Ухвала

від 16.12.2024 по справі 501/1276/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2476/24

Справа № 501/1276/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року, у кримінальному провадженні №12024162160000105 від 29.01.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Іллічівськ Одеської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимої:

-29.12.2021 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, п.1 ч.1 ст.72 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки, звільненої 15.09.2023 року (судимість не знята та не погашена)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

оскарженим вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та їй призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 28.03.2024 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою вироком суду залишено без змін.

Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Захисник посилається на те, що вирок суду першої інстанції ухвалений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунені шляхом зміни вироку або ухваленням нового вироку апеляційним судом.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами ч.3 ст.349 КПК України за відсутністю згоди учасників судового провадження та проігнорувавши клопотання сторони захисту та позицію прокурора щодо розгляду справи в загальному порядку.

Також, на думку захисника, суд першої інстанції, в порушення приписів п.2 ч.3 ст.374 КПК України, не зазначив у вироку жодного доказу на підтвердження встановлених судом обставин та документів, що характеризують особу ОСОБА_8 .

Крім того, захисник зазначає, що у вироку відсутній виклад показань ОСОБА_8 , а лише зазначено про визнання нею вини у повному обсязі, хоча, у розумінні приписів ч.6 ст.9, ч.3 ст.374 КПК України, у вироку має бути наведений короткий виклад показань обвинуваченого, з урахуванням того, що розгляд справи, хоча без згоди учасників судового провадження, але ж здійснювався в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Одночасно,в апеляційнійскарзі захисникомзаявлено клопотанняпро поновленнястроку наапеляційне оскарженнявироку,яке мотивованетим,що в межах строку апеляційного оскарження захист був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу, оскільки лише після 18.10.2024 року зі змісту відповідної ухвали суду, якою залишено без задоволення заяву сторони захисту про виправлення описки, захиснику стало зрозуміло, що посилання у вироку на приписи ч.3 ст.349 КПК України є не опискою, як вважала сторона захисту, а є наслідком істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування доводів про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник зазначає наступне.

З метою реалізації права на апеляційне оскарження вироку у загальному порядку, тобто без обмежень, визначених ч.2 ст.394 КПК України, в межах строку на апеляційне оскарження 10.05.2024 року сторона захисту подала до суду заяву про виправлення описки у вироку в частині посилання на положення ч.3 ст.349 КПК України, за результатами розгляду якої місцевим судом, за відсутністю учасників судового провадження, 14.05.2024 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви захисника.

Зазначену ухвалу місцевого суду від 14.05.2024 року Одеським апеляційним судом скасовано та призначено новий розгляд заяви захисника про виправлення описки у вироку відносно ОСОБА_8 .

За результатами розгляду заяви захисника, 18.10.2024 року, місцевим судом постановлено ухвалу, зі змісту якої вбачається, що при ухваленні вироку від 19.04.2024 року судом не допускалося описок та/або арифметичних помилок, які слід усунути шляхом внесення уточнень/виправлень до нього та заяву захисника про виправлення описки у вироку залишено без задоволення.

Зазначені обставини, на думку захисника, є поважною причиною пропуску стороною захисту строку на апеляційне оскарження вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року.

Судовий розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку в суді апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено без участі обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , який подав заяву про розгляд за відсутності сторони захисту.

Судове засідання також проведено без участі представників потерпілих ТОВ «НУМІС», ТОВ «Сусіди!», ТОВ «Таврія-І», ТОВ «Копійка-центр», які були повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились, заяв про відкладення розгляду не подавали.

При цьому, представник ТОВ «Сусіди!» ОСОБА_9 подав заяву про проведення судового засідання без його участі, інші представники потерпілих будь яких заяв не подавали.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення. судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказані учасники кримінального провадження, будучи повідомленими про дату та час розгляду клопотання до суду не з`явилися, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, якийзаперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку та зазначив, що підстави для поновлення строку відсутні; дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина 1 статті 117 КПК України (далі - КПК) передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Частина перша ст. 24 КПК передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Статтею 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду, подасться через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

При розгляді зазначеного кримінального провадження за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження сторони захисту, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейською суду з прав людини (даті ЄСПЛ), як джерело права.

В рішенні ЄСПЛ від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «resjudicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №137/785/17, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 19.04.2024 року судом першої інстанції було ухвалено оскаржений вирок, із проголошенням відповідно до ст.615 КПК його резолютивної частини, оголошення повного тексту призначено на 23.04.2024 року.

Із журналу судового засідання вбачається, що обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 були присутні в судовому засіданні 19.04.2024 року, в тому числі і під час оголошення судом рішення.

Цього ж дня, всі учасники кримінального провадження отримали копію резолютивної частини вироку, в тому числі обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 , що підтверджується відповідною розпискою.

23.04.2024 року після проголошення судом повного тексту вироку, його копія поштовим відправленням направлена всім учасникам кримінального провадження.

24.04.2024 року дві копії вироку також передані до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», зокрема для вручення обвинуваченій ОСОБА_8 .

Відповідно до розписки від 17.04.2024 року копія вироку в зазначений день була вручена обвинуваченій.

10.05.2024 року захисник ОСОБА_7 подав до Іллічівського міського суду Одеської області заяву про виправлення описки в описовій частині вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року щодо ОСОБА_8 в частині посилання місцевого суду на розгляд кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК (а.п.26).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.05.2023 року відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про виправлення описки у вироку від 19.04.2024 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст.185 КК України (вочевидь в даті ухвали допущена описка) (а.п.29-30, справа №501/1276/24, провадження №1-во/501/6/24).

14.05.2024 року копія вказаної ухвали була направлена захиснику ОСОБА_7 через автоматизовану систему документообігу суду на його електронну адресу. Доставка документа підтверджується «Довідкою про доставку електронного листа» від 14.05.2024 року (а.п.32).

16.05.2024 року захисник ОСОБА_7 через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області 14.05.2024 року, просив її скасувати та призначити новий розгляд заяви про виправлення описки в місцевому суді (а.п.33).

24.09.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , скасовано ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14.05.2024 року та призначено новий розгляд заяви захисника про виправлення описки у вироку суду від 19.04.2024 року щодо ОСОБА_8 (а.п.49, справа №501/1276/24, провадження №11-кп/813/1685/24).

11.10.2024 року після апеляційного розгляду матеріали справи надійшли до Іллічівського міського суду Одеської області.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2023 року заяву захисника ОСОБА_7 про виправлення описки у вироку від 19.04.2024 року щодо ОСОБА_8 залишено без задоволення (вочевидь в даті постановлення ухвали допущена описка) (а.п.68-70, справа №501/1276/24, провадження №1-во/501/6/24).

Копію вказаної ухвали через автоматизовану систему документообігу суду направлено на електронну адресу захисника ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 21.10.2024 року. Крім того копію вказаної ухвали захисником отримано нарочно 23.10.2024 року, що підтверджується його власноручною розпискою (а.п.71,74).

22.10.2024 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_7 подав до Іллічівського міського суду Одеської області заяву про виправлення описки в ухвалі від 18.10.2024 року, а саме в її вступній частині щодо дати її постановлення та номеру судового провадження.

25.10.2024 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області задоволено заяву захисника ОСОБА_7 , постановлено вважати правильним дату винесення ухвали Іллічівського міського суду Одеської області «18 жовтня 2024 року» та номер провадження «1-во/501/11/24» (а.п.88-89).

Копія зазначеної ухвали місцевим судом направлена на поштові адреси всім учасникам кримінального провадження, а також в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (а.п.90, 91).

23.10.2024 року через суд першої інстанції захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_8 , скасувати його та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Однак доводи захисника про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку є безпідставними, з огляду на таке.

Посилання захисника ОСОБА_7 стосовно того, що в межах строку апеляційного оскарження вироку від 19.04.2024 року сторона захисту нібито була позбавлена можливості подати апеляційну скаргу, оскільки лише після 18.10.2024 року зі змісту відповідної ухвали суду, якою залишено без задоволення заяву сторони захисту про виправлення описки, стало зрозуміло, що посилання у вироку на приписи ч.3 ст.349 КПК України є не опискою, як вважала сторона захисту, а є наслідком істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, колегія суду визнає безпідставними, оскільки у разі не погодження із вироком суду сторона захисту мала можливість подати апеляційну скаргу, а звернення захисника із заявою про виправлення так званої описки у вироку, яка в подальшому не була задоволена судом, не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження вироку.

Крім того, колегія суддів враховує, що у судове засідання апеляційного суду захисник ОСОБА_7 не з?явився, подав заяву про розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку за відсутності сторони захисту, тобто правом надання додаткових обґрунтувань у судовому засіданні не скористався.

Таким чином, будь-яких переконливих доводів щодо поважності пропуску строку на оскарження вироку суду першої інстанції у визначені законом строки, окрім загальних посилань на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні, захисник ОСОБА_7 не надав, тобто не скористався своїм правом доведення обґрунтованості своєї позиції щодо поважності пропуску причини несвоєчасного подання апеляційної скарги, в тому числі протягом майже шести місяців після отримання вироку місцевого суду.

Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставин, колегія суддів визнає доводи клопотання захисника стосовно неможливості подання апеляційної скарги у передбачений процесуальним законом строк такими, що не свідчать про існування поважних причин пропуску цього строку.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали подачу обвинуваченою ОСОБА_8 та її захисником ОСОБА_7 апеляційної скарги на вирок у передбачений процесуальним законом строк, колегія суддів вважає, що обвинувачена та захисник не скористалися своїм правом на оскарження судового рішення в порядку, встановленому процесуальним законом.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до повідомлення Державної установи «Надержинщинська виправна колонія №65» вих.№15/07/4655-24 від 13.12.2024 року вбачається, що 12.12.2024 року ОСОБА_8 звільнена від відбування покарань відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 12.12.2024 року, якою приведено вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 23.05.2024 року, вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2024 року, вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року у відповідність до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року, а саме остання звільнена від відбуття призначеного покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2024 року за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, звільнена від відбуття покарання призначеного за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років розбавлення волі, звільнена від відбуття призначеного покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 23.05.2024 року за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України у виді 5 років 1 місця позбавлення волі.

Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_8 звільнена відвідбуття покарання,призначеного оскарженимзахисником вирокоммісцевого суду,що свідчитьпро завершенняїї кримінальногопереслідування,оскільки оскарженийвирок фактичновтратив своюдію.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 117, 376, 399, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Відмовити взадоволенні клопотаннязахисника ОСОБА_7 про поновленнястроку наапеляційне оскарженнявирокуІллічівськогоміського судуОдеської областівід 19.04.2024 року в кримінальному провадженні №12024162160000105 від 29.01.2024 року, щодо ОСОБА_8 , засудженої за ч.4 ст.185 КК України

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - повернути апелянту разом із доданими до неї документами.

Копію ухвали та апеляційну скаргу разом із доданими документами надіслати на адресу захисника ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили з моментуїї проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4