Постанова

від 17.12.2024 по справі 27/55

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа №27/55(914/3626/23)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Скрипчук О.С.

Секретар судового засідання:Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Квіткін Ю.М.;

від відповідача: Рабінович М.П.;

арбітражний керуючий: Сибаль А.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Рома б/н від 28.10.2024 (вх. №01-05/3056/24 від 28.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 (повний текст рішення складено 22.10.2024)

у справі №27/55(914/3626/23) (суддя Чорній Л.З.)

за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Жовква Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства Рома, м. Рава-Руська, Львівська область

про стягнення 1 750 000,08 грн заборгованості із орендної плати

в межах провадження у справі № 27/55

за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за заявою Спільного українсько-німецького підприємства - фірма Тристалко у формі ТзОВ, про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма Тристалко у формі ТзОВ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Технотерн-Буд, Приватного акціонерного товариства Козлівський цегельний завод, Приватного акціонерного товариства Алтек від 06.06.2019 про розірвання мирової угоди у справі № 27/55, укладеної 17.05.2013 р.; розірвано мирову угоду від 17.05.2013 року у справі № 27/55; поновлено провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17, код ЄДРПОУ № 14338335) на стадії процедури санації; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим санацією призначено Кочергана Богдана Васильовича керівника Спільного українсько - німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ.

Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про поновлення провадження у справі № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ у зв`язку із розірванням мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 затверджено план санації боржника Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ, клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про припинення податкової застави від 17.09.2019 за вх. № 2512/19 задоволено, припинено податкову заставу та звільнено активи з податкової застави. Клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про скасування арештів від 17.09.2019 за вх. № 2513/19 задоволено, скасовано арешти, накладені на все нерухоме майно боржника - Спільного українсько-німецького підприємства - фірма Тристалко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

12.12.2023 через систему Електронний суд Спільне українсько-німецьке підприємство - фірма Тристалко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю подало позовну заяву за до відповідача Приватного підприємства Рома про стягнення 1 750 000,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору оренди від 02.01.2018, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс та щомісяця сплачує орендодавцю оренду плату. Позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним передано, а відповідачем прийнято майно за актом приймання-передачі від 02.01.2018.

Позивач зазначає, що відповідно до п.7.1. цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Згідно з ч.1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Оскільки після закінчення строку Договору (31.12.2019) відповідач продовжив користуватись майном, то у зв`язку із відсутністю протягом одного місяця заперечень СП "Тристалко" (по 31.01.2020) Договір було поновлено на строк, який було раніше встановлено Договором, тобто по 29.12.2021 (на 729 днів), подальшому договір знову поновлено.

Згідно з п.2.1. Договору за користування орендованим Майном Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 145 833,34 грн без ПДВ.

Позивач вважає, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати не виконав. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період січень 2020 грудень 2020 на суму 145 833,34 грн. х 12 = 1 750 000,08 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №27/55(914/3626/23) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Рома на користь Спільного українсько-німецького підприємства фірма Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) 1 750 000,00 грн. заборгованості із орендної плати та 21 000,00 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що у порушення умов п. 2.2 договору відповідач станом на 08.12.2023 не здійснив оплату орендної плати за період січень 2020 грудень 2020 на суму 1 750 000,08 грн. Докази оплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство Рома оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 28.10.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №27/55(914/3626/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначає, що строк договору оренди від 01.02.2018 закінчився 31.12.2019, оскільки його кінцевий строк був визначений у п. 7.1. договору; у самому договорі відсутні положення, які б визначали можливість та регулювали порядок його продовження на той самий чи інший строк; позивач у надісланому 10.01.2020 відповідачу листі сам підтвердив той факт, що такий строк закінчився і визначив конкретні умови, за дотримання (виконання) яких строк дії договору оренди від 02.01.2018 був би продовжений, а саме, направлення представника ПП РОМА до 15.01.2020 для підписання відповідних документів. Відповідач вважає, що невиконання цієї умови якраз й свідчить про не продовження чи не укладення на новий чи той самий строк договору оренди від 02.01.2018, фактично вказаним вище листом позивач, повідомив відповідачу про те, що договір оренди від 02.01.2018 припинився, а також, надіслав відповідачу оферту на продовження дії цього Договору. Оскільки позивач протягом місяця з дня закінчення строку договору оренди від 02.01.2018 направив відповідачу заяву про припинення строку дії цього Договору та визначив умови, виконання яких з боку Відповідача обумовлювали б продовження його на той самий строк, на думку ПП "РОМА" строк Договору оренди від 02.01.2018 тим більше не був продовжений. Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

15.11.2024 від Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ надійшов відзив б/н від 14.11.2024 (вх. 01-04/7794/24) в якому зазначає, що продовження орендних відносин між сторонами підтверджується серед іншого тим, що відповідач як орендар майна, користувався електричною енергією, проводячи вже у 2020 оплату за реактивну електроенергію на рахунок ПрАТ Львівобленерго за позивача, що підтверджується платіжними дорученнями № 167 від 28.02.2020 (за січень 2020) та № 586 від 13.05.2020 (за лютий 2020). Такі платежі здійснювались в межах укладеного позивачем з Приватним акціонерним товариством ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії до якого приєднався позивач згідно заяви-приєднання від 20.12.2018.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Рома б/н від 28.10.2024 (вх. №01-05/3056/24 від 28.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №27/55(914/3626/23).

Ухвалою суду від 14.11.2024 призначено розгляд справи на 10.12.2024.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено розгляд справи на 17.12.2024.

У судовому засіданні 17.12.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представник позивача та арбітражний керуючий заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2018 між Спільним українсько-німецьким підприємством „Тристалко у формі ТзОВ та Приватним підприємством Рома, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі №27/55 (914/1780/23) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством фірмою Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством Рома. Стягнуто з Спільного українсько-німецького підприємства фірма Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Приватного підприємства Рома 2 684,00 грн. судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі №27/55(914/1780/23) скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №27/55(914/1780/23) касаційну скаргу Приватного підприємства Рома залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №27/55(914/1780/23) залишено без змін.

Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частинах 1, 6 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною 1 статті 763 ЦК України встановлено загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, визначений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з п. 2.1 договору за користування орендованим майном орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 145 833,34 грн без ПДВ. Загальна суму цього договору становить 3 350 000,00 грн. Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата проводиться орендарем щомісячно шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 5-го числа наступного за місяцем оплати.

Згідно з п. 3.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п. 3.2 цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.2 договору майно повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем за актом приймання-передачі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін на скріплюється печатками, і є складовою та невід`ємною частиною даного договору, визначений як додаток №1.

Підтвердженням наявності майна за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09.03.2021 за №247309005. Копія вказаної інформаційної довідки долучена позивачем до позовної заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач за актом приймання-передачі майна від 02.01.2018 передав відповідачу в оренду цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, що знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. У п. 3 акта зазначено, що технічний стан майна у момент його передачі є задовільний та такий, що відповідає технічним та санітарним вимогам. Ніяких зауважень або вимог від орендаря до орендодавця немає. Акт приймання-передачі від 02.01.2018 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Копія акта долучена до позовної заяви.

Згідно із частиною 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються приписами ЦК України щодо регулювання договору найму.

У частині 1 статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному - сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 3.6. договору протягом 10 (десяти) календарних днів з дати припинення дії цього договору, майно повертається орендарем орендодавцеві, про що сторонами підписується акт приймання-передачі орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Згідно з п. 3.6.1 договору у разі не повернення орендарем орендодавцю орендованого майна протягом 10 (десяти) календарних днів з дати припинення дії цього договору, орендодавець вправі вимагати від орендаря повернення майна та відшкодування збитків, завданих затримкою, про що письмово повідомляє орендаря.

Господарським судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі про повернення орендодавцю орендованого майна, а також, відсутні документи чи заяви орендаря про припинення або зміну договору. Станом на момент звернення до суду відповідач продовжує користуватись орендованим майном.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір вважається продовжений на той самий термін та на тих самих умовах.

Згідно із п. 3 наказу Фонду державного майна України «Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства» цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти. Визначення загальнодержавного значення об`єктів здійснюється відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що спірне майно, яке було в даному випадку передано в оренду, враховуючи вищевикладене немає статусу цілісного майнового комплексу, відповідно до відомостей із реєстру прав власності на нерухоме майно позивачем передано в оренду відповідачу виробничий корпус цегельного заводу першої черги.

Відповідно до п. 2.2. договору орендна плата проводиться Орендарем щомісячно, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем оплати.

Згідно з умовами п.2.2 договору позивач нарахував відповідачу орендну плату за період січень 2020 грудень 2020 на суму 1 750 000,08 грн, а саме: орендна плата за січень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за лютий 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за березень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за квітень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за травень 2020 в сумі 145 833,34 грн; орендна плата за червень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за липень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за серпень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за вересень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за жовтень 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за листопад 2020 на суму 145 833,34 грн; орендна плата за грудень 2020 на суму 145 833,34 грн.

У порушення умов п. 2.2 договору відповідач станом на 08.12.2023 не здійснив оплату орендної плати за період січень 2020 грудень 2020 на суму 1 750 000,08 грн. Докази оплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Щодо тверджень скаржника про те, що строк договору оренди від 01.02.2018 закінчився 31.12.2019, оскільки позивач у надісланому 10.01.2020 відповідачу електронному листі підтвердив той факт, що такий строк закінчився і визначив конкретні умови, за дотримання (виконання) яких строк дії договору оренди від 02.01.2018 був би продовжений, а саме, направленням представника ПП РОМА до 15.01.2020 для підписання відповідних документів, апеляційний суд звертає увагу на те, що зазначений порядок не передбачений договором оренди, між сторонами, та окрім цього, відповідачем не надано доказів надіслання позивачу заперечень щодо продовження орендних відносин, а отже останній відповідно до вимог ст.ст. 76-79 ГПК України не може вважатися належним, допустим та достовірним доказом закінчення орендних відносин між сторонами.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №27/55(914/3626/23) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Рома б/н від 28.10.2024 (вх. №01-05/3056/24 від 28.10.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №27/55(914/3626/23) - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Скрипчук О.С.