., по (МД) № 23UA500500016908U5 від 20.05.2023 у розмірі 59 228,82 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Разом з тим, суд зазначив, що оскільки переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду, якою було позов залишено без руху, на стадії відкриття провадження по справі, наданий суду з метою доведення своєї позиції, а тому такі витрати позивача безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 06.02.2023 між ТОВ «ТОП ПРЕМІУМ» (Україна), як покупцем, та «MARAZZI GROUP Srl a socio unico» (Італія) як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №06022023-01, відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором, Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати Товар, зазначений у Рахунках до цього Договору та розрахуватися за Товар відповідно до зазначених умов у ст. 3 цієї Угоди. Основні умови купівлі-продажу погоджуються Сторонами в цьому Договорі та Рахунках, які підписуються обома Сторонами та є невід`ємною частиною Договору (підпункт .1.1. договору). Товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі EXW Incoterm (підпункт 4.1. договору ).

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки EXW BG Isperih був ввезений товар, а саме: «плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас %»

Декларантом позивача до Одеської митниці подано митні декларації, зокрема, (МД) №23UA500500016907U6 та №23UA500500016908U5 від 18.05.2023 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД,зокрема,

- по МД №23UA500500016907U6 від 18.05.2023: рахунок-проформа (Proforma invoice) №72026157 від 28.03.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2420_B04RBG від 15.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.05.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № A им 0000551272 від 15.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 12.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 00001703 від 17.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17/05-1 від 17.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 28.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 06022023-01 від 06.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №23BG004002AA566375 від 15.05.2023.

- по МД №23UA500500016908U5 від 18.05.2023: рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026158 від 28.03.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2421_B04RBG від 16.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16.05.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № A им 0000551274 від 16.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 12.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 00001704 від 17.05.2023;документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 17/05-2 від 17.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 28.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 06022023-01 від 06.02.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01032023 від 01.03.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23BG004002AA566974 від 15.05.2023.

В подальшому, митний орган повідомив декларанта, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а тому відповідно до п. 5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- по МД №23UA500500016907U6 від 18.05.2023 - 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- по МД №23UA500500016908U5 від 18.05.2023: - 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

20.05.2023 декларантом надіслано каталог виробника від 06.02.2023 б/н та листи від 19.05.2023 № 19/05-1 та №19/05-2, якими повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості за їх відсутності.

Відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ та внаслідок не усунення встановлених розбіжностей та підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема,

- рішення № UA500500/2023/000385/2 від 20.05.2023 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод « 2б». ( ст. 60 МКУ).

- рішення №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод « 2б». ( ст. 60 МКУ).

Також, Одеською митницею складено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000795 і №UA500500/2023/000795 від 20.05.2023.

Товар випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) № 23UA500500017289U3 та № 23UA500500017291U5 від 20.05.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією по МД № 23UA500500016907U6 від 20.05.2023 в розмірі 59 597,80 грн., по (МД) № 23UA500500016908U5 від 20.05.2023 у розмірі 59 228,82 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.

Щодо аргументів митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо ) числових даних щодо таких складових митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Положеннями підпункту в пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до п.4.1 договору №06022023-01 від 06.02.2023 сторонами прямо погоджено, що товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі EXW Incoterm, які є чинними на момент укладання угоди про купівлю-продаж.

При цьому, у рахунку-проформі (Proforma invoice) №72026157 від 28.03.2023 зазначено EXW.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін умови поставки EXW, англ. Ex Works, або «Франко завод» (…назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

При цьому, відповідно до таких умов фактично єдиним обов`язком продавця є пакування та маркування товару.

З аналізу поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат позивача на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Наведене свідчить про те, що вартість упаковки та пакувальних матеріалів включена до ціни товару, що встановлено наведеними документами.

Також, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих декларантом з урахуванням оскаржуваних рішень, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Відтак, вищевказані аргументи митного органу є необґрунтованими.

Щодо аргументів митниці про те, що прайс-лист від 10.03.2023 б/н містить ціну без урахування умов поставки, колегія суддів зазначає, що останні є безпідставними, з огляду на таке.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Апеляційний суд зазначає, що за умови непідтвердження належними і допустимими доказами наявності у поданих на підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, суб`єкт владних повноважень, приймаючи відповідні рішення, діє не в межах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому положеннями чинного законодавства.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Водночас, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур (див. постанову Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18).

Щодо доводів митного органу про відсутність підписів та печаток підприємств, що уклали зовнішньоекономічний договір № №06022023-01 від 06.02.2023.

Колегією суддів з матеріалів справи, а саме з Контракту встановлено, що на останньому наявні підписи керівних осіб та печатки підприємств, навіть вбачається код MARAZZI GROUP Srl a socio unico 00611410374 (а.с.31).

При цьому, відповідачем під час розгляду справи доказів зворотного не надано, а також не надано доказів підробки вищевказаних документів.

Додатково апеляційний суд зауважує, що дані обставини не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо аргументів відповідача про наявність розбіжностей у сумі переплати за банківським платіжним документом від 12.05.2023 в розмірі 5273,04 EUR, а за інвойсом від 15.05.2023 № 2420_B04RBG в розмірі 5273,06 EUR.

Апеляційним судом встановлено, що разом із МД №23UA500500016907U6 від 18.05.2023 на підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано рахунок проформу № 72026157 від 28.03.2023 на суму 5 273,04 EUR (а.с. 48) та рахунок фактура № 2420_B04RBG від 15.05.2023 на суму 5 273,06 EUR.(а.с. 49).

Водночас, відповідно до банківського документа б/н від 12.05.2023 у графі 32А вказано, що оплата була здійснена в сумі 5 273,04 EUR , відповідно до графи 70 (деталі платежу) оплата здійснювалася на виконання зовнішньоекономічного контракту № №06022023-01 від 06.02.2023 та проформи рахунку № 72026157 від 28.03.2023 сума якого складає 5 273,04 EUR.

З огляду на викладене, оскільки оплата була здійснена по рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026157 від 28.03.2023 на суму 5 273,04 EUR, розбіжності у числовому визначення митної вартості товару відсутні, про що правильно виснував суд першої інстанції.

З цих же підстав колегія суддів вважає безпідставними аналогічні зауваження митного органу, викладені в рішенні №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023.

Щодо твердження відповідача про наявність розбіжностей у сумі переплати за банківським платіжним документом від 12.05.2023 в розмірі 5273,04 EUR, а за інвойсом від 16.05.2023 №2421_B04RBG вартість вказана 5251,75 EUR.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із МД №23UA500500016908U5 від 18.05.2023 року на підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026158 від 28.03.2023 на суму 5258,85 EUR (а.с. 78) та рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2421_B04RBG від 16.05.2023р. на суму 5 251,75 EUR.(а.с. 79)

З наданого до митного оформлення банківського документа б/н від 12.05.2023, а саме графи 32А, вбачається, що оплата була здійснена в сумі 5 258,85 EUR.

Відповідно до графи 70 (деталі платежу) оплата здійснювалася на виконання зовнішньоекономічного контракту № 06022023-01 від 06.02.2023 та рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026158 від 28.03.2023 сума якого складає 5 258,85 EUR.

Отже, позаяк оплата була здійснена по рахунок-проформа (Proforma invoice) № 72026158 від 28.03.2023 на суму 5 258,85 EUR, то розбіжності у числовому визначення митної вартості товару відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2023 №UA500500/2023/000795, №UA500500/2023/000385/2 від 20.05.2023, №UA500500/2023/000386/2 від 20.05.2023 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митну декларацію від 12.05.2024 № UA100320/2023/011977.

Проте, спірне рішення містить лише посилання на таку митну декларацію, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.

Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що заявлені позивачем витрати на перекладача не були безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи у суді, а відтак відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Колегія суддів відхиляє вищевказані доводи, оскільки переклад документів, наданий на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 про залишення позовної заяви без руху та датований 09.08.202, тобто після звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом 18.07.2023.

Відтак, витрати позивача на переклад документів, долучених до матеріалів справи, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 420/18128/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк