Постанова

від 18.12.2024 по справі 910/4020/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 910/4020/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши без участі представників сторін, у спрощеному провадженні згідно вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича

на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2024

у справі №910/4020/24 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом державного підприємства "Українські спеціальні системи"

до фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича

про стягнення 76 440,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 76 440, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем встановленого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 76 440, 00 грн, що є збитками для позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича на користь державного підприємства "Українські спеціальні системи" збитки у розмірі 76 440, 00 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином підтверджено, що відповідач не виконав вимоги статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 76 440, 00 грн. Вказана сума є збитками позивача, які мають бути відшкодовані йому відповідачем.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, фізична особа-підприємець Литвин Віталій Петрович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що з метою виконання зобов`язання відповідач належно склав та направив на реєстрацію податкову накладну № 1 від 02.11.2022 до органу фіскальної служби. Тобто, відповідачем здійснено необхідні дії для виконання податкового зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної, однак контролюючим органом було зупинено її реєстрацію. Отже, посилання позивача на бездіяльність відповідача є безпідставним;

- згідно з пунктом 102.9 статті 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ. Відповідно до пп. 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, перебіг строку для включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних зупиняється на період дії воєнного стану. Законом України № 3219-ІХ від 30.06.2023, який набрав чинності 01.08.2023, виключено норму пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України та доповнено підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" положенням щодо встановлення терміну дії зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме до 01.08.2023. Тобто, починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, для податкової накладної, яка була складена 02.11.2022 та реєстрацію якої було зупинено 25.11.2022, тобто у період дії воєнного стану, граничний термін подання відповідачем пояснень до контролюючого органу не було вичерпано і він становить до 01.08.2024 (враховуючи положення Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019);

- у межах законодавчо встановленого строку відповідач має право провести процедуру оскарження рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку та надати контролюючому органу письмові пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, згідно картки платника податку, 31.12.2023 за рішенням контролюючого органу було анульовано реєстрацію фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича як платника податку на додану вартість. Дана обставина являє собою технічну неможливість надати відповідачем контролюючому органу письмові пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, та, відповідно унеможливлює право відповідача оскаржити зупинення реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку;

- не реєстрація податкової накладної в ЄРПН не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статей 218, 224 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді стягнення збитків. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №908/3565/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного провадження без повідомлення представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2022 між державним підприємством "Українські спеціальні системи" (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем Литвином Віталієм Петровичем (далі - виконавець) укладено договір №12.512/22 на виконання проєктних робіт (далі - договір) відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по визначеним розділам (п. 1.1 договору) (а.с. 7).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість робіт становить 655 200, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 109 200, 00 грн, у тому числі: стадія "П" (проєкт) - 300 375, 00 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 50 062, 50 грн та стадія "Р" (робоча документація) - 354 825, 00 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 59 137, 50 грн.

Згідно з п. 3.2 договору оплата здійснюється замовником на підставі рахунків наданих виконавцем в такій послідовності: 30 % від вартості робіт, а саме 196 560, 00 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 32 760,00 грн, сплачується протягом 5 робочих днів після підписання договору; 70 % від вартості робіт, а саме 458 640, 00 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 76 440,00 грн, сплачується протягом 10 банківських днів з дати підписання зведеного акту виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивачем було сплачено відповідача 30 % від вартості робіт на загальну суму 196 560, 00 грн з ПДВ, що підтверджується копією платіжної інструкції №2261 від 06.09.2022 із призначенням платежу "Попередня оплата по дог. 12512/22 від 16.08.22, рах. 04-19/0822 від 19.08.22, UA-2022-07-25-007733-а, ПДВ 20 % - 32 760, 00 грн".

02.11.2022 сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за договором на загальну суму 655 200, 00 грн (а.с. 29).

14.11.2022 позивачем було сплачено на користь відповідачу 70 % від вартості робіт на загальну суму 458 640, 00 грн з ПДВ, що підтверджується копією платіжної інструкції №2926 від 14.11.2022 із призначенням платежу "Ост.оплата за проектні роботи (П та Р) по дог. 12.512/22 від 16.08.22, акт від 02.11.22, UA-2022-07-25-007733-а, у сумі 382 200, 00 грн, ПДВ 20 % - 76 440, 00 грн" (а.с. 30).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна на суму 458 640, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 76 440, 00 грн від 02.11.2022 була направлена відповідачу на реєстрацію в ЄРПН, але 25.11.2022 її реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим позивач не скористався правом на податковий кредит у сумі 76 440, 00 грн (а.с.116).

Позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №12-1344 від 26.07.2023 у якому зазначив про порушенням відповідачем обов`язку щодо дотримання складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит (а.с. 32).

Вказаний лист було повернуто підприємством поштового зв`язку позивачу без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну його зберігання (а.с. 34).

Підставою звернення позивача з позовом стало те, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної позивачу завдано збитки у розмірі податку на додану вартість (76 440, 00 грн), сплаченого відповідачу у ціні робіт.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 76 440, 00 грн. Вказана сума є збитками позивача, які мають бути відшкодовані йому відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору виконавцем виконані проєктні роботи на суму 655 200, 00 грн, в тому числі ПДВ 109 200, 00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний сторонами 02.11.2022.

14.11.2022 позивачем відповідачу сплачена сума вартості виконаних робіт, з врахуванням попередньої оплати у сумі - 458 640, 00 грн, в тому числі ПДВ - 76 400, 00 грн, що підтверджено копією платіжної інструкції №2926 (а.с. 30).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна на суму 458 640, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 76 440, 00 грн від 02.11.2022 була направлена відповідачу на реєстрацію в ЄРПН, але 25.11.2022 її реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим, позивач не скористався правом на податковий кредит у сумі 76 440, 00 грн (а.с. 116).

Позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №12-1344 від 26.07.2023 у якому зазначив про порушенням відповідачем обов`язку щодо дотримання складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит (а.с. 32).

Податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг (п. 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату виникнення у відповідача податкового зобов`язання) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на дату розгляду справи, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН замовником (покупцем) послуг (робіт), а тому колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на фізичну особу-підприємця Литвина Віталія Петровича (як виконавця за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв замовнику включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від виконавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація замовником майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (виконавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Суд першої інстанції вірно встановив факт бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання визначеного законом обов`язку з реєстрації податкових накладних та неможливості позивачем включити суму ПДВ до податкового кредиту, а відтак зменшення податкового зобов`язання на суму 76 440, 00 грн є збитками для позивача.

Так, матеріалами справи (витягом з електронного кабінету позивача як платника податків) підтверджується та сторонами визнається, що податкова накладна на суму 458 640, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 76 440, 00 грн від 02.11.2022 була направлена 02.11.2022 на реєстрацію в ЄРПН, але 25.11.2022 її реєстрація була зупинена (а.с. 55) податковим органом та запропоновано відповідачу надати пояснення та відповідні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 118).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (у редакцій, чинній станом на дату подання податкової накладної для реєстрації та станом на дату зупинення її реєстрації контролюючим органом) (далі, Порядок №1165) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації), наведені у даному пункті.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (у редакції, чинній станом на дату подання податкової накладної для реєстрації та станом на дату зупинення її реєстрації контролюючим органом) (далі, Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органам ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому факт зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач подавав до контролюючого органу пояснення та відповідні документи, необхідні для завершення процедури реєстрації податкової накладної від 02.11.2022 та прийняття відповідного рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до положень вищевказаних порядків №1165 та №520.

В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що ним не пропущено строк для подання пояснень та документів до контролюючого органу щодо спірної податкової накладної від 02.11.2022 з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством.

Зазначені доводи не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" №2118-IX від 03.03.2022 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, згідно підпункту 69.9 пункту 69 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9, згідно якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" №2260-IX від 12.05.2022 підпункт 69.9 викладено в такій редакції:

"69.9 Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

У подальшому відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" №3219-IX від 30.06.2023 внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, пункт 102.9 статті 102 виключено, а в абзаці першому підпункту 69.9 слово "Для" замінено словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".

Таким чином, із аналізу внесених законодавчих змін у пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які були внесені починаючи з дати введення воєнного стану в Україні вбачається, що дійсно 03.03.2022 були прийняті зміни до Податкового кодексу України та зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але 12.05.2022 підпункт 69.9 пункту 69 було викладено у новій редакції, в якій законодавець вказав, що перебіг строків не застосовується щодо строків реєстрації податкових накладних.

Зобов`язання між позивачем та відповідачем та зобов`язання відповідача з реєстрації податкової накладної виникли у період дії положень підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України №2260-IX від 12.05.2022, яка не зупиняє перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних. Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України №2260-IX від 12.05.2022 був чинним у такій редакції й станом на дату зупинення реєстрації податкової накладної (25.11.2022).

Отже, безпідставними є посилання скаржника на те, що ним не пропущено строк для подання пояснень та документів до контролюючого органу щодо спірної податкової накладної й що для відповідача такий строк слід обраховувати з 1 серпня 2023 року до 1 серпня 2024 року.

Факт бездіяльності відповідача щодо дотримання процедури реєстрації податкової накладної підтверджується матеріалами справи.

При цьому анулювання 31.12.2023 за рішенням контролюючого органу реєстрації фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича як платника податку на додану вартість (а.с. 88) не спростовує бездіяльності відповідача щодо завершення процедури реєстрації податкової накладної у період з 25.11.2022 по 25.11.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 76 440, 00 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця (виконавця за договором) зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18.

У спірних правовідносинах очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 76 440, 00 грн збитків є доведеними, обґрунтованими, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/4020/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Литвина Віталія Петровича на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/4020/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/4020/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко