Постанова

від 18.12.2024 по справі 911/1180/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 911/1180/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Легка О.Ю. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: Токаренко Х.О. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року

у справі №911/1180/19 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"

до Приватного підприємства "УКРЗІЗ"

за участі особи, яка має заборгованість перед боржником: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця"

про стягнення штрафних санкцій за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство"ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства УКРЗІЗ (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків поставки за договором № 814-ДОЭ від 29.05.2017 року, за яким позивач нарахував штрафні санкції у розмірі 101032,98 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі №911/1180/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства УКРЗІЗ на користь Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі 71536,89 грн штрафу, 16592,99 грн неустойки та 1667,67 грн судового збору.

26.09.2019 року у справі №911/1180/19 Господарським судом Київської області видано наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі № 911/1180/19 (повне рішення складено 09.08.2019 року), яке набрало законної сили 30.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 року судом поновлено строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/1180/19 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі № 911/1180/19 (повний текст рішення складено 09.08.2019 року), яке набрало законної сили 30.08.2019 року про стягнення з Приватного підприємства УКРЗІЗ на користь Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі 71536,89 грн штрафу, 16592,99 грн неустойки та 1667,67 грн судового збору .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2024 року суд задовольнив заяву Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі (вх.№789 від 29.01.2024 року) про видачу дубліката наказу у справі № 911/1180/19 та видав дублікат наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2019 року у справі № 911/1180/19.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх.№3607 від 03.05.2024 року) - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2024 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №911/1180/19 задоволено повністю.

Звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 89 797,55 грн, що належать Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" в межах заборгованості перед Приватним підприємством "УКРЗІЗ" відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року у справі №922/1909/17, до якого внесено зміни постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року у справі №922/1909/17, яка набрала законної сили 11.02.2020 року, на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в рахунок задоволення вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до Приватного підприємства "УКРЗІЗ" про стягнення 71536,89 грн штрафу, 16 592,99 грн неустойки, 1667,67 грн судового збору за наказом Господарського суду Київської області від 26.09.2019 року у справі №911/1180/19.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" 21.06.2024 року звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19 скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви позивача від 03.05.2024 року №б/н про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України

Так, скаржник вказав, що в матеріалах справи відсутні докази невиконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі №911/1180/19. Неможливо встановити факт ненадходження 89797,55 грн або певної частини цієї суми заборгованості в рахунок виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/1180/19.

Водночас, представник скаржника зауважив, що строк пред`явлення стягувачем - Приватним підприємством «УКРЗІЗ» виконавчого документа у справі №922/1909/17 закінчився.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 року справу №911/1180/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19.

25.07.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/180/19 залишити без змін.

При цьому, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що враховуючи указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15.03.2022 року №2129-ІХ, строк для пред`явлення наказу №922/1909/17 не сплив.

Крім того, позивач зауважив, що були наявні всі підстави для задоволення заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про звернення на грошові кошти Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця», яке має заборгованість перед Приватним підприємством «Укрзіз» згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.025.2020 року у справі №922/1909/17, на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" 89797,55 грн боргу в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Київської області від 09.08.209 року у справі №911/1180/19.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 04.11.2024 року, справа №911/1180/19 була передана на повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року, справу №911/1180/19 передано колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19 у складі колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19.

Представник скаржника в судовому засіданні 18.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Київської області залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду не прибув. Про час та місце розгляду апеляційних скарг був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили,є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Так, заява стягувача звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, зокрема, мотивована тим, що враховуючі відповідні рішення суду про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця», коштів залишається достатньо задля задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця», яке має заборгованість перед Приватним підприємством "УКРЗІЗ" згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року у справі №922/1909/17, на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» 89797,55 грн боргу в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі №911/1180/19.

Предметом дослідження у даному випадку є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі №925/1048/17 та від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17.

У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов`язки боржника, визначені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.

Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.

Натомість, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження суду є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 913/381/18.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 року у справі №910/7023/19, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

З огляду на цей висновок Верховним Судом визнано помилковим покладення судами на стягувача тягаря доведення стану виконання (часткового виконання) рішення суду у цій же справі, звернувши увагу на відсутність в матеріалах справи доказів закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до приписів ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Так, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» заборгованості перед Приватним підприємством «УКРЗІЗ» відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року у справі № 922/1909/17.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що суд першої інстанції ухвалою від 03.05.2024 року витребував, зокрема, в Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» відомості та власні роз`яснення щодо сплати, часткової сплати, або несплати Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» заборгованості перед Приватним підприємством «Укрзіз» відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року у справі № 922/1909/17. Проте, останні на виконання вищевказаної ухвали подані не були.

Водночас, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції доказів виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у даній справі №911/1180/19.

Враховую вищевикладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що в матеріалах справи відсутні докази невиконання рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2019 року у справі №911/1180/19, та неможливо встановити факт ненадходження 89797,55 грн або певної частини цієї суми заборгованості в рахунок виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/1180/19.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником підтверджено те, що рішення у відповідній справі не виконано - спірні кошти боржником стягувачу не перераховані, виконавче провадження за наказом суду не закінчено.

Відповідно до ст. 336 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що для звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця», суду необхідно встановити наявність заборгованості, на яку заявляє звернути стягнення заявник.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 16.06.2020 року, у справі № 922/1909/17 стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» на користь Приватного підприємства «Укрзіз» основну заборгованість в сумі 462429,00 грн, пеню в сумі 13397,68 грн, 3% річних в сумі 3116,64 грн, інфляційні втрати в сумі 13410,44 грн та судовий збір в сумі 7385,31 грн.

Тобто, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» є особою, яка має заборгованість перед Приватним підприємством «УКРЗІЗ».

Так, вищевказана заборгованість підтверджена належними та допустимими в розумінні ст. ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України доказами, а саме постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року у справі № 922/1909/17, яка набрала законної сили, що не заперечується скаржником.

З огляду на викладене та враховуючи, що заборгованість Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» перед Приватним підприємством «Укрзіз» підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (справа № 922/1909/17), що свідчить про безспірність права на вказані кошти, а також те, що боржник - Приватне підприємство «УКРЗІЗ», у свою чергу, має заборгованість перед стягувачем - Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі у справі № 911/1180/19 в сумі 89797,55 грн, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця».

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, що строк пред`явлення стягувачем - Приватним підприємством «УКРЗІЗ» виконавчого документа у справі №922/1909/17 закінчився, колегія суддів відзначає наступне.

Так, рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року у справі №922/1909/17, до якого внесено зміни постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року, набрало законної сили з моменту проголошення, а саме 11.02.2020 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого законом України №2102-ІХ від 24.02.2024 року в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2024 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №260/2595/22.

Тобто, строк для пред`явлення наказу №922/1909/17 не сплив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладене ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам скаржника із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі №911/1180/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №911/1180/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 19.12.2024 року.