Постанова

від 17.12.2024 по справі 916/1142/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1142/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Євглевський А.В.,

від позивача не з`явився,

від відповідача Садовський В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія»

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024, ухвалене суддею Д`яченко Т.Г., м. Одеса

у справі № 916/1142/24

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія»

про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання відсутнім права постійного користування, скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі сільська рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія» (далі ТДВ «Алкалія»), в якому просив суд усунути перешкоди власнику Старокозацькій сільській територіальній громаді в особі сільської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом:

- визнання відсутнім права постійного користування ТДВ «Алкалія» на земельну ділянку площею 53,4827 га з кадастровим номером 5120883200:01:001:0119, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька (раніше - Карналіївська) сільська рада (далі земельна ділянка);

- скасування рішення державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Арешкіної Олени Дмитрівни від 29.11.2018 № 44328793 про державну реєстрацію права постійного користування за ТДВ «Алкалія» на земельну ділянку для рибогосподарських потреб (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1707710951208, номер запису про інше речове право 29182028);

- зобов`язання ТДВ «Алкалія» повернути Старокозацькій сільській територіальній громаді в особі сільської ради земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що ТДВ «Алкалія» безпідставно набуло право постійного користування земельною ділянкою.

Зокрема, прокурор вказував, що підставою для реєстрації були: державний акт на право постійного користування землею, виданий 28.11.1995 КСП «Маяк»; документи, що підтверджують правонаступництво ТДВ «Алкалія» від КСП «Маяк» (передавальні акти від 23.11.2010 та від 09.09.2011).

Водночас, вищевказані документи жодним чином не підтверджують факт набуття ТДВ «Алкалія» права постійного користування саме спірною земельною ділянкою.

Отже державному реєстратору не надавалось жодних документів, які б підтверджували приналежність відповідачу земельної ділянки на праві постійного користування. Більш того, спірна земельна ділянка з 27.12.2002 передана в оренду ТОВ «Істок» і знаходилась у його користуванні до його ліквідації у 2016 році.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що сільська рада, будучи власником спірної земельної ділянки, обізнаною про порушення законодавства та маючи відповідні повноваження, протягом тривалого часу не вживала заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом для захисту інтересів держави.

Заперечуючи проти задоволення позову, ТДВ «Алкалія» зазначало, зокрема, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідності їх захисту саме прокурором.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у справі № 916/1142/24 позов прокурора задоволено повністю.

Суд дійшов висновку, що прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави в особі сільської ради.

Щодо суті спору, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Зокрема, погодився з доводами прокурора про те, що ТДВ «Алкалія» протиправно набуло право постійного користування земельною ділянкою. В свою чергу, відповідачем не подано суду жодного належного доказу на спростування доводів та тверджень прокурора, що були визначені ним у поданому позові.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач вкотре зазначає про недоведеність прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави.

Скаржник звертає увагу, що у спірних правовідносинах прокурор безпідставно ототожнює поняття «територіальна громада» та «держава». Прокурором не доведено та необґрунтовано, яким чином користування відповідачем земельною ділянкою зашкодило або може зашкодити інтересам держави.

Також скаржник посилається на те, що саме Держгеокадастр є уповноваженим органом у спірних правовідносинах та мав бути позивачем у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.

25.09.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу ТДВ «Алкалія» залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

07.10.2024 від ТДВ «Алкалія» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ «Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у справі № 916/1142/24, встановлено іншим учасникам справи строк до 01.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань та призначено дану справу до розгляду на 19.11.2024 о 13:00 год.

29.10.2024 від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником жодним чином не спростовані висновки суду першої інстанції про те, що прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави саме в особі сільської ради і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відрядженні з 18.11.2024 по 19.11.2024 відповідно до наказу голови суду від 15.11.2024 № 295-в, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги 19.11.2024 о 13:00 год. не відбувся, про що була складена відповідна довідка. Крім того, у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Ярош А.І. у відпустці з 07.11.2024 по 22.11.2024 відповідно до наказу голови суду від 01.11.2024 № 280-в, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 справу № 916/1142/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М., повідомлено її учасників, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги ТДВ «Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 відбудеться 17.12.2024 о 12:45 год. Одночасно задоволено заяву ТДВ «Алкалія» (вх. № 4262/24 від 12.11.2024) та надано можливість його представнику взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 19.12.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у цій справі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

В силу ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також те, що жодних доводів щодо суті спору (безпідставне набуття відповідачем права постійного користування спірною земельною ділянкою) апеляційна скарга не містить, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у даній справі лише в частині доводів апеляційної скарги - наявності/відсутності у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Судом встановлено, а учасниками справи не спростовано, що спірна земельна ділянка площею 53,4827 га з кадастровим номером 5120883200:01:001:0119, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька (раніше - Карналіївська) сільська рада, розташована в межах Старокозацької територіальної громади, за межами населеного пункту, а відтак, з 27.05.2021 (з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021) належить до земель комунальної власності Старокозацької сільської територіальної громади.

Рішенням державного реєстратора Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 25.11.2021 за № 61829004 проведено державну реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на вказану земельну ділянку.

24.01.2024 прокурор направив Старокозацькій сільській раді лист №12-105вих-24, яким повідомив про виявлені порушення, зокрема про неправомірне набуття відповідачем у постійне користування земельної ділянки під Монашівським водосховищем, та просив повідомити про вжиті сільськ4ою радою заходи або намір вжити заходи, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Позивач листом від 29.01.2024 за №218/07.1-07/151 повідомив прокурора, що погоджується з тим, що при реєстрації речових прав були порушені інтереси територіальної громади, як власника земельних ділянок, просив прокуратуру сприяти захисту порушених прав та інтересів держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.149 т.1).

06.03.2024 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направив Старокозацькій сільській раді відповідне повідомлення (а.с.150 т.1), а 18.03.2024 зверувся до суду з цим позовом.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що прокурором належним чином підтверджені підстави для представництва інтересів держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

Щодо доводів скаржника про те, що саме Держгеокадастр є уповноваженим органом у спірних правовідносинах та мав бути позивачем у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зауважила, що Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб`єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах.

Натомість у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).

Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).

Як вже зазначалось, матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка належить на праві власності Старокозацької сільської територіальної громади, а тому саме про захист її прав та інтересів може йти мова у даному спорі наявність/відсутність у відповідача підстав для набуття права постійного користування її земельною ділянкою.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відтак, належним органом, наділеним повноваження на представництво, в т.ч. захист права та інтересів Старокозацької сільської територіальної громади громади у спірних правовідносинах є саме Старокозацька сільська рада.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем жодним чином не спростовані висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зокрема, про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави саме в особі Старокозацької сільської ради.

Як вже зазначалось, жодних доводів щодо суті спору апеляційна скарга відповідача не містить, висновки суду про безпідставне набуття відповідачем права постійного користування спірною земельною ділянкою скаржником не спростовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі «Серявін та інші проти України», пункт 58).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 у справі № 916/1142/24 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.12.2024.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І Діброва

Н.М. Принцевська