Ухвала

від 20.12.2024 по справі 466/5381/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5381/24

Провадження № 1-кп/466/605/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12024141380000330 від 06.03.2024 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 23 лютого 2024 року, приблизно о 20 год. 00 хв., в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, повторного таємного викрадення з прилавку торгового залу магазину «Близенько» № 99 ПП «Мережа-Сервіс Львів», що розташований за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 42а, однієї банки ікри «Шаланда Лососева зерниста», закупівельною вартістю (без врахування ПДВ) 291 грн. 50 коп. та однієї банки ікри «Спецпосол Лососева», закупівельною вартістю (без врахування ПДВ) 211 грн. 30 коп., чим спричинено ПП «Мережа-Сервіс Львів» матеріальну шкоду на загальну суму 502 грн. 80 коп. (без врахування ПДВ.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викрадення чужого майна, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння, оскільки Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року змінено вартість викраденого майна, яка необхідна для визначення правопорушення як кримінально караного, а розмір викраденого майна, який ставиться обвинуваченому у провину 502,80 грн. наразі не утворює складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тому просить провадження закрити.

Обвинувачений підтримав клопотання прокурора.

Від представника потерпілого поступило клопотання про проведення розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07 жовтня 2024 року щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки «Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.»

Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.

Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованих дій 2024 рік, мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 3028,00 грн. З досліджених матеріалів даного судового провадження встановлено, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 502,80 грн.

Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).

Крім того, згідно п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 року втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_4 , а останній не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід щодо обвинуваченого слід скасувати.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 284, 479-2 КПК України, суд,-

постановив:

Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024141380000330 від 06.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід скасувати.

Речові докази СД-Р-диски із записами з камер відеоспостереження залишити у матеріалах даного кримінального провадження.

Цивільний позов, заявлений в інтересах потерпілого-юридичної особи ПП «Мережа-Сервіс Львів» залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1