Постанова

від 09.12.2024 по справі 927/1595/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа№ 927/1595/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - Дмитренко А.А.,

від відповідача - Чернінська Л.М.,

від третьої особи - Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" - Краснов І.В.,

від третьої особи - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Корнієнко К.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/1595/23 (суддя Сидоренко А.С., повний текст рішення складено 13.05.2024) за позовом Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ", 2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсними рішень загальних зборів.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз", за якою позивач просив суд:

1) визнати недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" від 08.06.2023, стосовно:

- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- обрання членів Наглядової ради Товариства;

- затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;

2) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

3) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;

4) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз" порушують його права та інтереси як акціонера відповідача.

Позивач також вказував, що слідчий суддя Печерського районного суду в м. Києві у кримінальній справі своєю ухвалою від 17.05.2022 наклав арешт на корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед. Підставою для арешту корпоративних прав є забезпечення збереження речових доказів. Обмеження, накладені даною ухвалою від 17.05.2022 стосуються не всіх корпоративних прав, а лише двох: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями. Суд обмежив лише права на цінні папери, а не права за цінними паперами; тобто права позивача як власника за цінними паперами, окрім як права на розпорядження, суд в ухвалі від 17.05.2022 не обмежував. Водночас, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Чернігівгаз", а є управителем активами (майном), керуючись рішеннями комісії від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, дія яких була зупинена на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023 у зв`язку із чинною на той момент ухвалою від 29.05.2023 про забезпечення позову без законних на це підстав та не маючи повноважень та правомочностей від акціонерів ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед з грубим порушенням чинного законодавства, всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту АТ "ОГС "Чернігівгаз" скликало та провело незаконні позачергові дистанційні загальні збори акціонерів, оформлені протоколами від 08.06.2023 за участі фактично лише одного акціонера - АТ "НАК "Нафтогаз України".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/1595/23 у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення суду мотивоване тим, що враховуючи чинність арешту активів позивача, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 в межах кримінального провадження; ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к про передачу корпоративних прав позивача в управління АРМА; розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках"; договору управління активами від 05.07.2023 № 11/2022, умовами якого передбачені відповідні права АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя, а також положення законодавства, якими визначені повноваження управителя, позивачем не доведено порушення прав на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Чернігівгаз", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

нікчемністю Договору управління активами;

порушенням законодавства та статуту відповідача під час скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз";

відсутності дозволу АМК на концентрацію;

обмеження місцевим господарським судом прав позивача на подання клопотання про долучення наукового висновку від 30.03.2024.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

При цьому, в судовому засіданні 09.12.2024 представник позивача просив відкликати клопотання про зупинення провадження у справі, подане 22.09.2024.

Представники відповідача та третіх осіб заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 24.11.1994, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 000322. Основний вид діяльності: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

Відповідно до пункту 1.1.2 Статуту АТ "Чернігівгаз", є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно-правових актів України.

ПрАТ "ГАЗТЕК" є акціонером АТ "Чернігівгаз", якому належать на праві власності цінні папери - акції: вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000115463, емітовані АТ "Чернігівгаз" у кількості 2 629 272 штук, номінальною вартістю 0,25 грн кожна (депозитарна установа Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім"), що становить 23,092892% у статутному капіталі, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України від 30.01.2023 № 99000.

Іншими акціонерами АТ "Чернігівгаз" у власності яких пакет голосуючих акцій, який становить 5 і більше відсотків акцій, являються: АТ "НАК "Нафтогаз України" - 25,000015% у статутному капіталі; Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% у статутному капіталі; ТОВ "Транзит - Інвест" - 9,650003% у статутному капіталі; ТОВ "Омега - Капітал" - 19,650191% у статутному капіталі; ТОВ "Ласфано Україна" - 13,275142% у статутному капіталі.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз" та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема: ТОВ "Омега - Капітал" - 19,650191% від загальної кількості; Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% від загальної кількості; ТОВ "Ласфано Україна" - 13,275142% від загальної кількості; ТОВ "Транзит - Інвест" - 9,650003% від загальної кількості; ПрАТ "ГАЗТЕК" - 23,092892% від загальної кількості.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та передано корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ "Омега - Капітал" (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Ласфано Україна" (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Транзит - Інвест" (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ПрАТ "ГАЗТЕК" (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"), на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі №757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 211 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу (Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках").

Цим же розпорядженням Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, доручено забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, а Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

До переліку активів (корпоративні права), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, і які передаються в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" увійшли корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ "Омега - Капітал" (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Ласфано Україна" (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Транзит - Інвест" (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ПрАТ "ГАЗТЕК" (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз").

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 552-р "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення правління Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення АТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Рішенням Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 05.07.2022 № 18/2022, яке є єдиним акціонером АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", надано згоду на вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме: укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном).

05 липня 2022 року між Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установником управління) та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (Управителем) був укладений Договір управління активами (майном) № 11/2022 (надалі - Договір) згідно умов якого, на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к та Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку та на умовах, визначених Договором, Установник управління передає Управителеві на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 Договору, майно (далі - Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими Активами, зокрема: корпоративними правами, що належать на праві власності: ТОВ "Омега - Капітал" (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Ласфано Україна" (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Транзит - Інвест" (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ПрАТ "ГАЗТЕК" (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз").

Строк управління Активами з дати підписання цього Договору і до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування Активів, шо може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримує повідомлення від Установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії Договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління Активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення Активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 Договору. Дані щодо припинення цього Договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів.

На підставі цього Договору Сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо Управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в п. 8.3 цього Договору.

Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього Договору.

Прийняття Управителем Активів в управління за цим Договором, наявність Активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на Активи. Управління Активами Управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо Активів. Управитель не має права відчужувати Активи, прийняті ним в управління (п. 3.2 Договору).

Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначено, що Управитель, серед іншого, має право: здійснювати повноваження та мати всі права власника Активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим Договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору.

Управитель, серед іншого, зобов`язаний: управляти Активами відповідно до умов цього Договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені статтею 29 Закону України "Про акціонерні товариства"; забезпечити належне збереження Активів; повернути Активи Установнику управління у порядку та на умовах, визначених цим Договором, у разі настання визначеної законом підстави припинення управління чи відмови Установника управління від цього Договору з підстав, визначених цим Договором; не відчужувати Активи, прийняті ним в управління.

Відповідно до п. 8.1 - 8.3 Договору, здійснення управління Активами Управителем передбачає, зокрема:

здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством;

участь у голосуванні з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, відповідно до ст. 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства";

самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору;

участь представників Управителя як членів наглядових рад та ревізійних комісій юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, у засіданнях наглядових рад, їх комітетів, ревізійних комісій та голосування з усіх питань порядку денного.

Передача Установником управління Активів в управління Управителю здійснюється шляхом укладення цього Договору, на підставі якого Управитель набуває статусу керуючого рахунком в цінних паперах, на якому (рахунку в цінних паперах) вже обліковуються Активи, зазначені в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього Договору, та на підставі якого Управитель надає депозитарній установі відповідні документи, визначені законодавством. Для виконання вимог цього пункту Установник управління забезпечить наявність необхідних записів в системі депозитарного обліку щодо передачі Активів Установнику управління.

03 травня 2023 року на адресу відповідача надійшло повідомлення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 27.04.2023 № 249/23 яким дане товариство, відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 № 466, повідомляє наглядову раду АТ «Чернігівгаз» про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз».

Зі змісту іншого повідомлення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», доданого позивачем до позовної заяви (том І, а.с. 13, 14), вбачається, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», яке є Управителем цінних паперів - акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз» у кількості 2 629 272 штук, що належать ПрАТ «ГАЗТЕК» та становлять 23,0929 % від загальної кількості простих іменних акцій товариства, у кількості 2 237 367 штук, що належать ТОВ «Омега - Капітал» та становлять 19,6508 % від загальної кількості простих іменних акцій товариства, у кількості 1 098 714 штук, що належать ТОВ «Транзит - Інвест» та становлять 9,65% від загальної кількості простих іменних акцій товариства, повідомляє про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Чернігівгаз» (далі - загальні збори), які будуть проведені дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок).

Дата проведення загальних зборів (дата завершення голосування) - 05 червня 2023 року.

Бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на сторінці https://chornomornaftogaz.com.ua/pro-tovarystvo/insha-informatsiia.

Дата розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26 травня 2023 року.

Дата розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01 червня 2023 року.

Дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, - 31 травня 2023 року (станом на 23 годину).

Проект порядку денного:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.

Проект рішення: Припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.

Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання не залежить від прийняття або неприйняття рішень з попередніх питань, включених до проекту порядку денного.

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства

Обрання членів Наглядової ради Товариства здійснюватиметься шляхом кумулятивного голосування відповідно до пропозицій акціонерів.

Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання 1 проекту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

Проект рішення: Затвердити умови цивільно - правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства, що додається.

Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно - правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.

Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання 2 проекту порядку денного.

Адреса сторінки на веб-сайті АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якій розміщена інформація з проектами рішень щодо кожного з питань, включеного до проекту порядку денного, а також інша інформація, передбачена чинним законодавством України:://chornomornaftogaz.com.ua/pro-tovarystvo/insha-informatsiia.

Голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається об 11-00 26 травня 2023 року та завершується о 18-00 5 червня 2023 року.

Голосування на загальних зборах з питань порядку денного проводиться виключно з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства), а з питання обрання членів Наглядової ради - з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.

05 червня 2023 року АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» було проведено дистанційно позачергові загальні збори акціонерів АТ «Чернігівгаз», за результатами яких складено протокол від 08.06.2023, згідно якого прийнято рішення з наступних питань порядку денного:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства;

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства;

3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

У вказаному протоколі зазначена наступна інформація:

Дата проведення загальних зборів - 05.06.2023.

Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023.

Дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування - 01.06.2023.

Дата та час початку голосування акціонерів - 26.05.2023 (об 11:00 годині).

Дата та час завершення голосування акціонерів - 05.06.2023 (о 18:00 годині).

Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 345 осіб, яким належить 11 385 629 штук простих іменних акцій, в тому числі 11 162 772 штуки голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Всього Товариством розміщено 11 385 633 штуки простих іменних акцій. В переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, не розкрита інформація про акціонерів, яким сукупно належить 4 штуки простих іменних акцій Товариства.

Загальні збори мають кворум з усіх питань порядку денного за умови реєстрації для участі у загальних зборах акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50% голосуючих простих іменних акцій Товариства.

Для участі в загальних зборах зареєстровано 6 осіб, яким належить 11 154 811 штук голосуючих простих іменних акцій АТ «Чернігівгаз», що становить 99,92868% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 99,92868%.

Голосування з питань 1, 3 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства).

Голосування з питання 2 порядку денного проводилося з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.

Голосування проводиться за принципом одна голосуюча проста іменна акція - один голос, крім кумулятивного голосування.

Рішення з питань 1, 3 порядку денного приймається простою більшістю голосів від кількості голосів зареєстрованих для участі у загальних зборах власників голосуючих простих іменних акцій.

Рішення з питання 2 порядку денного приймається шляхом кумулятивного голосування власників голосуючих простих іменних акцій.

По кожному з питань порядку денного складено окремий протокол про підсумки голосування (протоколи № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023).

За результатами голосування на проведених дистанційно 05.06.2023 загальних зборах були прийняті наступні рішення:

По першому питанню порядку денного прийнято рішення припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.

Підсумки голосування: «ЗА» - 11 154 811 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. «ПРОТИ» - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

По другому питанню порядку денного прийнято рішення обрати до складу наглядової ради:

1. ОСОБА_1 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;

2. ОСОБА_2 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;

3. ОСОБА_3 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;

4. ОСОБА_4 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест»;

5. Сабанюк О.С. , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест».

Підсумки кумулятивного голосування:

- кандидат Горбенко Д.В., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);

- кандидат Євтушенко Є.В., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);

- кандидат Король Л.І., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);

- кандидат Резніченко Н.А., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811);

- кандидат Сабанюк О.С., представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «Омега - Капітал», ТОВ «Транзит - Інвест» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 11 154 811).

Не брали участь у голосуванні - 0 голосів для кумулятивного голосування. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів для кумулятивного голосування.

По третьому питанню порядку денного прийнято рішення затвердити умови цивільно - правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства. Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними вборами акціонерів Товариства.

Підсумки голосування: «ЗА» - 11 154 811 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. «ПРОТИ» - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальний зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

Як вбачається з листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.06.2023 № 26/03/6457 на адресу АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», Комісією здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах АТ «Чернігівгаз», скликаних на 05.06.2023, відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

За результатами проведення наглядів за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах відповідача, скликаних на 05.06.2023, порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування № 1, 2, 3 від 08.06.2023.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що за приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Відповідно до ч. 6 ст. 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

У п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Як убачається з матеріалів справи, ПрАТ "Газтек" є власником цінних паперів АТ "ОГС "Чернігівгаз" у кількості 2 629 272 штук, що становить 23,092892% у статутному капіталі.

Звертаючись до суду із даним позовом про визнання недійсними рішень АТ "ОГС " Чернігівгаз ", позивач стверджує про незаконність скликання та проведення вказаних дистанційних загальних зборів, оскільки вони відбулись із порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", статуту АТ "ОГС "Чернігівгаз" та прав позивача як акціонера.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Подібні положення містяться і в ч. 1 ст. 39 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.

Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп. 9.1.1, пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту).

Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 зазначив про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

З огляду на викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.

При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГПК України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Чернігівгаз", а є управителем відповідно до договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі права на участь в управлінні товариством.

Із матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз» та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема: ТОВ «Омега - Капітал» - 19,650191% від загальної кількості; Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% від загальної кількості; ТОВ «Ласфано Україна» - 13,275142% від загальної кількості; ТОВ «Транзит - Інвест» - 9,650003% від загальної кількості; ПрАТ «ГАЗТЕК» - 23,092892% від загальної кількості.

Також ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та передано корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»), на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Колегія суддів приймає до уваги те, що стаття 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначає, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до п. п. 10, 11, абз. 11 п. 12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.

У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч. 1).

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 2).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.

За приписами ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Особливості управління активами у виняткових випадках встановлені у ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Частиною 1 ст. 21-1 цього Закону передбачено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; 2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.

Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 21-1 вказаного Закону).

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком. Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч. ч. 4, 5 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Частиною 6 ст. 21-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Таким чином розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що, зокрема відповідно до ч. 7 ст. 21 цього Закону позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи

Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 чинне, у встановленому законом порядку не скасоване.

У постанові від 31.01.2024 по справі № 925/1355/22 за позовом ТОВ "Міжрегіональна торгівельна компанія" до АТ "ОГС "Черкасигаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсним рішення наглядової ради, Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Про деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління ДАТ "Чорноморнафтогаз" саме у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону про АРМА, а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону про АРМА остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні № 429-р від 28.05.2022 за поданням АРМА, яке є чинним.

Згідно з ч. 1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (ч. 1 ст. 1030 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст. 1045 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, на підставі ст. 21-1, а також ст. ст. 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 КПК України, ст. 6 Глави 1 та Глави 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, розпорядження № 429-р КМУ, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів як установником управління та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем укладено договір управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, установник управління передає управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 договору майно (далі - активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, а саме: корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", зокрема: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "Чернігівгаз" у кількості 2 629 272 штук та становлять 23,0929 % від загальної кількості.

Пунктом 1.3 договору закріплено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

У п. 4.3 договору зазначено, що управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

Згідно з п. 8.1 договору здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Частиною 1 ст. 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

Абзацами 12 та 13 п. 12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, визначено, що депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ч. ч. 3 - 5 ст. 96-1 ЦК України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Також зі змісту ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідні положення знайшли своє відображення й у п. 4.1.1 статуту відповідача.

У п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі № 640/6888/19 зробив висновок, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп. 1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору № 05/2022 від 05.07.2022 з дати укладення цього договору АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.

Колегія суддів вказує, що визнання договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами) недійсним було предметом судового розгляду у справі № 921/600/22.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22 відмовлено у задоволені позову ТОВ "ПромТехРесурс" до ПрАТ "Тернопільгаз" та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", за участю третіх осіб, серед яких: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зокрема, про визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Дане рішення суду набрало законної сили.

У справі № 921/600/22 судом встановлено, що договір № 11/2022 від 05.07.2022 укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Судом не встановлено невідповідності такого правочину умовам ст. 203 ЦК України, а відтак і підстав для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд апеляційної інстанції вказує, що доказів визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 в судовому порядку станом на час розгляду даної справи суду не надано, як і не спростовано обставин, встановлених рішенням суду у справі № 921/600/22, яке набрало законної сили.

Із урахуванням викладеного, спростовуються доводи скаржника щодо відсутності в АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз", у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не за цінними паперами.

Апелянт, посилаючись на положення ст. ст. 7, 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", стверджує про нікчемність договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.

Так, скаржник виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону цінні папери відносяться до фінансових інструментів; відповідно до ч. 12 ст. 36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених вказаною нормою; відповідно до ч. 13 ст. 36 цього ж Закону правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.

Разом з тим, наведені аргументи апелянта суд оцінює критично, оскільки Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", як вбачається з положень ст. 1 цього Закону, регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Статтями 4 та 5 зазначеного Закону визначено поняття ринків капіталу та товарних ринків, з аналізу яких слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на вказаних ринках.

Крім того, у п. 9 ч. 12 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладення договору № 11/2022 від 05.07.2022 відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к та відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Відповідно до ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Колегія суддів приймає до уваги те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є АТ "НАК "Нафтогаз України", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України.

Додаткових вимог до передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним в даному випадку по відношенню до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", не містить.

Отже, з огляду на наведене, положення ч. 13 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися, а тому доводи позивача щодо нікчемності договору №11/2022 від 05.07.2022 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Також безпідставними є і доводи позивача про те, що у АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, тому він не є особою, яка могла бути обраною АРМА в якості управителя.

Зокрема, Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Так, відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.

Натомість АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності.

Отже, твердження позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені.

Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та до спірних правовідносин не застосовуються.

Апелянт також зазначає, що відповідно ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" корпоративних прав АТ "ОГС "Чернігівгаз" є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з того, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 24 вказаного Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

При цьому за приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі (ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом, у порядку, передбаченому зазначеним Законом.

З огляду на чинність договору № 11/2022 від 05.07.2022, посилання позивача на неотримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Чернігівгаз", безпідставні. Станом на час розгляду справи, суду не подано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З приводу тверджень позивача про те, що ним не надавалися пропозиції щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, судом звертається увага на умови п. п. 4.3, 8.1 чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022, згідно з якими управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства"; управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Умовами п. п. 3.5 та 8.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.

Згідно з п. 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів. Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п. 4.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у Бюлетені № 2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "Чернігівгаз" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя акціями АТ "Чернігівгаз", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Таким чином, оскільки АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" здійснює управління активами позивача на підставі договору № 11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.

Крім того, судом береться до уваги застосування у спірних правовідносинах процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", частина 7 якої позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.

Щодо доводів скаржника про скликання та проведення АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23, судом враховується наступне.

Відповідно до п. 9.15 статуту відповідача порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як убачається з ч. 2 вищенаведеної статті, положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 № 466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50 % голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок №236).

Відповідно до п. 1 Порядку № 236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку № 236).

АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", з урахуванням п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "Чернігівгаз" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ "Чернігівгаз" про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Чернігівгаз" (повідомлення від 27.04.2023 № 249/23).

05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "Чернігівгаз", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023 про прийняття рішень з питань порядку денного:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства;

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства;

3. Затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

Скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 236 від 06.03.2023, № 466 від 26.04.2023.

Крім того, твердження позивача про скликання та проведення зборів всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідним положенням статуту відповідача спростовуються положеннями ч. 2 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили. Постановляючи вищенаведену ухвалу суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Права, зокрема ПрАТ "Газтек" (власника) за цінними паперами, у тому числі права користуватися акціями, суд не обмежував. Суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ "Чорноморнафтогаз" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.

Колегія суддів зазначає, що процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз" із визначенням, з-поміж іншого, проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, рішення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Зокрема, оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) та початок голосування були призначені на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову. Крім того, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не було учасником справи № 320/17043/23.

Також суд звертає увагу на положення п. 9.12.2 статуту відповідача, якими передбачено, що рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.

Враховуючи зазначені положення статуту відповідача, та те, що протоколи про підсумки голосування № 1, № 2, № 3, якими оформлені оспорювані рішення, складено 08.06.2023, суд зауважує, що дані рішення вважаються прийнятими уже після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.

Стосовно тверджень позивача про порушення, зокрема його права як акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства").

Із матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, договору управління активами № 11/2022 від 05.07.2022 (п. п. 1.3, 3.1, 3.5, 4.3, 8.1) як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "Чернігівгаз" та реалізував отримані за договором права позивача як акціонера, зокрема щодо скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз" , формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.

Про дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в якості управителя акціями позивача за договором №11/2022 від 05.07.2022 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначало у повідомленні від 27.04.2023 про скликання зборів, адресованому Наглядовій раді АТ "ОГС "Чернігівгаз" про скликання зборів, у повідомленні про проведення зборів, адресованому акціонерам АТ "ОГС "Чернігівгаз", у бюлетені для кумулятивного голосування.

Із урахуванням вищенаведених обставин, оскільки АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" під час скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз" як управитель акцій позивача представляло інтереси останнього як акціонера, власника акцій, суд зазначає про не доведення позивачем порушення його корпоративних прав щодо управління товариством, у тому числі на участь у таких зборах, на голосування з питань порядку денного зборів, обрання членів органу управління товариства тощо. Відповідно, оскільки позивачем не доведено порушення його корпоративних прав оспорюваними рішеннями, посилання позивача на недотримання вимог закону, статуту про скликання і проведення загальних зборів, не є достатньою і самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Стосовно доводів позивача про те, що дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст. 41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном, слід зазначити наступне.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір № 11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном). Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.

Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління Національному агентству, продовжуватимуть на підставі чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.

Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч. 6 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.

Також Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 за позовом АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до АТ "ОГС "Харківгаз" про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління АТ "ОГС "Харківгаз", оформленого протоколом від 25.01.2023, дійшов наступних висновків:

1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;

2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;

3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішення Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;

4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність порушення прав позивача на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень, не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він зазначає.

З урахуванням викладеного, здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, враховуючи недоведення позивачем порушення оскаржуваними рішеннями його корпоративних прав як акціонера, оскільки інтереси позивача під час скликання та проведення дистанційних позачаргових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Чернігівгаз" були представлені АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем активів позивача за договором від 05.07.2022 № 11/2022, не доведення порушення оскаржуваними рішеннями прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки відповідні права обмежені та передані в управління АРМА в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва, беручи до уваги викладені вище висновки суду щодо відсутності інших наведених позивачем підстав визнання недійсними оспорюваних рішень, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.

Стосовно доводів скаржника про обмеження місцевим господарським судом прав позивача на подання клопотання про долучення наукового висновку від 30.03.2024, слід зазначити наступне.

Так, 09 квітня 2024 року позивачем до суду першої інстанції подано клопотання, яким він просив долучити до матеріалів справи науковий висновок від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем і врахувати його як письмові пояснення сторони.

Щодо вказаного клопотання місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив наступне.

Згідно ст. 108, 109 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Таким чином, позивач має право подати до суду висновок експерта у галузі права, який не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Суд вказав, що не може врахувати цей висновок в якості письмових пояснень позивача, оскільки відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Оскільки позивач не отримував дозвіл суду на подання додаткових пояснень, суд першої інстанції обґрунтовано залишив їх без розгляду.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГАЗТЕК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/1595/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/1595/23.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 19.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко