Рішення

від 19.12.2024 по справі 685/1104/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1104/24

Провадження № 2/685/305/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Теофіпольський відділ ДВС Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м.Київ), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

встановив:

представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи його тим, що 19 грудня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис № 2229 про звернення стягнення на нерухоме майно позивача - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на підставі договору іпотеки № HMTWGA00007715, посвідченого 17.08.2007 року державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Сурмою Г.Ф. за реєстровим № 2456 передане в іпотеку АТ КБ Приватбанк. Постановою державного виконавця Теофіпольського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МРУМЮ (м. Київ) від 19.02.2020 року було відкрито виконавче провадження № 61321973 на виконання оспорюваного напису нотаріуса. Вважає зазначений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, що як наслідок потягло за собою неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Так, статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості подаються: 1) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); 2) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача та позивача документи, що підтверджують безспірність даних правовідносин, а тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог кредитора до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушила вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками фінансової компанії відповідача який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача. Відповідачем також наведені в розрахунках майнові вимоги, строк позовної давності по яких сплив, і які позивач вважає незаконними, простроченими та такими, що не підлягають стягненню. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання та погодження. Жодних вимог та повідомлень на адресу позивача не надходило ні від відповідача, ні від третьої особи, про вчинений виконавчий напис позивач дізнався уже в ході виконавчого провадження. Крім того, станом на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису між сторонами були спори щодо предмета іпотеки та по яких виносилися неодноразово судові рішення, зокрема на момент вчинення напису було ухвалено законне рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 04 березня 2014 року по справі № 685/1308/13-ц про звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки. Тобто, маючи в наявності не скасоване рішення суду нотаріус не мав повноважень повторно проводити стягнення на предмет іпотеки. Крім того в провадженні Теофіпольського районного суду Хмельницької області (з подальшим переглядом в апеляційному та касаційному порядку) перебували справи: про визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною виконання якої було забезпечено даною іпотекою (справа № 685/1582/14-ц), про визнання договору іпотеки недійсним (справа № 685/16/15-ц) та про виселення позивача та членів його сім`ї (включаючи малолітніх дітей) з будинковолодіння, яке є предметом іпотеки (справа № 685/1009/14- ц). На підставі викладеного, просить визнати виконавчий напис вчинений 19 грудня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 2229, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач та треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з`явилися. Представник відповідача подала клопотання у якому зазначила, що борг було врегульовано і на підтвердження подала додаткову угоду №2 до кредитного договору №hmtwga00007715 від 17.08.2007 укладену 27 січня 2021 між позивачем та відповідачем та виписки по рахунку, згідно з якими заборгованість позивача перед відповідачем погашена, просила відмовити у позові, оскільки на день вчинення виконавчого напису сума боргу існувала, порядку вчинення виконавчого напису не порушено, крім того, у зв`язку із повним погашенням позивачем заборгованості за кредитним договором відповідач жодним чином не порушив його права на день подання позову. Приватний нотаріус подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно дозаконувстановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаглава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999року №1172(далі - Перелік).

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку). Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. У пункті 1-1 Переліку зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Наведені висновки щодо порядку вчинення виконавчого напису нотаріуса викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

В судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2021 року позивач і відповідач уклади додаткову угоду №2 до кредитного договору №hmtwga00007715 від 17.08.2007, згідно з умовами якої врегулювали розмір заборгованості та строки погашення (а.с.13-14). Відповідно до виписки по рахунку заборгованість позивача перед відповідачем погашена.

19.12.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2229 про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 та яке на підставі договору іпотеки № HMTWGA00007715, посвідченого 17.08.2007 року державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Сурмою Г.Ф. за реєстровим № 2456 передане в іпотеку АТ КБ Приватбанк (а.с.12). Відповідно рішення Апеляційного суду Хмельницької області у справі №685/16/15-ц договір іпотеки від 17 серпня 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори Сурмою Г.Ф. зареєстрований в реєстрі за № 2456 визнано недійсним та скасовано реєстраційні записи про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна .

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшовпереконання,що намомент вчиненняоспорюваного виконавчогонапису договір іпотеки,зазначений увиконавчому написі,був визнанийнедійсним,що свідчитьпро відсутністьосновної підстави вчиненнявиконавчого напису-безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, тому виконавчий напис вчинений 19 грудня 2018, зареєстрований у реєстрі за №2229 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Посилання відповідача на те, що станом на день розгляду справи відсутнє порушення прав та законних інтересів позивача, що є підставою для відмови у позові, суд оцінює критично, оскільки на підставі вказаного виконавчого напису відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_2 , що накладає на нього певні обов`язки та обмеження його прав на підставі ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.18 ЦК України, ст.88 Закону «Про нотаріат», ст. 137, 140, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Теофіпольський відділ ДВС Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м.Київ), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Виконавчий напис вчинений 19 грудня 2018, зареєстрований у реєстрі за №2229, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2статті 358 цього Кодексу.

Головуюча