Постанова

від 18.12.2024 по справі 910/849/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№910/849/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича - Чорного Є.О. про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024

у справі №910/849/24 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича

до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

про повернення безпідставно отриманих коштів 455 981, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Моїсеєв Олег Валерійович (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (далі по тексту - відповідач) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 442 700,00 грн, з урахуванням 3 % річних на суму 13 281,00 грн та судових витрат.

В позовній заяві Фізичною особою-підприємцем Моїсеєвим Олегом Валерійовичем надано попередній розрахунок вартості надання юридичних послуг з правничої допомоги до договору від 01.11.2023 №09/27 на загальну суму 37 000, 00 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 23.04.2024 у справі №910/849/24 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/849/24; позов задовольнити повністю; стягнути з поточних та розрахункових банківських рахунків відповідача безпідставно отримані грошові кошти у сумі 442 700, 00 грн, з урахуванням 3 % річних на суму 13 281, 00 грн, загалом 455 987, 00 грн.

До апеляційної скарги додані докази витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на суму 17 500, 00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.09.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/849/24 задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/849/24 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на користь Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича 442 700,00 грн як безпідставно набуті, 12 041,88 грн 3% річних та 6 821,13 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовив. Стягнув з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на користь Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича 10 231,68 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказів на виконання даної постанови доручив Господарському суду міста Києва. Матеріали справи №910/849/24 повернув до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №910/849/24 супровідним листом від 09.10.2024 №910/849/24/09.1-04.1/6418/24 повернуто до Господарського суду міста Києва.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 18.11.2024 (направлено засобами поштового зв`язку 10.11.2024) від представника Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича - Чорного Є.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на користь Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича суму витрат на правничу допомогу у розмірі 54 500, 00 грн.

Також до заяви додано клопотання про поновлення строку на подання документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу, мотивуючи його тим, що після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції позивач, приймаючи до уваги, що судом стягнуті витрати виключно у розмірі сплаченого судового збору, звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, однак ухвалою суду першої інстанції залишено без розгляду заяву позивача, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.11.2024 клопотання представника позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передано колегії судді Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північним апеляційним господарським судом листом від 19.11.2024 надіслано запит Господарському суду міста Києва про направлення матеріалів справи №910/849/24 для розгляду зазначеної вище заяви.

Матеріали справи №910/849/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 12.12.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2024 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича - Чорного Є.О. про ухвалення додаткового рішення призначив на 17.12.2024 о 14 год. 15 хв. Зобов`язав Фізичну особу-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича у строк до 16.12.2024 надати суду апеляційної інстанції докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками відповідачу.

16.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками відповідачу.

У судовому засіданні 17.12.2024 виникла необхідність оголосити перерву до 18.12.2024 о 12:00 год.

Відповідачем 17.12.2024 через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому наголошено, що матеріали справи свідчать, що під час судового засідання 30.09.2024 до закінчення судових дебатів ані позивачем ані його представником не було подано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, ані позивач ані його представник не заявили клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу правову допомогу, у разі чого позивач мав би право подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судове засідання, призначене на 18.12.2024 з`явився позивач та представник позивача, які підтримали свою заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича - Чорного Є.О. про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до приписів частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15- ц).

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з пунктами б) та в) частини 4 статті 282 вказаного Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції додані до апеляційної скарги, в якій міститься вимога і про стягнення судових витрат, які включають витрати на правничу допомогу згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України, від так підстави для залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні.

Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви про відшкодування судових витрат вказував, що позивач не зробив відповідної заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Позивач в свою чергу вказав, що в прохальних частинах позовної заяви та апеляційної скарги просив судові витрати покласти на відповідача та під судовими витратами вбачались і витрати на професійну правничу допомогу, оскільки разом із позовною заявою та апеляційною скаргою були подані відповідні докази щодо понесених витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу, а в додатках до апеляційної скарги наявні докази понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими доводами позивача.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.2023 між Адвокатом Чорним Євгенієм Олександровичем (далі Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Моїсеєвим Олегом Валерійовичем (далі - Замовник) укладено Договір про надання юридичних послуг, правничої допомоги та представництво інтересів №09/27 (далі Договір від 01.01.2023) ( т. 1 а.с. 20).

Згідно з розділом 1 Договору від 01.11.2023 відповідно до умов договору Виконавець зобов`язаний здійснити представництво та захист інтересів ФОП Моїсеєва Олега Валерійовича у судах, правоохоронних органах, та органах державної влади по цивільним, сімейним, кримінальним та адміністративним провадженням, в яких замовник є скаржником, заявником, свідком, потерпілим, або порушених до нього, з наданням виконавцеві прав та повноважень щодо вчинення всіх процесуальних дій, яким наділена сторона у судовому процесі згідно чинного Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, №4651-VI, Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х та Цивільного-процесуального кодексу України від 18.03.2004, №1618-IV і Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року, №2947-III.

Для виконання наданих повноважень Виконавець здійснює таки дії, включаючи наступні (але не обмежуючись ними):

підписувати і подавати заяви, скарги, позовні заяви, приймати участь у проведенні слідчих дій, подавати зустрічні позови, апеляційні та касаційні скарги, змінювати підстави і предмет позову, підтримувати позовні вимоги повністю або частково, відмовлятися від пред?явлених позовних вимог, укладати мирову угоду, брати участь в судовому засіданні, отримувати довідки, ознайомитися з матеріалами судових та кримінальних справ, робити з них витяги, знімати копії, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами та ознайомитись з журналом судового засідання, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення суду, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, отримувати рішення судів (ухвали, постанови, рішення, виконавчі документи), оскаржувати їх, пред?являти виконавчі документи до виконання, оскаржувати дії (бездіяльність) органів державної влади, посадових осіб, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, юридичних осіб всіх форм власності, правоохоронних органів, прокуратури та СБУ; представляти інтереси Замовника у відповідних органах державної виконавчої служби з усіма правами наданими законодавством учасникам виконавчого провадження;

- користуватися іншими правами передбаченими чинним законодавством для даного роду повноважень.

Послуги відповідно до умов зазначеного договору надаються Виконавцем на умовах 100% попередньої оплати у розмірі 37 000,00 гривень, яка здійснюється на користь Виконавця у формі, що не заборонена чинним законодавством України, при цьому оплата за даним договором здійснюється за підготовку та участь Виконавця у господарському процесі у суді апеляційної інстанції, документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат оформлюються сторонами згідно до укладених актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг виходячи з вартості однієї години роботи адвоката 2000,00 гривень на годину (розділ 4 Договору від 01.11.2023).

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) за договором від 01.11.2023 позивачем надано суду платіжну інструкцію №1186 від 10.01.2024 на суму 37 000, 00 грн (т. 1, а.с. 40), тоді як акта виконання робіт (надання послуг) в суді першої інстанції матеріали даної справи не містять.

07.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро адвоката Чорного» в особі директора Чорного Євгенія Олександровича (далі Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Моїсеєвим Олегом Валерійовичем (далі - Замовник) укладено Договір про надання юридичних послуг, правничої допомоги та представництво інтересів №09/27 (далі Договір від 07.05.2023) ( т. 1 а.с. 146).

Згідно з розділом 1 Договору від 07.05.2024 відповідно до умов договору Виконавець зобов`язаний здійснити представництво та захист інтересів ФОП Моїсеєва Олега Валерійовича у судах, правоохоронних органах, та органах державної влади по цивільним, сімейним, кримінальним та адміністративним провадженням, в яких замовник є скаржником, заявником, свідком, потерпілим, або порушених до нього, з наданням виконавцеві прав та повноважень щодо вчинення всіх процесуальних дій, яким наділена сторона у судовому процесі згідно чинного Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, №4651-VI, Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 Nє 8073-Х та Цивільного-процесуального кодексу України від 18.03.2004, №1618-IV і Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року, №2947-III.

Для виконання наданих повноважень Виконавець здійснює такі дії, включаючи наступні (але не обмежуючись ними):

підписувати і подавати заяви, скарги, позовні заяви, приймати участь у проведенні слідчих дій, подавати зустрічні позови, апеляційні та касаційні скарги, змінювати підстави і предмет позову, підтримувати позовні вимоги повністю або частково, відмовлятися від пред?явлених позовних вимог, укладати мирову угоду, брати участь в судовому засіданні, отримувати довідки, ознайомитися з матеріалами судових та кримінальних справ, робити з них витяги, знімати копії, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами та ознайомитись з журналом судового засідання, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення суду, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, отримувати рішення судів (ухвали, постанови, рішення, виконавчі документи), оскаржувати їх, пред?являти виконавчі документи до виконання, оскаржувати дії (бездіяльність) органів державної влади, посадових осіб, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, юридичних осіб всіх форм власності, правоохоронних органів, прокуратури та СБУ; представляти інтереси Замовника у відповідних органах державної виконавчої служби з усіма правами наданими законодавством учасникам виконавчого провадження;

користуватися іншими правами передбаченими чинним законодавством для даного роду повноважень.

Послуги відповідно до умов зазначеного договору надаються Виконавцем на умовах 100% попередньої оплати у розмірі 17 500,00 гривень, яка здійснюється на користь Виконавця у формі, що не заборонена чинним законодавством України, при цьому оплата за даним договором здійснюється за підготовку та участь Виконавця у господарському процесі у суді апеляційної інстанції, документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат оформлюються сторонами згідно до укладених актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг виходячи з вартості однієї години роботи адвоката 2000,00 гривень на годину (розділ 4 Договору від 07.05.2024).

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) за договором від 07.05.2023 позивачем надано суду: акт приймання-передачі та розрахунок вартості наданих юридичних послуг та послуг з правничої допомоги від 13.05.2024 до договору від 07.05.2024 №09/27 (т. 1, а.с. 149) та платіжну інструкцію №1226 від 07.05.2024 на суму 17 500, 00 грн (т. 1, а.с. 145).

Згідно з переліком наданих послуг до договору від 07.05.2024 №09/27 надані наступні послуги:

- аналіз судового рішення по справі №910/849/24 - 6 000, 00 грн;

- вивчення судової практики, наведеної в рішенні, формування та викладення правової позиції в апеляційній скарзі (3 години) - 6 000, 00 грн;

- викладення апеляційної скарги по справі (2, 5 години) - 5 000, 00 грн;

- підготовка та направлення стороні до суду апеляційної скарги (0, 4 години) - 500, 00 грн.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, відповідно до якої, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Надаючи оцінку заявленої стороною до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що розрахунок витрат та договорами від 01.11.2023 та 07.05.2024 оформлюється сторонами згідно до укладених актів приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг виходячи з вартості однієї години роботи адвоката 2 000, 00 грн, в той час як матеріали справи не містять акту приймання передачі виконаних робіт та наданих послуг по договору від 01.11.2023 №09/27 в суді першої інстанції.

Однак позивачем всупереч погодженим умовам договору про надання юридичних послуг, правничої допомоги та представництво інтересів від 01.11.2023 №09/27 не подано акту виконаних робіт, що мало б документальне підтвердження витрат на правовому допомогу в суді першої інстанції, а також обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості в суді першої інстанції.

Попередній розрахунок вартості надання юридичних послуг та послуг правничої допомоги до договору від 01.11.2023 №09/27 не є актом приймання-передачі послуг на надання правничої допомоги в суді першої інстанції.

Отже, витрати понесені позивачем за договором від 01.11.2023 №09/27 не підтверджені за умовами договору.

Щодо наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі та розрахунка вартості наданих юридичних послуг та послуг з правничої допомоги від 13.05.2024 до договору від 07.05.2024 №09/27 на суму 17 500, 00 грн в суді апеляційної інстанції(т. 1, а.с. 149), колегія суддів проаналізувавши вищезазначені подані позивачем докази на обґрунтування понесених витрат з оплати послуг адвоката та деталізацією послуг, зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог заяви щодо відшкодування таких витрат з оплати послуг адвоката за цим актом в повному обсязі, оскільки, з урахуванням положень ст.ст. 126, 129 ГПК України, частина послуг, а саме аналіз судового рішення по справі №910/849/24 - 6 000, 00 грн та вивчення судової практики, наведеної в рішенні, формування та викладення правової позиції в апеляційній скарзі (3 години) - 6 000, 00 грн, є послугами, які поглинаються викладенням апеляційної скарги по справі, а тому вказані послуги не підлягають відшкодуванню.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

До того ж, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції оцінивши перелік наданих адвокатом послуг позивачу в суді апеляційної інстанції, зазначених у акті приймання-передачі та розрахунку вартості наданих юридичних послуг та послуг з правничої допомоги від 13.05.2024 до договору від 07.05.2024 №09/27 на суму 17 500, 00 грн, вартість яких, визначена позивачем до стягнення з відповідача, колегія суддів вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі не відповідає критеріям, встановленим статтею 126 ГПК України, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності.

Так, у наведеній деталізації послуг визначено послуги, які поглинають одна одну.

Беручи до уваги принципи диспозитивності, змагальності, пропорційності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача про проти витрат на оплату послуг адвоката, заявлених позивачем, колегія суддів констатує про часткове підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 500 грн.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Відповідачем також у судовому засіданні 18.12.2024 було заявлені заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість та неспівмірність.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи приписи частини 4 статті 129 ГПК України клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково пропорційно задоволених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5 485, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/849/24 у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника представника Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича - Чорного Є.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (ідентифікаційний код 02070921, 03056, м. Київ, проспект Берестейський, 37) на користь Фізичної особи-підприємця Моїсеєва Олега Валерійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 485,00 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень) за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/849/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано суддями 18.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська